79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
02.06.2025 Справа № 914/728/25
м. Львів
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія», м.Дрогобич Львівської області
про стягнення 163132,80 грн
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
2. Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» про стягнення 163132,80 грн штрафних санкцій.
3. Ухвалою суду від 19.03.2025 позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - залишено без руху.
4. 26.03.2025 надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви (вх.№7863/25).
5. Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №914/728/25 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.
6. Ухвала суду від 31.03.2025 надіслана сторонам до їх електронних кабінетів, в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
7. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
8. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення
9. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. Аргументи позивача
11. Як зазначено у позовній заяві, на виконання укладеного між сторонами договору поставки № Л/НХ-22112/НЮ від 12.04.2022 згідно видаткової накладної № 59 від 04.05.2022 здійснено поставку продукції у кількості 36,4 куб. метрів на загальну суму 340 704,00 грн (в тому мислі ПДВ 20% 56 784,00 грн). 09.06.2022 платіжною інструкцією № 4751417 АТ «Укрзалізниця» сплатила заборгованість перед ТзОВ «ЮЛІЯ» за поставлену продукцію у повному об'ємі на суму 340 704,00 грн. (в гому числі ПДВ 20% 56 784.00 грн).
12. Позивач стверджує, що за фактом поставки продукції на вказану суму ТзОВ «ЮЛІЯ» не зареєструвало податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних.
13. СП «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» неодноразово звертався до ТзОВ «ЮЛІЯ» листами та у телефонних розмовах щодо необхідності реєстрації податкової накладної. Після чого, СП «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» звернувся до ТзОВ «ЮЛІЯ» за його юридичною адресою з претензією № НХ-1/923 8 від 13.12.2024 на суму 222 139,76 грн ( відправлення № 7905202645761 від 18.12.2024).
14. З відповіді ТзОВ «ЮЛІЯ» від 14.01.2025 № 3 вбачається, що відповідачем було складено та надіслано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкову накладну № 160 на загальну суму 340 704,00 грн. Однак реєстрацію цієї накладної було зупинено.
15. На думку позивача, ТзОВ «ЮЛІЯ» підтвердила свою бездіяльність у реєстрації податкової накладної, внаслідок чого акціонерним товариством «Укрзалізниця» втрачено право на податковий кредит у розмірі суми податку па додану вартість 56 784,00 грн.
16. Крім того, на виконання укладеного між сторонами договору поставки № Л/НХ-2297/НЮ від 04.04.2022, згідно видаткової накладної № 65 від 06.05.2022 здійснено поставку дошки хвойних порід обрізаної 1-го гатунку у кількості 139,2 куб. метрів та дошки хвойних порід необрізаної 1-го ґатунку у кількості 31,2 куб. метрів на загальну суму 1 579 959,36 грн (в тому числі ПДВ 20% 263 326,56 грн). Платіжною інструкцією № 4796235 АТ «Укрзалізниця» сплатила заборгованість за поставлену продукцію у повному об'ємі на суму 1 579 959,36 грн (в тому числі ПДВ 20% 263 326,56 грн).
17. Позивач стверджує, що ТзОВ «ЮЛІЯ» у ЄРПН зареєструвало податкові накладні на часткову суму поставки у розмірі 587 824,83 грн, а саме: 04.07.2022 зареєстрував податкову накладну № 51 від 06.05.2022 на суму 162 589,84 грн (в т.ч. ПДВ - 27 098,31 грн) ;14.07.2022 зареєстрував податкову накладну № 50 від 06.05.2022 на суму 425 234,99 грн (в т.ч. ПДВ ~ 70 872,50 грн); 21.09.2022 зареєстрував податкову накладну № 67 від 04.05.2022 на суму 354 041,76 грн ( в т.ч. ПДВ - 59 006,96 грн).
18. Позивач зазначає, що на суму поставки у розмірі 638 092,77 грн (в т.ч. ПДВ - 106 348,80 грн) ТзОВ «Юлія» не зареєструвало у ЄРПН податкові накладні.
19. СП «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» неодноразово звертався до ТзОВ «Юлія» листами та у телефонних розмовах щодо необхідності реєстрації податкових накладних.
20. Позивач звернувся з претензією № НХ-1/9238 від 13.12.2024 на суму 222 139,76 грн ( відправлення № 7905202645761 від 18.12.2024), на яку відповідач надав відповідь від 14.01.2025 № 3, у якій зазначив, ним було складено та надіслано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні: № 50 від 06 травня 2022 року на загальну суму 425 234,94 грн., -№51 від 06 травня 2022 року на загальну суму 162 589,84 грн., № 57 від 16 травня 2022 року на загальну суму 356 927,98 грн., № 67 від 04 травня 2022 року на загальну суму 354 041,00 грн., № 62 від 31 травня 2022 року на загальну суму 270 081,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.
21. Позивач вважає, що податкові накладні № 57 від 16.05.2022, № 62 від 31.05.2022 не можуть бути включені покупцем у податковий кредит, оскільки складені з порушеннями вимог п. 187.1. Податкового Кодексу України, адже дати їх створення не відповідають даті відвантаження продукції (з 04.05.2022 по 06.05.2022).
22. У відповідності до п. 7.6. Договору, якщо постачальник не виконав обов'язку щодо реєстрації податкової накладної та не зареєстрував, неправильно зареєстрував податку накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, внаслідок чого покупець втратив право на податковий кредит, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі втраченого податкового кредиту. Водночас, такий пункт договору прийнятий за певної редакції Податкового кодексу України, що згодом змінена.
23. Як зазначає позивач, всупереч викладеним вимогам ПКУ, відповідач не виконав свого обов'язку щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
24. Відносно терміну реєстрації податкової накладної, позивач зазначає, що така редакція пункту прийнята на підставі діючих на час укладання Договору норм пункту 32 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набув чинності 17.03.2022, згідно з яким було встановлено: "Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
25. 27 травня 2022 року набрав чинності Закон № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану".
26. Пункт 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового Кодексу України викладено у наступній редакції: Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
27. Відтак позивач вважає, що всупереч викладеним вимогам Податкового Кодексу України, ТзОВ "Юлія" не виконало свого обов'язку щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, на думку позивача, зважаючи на неналежне виконання зобов'язань за Договором, відповідно до п. 7.6. Договору, у зв'язку з тим, що Покупець втратив право на податковий кредит, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі у розмірі втраченого податкового кредиту, а саме: 163132,80 грн.
28. Аргументи відповідача.
29. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що вимоги є передчасними, оскільки пунктом 7.6. Договорів, на який посилається Позивач, як на підставу свого позову, передбачено, що якщо Постачальник не виконав свого обов'язку щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та не зареєстрував податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, внаслідок чого Покупець втратив право на податкових кредит, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі втраченого податкового кредиту.
30. Зазначає, що умовами договору однозначно визначено момент, з якого у Позивача настає право вимагати сплати штрафних санкцій, а саме після спливу шести місяців з моменту припинення або скасування дії воєнного стану в Україні. Оскільки станом на сьогодні на всій території України все ще діє правовий режим воєнного стану, вважає, що у акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій, оскільки це суперечить умовам укладених між Позивачем та Відповідачем договорів.
31. Відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного:
32. На підставі договору поставки від 14 квітня 2022 року №Л/НХ-22112/НЮ згідно видаткової накладної №59 04 травня 2022 року товариством з обмеженою відповідальністю «Юлія» було поставлено структурному підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» брус дерев'яний не просочений під стрілочні переводи залізниць широкої колії в кількості 36,4 м.куб. на загальну суму 340 704 грн.
33. У відповідності до положень п. 187.1 ст. 187, п.1881.1 ст.188 та п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України, 04 травня 2022 року товариством з обмеженою відповідальністю «Юлія» було складено та надіслано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №160 на загальну суму 340 704 грн. в т.ч. ПДВ 56 784 грн.
34. Як вбачається із квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 листопада 2023 року №9314078942, податкову накладну №160 від 04.05.2022 року було збережено в ЄРПН, проте її реєстрацію було зупинено. Товариством з обмеженою відповідальністю «Юлія» було вжито усіх заходів, спрямованих на реєстрацію спірної податкової накладної.
35. На виконання договору поставки від 04 квітня 2022 року №Л/НХ-2297/НЮ на підставі видаткової накладної №65 06 травня 2022 року товариством з обмеженою відповідальністю «Юлія» було поставлено структурному підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» дошку хвойних порід обрізну 1-го ґатунку (50 мм) у кількості 139,2 м.куб. та дошку хвойних порід необрізну 1-го ґатунку (50 мм) у кількості 31,2 м.куб. на загальну вартість 1 579 959,36 грн.
36. 04 травня 2022 року товариством з обмеженою відповідальністю «Юлія» було складено та надіслано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні: №50 від 06 травня 2022 року на загальну суму 425 234,94 грн, в т.ч. ПДВ 70 872,49 грн; № 51 від 06 травня 2022 року на загальну суму 162 589 ,84 грн, в т.ч. ПДВ 27 098,31 грн; № 57 від 16 травня 2022 року на загальну суму 356 927,98 грн, в т.ч. ПДВ 59 488,00 грн; №67 від 04 травня 2022 року на загальну суму 354 041,00 грн в т.ч. ПДВ 59 006,96 грн.
37. На підтвердження реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних надано квитанції: №9126743908 від 14 липня 2022 року (ПН 50 від 06.05.2022 року); №9108627077 від 04 липня 2022 року (ПН 51 від 06.05.2022 року); №9108629479 від 04 липня 2022 року (ПН 57 від 16.05.2022 року); №9188790824 від 21 вересня 2022 року (ПН 67 від 04.05.2022 року).
38. Відтак, на переконання відповідача ним в повному обсязі виконано свої зобов'язання за договорами поставки 14 квітня 2022року №Л/НХ-22112/НЮ та від 04 квітня 2022 року №Л/НХ-2297/НЮ.
39. Обставини справи.
40. Між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) 12.04.2022 року укладений договір поставки № Л/НХ-22112/НЮ, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю товар згідно з додатком № 1 до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар.
41. Згідно із додатком № 1 товаром, що поставляється, є брус дерев'яний не просочений (обрізний) під стрілочні переводи залізниць широкої колії кількості 298.2 куб. метрів на суму 2 791 152,00 гри. (в тому числі ПДВ 20% па суму 465 192,00 грн). Поставки товар здійснювалися партіями.
42. Згідно видаткової накладної № 59 від 04.05.2022 здійснено поставку продукції у кількості 36,4 куб. метрів на загальну суму 340 704,00 грн (в тому мислі ПДВ 20% 56 784,00 грн).
43. Як зазначив позивач за фактом поставки продукції на вказану суму ТзОВ «ЮЛІЯ» не зареєструвало податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних.
44. СП «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» звернувся до ТзОВ «ЮЛІЯ» за його юридичною адресою з претензією № НХ-1/923 8 від 13.12.2024 на суму 222 139,76 грн ( відправлення № 7905202645761 від 18.12.2024).
45. ТзОВ «ЮЛІЯ» надало відповідь від 14.01.2025 № 3 у якій наведено наступні заперечення щодо бездіяльності у реєстрації податкових накладних: «...товариством було складено та надіслано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкову накладну № 160 на загальну суму 340 704,00 грн. Як вбачається із квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 листопада 2023 року № 9314078942, податкову накладну № 160 від 04.05.2022 було збережено в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте її реєстрацію було зупинено. Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮЛІЯ» було вжито усіх заходів, спрямованих на реєстрацію спірної податкової накладної.».
46. У квитанції про реєстрацію податкової накладної № 160 від 04.05.2022 в ЄРПН від 10 листопада 2023 року № 9314078942 регіональна комісія державної податкової служби зазначила причини зупинки реєстрації податкової накладної із пропозиціями про надання необхідного пакету документів.
47. Доказів подання ТзОВ «ЮЛІЯ» регіональній комісії державної податкової служби необхідного пакету документів; чи оскарження рішення регіональній комісії державної податкової служби про зупинку реєстрації податкової накладної № 160 від 04.05.2022 в ЄРПН до матеріалів справи не долучено.
48. Також між АТ «Залізниця» і ТОВ «ЮЛІЯ» укладено договір поставки № Л/НХ-2297/НЮ від 04.04.2022, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар згідно додатку № 1 до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар. Згідно із додатком № 1 товаром, що поставляється, є дошка хвойних порід необрізана 1-го ґатунку, 50 мм, ширина - не менше 110 мм у кількості 300 куб. метрів та дошка хвойних порід обрізана 1-го гатунку, 50 мм, ширина - не менше 110 мм у кількості 800 куб.
49. Поставки товару здійснювалися партіями.
50. Згідно видаткової накладної № 65 від 06.05.2022 здійснено поставку дошки хвойних порід обрізаної 1-го гатунку у кількості 139,2 куб. метрів та дошки хвойних порід необрізаної 1-го ґатунку у кількості 31,2 куб. метрів на загальну суму 1 579 959,36 грн (в тому числі ПДВ 20% 263 326,56 грн).
51. Платіжною інструкцією № 4796235 АТ «Укрзалізниця» сплатила заборгованість за поставлену продукцію у повному об'ємі на суму 1 579 959,36 грн (в тому числі ПДВ 20% 263 326,56 грн).
52. ТзОВ «ЮЛІЯ» у ЄРПН зареєструвало наступні податкові накладні, а саме: - 04.07.2022 зареєстрував податкову накладну № 51 від 06.05.2022 на суму 162 589,84 грн (в т.ч. ПДВ - 27 098,31 грн) ;
- 14.07.2022 зареєстрував податкову накладну № 50 від 06.05.2022 на суму 425 234,99 грн (в т.ч. ПДВ ~ 70 872,50 грн);
- 21.09.2022 зареєстрував податкову накладну № 67 від 04.05.2022 на суму 354 041,76 грн ( в т.ч. ПДВ - 59 006,96 грн);
- 04.07.2022 зареєстрував податкову накладну № 57 від 16 травня 2022 року на суму 356 927,98 грн (в т.ч. ПДВ 59 488,00 грн).
53. Позивач зазначає, що на суму поставки у розмірі 638 092,77 грн (в т.ч. ПДВ - 106 348,80 грн) ТзОВ «Юлія» не зареєструвало у ЄРПН податкові накладні.
54. СП «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» звернувся до ТзОВ «Юлія» за його юридичною адресою з претензією № НХ-1/9238 від 13.12.2024 на суму 222 139,76 грн (відправлення № 7905202645761 від 18.12.2024).
55. ТзОВ «Юлія» надало відповідь від 14.01.2025 № 3, у якій наведено наступні заперечення щодо бездіяльності у реєстрації податкових накладних: «товариством було складено та надіслано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні: № 50 від 06 травня 2022 року на загальну суму 425 234,94 грн., -№51 від 06 травня 2022 року на загальну суму 162 589,84 грн., № 57 від 16 травня 2022 року на загальну суму 356 927,98 грн., № 67 від 04 травня 2022 року на загальну суму 354 041,00 грн., № 62 від 31 травня 2022 року на загальну суму 270 081,00 грн. Усі описані податкові накладні було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями...».
56. ОЦІНКА СУДУ.
57. Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
58. В статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
59. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
60. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
61. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
62. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
63. У відповідності до ст. 173 ГК України, зі змістом якої кореспондуються і приписи ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
64. Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
65. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
66. Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства " Українська залізниця " (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юлія» (відповідач, постачальник) укладено договори поставки № Л/НХ-2297/НЮ від 04 квітня 2022 року та Л/НХ-22112/НЮ від 12.04.2022.
67. У відповідності до п. 1.1. Договорів постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в Специфікації №1 (Додаток №1 до даного договору), а покупець прийняти товар і оплатити його вартість.
68. Згідно із п. 3.2. Договору № Л/НХ-2297/НЮ від 04.04.2022 сума цього Договору на момент його підписання становить 10011540,00 грн, у тому числі ПДВ 20% 1668590,00 грн.
69. Згідно із п. 3.2. Договору №Л/НХ-22112/НЮ від 12.04.2022сума цього Договору на момент його підписання становить 2791152,00 грн, у тому числі ПДВ 20% 465192,00 грн.
70. У відповідності до п. 6.3.3. Договорів постачальник зобов'язаний забезпечити реєстрацію податкових накладних відповідно до вимог чинного податкового законодавства України з врахуванням змін на період дії воєнного стану.
71. Щодо виконання договору №Л/НХ-2297/НЮ від 04.04.2022 , то в матеріалах справи наявна видаткова накладна № 59 від 04.05.2022 року на суму 340704,00 грн, з них 56784,00 грн ПДВ. Видаткова накладна підписана з обох сторін. 09 червня 2022 року позивач сплатив на користь відповідача 340704,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4751417 від 09 червня 2022 року.
72. Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем, останнім було складено та надіслано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкову накладну № 160 на загальну суму 340 704,00 грн. Як вбачається із квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 листопада 2023 року № 9314078942, податкову накладну № 160 від 04.05.2022 було збережено в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте її реєстрацію було зупинено.
73. Щодо виконання договору №Л/НХ-22112/НЮ від 12.04.2022, то в матеріалах справи наявна видаткова накладна № 65 від 06.05.2022 року на суму 1 579 959,36 грн, в тому числі ПДВ 20% 263 326,56 грн. Видаткова накладна підписана з обох сторін. 09 червня 2022 року позивач сплатив на користь відповідача 1 579 959,36 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4796235 від 17 червня 2022 року.
74. 04 травня 2022 року товариством з обмеженою відповідальністю «Юлія» було складено та надіслано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні: №50 від 06 травня 2022 року на загальну суму 425 234,94 грн, в т.ч. ПДВ 70 872,49 грн; № 51 від 06 травня 2022 року на загальну суму 162 589 ,84 грн, в т.ч. ПДВ 27 098,31 грн; № 57 від 16 травня 2022 року на загальну суму 356 927,98 грн, в т.ч. ПДВ 59 488,00 грн; №67 від 04 травня 2022 року на загальну суму 354 041,00 грн в т.ч. ПДВ 59 006,96 грн.
75. На підтвердження реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних надано квитанції: №9126743908 від 14 липня 2022 року (ПН 50 від 06.05.2022 року); №9108627077 від 04 липня 2022 року (ПН 51 від 06.05.2022 року); №9108629479 від 04 липня 2022 року (ПН 57 від 16.05.2022 року); №9188790824 від 21 вересня 2022 року (ПН 67 від 04.05.2022 року).
76. Поряд з цим Позивач зазначає та іншого не зазначено відповідачем, що останній не зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну щодо поставленої продукції на суму 638092,82 грн (в. т.ч. ПДВ 106348,80 грн), згідно видаткової накладної №65 від 06.05.2022, а також не вжив заходів, спрямованих на подання регіональній комісії державної податкової служби необхідного пакету документів з метою реєстрації податкової накладної №160 від 04.05.2022 (реєстрація якої була зупинена на підставі п.201.16 ст.201 ПК України) щодо поставленої продукції на суму 340 704,00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 56784,00 грн), згідно видаткової накладної №59 від 04.05.2022. У зв'язку із цим, на підставі п. 7.6. Договору, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі податкового кредиту - 163 132,80 грн.
77. У відповідності до п. 7.6. Договору якщо постачальник не виконав обов'язку щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та не зареєстрував, неправильно зареєстрував податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, внаслідок чого Покупець втратив право на податковий кредит, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі втраченого податкового кредиту.
78. Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
79. 3а змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
80. За приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
81. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
82. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
83. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
84. Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
85. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді.
86. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
87. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
88. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
89. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
90. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 виснувала таке. З 1 січня 2015 ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН.
91. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
92. Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 22, 1166, 1173 ЦК України, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, підпункту 114.3.2. пункту 114.2 статті 114 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.
93. Об'єднана палата КГС ВС у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 виснувала, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
94. Оскільки саме від продавця (який має законом визначений обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець, підрядник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки не вчинення цих дій.
95. Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 01.12.2023 № 926/3347/22 виснувала, що чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних. Крім того, право позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи не проведення ним відповідної перевірки.
96. За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 Господарського кодексу України).
97. Одним із видів господарських санкцій, згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України). Так, відповідно до статей 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
98. В межах наявних правовідносин, суд зазначає про те, що пунктом 7.6. Договору сторони передбачили відповідальність у вигляді штрафу у розмірі втраченого податного кредиту за відсутність факту реєстрації податкової накладної. При цьому, як вірно зазначено відповідачем, сторони чітко передбачили період протягом якого відповідач може допустити таке порушення, а саме протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану в України. Як станом на момент виникнення обов'язку з реєстрації податкової накладної, так і станом на сьогоднішній день воєнний стан в України є продовженим. В свою чергу, відповідач не зареєстрував податкову накладну в період дії воєнного стану, що у відповідності до домовленості сторін не є порушенням умов п. 7.6. Договору.
99. Посилання позивача на те, що під час укладання Договору сторони керувалися однією редакцією Податкового кодексу України, а під час звернення до суду вже діяла інша редакції Податкового кодексу, суд зазначає наступне. Згідно із ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). У відповідності до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Позивачем не надано до суду доказів того, що сторонами внесено зміни до п. 7.6. Договору. Під час укладання Договору сторони чітко та без альтернативно зазначили період, протягом якого сторони визначають не реєстрацію податкової накладної як порушення, що тягне за собою застосування відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого п. 7.6. Договору.
100. В цьому пункті Договору відсутні будь-які посилання на те, що зазначений період застосовується з урахуванням змін законодавства. За таких обставин, суд не приймає доводи позивача в цій частині.
101. За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено наявності підстав для стягнення з відповідача штрафу, що передбачений п. 7.6. Договору.
102. Водночас, суд звертає увагу на усталену судову практику по означеній категорії спорів, у відповідності до якої, у випадку не реєстрації податкової накладної контрагент, у якого виникає право на податкових кредит, має право за наявності відповідного складу правопорушення, на стягнення збитків у розмірі втраченого податкового кредиту.
103. Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
104. У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
105. Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
106. Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
107. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
108. У відповідності до ч. ч. 1,2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
109. Враховуючи те, що позивачем не подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
110. СУДОВІ ВИТРАТИ
111. Витрати на оплату судового збору залишаються за позивачем на підставі статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя Щигельська О.І.