79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.06.2025 Справа № 914/245/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали
заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ КОНСАЛТ», м. Яготин, Київська область
про ухвалення додаткового рішення
у справі №914/245/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ КОНСАЛТ», м. Яготин, Київська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛІВ ЗАХИСТ», с. Бердихів, Львівська область
про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 347886,15 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
ПРОЦЕС.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ КОНСАЛТ» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛІВ ЗАХИСТ» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 347886,15 грн, з яких: 184655,36 грн - основна заборгованість, 110701,24 грн - пеня, 13219,54 грн - 3% річних та 39310,01 грн - інфляційні втрати.
Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Рішенням суду від 14.05.2025 Позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛІВ ЗАХИСТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ КОНСАЛТ» (347886,15 грн заборгованості, з яких: 184655,36 грн - основна заборгованість, 110701,24 грн - пеня, 13219,54 грн - 3% річних, 39310,01 грн - інфляційні втрати та 4174,63 грн витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
19.05.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 19.05.2025) представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№2136/25), у якій Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ КОНСАЛТ» просить суд стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛІВ ЗАХИСТ» на свою користь 30000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.
Ухвалою від 26.05.2025 суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ КОНСАЛТ» (вх.№2136/25 від 19.05.2025) про ухвалення додаткового рішення та призначив судове засідання на 04.06.2025.
У судове засідання 04.06.2025 позивач не з'явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.
У судове засідання 04.06.2025 відповідач не з'явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Заяви, клопотання від відповідача до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
У судовому засіданні 28.05.2025, суд ухвалив додаткове рішення та відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив скорочене судове рішення, повідомивши про орієнтований час складення його повного тексту.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
Аргументи позивача.
У заяві (вх.№2136/25 від 19.05.2025) про ухвалення додаткового рішення представник позивача повідомляє про те, що 14.05.2025 Господарським судом Львівської області прийнято рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ КОНСАЛТ» задоволено у повному обсязі.
Зважаючи на те, що правнича допомога у цій справі надавалась Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ КОНСАЛТ» на підставі договору про надання правничої допомоги №10/19 від 30.10.2019 року, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 30000,00 грн витрат, понесених позивач на правничу допомогу під час розгляду заявлених позовних вимог у Господарському суді Львівської області.
Аргументи відповідача.
Станом на дату ухвалення додаткового рішення відповідач жодних заперечень щодо заяви про стягнення витрат на професійну правову допомогу не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
30.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ КОНСАЛТ» (надалі - клієнт, позивач) та адвокатським бюро «АНДРІАНИ ОЛІЙНИК» (надалі - виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги №10/19 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язується за замовленням клієнта надати йому правничу (правову) допомогу відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та умов цього договору, а клієнт зобов'язується оплатити надану правничу допомогу та фактичні витрати, понесені виконавцем при виконанні цього договору у порядку та розмірі, що встановлені цим договором.
Пунктом 2.1. договору визначено, що за надання правничої допомоги клієнт сплачує виконавцю гонорар. При встановлені розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар сплачується шляхом перерахування (внесення) коштів на банківський рахунок виконавця.
Розмір гонорару за цим договором становить 1000,00 (одну тисячу) гривень за 1 (одну) годину роботи, якщо інша ціна не буде встановлена сторонами за окремою домовленістю шляхом укладення додаткових угод до цього договору (п. 2.2. договору).
Згідно з п. 2.3. договору сторони погодили, що одне судове засідання, незалежно від фактичної його тривалості, мінімально оцінюється сторонами тривалістю в 1 годину. Гонорар за участь адвоката у судовому засіданні цього договору підлягає сплаті виконавцю і у випадку, якщо адвокат вчасно з'явиться до відповідного суду, але судове засідання не відбулося з незалежних від нього причин.
Відповідно до п. 2.4. договору, крім оплати, визначеної п. 2.2. цього договору, клієнт відшкодовує фактичні витрати виконавцю, що пов'язані з виїздом виконавця для виконання доручень клієнта та витрати на оплату послуг третіх осіб (судовий збір, державне мито, банківські комісії, консультації спеціалістів, експертів, аудиторів, послуги перекладачів, витрати з нотаріального посвідчення документів тощо), що були необхідні для виконання доручення клієнта.
Факт надання правничої допомоги за договором підтверджується актами про надану правничу допомогу (далі - акт), що підписується сторонами або їх повноважними представниками і є первинними обліковими документами. Акти готуються виконавцем і передаються клієнту. Клієнт протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня їх отримання підписує та повертає виконавцю його примірник акту або надсилає виконавцю письмову вмотивовану відмову від підписання акту. У випадку не підписання клієнтом акту у вищевказаний строк та відсутності вмотивованої письмової відмови клієнта від його підписання, виконавець підписує акт в односторонньому порядку, вказуючи про відмову від підписання акту клієнтом. Такий акт вважається підписаним належним чином та є підставою для здійснення клієнтом оплати гонорару та компенсації фактичних витрат виконавцю (п. 2.5. договору).
02.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ КОНСАЛТ» та адвокатським бюро «АНДРІАНИ ОЛІЙНИК» укладено додаткову угоду №4 до договору про надання правничої допомоги №10/19 від 30.10.2019 року (надалі - додаткова угода).
Відповідно до п. 1 додаткової угоди клієнт доручив, а виконавець зобов'язався оформити та подати позовну заяву від імені та в інтересах клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плів Захист» про стягнення боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу №1156 від 01.09.2019 року, а також представити інтереси клієнта в суді в цій справі.
Згідно з п. 2 додаткової угоди сторони погодили, що гонорар виконавця за ведення вищевказаної справи в суді першої інстанції становить 30000,00 грн (тридцять тисяч гривень), а в суді апеляційної інстанції 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень).
Клієнт зобов'язаний сплатити виконавцеві гонорар, що вказаний у п. 2 цієї додаткової угоди протягом 3 (трьох) робочих днів після ухвалення рішення у вищевказаній справі (п. 3 додаткової угоди).
Пунктом 4 додаткової угоди сторони погодили, що оплата гонорару здійснюється клієнтом на підставі цієї додаткової угоди та не потребує виставлення додаткових рахунків.
14.05.2025 між сторонами підписано акт №1 про надану правничу допомогу до договору про надання правничої допомоги №10/19 від 30.10.2019 року (надалі - акт).
Згідно з п. 1 акта виконавець надав, а клієнт прийняв наступні види правничої допомоги:
1. Представництво інтересів у справі №914/245/25:
- аналіз договору про постачання електричної енергії споживачу №1156 від 01.09.2019 року та його додатків;
- аналіз наявної первинної бухгалтерської документації, оформленої за наслідками виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу №1156 від 01.09.2019 року;
- здійснення детального розрахунку штрафних та компенсаційних санкцій за договором про постачання електричної енергії споживачу №1156 від 01.09.2019 року;
- оформлення та подання позовної заяви;
- збір та долучення необхідних доказів до матеріалів справи;
- участь у судових засіданнях (02.04.2025, 14.05.2025).
Відтак, загальна вартість наданих послуг без ПДВ становить 30000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 коп.).
Пунктом 2 акта зазначено про те, що клієнт не має претензій щодо якості, об'єму та строку наданих виконавцем послуг.
Відповідно до п. 3 акта клієнт зобов'язується перерахувати на банківський рахунок виконавця загальну вартість наданих послуг, вказану у п. 1 цього акта, не пізніше ніж через 3 робочих днів з дня підписання цього акту.
До матеріалів заяви представник позивача долучає також копію платіжної інструкції №3308 від 16.05.2025, згідно якої позивач перерахував на рахунок адвокатського бюро «АНДРІАНИ ОЛІЙНИК» 30000,00 грн з призначенням платежу: «оплата про надану правничу допомогу з-но Договору №10/19 від 30.10.2019».
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час розгляду справи зробив заяву про намір подати відповідні докази та подав такі докази з дотриманням вимог процесуального закону щодо строку їх подання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (статті 16, 126 Господарського процесуального кодексу України.
Скерувавши до Господарського суду Львівської області позовну заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ КОНСАЛТ» зазначало про витрати на оплату правової допомоги, які очікує понести в ході розгляду цієї справи у розмірі 30000,00 грн.
У статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу та кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ КОНСАЛТ» та Адвокатським бюро «Андріани Олійник» укладено договір про надання правничої допомоги №10/19 від 30.10.2019 року та додаткова угода №4 від 02.12.2024 року до договору про надання правничої допомоги №10/19 від 30.10.2019 року.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов'язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.
Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Пунктами 2.1., 2.5. договору визначено, що за надання правничої допомоги клієнт сплачує виконавцю гонорар. При встановлені розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар сплачується шляхом перерахування (внесення) коштів на банківський рахунок виконавця. Факт надання правничої допомоги за договором підтверджується актами про надану правничу допомогу (далі - акт), що підписується сторонами або їх повноважними представниками і є первинними обліковими документами. Акти готуються виконавцем і передаються клієнту. Клієнт протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня їх отримання підписує та повертає виконавцю його примірник акту або надсилає виконавцю письмову вмотивовану відмову від підписання акту. У випадку не підписання клієнтом акту у вищевказаний строк та відсутності вмотивованої письмової відмови клієнта від його підписання, виконавець підписує акт в односторонньому порядку, вказуючи про відмову від підписання акту клієнтом. Такий акт вважається підписаним належним чином та є підставою для здійснення клієнтом оплати гонорару та компенсації фактичних витрат виконавцю.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 123 та ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Відповідач заяви щодо зменшення витрат на правничу (правову) допомогу, понесених позивачем під час розгляду цієї справи у суді, до суду не скерував, своїх заперечень щодо заявленої суми не висловив.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»(заява №19336/04).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).
Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 року у справі №922/2666/21.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
На підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, судом встановлено, що позивачем долучено до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги №10/19 від 30.10.2019, копію додаткової угоди №4 від 02.12.2024 року до договору про надання правничої допомоги №10/19 від 30.10.2019, копію акта №1 до договору про надання правничої допомоги №10/19 від 30.10.2019 року, копію платіжної інструкції №3308 від 16.05.2025 на суму 30000,00 грн.
Окрім того матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої допомоги серії ВС №1342880 від 29.01.2025 року, згідного якого ТОВ «ЕНЕРГІЯ КОНСАЛТ» на підставі договору про надання правничої допомоги №10/19 від 30.10.2019 долучає адвокату Олійник Андріані Робертівні представляти свої інтереси у Господарському суді Львівської області
Разом з тим, додатковою угодою №4 від 02.12.2024 року до договору про надання правничої допомоги №10/19 від 30.10.2019 року сторонами узгоджено, що гонорар виконавця за ведення справи в суді першої інстанції становить 30000,00 грн (тридцять тисяч гривень). Також, відповідно до пункту 3 додаткової угоди №4 від 02.12.2024 року до договору про надання правничої допомоги №10/19 від 30.10.2019 року визначено, що клієнт зобов'язується сплатити виконавцю гонорар, що вказаний у п. 2 цієї додаткової угоди протягом 3 (трьох) робочих днів після ухвалення рішення у вищевказаній справі.
Матеріали справи містять підписаний у двосторонньому порядку акт №1 про надання правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги №10/19 від 30.10.2019 року про виконану адвокатом роботу згідно умов договору про надання правничої допомоги №10/19 від 30.10.2019 з урахуванням домовленостей, що викладені у додатковій угоді №4 від 02.12.2024 року до договору на загальну суму виконаних виконавцем (представником позивача) робіт на суму 30000,00 грн, а також представником позивача долучені докази оплати вказаних послуг, зокрема платіжну інструкцію №3308 від 16.05.2025 на суму 30000,00 грн.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно, пунктом другим частини п'ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
З урахуванням вищенаведеного, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо заявлених позивачем витрат на відшкодування понесених ним витрат на правничу (правову) допомогу у цій справі під час її розгляду у Господарському суді Львівської області, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача суми 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи у повному обсязі.
Ураховуючи наведене, оцінивши доводи заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів і судових засідань, тривалість розгляду справи, виходячи з наведених критеріїв їх оцінки, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 124, 126, 129, 221, 233, 236, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ КОНСАЛТ» за вх.№2136/25 від 19.05.2025 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛІВ ЗАХИСТ» (81064, Львівська область, Яворівський район, село Бердихів, будинок 11; ідентифікаційний код 37824833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ КОНСАЛТ» (07700, Київська область, місто Яготин, вулиця Київська, будинок 1; ідентифікаційний код 42577860) 30000,00 грн судових витрат на професійну правову допомогу, понесених у зв'язку із розглядом справи №914/245/25.
Повне додаткове рішення складене та підписане 16.06.2025.
Суддя Гоменюк З.П.