ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
11 червня 2025 року м.Харків Справа № 913/266/20
Провадження №10/913/266/20
Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали заяви без номеру та без дати ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника у справі №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140)
до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)
про банкрутство.
Секретар судового засідання Богуславська Є.В.
У засіданні брали участь:
від ініціюючого кредитора Шевченко Г.М., ордер серії АА №1527568 від 10.01.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3908 від 29.10.2009;
від кредитора представник не прибув;
від боржника: Богушко О.В. (ордер серії АА №1339755 від 15.08.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 7522/10 від 14.03.2019);
розпорядник майна боржника Лецкан В.Л., свідоцтво №3 від 30.01.2013.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 05839888); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 01.11.2020; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дашко Ігоря Валерійовича (свідоцтво від 26.12.2018 №1878, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проспект Олександра Поля, буд. 97, офіс 9, м. Дніпро 49069).
15.05.2020 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404).
01.06.2020 на адресу Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» надійшла апеляційна скарга №548/1В від 28.05.2020 на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 по справі № 913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія».
03.06.2020 матеріали справи надіслано до Східного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія».
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» залишено без руху, з метою усунення недоліків, протягом 10 днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 31530 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 відмовлено Публічному акціонерному товариству “Українська інноваційна компанія» у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу повернуто без розгляду.
09.07.2020 Публічне акціонерне товариство “Український інноваційний банк» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ “ЮС-Металл» у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ “Українська інноваційна компанія».
21.07.2020 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ “ЮС-Металл» у відкритті провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія».
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 залишено без змін.
25.09.2020 на адресу Господарського суду Луганської області надійшли матеріали справи №913/266/20.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.09.2020 призначено розгляд заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Енертек" №00-21-01 від 28.05.2020, Приватного акціонерного товариства "Хмельницький обласний пивзавод" №277 від 01.06.2020, Головного управління ДПС у Луганській області №б/н від 25.05.2020, Заєць Ольги Федорівни без номеру та без дати, Приватного підприємства "Данкобуд" без номеру від 02.06.2020, ОСОБА_2 без номеру від 10.06.2020, Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Сєвастополі №4631/9/21-22-08-03-04 від 05.06.2020, Приватного акціонерного товариства "Оболонь" без номеру від 10.06.2020, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пларіум Київ" №2/20 від 12.06.2020, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Транс Фінанс" №11/06/20-1 від 11.06.2020, Головного управління ДПС у Харківській області №12442/9/20-40-08-07 від 12.06.2020, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Інновація" №12/06/20-1 від 12.06.2020, Головного управління ДПС у Хмельницькій області №30 від 15.06.2020, Головного управління ДПС у Сумській області №8269/10/18-28-08-03-14 від 12.06.2020, Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт Фінанс" без номеру від 11.06.2020 про визнання грошових вимог до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" у судовому засіданні на 21.10.2020 об 11 годині 00 хвилин.
У судовому засіданні 21.10.2020 у справі за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" про банкрутство боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", постановлено ухвалу про оголошення перерви в попередньому судовому засіданні до 17.11.2020 об 11 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 10.11.2020 у справі №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" про банкрутство боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", постановлено ухвалу про оголошення перерви щодо розгляду грошових вимог Головного управління ДПС у м. Києві до 24.11.2020 об 11 год. 20 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України занесено до протоколу судового засідання.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі №913/266/20 скасовано. Справу №913/266/20 направлено на новий апеляційний розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
У судовому засіданні 17.11.2020 у справі за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" про банкрутство боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", постановлено ухвалу про оголошення перерви в попередньому судовому засіданні до 09.12.2020 о 12 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 24.11.2020 у справі №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" про банкрутство боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", постановлено ухвалу про оголошення перерви щодо розгляду грошових вимог Головного управління ДПС у м. Києві до 09.12.2020 о 12 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 09.12.2020 у справі за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" про банкрутство боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", постановлено ухвалу про оголошення перерви в попередньому судовому засіданні до 27.01.2021 об 11 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 27.01.2021 у справі за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" про банкрутство боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", постановлено ухвалу про оголошення перерви в попередньому судовому засіданні до 23.02.2021 о 14 год. 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "Український інноваційний банк" на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20.
У судовому засіданні 23.02.2021 у справі за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" про банкрутство боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", постановлено ухвалу про оголошення перерви в попередньому судовому засіданні до 31.03.2021 о 14 год 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 31.03.2021 у справі за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" про банкрутство боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", постановлено ухвалу про оголошення перерви в попередньому судовому засіданні до 19.05.2021 о 14 год 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 19.05.2021 у справі за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" про банкрутство боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", постановлено ухвалу про оголошення перерви в попередньому судовому засіданні до 14.07.2021 о 14 год 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
У зв'язку з оскарженням ухвали Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, судове засідання, яке призначено на 14.07.2021 о 14 годині 30 хвилин не відбулось. Про день та час розгляду справи, сторін вирішено повідомити додатково.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково. Касаційну скаргу ПАТ "УКРІНБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "УКРІНБАНК" з ринку задоволено.
Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 у справі №913/266/20 - скасовано та направлено справу №913/266/20 до Східного апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та апеляційну скаргу ПАТ "УКРІНБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "УКРІНБАНК" з ринку залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі № 913/266/20 залишено без змін.
Постановою судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №913/266/20 у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк» в особі в. о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження виведення з ринку ПАТ “Український інноваційний банк» Міхно С. С. на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 у справі № 913/266/20 відмовлено. Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк» в особі в. о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження виведення з ринку ПАТ “Український інноваційний банк» Міхно С.С. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишені без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 у справі № 913/266/20 залишено без змін.
22.01.2025 на адресу Господарського суду Луганської області надійшли матеріали справи №913/266/20.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.01.2025 призначено попереднє засідання суду на 07.02.2025 о 12 год. 30 хв.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.02.2025 визнані грошові вимоги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Хмельницькій області до боржника у розмірі 11601 грн 04 коп.
Визнані грошові вимоги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Сєвастополі до боржника у розмірі 20467 грн 34 коп.
Визнані грошові вимоги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Луганській області до боржника у розмірі 9597505 грн 18 коп.
Визнані грошові вимоги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області до боржника у розмірі 144683 грн 19 коп.
Грошові вимоги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області до боржника у загальному розмірі 36657 грн 96 коп. відхилені.
Визнані грошові вимоги Головного управління ДПС у Сумській області до боржника у розмірі 448951 грн 53 коп.
Грошові вимоги Головного управління ДПС у Сумській області до боржника у загальному розмірі 120962 грн 97 коп. відхилені. Постановлено розпоряднику майна внести грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.
У судовому засіданні 07.02.2025 господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду заяви розпорядника майна Дашко І.В. №02-01/87 від 17.06.2020 про продовження строку для проведення інвентаризації майна боржника Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до 15.08.2020 та клопотання розпорядника майна Дашко І.В. №02-01/92 від 24.06.2020 про продовження строку для розгляду вимог кредиторів до 05.07.2020.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.02.2025 оголошено перерву в попередньому судовому засіданні до 06.03.2025 о 14 год 00 хв.
У судовому засіданні 06.03.2025 постановлено ухвалу про оголошення перерви в попередньому судовому засіданні до 03.04.2025 о 14 год 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.04.2025 повідомлено учасників справи про оголошення перерви в попередньому судовому засіданні до 17.04.2025 о 14 год. 00 хв.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.04.2025 заяву ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮС - Металл» без номеру від 10.01.2025 про відсторонення арбітражного керуючого Дашка Ігоря Валерійовича від виконання повноважень розпорядника майна боржника ПАТ “Українська інноваційна компанія» залишено без розгляду.
Заяву ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮС - Металл» без номеру від 05.02.2025 про відсторонення арбітражного керуючого Дашка Ігоря Валерійовича від виконання повноважень розпорядника майна боржника ПАТ “Українська інноваційна компанія» залишено без розгляду.
Заяву ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮС - Металл» без номеру від 17.03.2025 про заміну арбітражного керуючого у справі №913/266/20 задоволено.
Відсторонено арбітражного керуючого Дашка Ігоря Валерійовича від виконання обов'язків розпорядника майна у справі №913/266/20.
Розпорядником майна Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» призначено арбітражного керуючого Лецкан Вячеслава Львовича (свідоцтво №3 від 30.01.2013, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , вул.Дегтярівська, буд.48, офіс АК, м.Київ, адреса для листування: а/с 176, м.Київ, 03049).
Зобов'язано арбітражного керуючого Лецкан Вячеслава Львовича забезпечити виконання повноважень розпорядника майна боржника в порядку, визначеному статтею 44 Кодексу України з процедур банкрутства та за результатами роботи надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу.
Заяву без номеру від 10.06.2020 Приватного акціонерного товариства Оболонь» про визнання грошових вимог до боржника Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» залишено без розгляду.
Відкладено попереднє засідання суду на 30.04.2025 о 14 год. 00. хв.
18.04.2025 Національний банк України звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 у справі №913/266/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія"; скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ЮС-Металл" у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".
У зв'язку з оскарженням ухвали Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 та ухвали Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до Східного апеляційного господарського суду, судове засідання, яке призначено на 30.04.2025 о 14 годині 00 хвилин не відбулось. Про день та час розгляду справи, сторін вирішено повідомити додатково.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20.
03.06.2025 на адресу Господарського суду Луганської області надійшли матеріали справи №913/266/20.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.06.2025 призначено у попередньому засіданні суду на 11.06.2025 о 14 год. 00 хв. розгляд заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Енертек" №00-21-01 від 28.05.2020, Приватного акціонерного товариства "Хмельницький обласний пивзавод" №277 від 01.06.2020, ОСОБА_1 без номеру та без дати, Приватного підприємства "Данкобуд" без номеру від 02.06.2020, ОСОБА_2 без номеру від 10.06.2020, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пларіум Київ" №2/20 від 12.06.2020, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Транс Фінанс" №11/06/20-1 від 11.06.2020, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Інновація" №12/06/20-1 від 12.06.2020, Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт Фінанс" без номеру від 11.06.2020, Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Страйк" без номеру від 12.06.2020; Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна індустрія УКРБУДПРОЕКТ" №12/06/20 від 12.06.2020; Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіма - Лєтто" без номеру від 11.06.2020, Головного управління ДПС у м.Києві без номеру та без дати, ОСОБА_3 без номеру від 15.06.2020 про визнання грошових вимог до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".
Господарським судом встановлено, що 10.06.2020 на адресу Господарського суду Луганської області надійшла заява ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" у розмірі 45 454 229 грн 30 коп.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника, посилається на те, що 22.06.2015 року між Публічним акціонерним товариством «УКРІНБАНК» (в особі Дрогобицького відділення) та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір про розміщення банківського вкладу № 10-1358781, відповідно до якого банк прийняв у вкладника грошові кошти в сумі 8 622,83 Євро зі сплатою 10, 5 % річних на строк до 24 червня 2016 року. Після закінчення строку дії вказаного договору банк кошти не повернув.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.12.2017 у справі №442/6491/17 стягнуто з ПАТ «Українська інноваційна компанія» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу згідно із заявою-договором про розміщення банківського вкладу, яка становить 8 622,83 євро, що еквівалентно сумі 264 652,53 грн, проценти за користування вкладом у період дії договору 915,31 євро, що еквівалентно сумі 27 940,52 грн, проценти за користування вкладом понад строк дії договору 1 081,51 євро, що еквівалентно сумі 33 193,78 грн, суму 3 % вартості послуги за кожен день прострочення з 25 червня 2016 року до 03 вересня 2017 року у сумі 112 786,61 євро, що еквівалентно сумі 3 461 654,98 грн, суму 3 % річних за період з 25 червня 2017 року до 31 серпня 2017 року у сумі 308,97 євро, що еквівалентно сумі 9 482,93 грн.; 8000 грн 00 коп. судового збору.
Також, 17.08.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» було укладено заяву-договір про розміщення банківського вкладу № 10-1373863 строком до 18.08.2016, на підставі якого внесла на депозитний рахунок банку 10 612,05 євро. Після закінчення строку дії вказаного договору банк кошти не повернув.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.11.2017 у справі №442/6507/17 стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на користь ОСОБА_1 неповернутий вклад по заяві-Договору про розміщення банківського вкладу №10-1373863 від 17.08.2015 року в сумі 134625,10 Євро.
Також, 19.02.2015 року між Публічним акціонерним товариством «УКРІНБАНК» (в особі Дрогобицького відділення) та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір про розміщення банківського вкладу № 10-2328167, відповідно до якого банк прийняв у вкладника грошові кошти в сумі 14 217,71 Євро зі сплатою 10 % річних на строк до 20 лютого 2016 року. Після закінчення строку дії вказаного договору банк кошти не повернув.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.01.2018 у справі №442/6508/17 стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу по заяві-договору про розміщення банківського вкладу №10-2328167 від 19.02.2015, сума вкладу якого становить 14 217 Євро 71 Євроцента, що еквівалентно сумі 436 371 грн 00 коп., проценти за користування вкладом в період дії договору 1 421 Євро 77 Євроцент, що еквівалентно сумі 43 637 грн 07 коп., проценти за користування вкладом понад строк дії договору з 21.02.2016 по 03.09.2017 в розмірі 2177 Євро 45 Євроцент, що еквівалентно сумі 66830 грн 45 коп., суму 3% вартості послуги за кожен день прострочення з 21.02.2016 по 03.09.2017 у сумі 239 284 Євро 05 Євроцент, що еквівалентно сумі 7344123 грн 76 коп., суму 3% річних за період з 21.02.2016 по 03.09.2017 у сумі 655 Євро 57 Євроцентів, що еквівалентно сумі 20 120 грн 80 коп., 8 000 грн судового збору.
Станом на день звернення до суду з вказаною заявою, вищезазначені рішення судів боржником виконані не були, грошові кошти за банківськими вкладами повернуті не були.
Враховуючи неналежне виконання боржником своїх зобов'язань за укладеними договорами та рішенням судів, кредитором також нараховані проценти за користування вкладом понад строк дії договору, пеня відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.06.2020 вирішено відкласти питання про прийняття заяви ОСОБА_1 №76 від 05.06.2020 про визнання грошових вимог до боржника Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до повернення матеріалів справи №913/266/20 до Господарського суду Луганської області.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.09.2020 призначено розгляд заяв зокрема ОСОБА_1 без номеру та без дати про визнання грошових вимог до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" у судовому засіданні.
25.06.2020 на електронну адресу Господарського суду Луганської області від розпорядника майна Дашко І.В. надійшло повідомлення про результати розгляду грошових вимог №02-01/107 від 25.06.2020 на заяву ОСОБА_1 без номеру та без дати.
Розпорядником майна зазначено, що ним отримано відзив боржника №608/1В від 24.06.2020 на заяву ОСОБА_1 без номеру та без дати, в якому боржник заперечив проти визнання грошових вимог, та визнав грошові вимоги частково на суму 920779 грн 85 коп.
Боржником зазначено, що не погоджуючись з рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.12.2017 у справі №442/6492/17, ПАТ «Українська інноваційна компанія» звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою. Судом апеляційної інстанції було відмовлено у відкритті апеляційного провадження, у зв'язку з чим, боржник звернувся з касаційною скаргою. На даний час рішення у справі №442/6492/17 законної сили не набрало.
Також, не погоджуючись з рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.11.2017 у справі №442/6507/17, ПАТ «Українська інноваційна компанія» звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою та відкрито апеляційне провадження, тому на даний час рішення законної сили не набрало.
Не погоджуючись з рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.01.2018 у справі №442/6508/17, ПАТ «Українська інноваційна компанія» звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою та відкрито апеляційне провадження, тому на даний час рішення законної сили не набрало.
Боржником зазначено, що оскільки вищевказані рішення судів станом на момент розгляду даної справи, законної сили не набрали, тому посилання на них, як на обґрунтування грошових вимог є некоректним та безпідставним.
Арбітражним керуючим, з урахуванням відзиву боржника, зазначено, що рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.12.2017 у справі №442/6491/17 набрало законної сили 18.11.2019, а тому розпорядником майна боржника визнаються грошові вимоги ОСОБА_4 в розмірі 123715,23 Євро та 8000 грн 00 коп. (витрати зі сплати судового збору).
Також зазначено, що рішення Дрогобицього міськрайонного суду Львівської області від 17.11.2017 у справі №442/6507/17 не набрало законної сили, а тому розпорядником майна визнані грошові вимоги ОСОБА_1 у розмірі 12114,88 Євро, в тому числі 10612,05 Євро - сума банківського вкладу, 1170,52 Євро - проценти за користування вкладом в період дії договору, 332,31 Євро - 3% річних за період з 19.08.2016 по 03.09.2017 та відхилені грошові вимоги в розмірі 122514,22 Євро, в тому числі 1218,49 Євро - проценти за користування вкладом понад строк дії договору за період з 19.08.2016 по 03.09.2017, 121295,73 Євро - сума 3% вартості послуги за кожен день прострочення за період з 19.08.2016 по 03.09.2017.
Відхиляючи грошові вимоги ОСОБА_1 в цій частині, розпорядник майна посилається на те, що з моменту відкликання банківської ліцензії боржника, а саме з 23.03.2016 не являється фінансовою (банківською) установою та не здійснює надання банківських та інших фінансових послуг, до яких відноситься й залучення у вклади коштів та нарахування відсотків; банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.
Оскільки, ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є фінансовою установою у розумінні закону, та не має права та фактично не здійснює надання фінансових послуг, тому ОСОБА_1 , відповідно, не може бути отримувачем таких послуг, а отже, на думку розпорядника майна боржника, нарахування та сплата пені у розмірі 3% вартості послуг за кожний день прострочення згідно Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставним.
Також, зазначено, що рішення Дрогобицього міськрайонного суду Львівської області від 17.01.2018 у справі №442/6508/17 не набрало законної сили, а тому розпорядником майна визнані грошові вимоги ОСОБА_1 у розмірі 16295,05 Євро, в тому числі 14217,71 Євро - сума банківського вкладу, 1421,77 - проценти за користування вкладом в період дії договору, 655,57 Євро - 3% річних за період з 21.02.2016 по 03.09.2017, та відхиляє (з аналогічних підстав, викладених вище) вимоги в розмірі 241461,50 Євро та 8000 грн судового збору, в тому числі 2177,45 Євро - проценти за користування вкладом понад строк дії договору за період з 21.02.2016 по 03.09.2017, 239284,05 Євро - сума 3% вартості послуги за кожен день прострочення з 21.02.2016 по 03.09.2017, 8000 грн 00 коп. - витрати зі сплати судового збору, оскільки рішення суду не набрало законної сили.
Враховуючи вищевикладене, розпорядником майна боржника визнані грошові вимоги ОСОБА_1 на суму 154830,07 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на дату звернення до суду із заявою, еквівалентно 4644515,02 грн, та 8000 грн 00 коп. витрати зі сплати судового збору, та в загальному розмірі складають 4652515,02 грн.
Розпорядником майна відхилені грошові вимоги в розмірі 1359903,79 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на дату звернення до суду із заявою, еквівалентно 40792713,94 грн, та 8000 грн 00 коп. витрати зі сплати судового збору, що в загальному розмірі складає 40801713,94 грн.
Арбітражним керуючим також зазначено, що доданих до матеріалів справи доказів для підтвердження заявлених грошових вимог недостатньо, посилаючись на наявність відкритих виконавчих проваджень №59680535, №55578782, та ймовірність, відповідно, стягнення грошових коштів.
30.06.2020 на адресу Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» надійшов відзив на заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника №608/1В від 24.06.2020, в якому боржником зазначено, що рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.12.2017 у справі №442/6492/17, від 17.11.2017 у справі №442/6507/17, від 17.01.2018 у справі №442/6508/17, станом на момент розгляду даної справи, законної сили не набрали, тому посилання на них, як на обґрунтування грошових вимог є некоректним та безпідставним.
Також, ПАТ «Українська інноваційна компанія» визнаються грошові вимоги ОСОБА_1 частково в сумі 920779,85 грн, як такі, що обліковуються на балансі боржника.
10.06.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від арбітражного керуючого Лецкана В.Л. надійшло повідомлення №02-25/1969 від 06.06.2025 про результати розгляду заяви про визнання кредитором, з якого вбачається, що заява кредитора відповідає вимогам, встановленим ч.3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та подана у строк, встановлений ч.1 ст. 45 цього кодексу, а тому розпорядником майна боржника визнані грошові вимоги ОСОБА_1 в розмірі 920779 грн 85 коп., як такі, що задовольняються у четверту чергу, та в розмірі 4204 грн 00 коп., як такі, що задовольняються у першу чергу.
13.07.2016 на позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк», було прийнято рішення про затвердження Статуту товариства в новій редакції, рішення про зміну назви товариства на Публічне акціонерне товариство “Укрінком».
28.03.2017 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства “Укрінком», змінено найменування товариства як юридичної особи з Публічного акціонерного товариства “Укрінком» на “Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія», затверджено статут в новій редакції.
Відомості про це були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 05839888, тобто такий самий, як у ПАТ “Укрінбанк».
Відповідно до висновку викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019, ПАТ “Укрінбанк» та ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 16.10.2024 у справі №913/266/20 зазначає, що неодноразові рішення органу управління ПАТ “Український інноваційний банк» про внесення відповідних змін щодо зміни назви, місцезнаходження акціонерного товариства, нової редакції статуту, видів діяльності товариства та призначення органів управління, не є реорганізацією в розумінні банківського законодавства і не впливають на обсяг прав та обов'язків цією юридичної особи, які виникли раніше у зв'язку із здійсненням нею банківської діяльності в межах своєї спеціальної правосуб'єктності як банківської установи, оскільки внаслідок цього не створився новий учасник правовідносин, а отже ПАТ “Укрінбанк» та ПАТ “Українська інноваційна компанія» є однією й тією ж юридичною особою, з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888.
Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За змістом частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
З огляду на визначення договору банківського вкладу, закріплене в ЦК України та інших нормативно-правових актах, вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність»).
Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 “Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою №28342/95 “Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
В силу статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є пріоритетним джерелом права для національного суду, тому суд вважає безсумнівними факти, встановлені судом при розгляді справ №913/1038/15, №913/26/19.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом(ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.12.2017 у справі №442/6491/17, яке, згідно відмітки в Єдиному державному реєстрі судових рішень, набрало законної сили 18.11.2019 позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про захист прав споживачів задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу по заяві-договору про розміщення банківського вкладу № 10-1358781 від 22.06.2015, суму вкладу якого становить 8 622 Євро 83 Євроцента, що еквівалентно сумі 264 652 грн 53 коп., проценти за користування вкладом в період дії договору 915 Євро 31 Євроцент, що еквівалентно сумі 27 940 грн 52 коп., проценти за користування вкладом понад строк дії договору з 25.06.2016 по 03.09.2017 1 081 Євро 51 Євроцент, що еквівалентно сумі 33 193 грн 78 коп., суму 3% вартості послуги за кожен день прострочення з 25.06.2016 по 03.09.2017 у сумі 112 786 Євро 61 Євроцент, що еквівалентно сумі 3 461 654 грн 98 коп., суму 3% річних за період з 25.06.2017 по 31.08.2017 у сумі 308 Євро 97 Євроцентів, що еквівалентно сумі 9 482 грн 93 коп., 8 000 грн судового збору.
В порушення умов укладеного договорів банківського вкладу, боржником не були повернуті грошові кошти, внесені позивачем на депозитний рахунок, та рішення суду виконано не було, у зв'язку з чим, кредитором нараховані проценти за користуванням вкладом понад строк дії договору за період з 04.09.2017 по 14.05.2020 в розмірі 2438,37 Євро.
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).
Таким чином, строковий договір банківського вкладу покладає на банк обов'язок прийняти від вкладника суму коштів, нарахувати на неї проценти та повернути ці кошти з процентами зі спливом встановленого договором строку.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із частиною другою статті 1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
Отже, після закінчення строку дії договору банківського вкладу проценти на суму вкладу нараховуються у розмірі, який відповідає розміру процентів за вкладом “на вимогу», якщо інший розмір процентів не погоджений сторонами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19).
Господарський суд зазначає, що Постановою Правління Національного Банку України “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку» №180 від 22.03.2016 року було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Укрінбанк».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/5325/16 від 29.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, визнано протиправною та скасовано постанову НБУ № 180 від 22.03.2016.
Оскільки 22.03.2016 Постановою Правління НБУ № 180 було відкликано банківську ліцензію, яка в подальшому хоча і була визнана протиправною та скасованою, обсяг цивільних прав та обов'язків боржника змінився, внаслідок чого останній втратив право здійснювати банківську діяльність.
За таких обставин, вимога ОСОБА_1 про визнання грошових вимог в частині процентів за користування вкладом понад строк дії договору за період 04.09.2017 по 14.05.2020 не є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами а тому підлягає відхиленню.
Також, кредитором заявлені 3% річних за період з 01.09.2017 по 14.05.2020 в сумі 698,80 Євро.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Перевіривши, наданий кредитором розрахунок 3% річних за заявою-договором про розміщення банківського вкладу № 10-1358781 від 22.06.2015 за період з 01.09.2017 по 14.05.2020 в розмірі 698,80 Євро, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленим відповідно до умов договору та норм чинного законодавства.
За таких обставин, вимога ОСОБА_1 про визнання грошових вимог в частині 3% річних за заявою-договором про розміщення банківського вкладу №10-1358781 від 22.06.2015 за період з 01.09.2017 по 14.05.2020 в розмірі 698,80 Євро є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами а тому підлягає визнанню в повному обсязі.
Також, кредитором нарахована пеня відповідно до ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» в сумі 3% вартості послуги за кожен день прострочення з 04.09.2017 по 14.05.2020 в розмірі 245287,26 Євро на суму боргу 8622,83 Євро.
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України).
За змістом статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
З аналізу наведених законодавчих норм убачається, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем, який несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.
Договір банківського вкладу (депозиту) належить до виплатних договорів за ознакою наявності в банку обов'язку виплатити вкладнику крім суми вкладу також і проценти на неї або дохід в іншій формі (статті 1058, 1061 ЦК України).
У загальноприйнятому розумінні поняття “вартість послуги» - це грошові кошти у визначеному сторонами відповідного договору розмірі, які споживач сплачує виконавцю за надану останнім послугу.
При цьому такі кошти після виконання договору залишаються у виконавця і не повертаються споживачеві. Тому внесені споживачами на відповідні рахунки в банку грошові кошти як за договором банківського вкладу, так і за договором банківського рахунка за жодних обставин не можна вважати вартістю відповідних банківських послуг, оскільки такі кошти завжди підлягають поверненню споживачам, тобто не є платою виконавцю за надані ним послуги. Виходячи з наведеного розмір внесених споживачами в банк грошових коштів за договорами банківського вкладу та банківського рахунка не може бути базою для обчислення пені на підставі частини п'ятої статті 10 Закону України “Про захист прав споживачів».
Крім того, за змістом правових норм параграфа 3 “Банківський вклад» глави 71 та параграфа 1 “Загальні положення про банківський рахунок» глави 72 ЦК України як за договором банківського вкладу, так і за договором банківського рахунка відповідні банківські послуги надаються банком безкоштовно, тобто споживач не оплачує виконавцю такі послуги, якщо це не передбачено умовами укладених між сторонами договорів.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц зазначила, що з урахуванням розширеного змісту поняття “послуга», прийнятого в законодавстві про захист прав споживачів, й усі пов'язані з ним норми слід трактувати таким чином, щоб вони відповідали дійсному його змісту (за необхідності - трактувати розширено). Тому дійсний зміст приписів частини п'ятої статті 10 Закону про захист прав споживачів слід трактувати так, що пеня має бути виплачена виконавцем від суми, що складає грошовий вимір відплатності відповідного договору.
Тобто обов'язок банку за договором банківського вкладу (депозиту) повернути суму вкладу безумовно є грошовим, однак обов'язок повернення суми вкладу не зумовлює відплатність договору банківського вкладу (депозиту), через що ця сума не може бути врахована в базі нарахування пені відповідно до приписів частини п'ятої статті 10 Закону про захист прав споживачів.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає, що до спірних правовідносин споживача фінансових послуг та банку в разі невиконання банком рішення суду про стягнення відсотків за договором банківського вкладу на час звернення вкладника до суду підлягає застосуванню частина п'ята статті 10 Закону про захист прав споживачів, а тому погоджується з аналогічними за змістом правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року у справі № 180/1179/15-ц (провадження № 6-1699цс16) та від 13 березня 2017 року у справі № 761/14537/15-ц (провадження № 6-2128цс16), та не вбачає підстав для відступу від них.
Разом із тим, дійсний зміст приписів частини п'ятої статті 10 Закону України “Про захист прав споживачів» слід трактувати так, що пеня має бути виплачена виконавцем та має рахуватися від суми, що складає грошовий вимір відплатності відповідного договору. У такому разі згідно із частиною п'ятою статті 10 Закону України “Про захист прав споживачів» базою нарахування пені слід вважати розмір процентів на суму вкладу або дохід в іншій формі, що є платою фінансової установи за використання коштів споживача (статті 1058, 1061 ЦК України). Сама сума вкладу не може бути врахована в базі нарахування пені відповідно до приписів частини п'ятої статті 10 Закону України “Про захист прав споживачів».
Як вже було зазначено судом, оскільки 22.03.2016 Постановою Правління НБУ № 180 було відкликано банківську ліцензію, яка в подальшому хоча і була визнана протиправною та скасованою, обсяг цивільних прав та обов'язків боржника змінився, внаслідок чого останній втратив право здійснювати банківську діяльність та відповідно здійснювати виплату процентів за банківськими вкладами починаючи з 22.03.2016.
Судом встановлено, що кредитором заявлено до стягнення пеню відповідно до ч.5 ст.10 Закону України “Про захист прав споживачів»: в сумі 3% вартості послуги за кожен день прострочення з 04.09.2017 по 14.05.2020 в розмірі 245287,26 Євро на суму боргу 8622,83 Євро.
За таких обставин, оскільки боржником починаючи з 22.03.2016 втрачено право здійснювати банківську діяльність та відповідно здійснювати виплату процентів за банківськими вкладами, вимога ОСОБА_1 про визнання грошових вимог в частині пені, відповідно ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» за заявою-договором про розміщення банківського вкладу № 10-1358781 від 22.06.2015 за період з 04.09.2017 по 14.05.2020 в розмірі 254287,26 Євро не є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає відхиленню.
Враховуючи вищевикладене, грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» за заявою-договором про розміщення банківського вкладу № 10-1358781 від 22.06.2015, а саме: 8622,83 - сума банківського вкладу, 915,31 Євро - проценти за користування вкладом в період дії договору, 1081,51 Євро - проценти за користування вкладом понад строк дії договору з 25.06.2016 по 03.09.2017, 112786,61 Євро - сума 3% вартості послуги за кожен день прострочення з 25.06.2016 по 03.09.2017, 308,97 Євро - сума 3% річних за період з 25.06.2017 по 31.08.2017, 8000 грн 00 коп. - сума витрат зі сплати судового збору за рішенням суду та 698,80 Євро - 3% річних за період з 01.09.2017 по 14.05.2020 у розмірі 124414,03 Євро, що станом на 05.06.2020 за офіційним курсом НБУ складає 29,9975 грн, складає 3732109 грн 86 коп., та які у загальному розмірі становлять 3740109 грн 86 коп., є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та підлягають визнанню.
Щодо грошових вимог за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-1373863 від 17.08.2015, та №10-2328167 від 19.02.2015, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За змістом частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно із частиною першою ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
З огляду на визначення договору банківського вкладу, закріплене в ЦК України та інших нормативно-правових актах, вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність»).
Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України № 516 від 03 грудня 2003 року (в редакції станом на дати укладення договорів банківського вкладу) (далі - Положення), передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року (в редакції станом на дати укладення договорів банківського вкладу) письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. У договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу; сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок; строк зберігання коштів (за строковим вкладом); розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін; умови дострокового розірвання договору; інші умови за погодженням сторін (п.1.10).
Відповідно до пункту 2.9 глави 2 розділу ІV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ № 174 від 01 червня 2011 року (далі - Інструкція № 174; у редакції, чинній на момент укладення договорів банківського вкладу) банк (філія, відділення) банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Аналіз положень статті 1059 ЦК України, пункту 2.9 Інструкції №174, дає підстави дійти висновку, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Частиною 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.11.2017 та постанову Львівського апеляційного суду від 20.10.2020 скасовано.
Матеріали справи №442/6507/17 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» про захист прав споживачів, передано до Господарського суду Луганської області, на розгляді якого перебуває справа №913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія».
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.12.2021 матеріали справи №913/266/20(442/6507/17) передано на розгляд судді Масловському С.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.02.2025 у справі №913/266/20(442/6507/17) позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про захист прав споживачів та стягнення заборгованості залишено без розгляду на підставі ч.4 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Також, Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.01.2018 та постанову Львівського апеляційного суду від 10.11.2020 скасовано.
Матеріали справи №442/6508/17 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про захист прав споживачів, передано до Господарського суду Луганської області, на розгляді якого перебуває справа № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія».
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.10.2021 матеріали справи №913/266/20(442/6508/17) передано на розгляд судді Масловському С.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.02.2025 у справі №913/266/20(442/6508/17) Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про захист прав споживачів та стягнення заборгованості залишено без розгляду на підставі ч.4 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, оскільки рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.11.2017 у справі №442/6507/17 та рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.01.2018 у справі №442/6508/17 станом на момент звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог є скасованими, а відповідні позови залишені без розгляду на підставі імперативних приписів Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що 17.08.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» було укладено заяву-договір про розміщення банківського вкладу № 10-1373863 строком до 18.08.2016, відповідно до якого банк прийняв у вкладника грошові кошти в розмірі 10 612,05 Євро, що підтверджується копією меморіального ордеру від 17.05.2015.
Також, 19.02.2015 року між Публічним акціонерним товариством «УКРІНБАНК» (в особі Дрогобицького відділення) та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір про розміщення банківського вкладу № 10-2328167, відповідно до якого банк прийняв у вкладника грошові кошти в сумі 14 217,71 Євро зі сплатою 10 % річних на строк до 20 лютого 2016 року, що підтверджується копією меморіального ордеру від 19.02.2015.
Після закінчення строку дії вказаних договорів банк кошти не повернув.
25.02.2016 ОСОБА_1 , у зв'язку з неналежним виконанням боржником укладеного договору про розміщення банківського вкладу № 10-2328167 від 19.02.2015, на адресу боржника було надіслано вимогу від 25.02.2016 про повернення грошових коштів за банківським вкладом.
Також, 22.08.2016 ОСОБА_1 , у зв'язку з неналежним виконанням боржником укладеного договору про розміщення банківського вкладу № 10-1373863 від 17.08.2015, на адресу боржника було надіслано вимогу від 22.08.2016 про повернення грошових коштів за банківським вкладом.
Також, судом встановлено, що Фондом гарантування вкладів відповідно до ст. 26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ОСОБА_1 було виплачено 15.03.2016 відшкодування коштів за банківськими вкладами в розмірі 200000 грн 00 коп., що за офіційним курсом НБУ станом на 15.03.2016 становить 7542,21 Євро, що підтверджується відомостями наданими Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
На виконання Виконавчого листа від 11.12.2017, виданого з метою примусового виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.11.2017 у справі №442/6507/17, було частково стягнуто з боржника грошові кошти в сумі 38135 грн 89 коп. та перераховано 1152,15 Євро на користь кредитора, що підтверджується копією Виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11.12.2017 у справі №442/6507/17.
За таких обставин, враховуючи здійснені виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування коштів за банківськими вкладами та примусове стягнення грошових коштів за виконавчим листом, вимога ОСОБА_1 про визнання грошових вимог в частині суми банківського вкладу за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-1373863 від 17.08.2015 та за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-2328167 від 19.02.2015 є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та підлягає частковому визнанню, а саме: судом визнається сума банківського вкладу за заявою - договором про розміщення банківського вкладу від 17.08.2015 та за заявою - договором про розміщення банківського вкладу від 19.02.2015 в загальному розмірі 16135,40 Євро. В іншій частині вимоги відхилити.
Щодо процентів за користування вкладом в період його дії, процентів за користування вкладом понад строк його дії та пені, відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», господарський суд зазначає наступне.
Як вже було встановлено судом, оскільки 22.03.2016 Постановою Правління НБУ №180 було відкликано банківську ліцензію, яка в подальшому хоча і була визнана протиправною та скасованою, обсяг цивільних прав та обов'язків боржника змінився, внаслідок чого останній втратив право здійснювати банківську діяльність та відповідно здійснювати виплату процентів за банківськими вкладами починаючи з 22.03.2016.
Судом встановлено, що кредитором заявлено до визнання грошові вимоги, а саме:
- проценти за користування вкладом в період його дії з 17.08.2015 по 18.08.2016 за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-1373863 від 17.08.2015 в сумі 1170,52 Євро;
- проценти за користування вкладом понад строк його дії з 19.08.2016 по 03.09.2017 за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-1373863 від 17.08.2015 в сумі 1218,49 Євро;
- сума 3% вартості послуги за кожен день прострочення з 19.08.2016 по 03.09.2017 за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-1373863 від 17.08.2015 в сумі 121295,73 Євро;
- проценти за користування вкладом понад строк його дії з 04.09.2017 по 14.05.2020 за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-1373863 від 17.08.2015 в сумі 3143,78 Євро;
- сума 3% вартості послуги за кожен день прострочення з 04.09.2017 по 14.05.2020 за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-1373863 від 17.08.2015 в сумі 312949,35 Євро;
- проценти за користування вкладом в період його дії з 19.02.2015 по 20.02.2016 за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-2328167 від 19.02.2015 в сумі 2177,45 Євро;
- проценти за користування вкладом понад строк його дії з 21.02.2016 по 03.09.2017 за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-2328167 від 19.02.2015 в сумі 2177,45 Євро;
- сума 3% вартості послуги за кожен день прострочення з 21.02.2016 по 03.09.2017 за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-2328167 від 19.02.2015 в сумі 239284,05 Євро;
- проценти за користування вкладом понад строк його дії з 04.09.2017 по 14.05.2020 за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-2328167 від 19.02.2015 в сумі 3829,04 Євро;
- сума 3% вартості послуги за кожен день прострочення з 04.09.2017 по 14.05.2020 за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-2328167 від 19.02.2015 в сумі 419280,27 Євро.
За розрахунком суду, зробленого за допомогою "Юридичної інформаційно - пошукової системи "Законодавство", сума процентів за користування вкладом за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-1373863 від 17.08.2015 за період з 17.08.2015 по 21.03.2016 складає 696,49 Євро, яка є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами а тому підлягає визнанню. В іншій частині вимоги відхилити.
Також, суд перевіривши, наданий кредитором розрахунок процентів за користування вкладом в період дії договору за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-2328167 від 19.02.2015 за період з 19.02.2015 по 20.02.2016 в сумі 1421,77 Євро, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленим відповідно до умов договору та норм чинного законодавства.
За таких обставин, вимога кредитора про визнання грошових вимог в частині процентів за користування вкладом в період дії договору за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-2328167 від 19.02.2015 за період з 19.02.2015 по 20.02.2016 в сумі 1421,77 Євро є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає визнанню.
За розрахунком суду, зробленого за допомогою "Юридичної інформаційно - пошукової системи "Законодавство", сума процентів за користування вкладом за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-2328167 від 19.02.2015 понад строк дії договору за період з 21.02.2016 по 21.03.2016 складає 116,54 Євро, яка є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами а тому підлягає визнанню. В іншій частині вимоги відхилити.
Також, оскільки боржником починаючи з 22.03.2016 втрачено право здійснювати банківську діяльність та відповідно здійснювати виплату процентів за банківськими вкладами, вимога кредитора про визнання грошових вимог в частині процентів за користування вкладом понад строк його дії та пені, відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-1373863 від 17.08.2015 та за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-2328167 від 19.02.2015, та процентів за користування вкладом за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-1373863 від 17.08.2015 за період з 22.03.2016 по 18.08.2016 не є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Перевіривши, наданий кредитором розрахунок 3% річних за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-1373863 від 17.08.2015 за період з 19.08.2016 по 14.05.2020 на суму 1189,71 Євро та за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-2328167 від 19.02.2015 за період з 21.02.2016 по 14.05.2020 на суму 1804,28 Євро, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленим відповідно до умов договору та норм чинного законодавства.
За таких обставин, вимога про визнання грошових вимог в частині 3% річних за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-1373863 від 17.08.2015 за період з 19.08.2016 по 14.05.2020 на суму 1189,71 Євро та за заявою - договором про розміщення банківського вкладу №10-2328167 від 19.02.2015 за період з 21.02.2016 по 14.05.2020 на суму 1804,28 Євро є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає визнанню.
Відповідно до ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються:
вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
вимоги кредиторів за договорами страхування;
витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються:
вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються:
вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Зважаючи на те, що 15.05.2020 оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія», а заява з грошовими вимогами до боржника від ОСОБА_1 надійшла до суду 10.06.2020, суд дійшов висновку, що вимоги заявлені протягом встановленого строку є конкурсними та підлягають визнанню у встановленому вище розмірі та включенню до реєстру в порядку відповідної черговості.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених грошових вимог ОСОБА_1 до боржника у загальному розмірі 4 407 859 грн 33 коп., в тому числі: вимоги першої черги (судовий збір) - 4204 грн 00 коп.; вимоги четвертої черги (основний борг) - 1020339 грн 00 коп., вимоги шостої черги (пеня) - 3 383 316 грн 33 коп. Грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» в розмірі 41 050 574 грн 97 коп. відхилити.
Керуючись ст. ст. 9, 45, 46, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
11. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до боржника Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» у загальному розмірі 4 407 859 грн 33 коп., в тому числі:
- вимоги першої черги (судовий збір) - 4204 грн 00 коп.;
- вимоги четвертої черги (основний борг) - 1 020 339 грн 00 коп.
- вимоги шостої черги (пеня) - 3 383 316 грн 33 коп.
2. Грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» в розмірі 41 050 574 грн 97 коп.-відхилити.
3. Розпоряднику майна внести грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Повна ухвала складена 16.06.2025.
Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ