просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
16 червня 2025 року м.Харків Справа № 913/375/23(913/125/25)
Провадження №13/913/125/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Яресько Б.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за позовом
Керівника Сватівської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах:
Позивач-1 Луганської обласної державної адміністрації-Луганська обласна військова адміністрація, м. Сіверськодонецьк Луганської області.
Позивач-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків
до відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД», м. Старобільськ Луганської області.
до відповідача-2 - Сватівської обласної спеціальної школи, м. Сватове Луганської області
про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товару та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів
14.04.2025 р. керівник Сватівської окружної прокуратури Луганської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Луганської обласної державної адміністрації-Луганська обласна військова адміністрація (далі - позивач-1) та Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі - позивач-2) з позовною заявою від 11.04.2025 р. № б/н (Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.04.2025 р.) про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 04.03.2021 р., №2 від 12.03.2021 р., №3 від 07.04.2021 р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу №143-СВ від 05.01.2021 та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів у сумі 31 188,93 грн., а також стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» на користь Луганської обласної прокуратури, витрат на сплату судового збору в сумі 9689 грн 60 коп.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.04.2025 р. матеріали справи в межах справи про банкрутство передано на розгляд судді Яресько Б.В., в провадженні якого перебуває справа № 913/375/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА СХІД".
18.04.2025 р. Господарський суд Луганської області підтвердив підстави представництва керівник Сватівської окружної прокуратури Луганської області інтересів держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Луганської обласної державної адміністрації-Луганська обласна військова адміністрація та Північно-східного офісу Держаудитслужби у цій справі, визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, та постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За клопотанням Прокурора суд витребував у ТОВ "ЕНЕРА СХІД" докази по справі.
Відповідачем ТОВ "ЕНЕРА СХІД" був наданий відзив на позовну заяву в якому він повністю заперечували проти задоволення позову та повідомив про неможливість надання в повному обсязі витребуваних доказів.
Сторонами були надані процесуальні заяві по справі в яких вони підтримали свою позицію.
У відповідності до положень ст.248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
На платформі публічних закупівель, відповідачем-2, розміщене оголошення про проведення закупівлі електричної енергії в обсязі 78485 кВт*год, з очікуваною вартістю 166 911,00 грн. Строк поставки товару до 31.12.2021 р.
Протоколом засідання тендерного комітету від 28.12.2020 р. відповідача-1 визнано переможцем відкритих торгів.
05.01.2021 між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір № 143-СВ про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до п. 2.3. Договору Загальна кількість товару становить 78485 кВт*год.
Сума договору становить 147 514,00 грн, у тому числі ПДВ 24585,67 грн; Ціна 1 кВт*год становить 1,879512 грн.( п. 5.1. Договору).
Відповідно до п. 13.1. Договору, цей Договір набуває чинності з 01.01.2021 і діє до 31.12.2021 (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання
У подальшому, між Відповідачами укладено додаткові угоди, кожною з яких передбачено збільшення ціни за одиницю товару.
Відповідно до повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, розміщеного на порталі Prozorro, 04.03.2021 між Сватівською СОШ та ТОВ «ЕНЕРА СХІД», укладено Додаткову угода №1 до Договору. Підставою для внесення змін до істотних умов договору є збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. При цьому, в електронній системі публічних закупівель Prozorro, Замовником не було розміщено додаткову угоду №1 у форматі PDF.
12.03.2021 між Споживачем та Постачальником було укладено додаткову угоду №2 до Договору, в якій зазначено, що у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 41 розділу VІІІ Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами), у зв'язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії Сторони дійшли згоди пункт 2.3. розділу 2. «Предмет Договору» викласти у новій редакції: « 2.3. Найменування товару: код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія). Кількість товару: 67675 кВт*год.»; абзац 2 п. 5.1. розділу 5. «Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії» викласти у новій редакції: «Ціна 1 кВт*год електричної енергії, станом на дату укладання цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 2,17974 грн (дві гривні 17974 копійок) з урахуванням ПДВ, у тому числі: - ціна електричної енергії 1,81645 грн; - податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,36329 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.».
Пунктом 3 даної д/у зазначено, що ця Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання та діє протягом дії Договору про постачання електричної енергії споживачу та є його невід'ємною частиною. Згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.01.2021.
Таким чином в результаті укладення додаткової угоди № 2 Сторони фактично дійшли згоди на зменшення обсягів закупівлі на 10 810 кВт*год (78485 кВт*год - 67675 кВт*год), що вказує на збільшення ціни за одиницю товару.
Сума договору в редакції д/у №2 прямо не зазначається, однак вираховується з наявних: ціни за 1 кВт*год (2,17974 грн у т.ч. ПДВ) та загального розміру товару (67675 кВт*год) та дорівнює 147 513,904 грн у т.ч. ПДВ (2,17974 грн * 67675 кВт*год).
Так, 1% від ціни за 1 кВт*год (у редакції Договору) складає 0,01879512 (Ціна 1 кВт*год згідно умов Договору (1,879512 грн) / 100).
Сума на яку було збільшено ціну за 1 кВт*год (у редакції д/у №2) складає 0,300228 грн (Ціна 1 кВт*год (у редакції д/у №2) (2,17974 грн) - Ціна 1 кВт*год (у редакції Договору) (1,879512 грн)).
Таким чином, відсоток на який збільшено ціну за 1 кВт*год згідно положень д/у №2 складає 15,97% (Сума на яку було збільшено ціну за 1 кВт*год (д/у №2) (0,300228 грн) / 1% від ціни за 1 кВт*год (0,01879512 грн)).
07.04.2021 між Споживачем та Постачальником було укладено додаткову угоду №3 до Договору, в якій зазначено, що у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 41 розділу VІІІ Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами), у зв'язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії Сторони дійшли згоди пункт 2.3. розділу 2. «Предмет Договору» викласти у новій редакції: « 2.3. Найменування товару: код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія). Кількість товару: 62459 кВт*год.»; абзац 2 п. 5.1. розділу 5. «Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії» викласти у новій редакції: «Ціна 1 кВт*год електричної енергії, станом на дату укладання цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 2,38345 грн (дві гривні 38345 копійок) з урахуванням ПДВ, у тому числі: - ціна електричної енергії 1,98621 грн; - податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,39724 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.».
Пунктом 3 даної д/у зазначено, що ця Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання та діє протягом дії Договору про постачання електричної енергії споживачу та є його невід'ємною частиною. Згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.02.2021.
Тобто фактично Сторони дійшли згоди на зменшення обсягів закупівлі на 5 216 кВт*год (67675 кВт*год - 62459 кВт*год), що фактично вказує на збільшення ціни за одиницю товару.
Сума договору в редакції д/у №3 прямо не зазначається, однак вираховується з наявних: ціни за 1 кВт*год (2,38345 грн у т.ч. ПДВ) та загального розміру товару
(62459 кВт*год) та дорівнює 148 867,904 грн у т.ч. ПДВ (2,38345 грн * 62459 кВт*год).
Так, 1% від ціни за 1 кВт*год (у редакції Договору) складає 0,01879512 (Ціна 1 кВт*год згідно умов Договору (1,879512 грн) / 100).
Сума на яку було збільшено ціну за 1 кВт*год (у редакції д/у №3) складає 0,503938 грн (Ціна 1 кВт*год (у редакції д/у №2) (2,38345 грн) - Ціна 1 кВт*год (у редакції Договору) (1,879512 грн)).
Таким чином, відсоток на який збільшено ціну за 1 кВт*год згідно положень д/у №3 складає 26,81% (Сума на яку було збільшено ціну за 1 кВт*год (д/у №3) (0,503938 грн) / 1% від ціни за 1 кВт*год (0,01879512 грн)).
Крім того у д/у №3 у порівнянні з д/у №2 збільшено ціну договору на 1 353,99 грн.
12.04.2021 між Споживачем та Постачальником було укладено додаткову угоду №4 до Договору, в якій зазначено, що у зв'язку зі зміною реквізитів Постачальника Сторони дійшли згоди розділ 16 «Реквізити сторін» у частині Постачальника викласти у новій редакції.
На Єдиному веб-порталі використання бюджетних коштів https://spending.gov.ua/ міститься інформація про трансакції зі сплати коштів за Договором № 143-СВ від 05 січня 2021 року на загальну суму 147 512,72 грн, а саме наступні трансакції з рахунку Сватівської обласної спеціальної школи на рахунок ТОВ «ЕНЕРА СХІД»:
1) 197783959 від 15.03.2021 на суму 5 555,58 грн (за лютий 2021р.;зг рах.-фак. 143-СВ/21790/1 вiд 28.02.2021);
2) 201322741 від 23.04.2021 на суму 26 611,24 грн (за пер. березень 2021 р.;зг рах.-143-СВ/32940/1 вiд 31.03.2021);
3) 202688625 від 13.05.2021 на суму 4 948,04 грн (за пер.квiтень 2021 р.;зг рахунок фактура 143-СВ/44118/1 вiд 30.04.2021);
4) 205985028 від 14.06.2021 на суму 16 684,16 грн (за пер.травень 2021 р..;зг рахунок-фактура 143-СВ/54644/1 вiд 31.05.2021);
5) 207993686 від 08.07.2021 на суму 2 466,88 грн (за перiод червень 2021 р..;зг рахунок-фактура 143-СВ/65134/1 вiд 30.06.2021р.);
6) 211185439 від 09.08.2021 на суму 715,03 грн (за липень 2021 р..;зг рахунок-фактура 143-СВ/75731/1 вiд31.07.2021р);
7) 216950921 від 19.10.2021 на суму 20 284,80 грн (за перiод вересень 2021р.;зг рах.- фак 143-СВ/97393/1 вiд 30.09.2021р.);
8) 216950923 від 19.10.2021 на суму 3 499,42 (за перiод серпень 2021;зг рах.-фак 143-СВ/86474/1 вiд 31.08.2021р.);
9) 219752133 від 15.11.2021 на суму 18 804,22 грн (за пер. жовтень 2021р..;зг рах.-фак.143-СВ/108761/1 вiд 31.10.2021р.);
10) 225050574 від 22.12.2021 на суму 36 986,58 грн (за пер.листопад 2021р.;зг рах.-фак. 143-СВ/118946/1 вiд 30.11.2021р.);
11) 225050575 від 22.12.2021 на суму 10 956,77 грн (за пер.з 01.12.2021 по 20.12 2021р.;зг рах.-фак.143-СВ/123229/1 вiд21.12.2021р.уг 143-СВ вiд 05.01.2021р.
Прокурор зазначає, що через укладання додаткових угод № 2 та 3 споживач недоотримав значний обсяг електричної енергії, проте здійснив значну переплату бюджетних коштів за отриманий товар у меншому обсязі.
Враховуючи те, що додаткові угоди № 2 та 3 до Договору, які стосуються підняття ціни на електричну енергію укладено з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», то відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України, ст. 207 ГПК України останні підлягають визнанню недійсними.
Оскільки зазначені додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною виходячи з умов Тендерної документації та Договору.
Недійсність додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються Договором. Відповідно до Договору ТОВ «ЕНЕРА СХІД» повинно було поставити 78485 кВт*год електроенергії за 147514,00 грн.
Проте, внаслідок укладення додаткових угод обсяг електроенергії, яку зобов'язався поставити Постачальник зменшилась до 62459 кВт*год відповідно до Додаткової угоди № 3 від 07.04.2021.
Згідно наданої інформації Управління державної казначейської служби України у Сватівському районі Луганської області, за фактично спожиту електроенергію за Договором було сплачено 147 512,72 грн.
За даними порталу spending.gov.ua перша трансакція по даному договору була здійснена 15.03.2021, періоди за які здійснювалась оплата по Договору - з лютого по грудень 2021, - тобто можна дійти висновку, що усі платежі на виконання Договору були здійснені по ціні за одиницю товару 2,38345 грн за кВт*год, тобто по ціні яка була встановлена д/у № 3.
Таким чином вартість поставленого товару за період дії Договору у його первісній редакції складає 0,00 грн; вартість поставленого товару за період дії д/у 1 складає 0,00 грн; вартість поставленого товару за період дії д/у 2 складає 0,00 грн; вартість поставленого товару за період дії д/у 3 = 147 512,72 грн.
Отже кількість спожитої електричної енергії становить 61890,41935 кВт*год (147 512,72 / 2,38345).
Таким чином розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною виходячи з умов Договору від 05.01.2021, а саме - 1,879512 грн за 1кВт*год.
Враховуючи кількість спожитої електричної енергії, сума договору, яку Сватівська ОСШ повинна була сплатити складає 116 323,7859 грн (61890,41935 кВт*год * 1,879512 грн).
Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання додаткових угод з порушенням законодавства має місце переплата бюджетних коштів у розмірі 31 188,93 грн (147512,72 грн - 116323,7859 грн).
Прокурор звернувся з позовом до Господарського суду Луганської області та просить визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 04.03.2021 р., №2 від 12.03.2021 р., №3 від 07.04.2021 р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу №143-СВ від 05.01.2021 та стягнути безпідставно сплачені бюджетні кошти у сумі 31 188,93 грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД».
Відповідач ТОВ "ЕНЕРА СХІД" позов не визнає в повному обсязі.
В обґрунтування своєї позиції, зокрема, посилається на наступне.
З 24.02.2022 проти України здійснюється військова агресія російської федерації, у зв'язку з чим 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введений воєнний стан (Указ затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), який в подальшому продовжено відповідними указами Президента України.
З 24 лютого 2022 року місто Старобільськ, а в подальшому вся Луганська область, перебуває під фактичним контролем (окупацією) військових формувань агресора - російської федерації. При цьому, військовими формуваннями агресора - російської федерації були захоплені адміністративні будівлі відповідачів.
В результаті бойових дій та окупації м. Старобільськ та в цілому Луганської області відповідачі по теперішній час не має доступу до свого майна, банківських виписок та документів, первинних бухгалтерських документів, документів з кадрової роботи, серверного обладнання з електронними базами даних та інших нематеріальних активів та іншого.
В зв'язку з неможливістю встановити точну суму переплати бюджетних коштів, визнання недійсними Додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу не може бути ефективним способом захисту.
З 26.06.2021 діє редакція пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону, відповідно до якої істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Тобто, під час дії договору про закупівлю, сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності умов, встановлених пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону (у разі коливання ціни такого товару на ринку; якщо така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю).
Відповідач вважає, що спірні додаткові угоди укладені у відповідності до положень Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон, Закон України «Про публічні закупівлі»), та забезпечують баланс інтересів сторін, тому повністю заперечує проти позову прокурора.
Відповідач 1 вважає що Прокурором надана не повна інформація щодо виконання Договору, у зв'язку з тим, що відповідно до умов Договору постачання електричної енергії відбувалось з 01.01.2021 року по 31.12.2021 (п. 3.4. Договору). В справі відсутні рахунки за поставлену електричну енергію за січень 2021 року та за період з 21.12.2021 року по 31.12.2021 року (за Договором може існувати як передплата так і заборгованість).
Матеріали справи не містять жодного посилання на акти виконаних робіт, а на лише на рахунки фактури а також відсутність Додаткової угоди № 1.
За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції (він носить лише інформаційний характер. який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги). На це звернув увагу Верховний Суд (Касаційний господарський суд) в постанові від 29.04.2020 р. у справі № 915/641/19.
Відповідач 1 стверджує, що перша додаткова угода до Договору була укладена 04.03.2021 року. Тобто ціна 1 кВт*год електричної енергії за січень 2021 та лютий 2021 року становить 1,879512 грн., але у зв'язку з відсутність інформації про вартість спожитого обсягу електричної енергії за січень 2021 (у платіжних дорученнях інформація за січень відсутня) не можливо встановити обсягів спожитої електричної енергії у січні 2021 року. У лютому 2021 року було спожито електричної енергії: 5 555,58 грн (платіжне доручення № 157 від 15.03.2021)/1,879512 грн. = 2 956 кВт*год.
Ціна 1 кВт*год електричної енергії за березень 2021 становить 2,17974 грн. (додаткова угода № 2 від 12.03.2021). Відповідно до платіжного доручення № 227 від 23.04.2021 Відповідачем 2 було спожито електричної енергії: 26 611,24 грн / 2,17974 грн = 12 208 кВт*год.
Ціна 1 кВт*год електричної енергії за квітень 2021 - 20 грудня 2021 становить 2,38345 грн. (додаткова угода № 3 від 07.04.2021). Відповідно до платіжних доручень:
№ 261 від 13.05.2021, №325 від 14.06.2021, 346 від 08.07.2021, № 372 від 09.08.2021, № 525, 526 від 19.10.2021, №569 від 15.11.2021, № 628, 630 від 22.12.2021
Відповідачем 2 було спожито електричної енергії:
115 345,90 грн. (4 948,04+ 16 684,16 + 2 466,88 + 715,00 + 3 499,42 + 20 284,80 +
18 804,22 + 10 956,77+36 986,58)/ 2,38345 = 48 395 кВт*год.
Тобто за період лютий 2021 р по 20.12.2021 року Відповідач спожив електричної енергії в обсязі (розраховано математичним методом):
2 956 (лютий 21р) + 12 208 (березень 21р) +48 395 (квітень 21- 20.12.2021) = 63 559 кВт*год.
Відповідач 1 стверджує, що у січні та лютому ціна електричної енергії відповідала умовам Договору. Зміна ціни електричної енергії відбулась у березні 2021 року та у квітні 2021 року, тому розраховуємо кількість та вартість спожитої електричної енергії без зміни ціни:
12 208 кВт*год(березень 21р) +48 395 кВт*год (квітень 21- 20.12.2021) = 60 603 кВт*год.
60 603 кВт*год. х 1,879512 грн = 113 904, 07грн.
Загальна сума Договору без зміни ціни електричної енергії склала би: 5 555,58 грн (лютий 2021 р)+ 113 904,07 грн. (квітень 21- 20.12.2021) = 119 459,58 грн.
Враховуючи приблизну кількість спожитої електричної енергії за період лютий 2021 - 20 грудня 2021 року - 60 603 кВт*год. сума Договору, яку повинен був би сплатити Відповідач 2 складає 119 459,58 грн.
Різниця в наслідок збільшення ціни складає:
147 512,72 грн. - 119 459,58 грн. = 28 053,15 грн. а не як стверджує Прокуратура - 31 188,93грн.
Відповідач 1 так вказує, що позовні вимоги Прокуратури стосуються укладання додаткових угод у період з 01.01.2021 року по 23.04.2021 та стягнення коштів. Водночас, із вказаними вимогами Прокурор звернувся до суду лише 11.04.2025 року, тобто зі спливом загального строку позовної давності (3 роки).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Дії Прокурора беззаперечно свідчать про те, що Позивач 1 та Позивач 2 знали про укладання додаткових угод між Відповідачами і при наявності незгоди вони мали б вчинити дії, спрямовані на визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів. Тобто Позивачі довідалися про порушення своїх прав ще у 2021 році.
За таких обставин, Відповідач 1 вважає що строк на звернення Прокурора до суду із цим позовом сплив, а з урахуванням того, що Прокурор пред'явив цей позов про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товару та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів у квітні 2025 року, тобто з пропуском установленої законом трирічної позовної давності, і відповідно в задоволенні позову просить відмовити.
Відповідач-2 відзиву на позовну заяву не надав.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Верховний Суд у постанові №927/491/19 від 18.06.2021 зазначив, що метою регулювання, передбаченого ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Так, стаття 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відтак, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити нову закупівлю, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.
Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Відповідно до ст. 5 3акону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №6915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Як визначено у статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" принципами закупівлі, зокрема, є максимальна економія та ефективність. Критерієм вибору переможця у проведенні закупівлі є ціна (100%).
Отже, укладення спірних додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії за вказаних обставин суперечить принципам закупівлі, а саме, максимальній економії.
У статті 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У статті 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним (частин 2 статті 16 ЦК України).
Відповідно до частини 3 статті 15 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Суд також вважає за необхідне відмітити, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10 % шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, а укладання спірних угод у цьому випадку фактично призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Враховуючи викладене, спірні додаткові угоди до договору є недійсними в силу статті 41 Закону "Про публічні закупівлі", та, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін, а отже вимоги прокуратури в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 926/324/20 зазначено, що при застосуванні положень статей 215, 217 ЦК України слід враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16).
Таким чином, оскільки ціна за одиницю товару є істотною умовою Договору та додаткових угод, укладених до такого Договору, а отже вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними у повному обсязі.
Щодо стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною 1 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.
Згідно ч. 3 ст. 66 Закону, відповідний двосторонній договір має встановлювати: предмет договору; ціну електричної енергії, визначену у грошових одиницях; обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; строки та порядок постачання електричної енергії; порядок повідомлення про договірні обсяг купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; порядок та форму розрахунків; строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; права, обов'язки та відповідальність сторін; строк дії договору.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України).
Згідно з статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Таким чином, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".
Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином, є правові підстави для повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві.
Відповідач 1 заперечує проти стягнення вартості непоставленого товару, посилаючись на відсутність належних доказів, що підтверджують обсяг поставленого за спірними додатковими угодами товару.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).
Стаття 79 ГПК України закріпила в господарському процесі стандарт доказування «вірогідності доказів».
Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 Конвенції). Конвенція та практика ЄСПЛ є джерелом права (ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд погоджується з доводами Прокурора, що згідно наданої інформації Управління державної казначейської служби України у Сватівському районі Луганської області, за фактично спожиту електроенергію за Договором, за платіжними дорученнями №№628, 630, 569, 526, 525, 372, 346, 325, 261, 227, 157 від 22.12.2021, 22.12.2021, 15.11.2021, 19.10.2021, 19.10.2021, 09.08.2021, 08.07.2021, 14.06.2021, 13.05.2021, 23.04.2021, 15.03.2021 відповідно, сплачено 147 512,72 грн.
За даними порталу spending.gov.ua перша трансакція по даному договору була здійснена 15.03.2021, періоди за які здійснювалась оплата по Договору - з лютого по грудень 2021, - тобто можна дійти висновку, що усі платежі на виконання Договору були здійснені по ціні за одиницю товару 2,38345 грн за кВт*год, тобто по ціні яка була встановлена д/у № 3.
Таким чином вартість поставленого товару за період дії Договору у його первісній редакції складає 0,00 грн;
вартість поставленого товару за період дії д/у 1 складає 0,00 грн;
вартість поставленого товару за період дії д/у 2 складає 0,00 грн;
вартість поставленого товару за період дії д/у 3 = 147 512,72 грн.
Отже кількість спожитої електричної енергії становить 61890,41935 кВт*год (147 512,72 / 2,38345).
Відтак, оскільки зазначені додаткові угоди визнаються недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною виходячи з умов Договору від 05.01.2021, а саме - 1,879512 грн за 1кВт*год.
Враховуючи кількість спожитої електричної енергії, сума договору, яку Сватівська ОСШ повинна була сплатити складає 116 323,7859 грн (61890,41935 кВт*год * 1,879512 грн).
Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання додаткових угод з порушенням законодавства має місце переплата бюджетних коштів у розмірі 31 188,93 грн (147512,72 грн - 116323,7859 грн).
За таких обставин вимоги Прокурора є обґрунтованими.
Що стосується заяви Відповідача 1 про застосування строків позовної давності, суд зазначає таке.
Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України " Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 р. № 211 установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України, зокрема, постановою від 25.04.2023 № 383 до 30.06.2023.
Згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 розділ Прикінцевих та перехідних положень ЦК України був доповнений п. 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Чинною редакцією п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (набрала чинності 30.01.2024) передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже послідовно та безперервно з 12.03.2020 по 29.01.2024 строки позовної давності, як загальної так і спеціальної були продовжені на строк дії карантину, та строк дії воєнного стану. З 30.01.2024 строки позовної давності були зупинені.
Враховуючи викладені обставини, Прокурором не було пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в частині вимог щодо визнання недійсними додаткових угод покладаються на відповідачів, а стосовно стягнення коштів на Відповідача 1.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 20, 46, 73, 74, 79, 86, 129, 130, 185, 191, 233, 236-238, 240, 242 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 04.03.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №143-СВ від 05.01.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» та Сватівською обласною спеціальною школою.
Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 12.03.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №143-СВ від 05.01.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» та Сватівською обласною спеціальною школою.
Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 07.04.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №143-СВ від 05.01.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» та Сватівською обласною спеціальною школою.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» (Україна, 92702, Луганська область, м. Старобільськ пл. Базарна, 32А, ЄДРПОУ: 42010964) на користь Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації (Україна, 93405, Луганська обл., Сіверськодонецький р-н, місто Сіверськодонецьк, пр. Центральний, будинок 59; код ЄДРПОУ 00022450) кошти в сумі 31 188,93 грн
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» (Україна, 92702, Луганська область, м. Старобільськ пл. Базарна, 32А, ЄДРПОУ: 42010964) на користь Луганської обласної прокуратури на розрахунковий рахунок UA048201720343140001000000839, Банк - ДКС України у м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 02909921, код класифікації видатків бюджету - 2800, витрати на сплату судового збору в сумі 6056 грн.
5. Стягнути з Сватівської обласної спеціальної школи (Україна, 01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 17, код ЄДРПОУ:02070714) на користь Луганської обласної прокуратури на розрахунковий рахунок UA048201720343140001000000839, Банк - ДКС України у м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 02909921, код класифікації видатків бюджету - 2800, витрати на сплату судового збору в сумі 3633 грн. 60 коп.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 16.06.2025 р.
СУДДЯ Богдан ЯРЕСЬКО