вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
10 червня 2025 рокуСправа № 912/980/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Косогорова Дмитра Сергійовича ( АДРЕСА_1 )
до: Комунального підприємства "Житлосервіс 2012" (вул. Приморська, буд. 20, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27501)
про стягнення 177 095,92 грн,
секретар судового засідання - Коваленко Т.А.,
представники сторін участі у судовому засіданні не брали;
у судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення без проголошення,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Косогорова Дмитра Сергійовича (далі - ФОП Косогоров Д. С.) до Комунального підприємства "Житлосервіс 2012" (далі - КП "Житлосервіс 2012") про стягнення 177 095,92 грн, з яких: 147 655,44 грн інфляційних втрат та 29 440,48 грн 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог ФОП Косогоров Д. С. зазначив, що у зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договір підряду №б/н від 01.03.2020 в частині вчасного виконання грошових зобов'язань, з КП "Житлосервіс 2012" підлягає стягненню відповідна заборгованість.
Ухвалою суду від 21.04.2025 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків.
У межах встановленого судом строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що до суду 22.04.2025 надано відповідні докази.
Ухвалою від 28.04.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 20.05.2025.
20.05.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 10.06.2025.
09.06.2025 до суду надійшло клопотання позивача про проведення засідання за відсутності учасника справи.
Представники сторін 10.06.2025 участі в судовому засіданні не брали, хоча сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про вручення електронного листа. Суд враховує клопотання позивача про проведення засідання за відсутності учасника справи.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відзив на позов відповідач не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 10.06.2025 за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 10.06.2025 досліджено докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.
01.03.2020 між КП "Житлосервіс 2012", в особі директора Канупера Миколи Івановича, що діяв на підставі статуту (далі - "Замовник"), з однієї сторони, та ФОП Косогоровим Д.С. (далі - "Підрядник") укладено Договір підряду № б/н (далі - договір підряду) (а.с. 18- 19).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору КП "Житлосервіс 2012" (Замовник) доручив, а ФОП Косогоров Д.С. (Підрядник) зобов'язався відповідно до умов даного Договору виконати наступні роботи: прибирання та дезінфекція у під'їзді та на сходах, ліфтових кабінах, а саме: миття та дезінфекція сходових площадок і маршів, місць перед сміттєпроводами - проводиться щоденно; майданчиків перед входом у під'їзд та догляд за домовим устаткуванням - проводиться щоденно; вологе протирання та дезінфекція поручнів, підвіконь, віконних огорож, сходів на горище, опалювальних приладів, поштових скриньок, шаф для електрощитів - проводиться щоденно; вологе прибирання та дезінфекція стін, стель, ліфтів щоденно, кнопок ліфтів - щоденно; миття та дезінфекція віконних рам у під'їзді, очищення та дезінфекція приямків з металевою решіткою перед входом у під'їзд - щоденно.
Згідно з п. 3.1 та 3.2 договору підряду КП "Житлосервіс 2012" зобов'язаний своєчасно прийняти і оплатити роботу, а ФОП Косогоров Д.С. самостійно організовує виконання роботи.
У п. 4.1 договору зазначено, що вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з кошторисом (додаток №1 до договору) (а.с. 19).
Відповідно до п. 4.2 договору підряду за виконану роботу КП "Житлосервіс 2012" (замовник) сплачує ФОП Косогорову Д.С. (підряднику) суму, визначену актом здавання-приймання виконаних робіт.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що оплата за цим договором може проводитись частинами, згідно з Актом здавання-приймання виконаних робіт протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання відповідного Акта.
Згідно з п. 4.4 договору оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів КП "Житлосервіс 2012" після підписання Акта здавання-приймання виконаних робіт на розрахунковий рахунок ФОП Косогорова Д.С.
Пунктом 6.1 договору підряду передбачено, що за порушення умов цього договору винна сторона несе відповідальність, передбачену діючим законодавством України, в т.ч. відшкодовує завдані збитки.
Згідно з п. 8.1 договору роботи повинні розпочатися 01.03.2020 і завершитися до 31.12.2020. Цей термін є терміном дії договору.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Сторонами складено, погоджено та підписано без будь-яких зауважень наступні Акти приймання-передачі виконаних робіт Договору підряду від 01.03.2020:
- Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 05.04.2020 на суму 16 548 грн (а.с. 20);
Акт приймання-передачі виконаних робіт №2 від 12.04.2020 на суму 28 959 грн (а.с. 21);
- Акт приймання-передачі виконаних робіт №3 від 19.04.2020 на суму 28 959 грн (а.с. 22);
- Акт приймання-передачі виконаних робіт №4 від 23.04.2020 на суму 16 548 грн (а.с. 23);
- Акт приймання-передачі виконаних робіт №1-Б від 30.04.2020 на суму 28 959 грн (а.с. 24);
Акт приймання-передачі виконаних робіт №1-В від 12.05.2020 на суму 49 644 грн (а.с. 25);
Акт приймання-передачі виконаних робіт №1-А від 20.05.2020 на суму 33 096 грн (а.с. 26).
Позивач зазначає, що ФОП Косогоровим Д.С. виконано належним чином, у повному обсязі та у передбачені строки роботи, які визначені Договором підряду №б/н від 01.03.2020 та додатком № 1 до нього, на загальну суму 202 713 грн, а КП "Житлосервіс 2012" прийнято та погоджено виконані роботи.
КП "Житлосервіс 2012" не було оплачено виконані роботи.
13.11.2024 Господарським судом Кіровоградської області винесено судовий наказ по справі №912/2853/24, за заявою ФОП Косогорова Д.С. з вимогою про стягнення з КП "Житлосервіс 2012" боргу за договором підряду у розмірі 202 713 грн (а.с. 29- 29 з об.). Вказаний судовий наказ набрав законної сили 01.01.2025 та був пред'явлений до виконання до виконавчої служби.
21.01.2025 старшим державним виконавцем Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Охріменко О.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76875343 щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 202 713 гривень (а.с. 30). 13.03.2025 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, суму основного боргу з КП "Житлосервіс 2012" стягнуто в примусовому порядку (а.с. 31-32).
Позивач зазначає, що зобов'язання, яке виникло у КП "Житлосервіс 2012" у 2020 році було фактично виконано у лише у 2025 році, тобто аж майже через 5 (п'ять) років.
Станом на 14.04.2025 позивач здійснив нарахування інфляційних втрат на суму основного грошового зобов'язання відповідача у розмірі 147 655,44 грн за період з 11.04.2020 по 12.03.2025 (включно) та 3 % річних за період з 11.04.2020 по 12.03.2025 (включно) - 29440,48 грн.
Позивач зазначає, що відповідач порушив вказане грошове зобов'язання, тому у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення.
На підставі викладеного ФОП Косогоров Д.С. звернувся до суду з позовом у даній справі.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.
Положеннями ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або у триматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за яким регулюються положеннями ЦК України.
Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1).
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2).
Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За приписами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Положеннями ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконані роботу; надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевою самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участі, ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Верховного Суду від 6.09.2022 у справі № 640/10625/21 зазначено наступне:
"Факти, установлені в прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиційний характер. Преюдиційність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиційність у процесуальному праві виражена як обов'язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набутим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі."
Судовим наказом Господарського суду Кіровоградської області від 13.11.2024 у справі №912/2853/24, який набрав законної сили 01.01.2025 боржника КП "Житлосервіс 2012" стягнуто суму основного грошового зобов'язання у розмірі 202 713,00 грн за Договором підряду від 01.03.2020 та судовий збір, сплачений ФОП Косогоровим Д.С. за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами ст. 604 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
З аналізу вищевказаних норм закону слідує, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу. Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18.
Суд зазначає, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.11.2024 у справі №912/2853/24 не є підставою виникнення нового грошового зобов'язання у спірних правовідносинах, а лише підтверджує факт порушення відповідачем грошового зобов'язання, яке виникло перед ФОП Косогоровим Д.С. до ухвалення судового рішення на підставі Договору підряду від 01.03.2020.
Зазначене рішення у справі №912/2853/24 не трансформує та не припиняє грошове зобов'язання КП "Житлосервіс 2012", що виникло з правовідносин за Договором підряду від 01.03.2020.
Як вже зазначалося вище, однією з підстав припинення зобов'язання, в тому числі грошового, є його виконання проведене належним чином (ст. 599 ЦК України).
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум.
За змістом цієї норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Оскільки відповідачем не виконані умови за Договором підряду від 01.03.2020 в частині оплати за виконані роботи, він зобов'язаний сплатити на користь позивача суму встановленого та нарахованого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.
За неналежне виконання умов Договору позивач на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу інфляційні збитки в розмірі 147 655,44 грн за період з 11.04.2020 по 12.03.2025 (включно) та 3 % річних за період з 11.04.2020 по 12.03.2025 (включно) - 29 440,48 грн.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем 3 % річних та інфляційних втрат в розмірі та за період заявлений позивачем до стягнення.
Оскільки невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 16.11.2018 у справі № 918/117/18, від 30.01.2019 у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.
Враховуючи викладене, суд зробив власний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних втрат за відповідні періоди, з урахуванням обмеження останніми трьома роками, які передували подачі такого позову, а саме:
- за Актом приймання-передачі виконаних робіт №1 від 05.04.2020 на суму 16 548 грн за період з 14.04.2022 по 12.03.2025 сума інфляційних втрат становить - 6 834,39 грн та 3 % річних становить - 1 445,80 грн;
- за Актом приймання-передачі виконаних робіт №2 від 12.04.2020 на суму 28 959 грн з 14.04.2022 по 12.03.2025 сума інфляційних втрат становить 11 960,19 грн та 3 % річних становить - 2 530,14 грн;
- за Актом приймання-передачі виконаних робіт №3 від 19.04.2020 на суму 28 959 грн з 14.04.2022 по 12.03.2025 сума інфляційних втрат становить - 11 960,19 грн та 3 % річних - становить 2 530,14 грн;
- за Актом приймання-передачі виконаних робіт №4 від 23.04.2020 на суму 16 548 грн з 14.04.2022 по 12.03.2025 сума інфляційних втрат становить - 6 834,39 грн та 3 % річних становить - 1 445,80 грн;
- за Актом приймання-передачі виконаних робіт №1-Б від 30.04.2020 на суму 28 959 грн з 14.04.2022 по 12.03.2025 сума інфляційних втрат становить - 11 960,19 грн та 3 % річних становить - 2 530,14 грн;
- за Актом приймання-передачі виконаних робіт №1-В від 12.05.2020 на суму 49 644 грн з 14.04.2022 по 12.03.2025 сума інфляційних втрат становить - 20 503,18 грн та 3 % річних становить - 4 337,39 грн;
- за Актом приймання-передачі виконаних робіт №1-А від 20.05.2020 на суму 33 096 грн з 14.04.2022 по 12.03.2025 сума інфляційних втрат становить - 13 668,79 грн та 3 % річних становлять - 2 891,59 грн.
Отже, загальна сума інфляційного збільшення - 83 721,33 грн та 3 % річних 17 711,01 грн.
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
Суд доходить висновку, що позов належить задовольнити частково, стягнути з відповідача інфляційні втрати - 83 721,33 грн та 3 % річних - 17 711,01 грн, в іншій частині позовних вимог з урахуванням обмеження останніми трьома роками, які передували подачі такого позову відмовити.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Житлосервіс 2012" (вул. Приморська, буд. 20, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27501, ідентифікаційний код 38246270) на користь Фізичної особи-підприємця Косогорова Дмитра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , р. н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 83 721,33 грн інфляційних втрат, 17 711,01 3% річних та також 3028,00 грн сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу та відповідачу через систему "Електронний суд".
Повний текст рішення складено 16.06.2025.
Суддя М.С. Глушков