вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/862/25
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про забезпечення позову у справі
за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Агрокомплекс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Селіток Груп»
про визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна
Господарським судом Київської області в порядку загального позовного провадження розглядається справа за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Агрокомплекс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Селіток Груп» про визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна.
В позові Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» просить суд визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна - садового будинку, розташованого за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, селищна рада Козинська, база відпочину «Червона Рута», буд. 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1232696832231) за № 1 від 09.06.2021 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченком Олексієм Григоровичем, зареєстрований в реєстрі за № 2392, 2393, який укладено між Приватним акціонерним товариством «Науково-виробниче об'єднання «Агрокомплекс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селіток груп».
13.06.2025 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Селіток груп» відчужувати нерухоме майно - садовий будинок, розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, селищна рада Козинська, база відпочину «Червона Рута», буд. 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1232696832231).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2025 р. для розгляду вказаної заяви визначено суддю Рябцеву О.О.
Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про забезпечення позову у справі, судом встановлено наступне.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Отже у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.07.2024 р. у справі № 916/795/24.
Згідно з п. 3 постанови № 16 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 13 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Селіток Груп» є власником нерухомого майна, яке є предметом оспорюваного правочину, та не обмежене у праві вчинення дій, направлених на відчуження вказаного майна, отже має можливість в на будь-якій стадії розгляду цієї справи реалізувати нерухоме майно. Позивач вважає, що необмежені можливості відповідача-2 щодо розпорядження своїм нерухомим майном у випадку задоволення позову можуть істотно ускладнити та зробити неможливим ефективний захист та поновлення порушених прав і інтересів позивача, який буде змушений застосовувати додаткові засоби захисту своїх прав, що також потребуватиме значних витрат часу та коштів у разі невжиття такого способу забезпечення позову як накладення арешту на майно.
Однак, заявником взагалі не надано доказів на підтвердження того, що відповідачем-2 вчиняються дії направлені на відчуження нерухомого майна - садового будинку, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, селищна рада Козинська, база відпочину «Червона Рута», буд. 5, або вчинення будь-яких інших дій, які в подальшому, у випадку задоволення позову, можуть унеможливити виконання рішення суду.
Посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення певних реальних дій, спрямованих на відчуження майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Також, заява позивача про забезпечення позову мотивована тим, що відсутність на даний час будь-яких обтяжень нерухомого майна: садового будинку, розташованого за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, селищна рада Козинська, база відпочинку «Червона Рута», буд. 5, спричиняє ризик його подальшого відчуження ТОВ «Селіток Груп» на користь третіх осіб, що унеможливить в подальшому фактичне виконання судового рішення, прийнятого у даній справі.
Проте, суд звертає увагу позивача, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна № 1 від 09.06.2021 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченком Олексієм Григоровичем, зареєстрованого в реєстрі за № 2392, 2393, а не витребування майна із чужого незаконного володіння тощо.
В даному випадку необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана власними припущеннями позивача про наявність обставин, які можуть ускладнити виконання рішення за його позовом чи загрожують його невиконанню зовсім.
Крім того, посилаючись на те, що у разі невжиття такого способу забезпечення позову як накладення арешту на майно Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» буде змушене застосовувати додаткові засоби захисту своїх прав, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони відчужувати нерухоме майно, що не є тотожними поняттями, оскільки накладення арешту на майно передбачено п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, а заборона вчиняти певні дії - п. 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.
Також, позивач зазначає, що 25.09.2024 р. постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Білецької К.О. відкрито виконавчі провадження № 72869526 та № 72869857, які постановою від 25.09.2023 р. об'єднано у зведене виконавче провадження № 72872199, тобто позивач стверджує, що виконавчі провадження були об'єднані раніше, ніж вони були відкриті, що є суперечливим.
Як вже зазначалось, посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про забезпечення позову.
Згідно з ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Рябцева