вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2697/24
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., розглянувши матеріали справи
за позовом: Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вул. Бориспіль-7)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аерохендлінг» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, “Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт)
про стягнення 89169, 27 грн.
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 04.10.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» про стягнення 89169,27 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 09.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Запропоновано відповідачу не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, надати листування з позивачем по суті спору (з доказами направлення або вручення кореспонденції).
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала суду від 09.10.2024 була доставлена до електронного кабінету відповідача 10.10.2024 о 12:58, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.
Про хід розгляду справи відповідач також міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень": https://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи вказане вище, суд дійшов висновку, що відповідача було повідомлено про розгляд справи № 911/2697/24, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.
Однак, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.
Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм ч. 2 ст. 2 ГПК України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 16.06.2025.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано заборгованістю Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (далі - відповідач) перед Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач) в сумі 81 190,93 грн. основного боргу за відшкодування за спожиту електроенергію у період лютий 2022р., грудень 2022р. та лютий 2023р., 2 297,45 грн. трьох процентів річних та 5 680,89 грн. інфляційних втрат.
Так, листом від 12.12.2019р. №01-12/980 (вх.№01-16-9443 від 12.12.2019р.) (далі - Лист) відповідач звернувся до позивача з проханням поставляти електроенергію до будівлі спец. складу літера А-1, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Гора, вул. Бориспіль-7, ДП МА «Бориспіль». Відповідач у Листі зазначив, що данні послуги просить надавати на час проведення робіт по узгодженню та підписанню договору з ПрАТ «Київобленерго», оскільки дана процедура є тривалою.
Крім того, ТОВ «Аерохендлінг» також зверталось до ДП МА «Бориспіль» листом від 26.10.2016 №12-1040 (вх. №01-16-6355 від 26.10.2016), яким просило розпочати подачу електроенергії з оплатою відповідно до виставлених рахунків та повідомило, що частину приміщення в будівлі спец. складу літера А-1 останній орендує у ТОВ «РАПЕКС1».
ДП МА «Бориспіль» повідомляє,що ним було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, укладений за процедурою закупівлі «відкриті торги» №35.1-14/3.6-00034 від 25.01.2022 (далі - Договір постачання електричної енергії №1) з ТОВ «ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» (далі - Постачальник №1), що діє на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 05.03.2019р. №289.
Відповідно до п.1.1 Договору постачання електричної енергії №1 договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається Сторонами, з урахуванням статей 633,634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору, та з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
Згідно п. 2.1 Договору постачання електричної енергії №1 Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 3.3 Договору постачання електричної енергії №1 встановлено, що місце поставки (передачі) Товару: ДП МА «Бориспіль» - до лічильників електроенергії аеропорту.
Згідно п.14.1 Договору постачання електричної енергії №1 останній діє до 31.01.2023р.
Також, до зазначеного Договору постачання електричної енергії були укладені Додаткові угоди: № 1 від 11.03.2022р., № 2 від 04.04.2022р., № 3 від 06.07.2022р., № 4 від 01.04.2022р., № 5 від 08.07.2022р., № 6 від 09.11.2022р., № 7 від 12.12.2022р., № 8 від 30.01.2023р. та № 9 від 31.01.2023р.
Враховуючи, що Договір постачання електричної енергії №1 з ТОВ «ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» укладений на строк до 31.01.2023р., ДП МА «Бориспіль» уклало наступний Договір про закупівлю, укладений за процедурою закупівлі «відкриті торги на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» №35.1-14/3.6-00053 від 06.01.2023 (далі - Договір постачання електричної енергії №2) із ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» (далі - Постачальник №2).
Відповідно до п.1.1 Договору постачання електричної енергії №2 договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається Сторонами, з урахуванням статей 633,634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору, та з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
Згідно п. 2.1 Договору постачання електричної енергії №2 Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Код заЄдиним закупівельним словником: ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія.
Відповідно до Додатку №1 до Договору постачання електричної енергії №2 початок постачання послуг з 01.02.2023р.
Таким чином, згідно позовної заяви, на виконання Листа ТОВ «Аерохендлінг» від 12.12.2019р. №01- 12/980 (вх.№01-16-9443 від 12.12.2019р.), ДП МА «Бориспіль» поставляло останньому електроенергію до зазначеного об'єкта та виставляло рахунки-фактури та акти наданих послуг відповідачу для відшкодування за спожиту електроенергію для їх оплати.
Тариф відшкодування за спожиту електроенергію має наступні складові:
- тариф на постачання електричної енергії - відповідає тарифу, що встановлюється та змінюється Постачальниками - ТОВ «Євро ТрейдЕнерджі» та ТОВ «Укр Газ Ресурс»;
- тариф на розподіл електричної енергії - встановлюється та затверджується постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Враховуючи наведене, вартість наданих послуг ТОВ «Аерохендлінг» згідно Листа встановлювалась відповідно до цін/тарифів встановлених Постачальником №1, Постачальником №2 та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Так, за період лютий 2022р., грудень 2022р. та лютий 2023р. ДП МА «Бориспіль» виставило відповідачу наступні рахунки-фактури та акти наданих послуг, в тому числі коригуючий акт та здійснило корегування боргу, що наведені у Таблиці №1 Додатку №1 до даної позовної заяви.
Рахунок №898/68 від 28.02.2022 був відкоригований актом приймання-здачі виконаних послуг від 26.05.2022р. у відповідності до:
- даних про обсяг спожитих послуг визначених у відомості споживання електроенергії сторонніми організаціями через мережі ДП МА «Бориспіль» за лютий 2022р. №63-11-35 від 26.05.2022р., а саме в обсязі 10895 кВт год.
- встановленого нового тарифу у Додатковій угоді №1 від 11.03.2022р. до Договору постачання електричної енергії №1 у розмірі 2,72.
- Постанови НКРЕКП від 17.12.2021 №2599, якою застосовано тариф на послугу з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги в розмірі 214,91 грн/МВт.год (або 0,21491 кВт.год).
Таким чином, у лютому 2022р. застосовано тариф у розмірі 2,93491 грн. без ПДВ (2,72 + 0,21491).
Також, враховуючи наявну переплату з боку ТОВ «Аерохендлінг» за попередні періоди за надані послуги по рахункам-фактурам від 29.12.2021 №898/1009 та від 29.12.2021 №898/998, дані переплати відповідно в розмірі 3 647,04 грн. та в розмірі 1 879,90 грн. були враховані в оплату рахунку-фактури №898/68 від 28.02.2022р., що відображено у Таблиці №1 Додатку №1 до позовної заяви.
Щодо тарифу за грудень 2022р., то у рахунку №898/397 від 31.12.2022 застосований тариф 4,68490 (4,47 + 0,21491), який складається з:
- встановленого нового тарифу у Додатковій угоді №7 від 12.12.2022р. до Договору постачання електричної енергії №1 у розмірі 4,47.
- Тарифу встановленого Постановою НКРЕКП від 17.12.2021 №2599, якою застосовано тариф на послугу з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги в розмірі 214,91 грн/МВт.год (або 0,21491 кВт.год).
Також, згідно рахунку-фактури від 31.01.2023 №898/19 донараховано вартість послуг за грудень 2022р. в зв'язку ізукладанням Додаткової угоди №9 від 31.01.2023р. до Договору про постачання електричної енергії №1 та зміною тарифу на постачання електричної енергії з 4,47 на 4,94.
Таким чином, тариф за грудень 2022р. становить 5,15491 (4,94 + 0,21491).
Щодо тарифу за лютий 2023р., то у рахунку-фактурі №898/39 від 28.02.2023 застосовано тариф 4,10240 який складається з:
- тарифу за на постачання електричної енергії встановленого у Договорі постачання електричної енергії №2 з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» в розмірі 3,86 грн. без ПДВ (зазначено у Додатку №2 до Договору).
- тарифу на розподіл електричної енергії встановленого Постановою НКРЕКП від 21.12.2022 №1800 в розмірі 242,38 грн/МВт.год без ПДВ (або 0,24238 кВт.год без ПДВ).
Облік спожитої електроенергії ТОВ «Аерохендлінг» у приміщенні будівлі спец.складу літера А-1, як зазначає позивач, здійснювався згідно показників електролічильника АСЕ 6000 №84105397.
На підставі отриманих показників електролічильника, службою головного енергетика ДП МА «Бориспіль» складено відомості споживання електроенергії сторонніми організаціями через мережу ДП МА «Бориспіль» за лютий 2022р., грудень 2022р. та лютий 2023р.
Додатковим підтвердженням того, що позивач надавав послуги Відповідачу згідно Листа, а Відповідач приймав та отримував послуги, на думку позивача, є оплата з боку ТОВ «Аерохендлінг» рахунків-фактур та актів приймання-здачі робіт згідно Листа за попередні періоди.
Так, зокрема, позивач виставляв згідно Листа відповідачу рахунок- фактуру №898/998 від 29.12.2021, а відповідач оплатив даний рахунок-фактуру у повному розмірі, що підтверджується банківською випискою, наявною у матеріалах справи.
Відповідач отримав усі зазначені вище рахунки-фактури та Акти виконаних робіт під підпис згідно з реєстрами виданих/отриманих оригіналів документів.
Також, позивач додатково направляв відповідачу рахунки-фактури та акти виконаних робіт підписані за допомогою ЕЦП через програмне забезпечення Me.Doc.
З метою досудового врегулювання спору ДП МА «Бориспіль» направляло ТОВ «Аерохендлінг» претензію від 09.12.2022р. №35-28/5-137, якою просило сплатити протягом місяця борг за лютий 2022р. в сумі 32 843,95грн. Відповіді на дану претензію та оплати позивач не отримав.
Позивач повторно звертався до відповідача із вимогою від 29.09.2023 №35-28/5-229 (далі - Вимога), якою просив у семиденний строк з дня одержання вимоги виконати належним чином свої зобов'язання згідно Листа та сплатити заборгованість за період: лютий 2022р., грудень 2022 та лютий 2023р. в розмірі 81 190,93 грн.
Дану вимогу відповідач отримав 04.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, списком згрупованих поштових відправлень №01-29/1-235 від 03.10.2023 та фіскальним чеком АТ «Укрпошта», наявними у матеріалах справи.
Проте до моменту подання позовної заяви відповідач наявну заборгованість згідно Листа від 12.12.2019 №01-12/980 за відшкодування за спожиту електроенергію у період лютий 2022р., грудень 2022р. та лютий 2023р. не погасив. Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині за відшкодування за спожиту електроенергію в сумі 81 190,93 грн/ стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 175 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Частиною 3 ст. 214 ЦК України встановлено, що відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Також, положення про зобов'язання кореспондується із нормами ГК України, а саме, ч.1 ст.173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Умовами ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати:
- безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
- з акту управління господарською діяльністю;
- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
- внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
- у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Частиною 1 ст. 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Матеріалами справи підтверджується, що в розумінні вимог закону між позивачем та відповідачем було укладено правочин у формі листа від 12.12.2019р. №01-12/980 (вх.№01-16-9443 від 12.12.2019р.), на підставі якого у відповідача виникли зобов'язання з відшкодування вартостіспожитої електричної енергіїзгідно виставлених рахунків.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 1 ст. 199 ГК України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст. 193 ГК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання Листа ТОВ «Аерохендлінг» від 12.12.2019р. №01- 12/980 (вх.№01-16-9443 від 12.12.2019р.), позивач забезпечив організацію постачання електричної енергії до будівлі спец. складу літера А-1, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Гора, вул. Бориспіль-7, ДП МА «Бориспіль» та виставив відповідачу для оплати рахунки для відшкодування за спожиту електроенергію.
Так, облік спожитої електроенергії ТОВ «Аерохендлінг» у приміщенні будівлі спец.складу літера А-1 здійснювався згідно показників електролічильника АСЕ 6000 №84105397.
На підставі отриманих показників електролічильника, службою головного енергетика ДП МА «Бориспіль» складено відомості споживання електроенергії сторонніми організаціями через мережу ДП МА «Бориспіль» за лютий 2022р., грудень 2022р. та лютий 2023р.
В результаті за період лютий 2022р., грудень 2022р. та лютий 2023р. ДП МА «Бориспіль» виставило відповідачу рахунки-фактури №898/39 від 28.02.2023, №898/397 від 31.12.2022, №898/68 від 28.02.2022 та акт здачі-приймання робіт (надання послуг), в тому числі коригуючі акти, що підтверджується наявними у справі доказами.
При чому вартість фактично наданих відповідачу послуг встановлювалась позивачем відповідно до цін/тарифів встановлених Постачальником №1, Постачальником №2 та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Таким чином, у лютому 2022р. позивачем застосовано тариф у розмірі 2,93491 грн без ПДВ (2,72 + 0,21491), у грудні 2022р. - у розмірі 5,15491 грн (4,94 + 0,21491), у лютому 2023р. - у розмірі 4,10240 грн.
За таких обставин, дослідивши у сукупності наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заявлені Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» про стягнення основного боргу в сумі 81190, 93 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем відшкодування за спожиту електроенергію позивачем нараховано три проценти річних у сумі 2 297,45 грн та інфляційні втрати у сумі 5 680,89 грн.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останні здійснено арифметично вірно, та у відповідності до обставин справи та вимог законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 2 297,45 грн. трьох процентів річних та 5 680,89 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказів мирного врегулювання спору сторонами подано не було.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236-242, 252 ГПК України, суд
1. Позов Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт, код ЄДРПОУ 32614518) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) заборгованість у розмірі 81 190 (вісімдесят одна тисяча сто дев'яносто) грн.. 93 коп., три проценти річних у розмірі 2 297 (дві тисячі двісті дев'яносто сім) грн.. 45 коп., інфляційні нарахування у розмірі 5 680 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 89 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., видавши наказ.
Повний текст рішення складено 16.06.2025.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.