вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1041/23
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1041/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"
про стягнення 21270748, 91 грн.
за участю представників:
від позивача: Оніщук В.М.
від відповідача: не з'явився
14.01.2025 через систему “Електронний суд» від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1041/23. З вказаної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача 18 004, 00 євро. витрат понесених на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 14.01.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1041/23 та призначено судове засідання на 30.01.2025 о 15:00.
30.01.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
30.01.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю представника відповідача 30.01.2025 о 15:30 в іншому судовому засіданні.
В судове засідання 30.01.2025 з'явився представник позивача та підтримав подану ним заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1041/23.
Представник відповідача в судове засідання 30.01.2025 не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
За результатами розгляду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні із заявлених підстав, з огляду на наступне.
Суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Разом із тим, у відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Також суд наголошує, що норми чинного законодавства не обмежують представництво сторін конкретними особами, відтак, у відповідача є можливість забезпечити участь будь-якого іншого уповноваженого представника для захисту своїх прав, при розгляді заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1041/23.
Відтак, неявка в судове засідання 30.01.2025 представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду заяви, не перешкоджає розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1041/23, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду вказаної заяви без його участі.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1041/23, встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи із наступного.
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.01.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" заборгованість у розмірі 13 845 617, 87 грн., три проценти річних у розмірі 409 128, 63 грн., пеню у розмірі 5 243 005, 74 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 772 996, 67 грн. та судовий збір у розмірі 319 061, 23 грн.
З заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1041/23, вбачається, що останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь 18 004, 00 євро.
При цьому, 05.12.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява, в якій останній заявив намір подати докази понесення ним судових витрат у даній справі протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. Також, позивач зазначив у вказаній заяві, що орієнтовний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу складає 18 100, 00 євро.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
В якості підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду Договір про надання адвокатських послуг №4600008263 від 01.09.2023, лист ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» №ТОВВИХ-23-14024 від 05.10.2023, Додаткову угоду №1 від 28.05.2024 до Договору, детальний опис робіт (наданих послуг з правничої допомоги) за Договором.
Так, 01.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Замовник, Товариство) та Wikbord Rein Advokatfirma AS (далі - Виконавець) укладено Договір про надання адвокатських послуг №4600008263 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов?язується надати наступні послуги: Код ДК 021:2015:79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (адвокатські послуги) пов?язані із забезпеченням реалізації та захистом інтересів Товариства під час здійснення господарської діяльності із управління газотранспортною системою України, наданні послуг із транспортування газу, співпраці із операторами суміжних газотранспортних систем та інших аспектах здійснення діяльності Товариства, у тому числі в українських та іноземних державних органах та установах, в судах чи міжнародних арбітражах, міжнародних організаціях, фінансових установах, а також у інших відносинах, що виникають із юридичними та фізичними особами в ході здійснення такої діяльності Товариства.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що за завданням (заявкою) Замовника Виконавець зобов'язаний надати адвокатські послуги (далі - Послуги).
Послуги за цим Договором надаються на підставі завдань (заявок) Замовника. Завдання повинні бути надані в письмовій формі (в тому числі шляхом направлення їх засобами електронної пошти на електронну адресу Виконавця з адреси електронної пошти Замовника, вказаних у цьому Договорі) українською та/або англійською мовами. У виключних випадках, якщо необхідність надання Виконавцем відповідної Послуги є невідкладною, завдання (заявка) Замовника може бути надана в усному порядку (в тому числі з використанням телефонного зв'язку або інтернет-месенджерів) з подальшим оформленням відповідного завдання (заявки) в письмовій формі (п. 2.1. Договору).
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (у разі наявності) і діє протягом 30 (тридцяти) місяців, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п. 11.1. Договору).
Також, 28.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Wikbord Rein Advokatfirma AS було укладено Додаткову угоду №1 до Договору.
Разом з цим, позивачем долучено до матеріалів справи детальний опис робіт (наданих послуг з правничої допомоги) за Договором, що підписаний між Wikbord Rein Advokatfirma AS та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Екво», згідно п. 1 якого відповідно до пунктів 1.1., 1.2.6., 2.1. Договору №4600008263 про надання адвокатських послуг від 01 вересня 2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», ідентифікаційний код торидичної особи: 42795490, в особі Генерального директора Липпи Дмитра Олександровича, який діє па підставі Статуту, (далі - Клієнт) та Виконавцем (далі - Договір), Клієнт замовив у Виконавця надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва (адвокатські послуги) у справі №911/1041/23 за позовом Клієнта до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про стягнення коштів, яка перебуває на розгляді господарських судів України, що підтверджується заявкою №ТОВВИХ-23-14024 від 05.10.2023 (далі - Заявка).
Згідно п. 2 детального опису робіт (наданих послуг з правничої допомоги) за Договором на виконання пункту 2.4. Договору, діючи в інтересах Клієнта, Виконавець уклав на користь Клієнта Угоду про надання юридичних послуг №11003215-101 від 28.09.2023 (далі - Угода), відповідно до якої Виконавець залучив Адвокатське об'єднання для виконання завдань Клієнта (надання правничої допомоги). Гонорар Адвокатського об'єднання за надану правничу допомогу розраховується на основі середньої погодинної змішаної ставки в розмірі 140 євро за годину надання Послуг.
Підписанням цього Опису Сторони підтверджують, що Адвокатське об?єднання надало професійну правничу допомогу Клієнту у справі №911/1041/23 відповідно до Договору, Угоди та Заявки в Господарському суді Київської області та Північному апеляційному господарському суді у період з 30 жовтня 2023 по 10 травня 2024 року (п. 3 детального опису робіт (наданих послуг з правничої допомоги)).
З вказаного вище детального опису робіт (наданих послуг з правничої допомоги) вбачається, що загальна вартість послуг склала 18 004, 00 євро.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Такої позиції також притримується Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З урахуванням наведеного не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/2 зазначила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Так, судом встановлено, що Договір про надання адвокатських послуг №4600008263 від 01.09.2023 укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Wikbord Rein Advokatfirma AS.
З листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" за №ТОВВИХ-23-14024 від 05.10.2023 вбачається, що у відповідності до п. 2.4. Договору позивач надав згоду Wikbord Rein Advokatfirma AS щодо залучення третіх осіб для виконання завдань під час представництва та захисту інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".
Згідно п. 2 детального опису робіт (наданих послуг з правничої допомоги) за Договором на виконання пункту 2.4. Договору, діючи в інтересах Клієнта, Виконавець уклав на користь Клієнта Угоду про надання юридичних послуг №11003215-101 від 28.09.2023 (далі - Угода), відповідно до якої Виконавець залучив Адвокатське об'єднання для виконання завдань Клієнта (надання правничої допомоги). Гонорар Адвокатського об'єднання за надану правничу допомогу розраховується на основі середньої погодинної змішаної ставки в розмірі 140 євро за годину надання Послуг.
Однак, позивачем не надано суду Угоди про надання юридичних послуг №11003215-101 від 28.09.2023, з якої можна було б встановити обставини її укладання між Wikbord Rein Advokatfirma AS та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Екво», а також обставини того, що адвокат Оніщук В.М. співпрацює з Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Екво».
При цьому, суд зазначає, що в довіреності №992 від 18.12.2024, яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ім'я Оніщука В.М., зазначено, що адвокат діє згідно договору про надання правової допомоги від 18.12.2024.
Однак, договір про надання правової допомоги від 18.12.2024 позивачем суду надано не було.
Судом прийнято до уваги те, що інтереси позивача під час розгляду справи також представляли інші адвокати, зокрема, адвокат Зубрицький О.В. Однак, в ордері на надання правничої (правової) допомоги №1485502 від 30.10.2023 вказано, що адвокат діє на підставі Договору №1103215-101 від 04.11.2021, що не збігається з датою угоди, укладеною між Wikbord Rein Advokatfirma AS та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Екво».
Підсумовуючи, суд зазначає, що позивач не підтвердив належними доказами розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, про відшкодування яких за рахунок відповідача просить суд. Зокрема, позивач не підтвердив обсяг наданих адвокатом послуг та їх вартість, а тому за відсутності доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1041/23.
Крім цього, суд зазначає, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Наведений правовий висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
При зверненні з позовною заявою позивач зазначив в тексті позову, що він поніс судові витрати у розмірі оплаченого судового збору.
При цьому, позовна заява, в якій чітко вказано, що позивач не несе будь-яких додаткових судових витрат крім судового збору була підписана адвокатом Юрієм Панченко.
Повноваження адвоката Панченка Ю.В. підтверджуються довіреністю №168 від 27.02.2023. Тобто, на дату звернення позивача з позовом йому надавалась правова допомога адвокатом, а отже він усвідомлював, що ним будуть понесені відповідні витрати і міг заявити орієнтовну їх вартість (суму). Проте, в позові чітко вказано, що орієнтовний розмір судових витрат складається виключно з витрат по сплаті судового збору, будь-які інші витрати не очікуються.
Так, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою позовної заяви, оскільки з огляду на положення ч. ч. 6-7 ст. 129 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує її у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Отже, не зазначення позивачем в позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на правову допомогу є підставою для відмови у розподілі відповідних витрат.
Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1041/23 задоволенню не підлягає.
У судовому засіданні, яке відбулось 30.01.2025, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1041/23 відмовити.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 16.06.2025.
Екземпляр додаткового рішення надіслати сторонам у справі.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.