ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.06.2025Справа № 910/2719/25
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу
Зза позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
"АГРОСТАРТ-УКРАЇНА"
(16313, Чернігівська область, Чернігівський район, село Вершинова
Муравійка, буд 48; ідентифікаційний код: 39574649)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРОЛІДЕР"
(03134, м. Київ, вул. Дзюби Івана, буд. 3;
ідентифікаційний код: 32406173)
про стягнення 767 814,95 грн.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСТАРТ-УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРОЛІДЕР" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням умов Договору поставки №12/230125 від 23.01.2025 у загальному розмірі 767 814,95 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 відкрито провадження у справі №910/2719/25, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення № 0610239645588 повернуто до суду з посиланням на закінчення встановленого терміну зберігання.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/2719/25 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
23 січня 2025 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСТАРТ-УКРАЇНА» (надалі - СТОВ «АСУ») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМАГРОЛІДЕР» (надалі - ТОВ «ПРОМАГРОЛІДЕР») був укладений Договір поставки № 12/230125 на поставку сої врожаю 2024 року, українського походження (далі - Договір). Договір підписаний сторонами з застосуванням електронного цифрового підпису.
Предметом зазначеного Договору було постачання сої врожаю 2024 року, українського походження на зерносховище, що знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Портова, 5 на умовах СРТ («Фрахт/перевезення оплачені до») згідно «Інкотермс» у редакції 2020 року (п.1.1 Договору). Відповідно до п.6.1 Договору Постачальник (СТОВ «АСУ») передає товар Покупцю (ТОВ «ПРОМАГРОЛІДЕР») на Зерновому складі на умовах цього Договору в повному обсязі до 29 січня 2025 року.
Так, на виконання умов Договору СТОВ «АСУ» передано, а ТОВ «ПРОМАГРОЛІДЕР» прийнято сою, відповідно до умов Договору на зерносховищі, що знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Портова, 5 про що свідчать оформлені товарно-транспортна накладна № 1 від 27.01.2025 та товарно-транспортна накладна № 2 від 27.01.2025, та відповідно складені видаткові накладні на підтвердження поставленого та прийнятого товару. Видаткові накладні підписані з застосуванням електронного цифрового підпису.
Так, згідно видаткової накладної №5 від 27 січня 2025 року поставлено сою врожаю 2024 року у кількості 23 237 кг на суму 411 957,15 грн. (в тому числі ПДВ) та відповідно видаткової накладної №6 від 27 січня 2025 року поставлено сою врожаю 2024 року у кількості 22 902 кг на суму 405 857,80 грн. (в тому числі ПДВ). Що разом становить поставлений товар на суму 817 814,95 грн. (в тому числі ПДВ).
Відповідно до розділу 5 Договору сторони визначили наступний порядок розрахунків за поставлений товар: - ТОВ «ПРОМАГРОЛІДЕР» здійснює оплату 86 % вартості товару на розрахунковий рахунок СТОВ «АСУ» протягом 10 робочих днів з дня отримання документів, вказаних в п.6.3 цього Договору; - ТОВ «ПРОМАГРОЛІДЕР» здійснює оплату 14 % вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок СТОВ «АСУ» протягом 10 робочих днів з моменту реєстрації СТОВ «АСУ» податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вказаних в п.6.4 цього Договору. Підписанням видаткових накладних ТОВ «ПРОМАГРОЛІДЕР» підтвердило отримання, передбачених п.6.3 Договору документів. Електронний цифровий підпис у видатковій накладній №5 від 27 січня 2025 року та видатковій накладній №6 від 27 січня 2025 року накладено 05.02.2025. Податкові накладні за поставлений товар зареєстровані СТОВ «АСУ» Єдиному реєстрі податкових накладних 27 січня 2025 року, податкова накладна №13 та податкова накладна №14.
Як вказує позивач, обов'язок ТОВ «ПРОМАГРОЛІДЕР» здійснити повний розрахунок за поставлений товар настав 19 лютого 2025 року. Натомість, ТОВ «ПРОМАГРОЛІДЕР» здійснено оплату 31 січня 2025 року лише в сумі 50 000,00 грн. Отже, заборгованість ТОВ «ПРОМАГРОЛІДЕР» за поставлений відповідно до умов Договору товар складає 767814,95 грн.
Таким чином, спір у справі виник у зв'язку із тим, що Покупець, порушуючи умови Договору, не оплатив отриману продукцію в повному обсязі, внаслідок чого, на день подачу позову у останнього утворилась заборгованість по оплаті поставленої продукції в 767 814,95 грн.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору Позивач здійснив поставку товару загалом на суму 817 814,95 грн. за видатковими накладними № 5 та №6 від 27.01.2025.
Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання передбачені Договором та у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором здійснив оплату поставленого Товару лише частково у суму 50 000,00 грн. У зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 767 814,95грн.
За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов'язання з оплати поставленого товару на загальну суму 767 814,95 грн. відповідачем не виконано.
Доказів оплати поставленого товару на загальну суму 767 814,95 грн. матеріали справи не містять. Вказане відповідачем не заперечується. Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 767 814,95 грн. документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСТАРТ-УКРАЇНА" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРОЛІДЕР" (03134, м. Київ, вул. Дзюби Івана, буд. 3; ідентифікаційний код: 32406173) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСТАРТ-УКРАЇНА" (16313, Чернігівська область, Чернігівський район, село Вершинова Муравійка, буд 48; ідентифікаційний код: 39574649) 767 814,95 грн. - основного боргу та 9 213,78 грн. - витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов