ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.06.2025Справа № 910/7324/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Державної установи "Інститут фармакології та токсикології Національної академії медичних наук України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант" про стягнення 223 565,96 грн.,
Відповідно до статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Дослідивши подану позовну заяву, судом встановлено, що всупереч пунктам 6-8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, остання не містять відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; відомостей щодо доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У порядку самопредставництва юридична особа може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Як вбачається з поданих матеріалів, позовну заяву підписано директором Державної установи "Інститут фармакології та токсикології Національної академії медичних наук України" ОСОБА_1, однак доказів наявності повноважень на право підпису (представництва інтересів) та перебування вказаної особи на зазначеній посаді до суду не надано, що позбавляє суд можливості встановити відповідність поданого позову вимогам чинного законодавства в частині його підписання повноважною особою.
Таким чином, в порушення вищевказаних положень директором Державної установи "Інститут фармакології та токсикології Національної академії медичних наук України" ОСОБА_1 не надано до суду доказів наявності повноважень на право підпису (представництва інтересів) та перебування вказаної особи на зазначеній посаді в розумінні частини 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зокрема, місцезнаходження сторін та інших учасників справи (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) та їх поштовий індекс, а також відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом юридичної особи - 31091103 адресою місцезнаходження відповідача є: 02091, місто Київ, вулиця Володимира Сосюри, будинок 5.
Проте, позивачем у позовній заяві зазначено адресу місцезнаходження відповідача - 02157, місто Київ, вулиця Володимира Сосюри, будинок 5; ЄДРПОУ: 31091103.
Враховуючи викладене, позивачем не вірно зазначено адресу місцезнаходження відповідача в розумінні пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, передбачено, що розрахунковим документом, який підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Відповідно до пункту 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
За змістом положень вищевказаних Правил, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення для пересилання - є виданий ним відправникові розрахунковий документ встановленої форми, разом з тим, опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення.
Тобто, належними доказами надсилання заявником копії позовної заяви є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв'язку при прийнятті реєстрованого поштового відправлення для пересилання та опис вкладення до цього листа, з якого вбачається які саме документи направлені на адресу учасників справи.
Згідно зі змісту опису вкладення у цінний лист від 03.06.2025 року відповідачу направлено: « 1. Супровідний лист 1 арк. 1 грн., 2. Позовна заява 4 арк. 1 грн., 3. Додатки до позовної заяви 64 арк. 1 грн.», при цьому в наведеному описі вкладення не вказано перелік таких додатків у відповідності до пункту 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року.
За таких обставин, у суду відсутня можливість встановити, які саме та чи всі додатки до позовної заяви було направлено відповідачу, адже позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати відповідачу копію позовної заяви і всіх доданих до неї документів.
Відтак, наданий опис вкладення у цінний лист поштової установи від 03.06.2025 року не може вважатися належним доказом направлення позовної заяви та усіх доданих до неї документів на адресу відповідача в розумінні пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, позивачу необхідно надати суду оригінал опису вкладення до поштового відправлення, який повинен бути оформленим відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділення на підтвердження надіслання на вірну адресу місцезнаходження відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Також усупереч пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позивач не вказав відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Отже, оскільки, позивач є юридичною особою, яка зареєстрована за законодавством України, то у останнього наявний обов'язок визначений частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України щодо реєстрації власного електронного кабінет в ЄСІТС при зверненні до господарського суду.
Суд, здійснивши перевірку наявності у позивача електронного кабінету, встановив, що попри визначений частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України обов'язок, позивач не зареєстрував електронного кабінету.
Враховуючи викладене, позивачем не виконано імперативну вимогу Господарсько процесуального кодексу України щодо обов'язку реєстрації власного електронного кабінет в ЄСІТС.
Наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення вказаних недоліків у відповідності до вимог частини 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись частиною 1, 2 статті 174 та статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання ухвали.
У випадку, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Чебикіна