Справа № 484/243/24
Провадження № 1-кп/484/74/25
16.06.2025 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську, в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023150010001487 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м. Первомайська Миколаївської області, громадянина України, українця, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді навідника 3 відділення охорони 1 взводу охорони 2 роти охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор - ОСОБА_4
сторона захисту: обвинувачений - ОСОБА_3
захисник - адвокат ОСОБА_5
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 14.09.2021 року ОСОБА_3 уклав контракт з Міністерством оборони України, в особі командира військової частини НОМЕР_1 контракт про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України строком на три роки.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 184 (по стройовій частині) від 14.09.2021 ОСОБА_3 призначено на посаду навідника 3 відділення охорони 1 взводу охорони 2 роти охорони батальйону військової частини НОМЕР_1 та визначено таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою, у військовому званні «солдат».
Відтак, з 14.09.2021, тобто з моменту зарахування ОСОБА_3 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Проходячи військову службу, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Так, 26.08.2022 о 07 год. 50 хв., солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді навідника 3 відділення охорони 1 взводу охорони 2 роти охорони батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, всупереч вищезазначених вимог закону, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків з військової служби в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби, а саме: тимчасове місце дислокації військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , та незаконно перебував поза його межами, проводячи час на власний розсуд, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби.
04.01.2023 о 09 год. 00 хв., солдат ОСОБА_3 добровільно прибув до м. Миколаєва, з'явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, та повідомив про себе як про військовослужбовця, який ухиляється від військової служби.
В судовому засіданні прокурор надав письмову згоду тво командира в/ч НОМЕР_2 полковника ОСОБА_6 на продовження проходження солдатом ОСОБА_3 військової служби у в/ч НОМЕР_2 , на посаді навідника 1-го гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 4-го батальйону оперативного призначення.
Обвинувачений в судовому засіданні просив закрити кримінальне провадження відносно нього та звільнити від кримінальної відповідальності, на підставі ч.5 ст. 401 КК України, оскільки, дійсно, він звернувся до військової частини НОМЕР_2 з метою призначення його на відповідну посаду та продовження проходження військової служби і командир військової частини надав таку згоду.
Захисник в судовому засіданні підтримала клопотання обвинуваченого.
Прокурор проти задоволення клопотання обвинуваченого не заперечував та пояснив, що дійсно 07.09.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення та проходження військової служби під час дії військового стану» від 20.08.2024 № 3902-IX, яким внесено зміни до положень статті 401 КК України та, на виконання вимог вказаної статті, обвинувачений звернувся до військової частини НОМЕР_2 з метою призначення його на відповідну посаду та продовження проходження військової служби, що, на думку прокурора, є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до частини 1 статті 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, в тому числі до осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення та проходження військової служби під час дії військового стану» від 20.08.2024 № 3902-IX, який набрав чинності 07.09.2024 року, доповнено норму частини 5 статті 401 КК України, а саме визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 401 КК України, прокурор або суд повинен отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким обвинуваченим.
Відповідно до частини 5 статті 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно частини 3 статті 288 КПК України, у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною 5 статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 14.09.2021 ОСОБА_3 уклав контракт з Міністерством оборони України, в особі командира в/ч НОМЕР_1 та у період військового стану до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався.
Окрім того, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до частини 5 статті 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши від прокурора згоду командира військової частини НОМЕР_2 на таке звільнення обвинуваченого, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню і приходить до висновку про можливість закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , на підставі частини 5 статті 401 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 401 КК України, статтями 286, 288 КПК України,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження, на підставі ч.5 ст. 401 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023150010001487, за обвинуваченням ОСОБА_3 - закрити, на підставі частини 5 статті 401 КК України.
Зобов'язати ОСОБА_3 , після набрання ухвалою законної сили, протягом 72 (сімдесяти двох) годин прибути до військової частини НОМЕР_2 , для проходження військової служби.
Зобов'язати тво командира військової частини НОМЕР_2 невідкладно поновити ОСОБА_3 на військовій службі.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_7