КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 489/5732/24
Провадження № 2/488/381/25
Іменем України
11.06.2025 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,
при секретарі судового засідання Коваль А.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача -адвоката Коваля О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду клопотання представника позивача - адвоката Романової І.Д. про призначення судової автотехнічної експертизи та клопотання про виклик експерта у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,
В провадженні Корабельного районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
24.03.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Романової І.Д надійшли два клопотання: про призначення автотехнічної експертизи у справі, а також про виклик експерта для надання пояснень щодо Звіту № 107/09-23А від 29.09.2023 року.
Представник відповідача - адвокат Романова І.Д. у підготовче судове засідання не з'явилася, була повідомлена належним чином, натомість подала заяву через "Електронний суд" з проханням відкласти засідання у зв'язку з її зайнятістю в іншому судовому процесі, однак доказів на підтвердження цього не надала.
У підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Коваль О.В. заперечили проти задоволення клопотань, посилаючись на їх необґрунтованість та спрямованість на затягування розгляду справи.
Окрім того, представник позивача - адвокат Коваль О.В. зазначив, що наразі у порядку цивільного судочинства розглядається справа про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Наголосив, що відповідно до постанови Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24.10.2023 р. відповідача було визнано винним за ст. 124 КУпАП, постанова набрала законної сили та не була оскаржена в апеляційному порядку. Вказані обставини мають преюдиціальне значення відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України. Щодо клопотання представника відповідача про виклик експерта, адвокат звернув увагу, що всі питання, які ставляться у клопотанні, вже отримали чіткі та обґрунтовані відповіді в Звіті № 107/09-23А про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику автомобіля. Наголосив, що допит експерта доцільний лише за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності висновків, методології або фактичних даних, на яких базується оцінка, однак таких сумнівів не наведено. Зазначив, що звіт містить повний перелік нормативно-правових актів та джерел, які використовувалися при проведенні оцінки, а також описовий розділ з розрахунками вартості ремонту та загальної матеріальної шкоди, враховуючи втрату товарної вартості автомобіля.
Позивач ОСОБА_1 підтримав позицію свого представника, підтвердивши, що на момент проведення оцінки відповідач був запрошений, був присутній при огляді транспортного засобу та отримав копію звіту для ознайомлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання, суд призначає експертизу.
Згідно ст. 113 ЦПК України, додаткова або повторна експертиза призначається лише у разі, якщо експертний висновок є неповним, неясним або викликає сумніви в обґрунтованості.
У даному випадку, представник відповідача - адвокат Романова І.Д. у своєму клопотанні не навела аргументів про наявність суперечностей або недоліків у висновку; не вказала конкретних питань, які не були досліджені експертом.
Щодо клопотання про виклик експерта суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 104 ЦПК України, у разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз'яснення щодо поставлених питань.
У поданому клопотанні не зазначено, у чому саме полягає неясність висновку або які його положення викликають сумнів, а також не наведено жодного конкретного формулювання чи тези висновку, яка б потребувала уточнення з боку експерта.
Більше того, поставлені у клопотанні питання, з яких відповідач бажає отримати роз'яснення від експерта, не стосуються предмета доказування в межах цієї справи.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що заявлені клопотання представника відповідача - адвоката Романової І.Д., фактично стосуються обставин, які вже були встановлені та не підлягають повторному доказуванню у даній справі. Оскільки порушені питання не відносяться до предмета доказування у межах цієї категорії справи, не мають істотного значення для її вирішення по суті та не є належним чином обґрунтованими, зазначені клопотання не підлягають задоволенню як такі, що є процесуально недоцільними.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, суд доходить висновку, що у даній цивільній справі відсутні не вирішені клопотання, виконанні завдання підготовчого провадження, визначені ч. 1 ст. 189 ЦПК України.
Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).
Статтею 196 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Положеннями статті 189 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином, підготовче судове провадження це стадія судового процесу, в якій з'ясовується предмет спору, позовні вимоги, заперечення на позивні вимоги, склад учасників судового процесу, вирішення відводів, характер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкодного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
Заяв про бажання укласти мирову угоду або врегулювання спору за участю судді, уточнення позовних вимог, вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, зустрічного позову до суду не надходило.
Сторонами надані всі докази в обґрунтування позову та заперечень проти нього, клопотань про витребування додаткових доказів, їх забезпечення не надходило, що надає суду можливість встановити порядок дослідження доказів під час судового розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що судом вирішено усі питання, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає підготовче провадження у справі закінченим, а тому приходить до висновку про необхідність призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Романової І.Д. про призначення судової автотехнічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди відмовити.
У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Романової І.Д. про виклик експерта у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди відмовити.
Закрити підготовче засідання у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Призначити справу до розгляду по суті на 23.07.2025 року на 15 год. 30 хв. в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.
Про час і місце судового засідання повідомити учасників справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http:// kb.mk.court.gov.ua/sud1414/pro sud/info sud, а також опрелюднені рішення суду по даній справі на сайті http://www.reyestr. court.gov.ua.
Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 ЦПК України, окремо від рішення суду не допускається (ч.2 ст.352 ЦПК України).
Відповідно до положень ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).
Суддя Я.А. Чернявська