Миколаївської області
Справа №477/1156/25
Провадження №1-кс/477/701/25
(повний текст)
12 червня 2025 року Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 розглянувши клопотання ст. слідчого в ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , не судимий, - підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ст.146, ч.2 ст.127 КК України, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні № 1202415000000064 від 22.01.2024 року,
11 червня 2025 року слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024150000000064 від 22 січня 2024 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 146, частиною другою статті 127 КК України ОСОБА_4 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12024150000000064 від 22 січня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч. 2 с. 127 КК України.
Відповідно до змісту підозри висунутої ОСОБА_4 в ході досудового розслідування, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, 17 грудня 2017 року, із застосуванням сили, обмежили свободу ОСОБА_7 , утримуючи його в підвальному приміщенні протягом декількох годин. На продовження своїх дій по незаконному утримуванню ОСОБА_7 проти його волі, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою супроводжуючи ці дії протягом декількох годин, систематичними знущаннями, нанесли потерпілому чисельні удари руками та ногами, по голові, тулубу, кінцівкам, в тому числі здавлюючи плоскогубцями шкіру в районі геніталій, принижуючи його честь та гідність, тобто завдаючи сильного фізичного болю та морального страждання, вчиняючи вказані дії з метою отримати від потерпілого ОСОБА_7 зізнання у вчинені відносно ОСОБА_4 шахрайський дій.
17 березня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч. 2с. 127 КК України, та ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 17 березня 2025 року до підозрюваного застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
15 травня 2025 року ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області строк тримання під вартою ОСОБА_4 , за клопотанням прокурора продровжено до 17 червня 2025 року. Клопотання прокурора задоволено частково.
У свою чергу, як вказує слідчий у поданому клопотанні досудове розслідування неможливо закінчити до дати закінчення терміну дії запобіжного заходу, так як для цього необхідно отримати висновок психіатричної експертизи призначеної слідчим та строк початку виконання якої 17.06.2025 року у м. Кропивницький.
Оскільки встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ризики, передбачені статтею 177 КПК України, не зменшились, а обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за змістом клопотання, підтверджується на думку слідчого та прокурора, зібраними у ході досудового розслідування доказами, перелік яких наведений у клопотанні, слідчий ОСОБА_6 просить продовжити строк дії запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, терміном на 60 днів, без застосування застави.
Наявність указаних ризиків слідчим обґрунтовується тим, що на даний час продовжує існує ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду; ризики незаконного впливу на потерпілого, свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не дозволить запобігти зазначеним вище ризикам.
У судовому засіданні прокурор групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_8 підтримав клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив його задовольнити, указував про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України. Крім того , прокурор зазначив, що 27.05.2025 року Апеляційним судом залишено в силі ухвалу слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підозрюваного до 17.06.2025 року, а значить ризики , які зазначені у клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 мають місце бути, тому слідчим суддею при розгляді даного клопотання не належить їх додатково аналізувати а необхідно погодитися, задовольнивши заявлене клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив застосувати до нього менш тяжкий запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні також заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на надуманість та необґрунтованість цього клопотання, а також на не доведеність ризиків належними та достатніми доказами. Вказував, що підозра повідомлена ОСОБА_4 не обґрунтована, докази здобуті органом досудового розслідування необґрунтовані та містять суб'єктивні припущення, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, згідно поданих заперечень.
У судовому засіданні проголошено резолютивну частину ухвали.
Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши докази по заявленому клопотанню, слідчий суддя встановив наступне.
Слідчим відділом СУ ГУНП в Миколаївській області за фактом незаконного позбавлення волі та катування ОСОБА_7 , 22 січня 2024 року внесено відомості до ЄРДР за №12024150000000064 та розпочато досудове розслідування з кваліфікацією кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст146 ,ч.2 ст.127 КК України.
Відповідно до змісту підозри, яка вручена ОСОБА_4 17 березня 2025 року, вбачається, що 17 грудня 2017 року, реалізуючи свій план злочинної діяльності, щодо викрадення людини, ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_7 і звернувся із проханням, відвести його в мікрорайон «Варварівка» в місті Миколаєві. Цього ж дня, близько 20:00 години ОСОБА_7 , на автомобілі «Lexus LS-460 long» державний номерний знак НОМЕР_1 , виконуючи прохання ОСОБА_4 , приїхав до міського автовокзалу в місті Миколаєві, де останній сів до автомобіля потерпілого і повідомив, про необхідність забрати невідомого потерпілому ОСОБА_7 чоловіка біля ТРЦ «City Center», який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний, 98.
Прибувши на визначення місце, на заднє пасажирське сидіння за водієм сів невідомий потерпілому чоловік, після чого ОСОБА_4 сказав рухатися потерпілому в бік мікрорайону «Варварівка» в місті Миколаєві. Рухаючись по вулиці Вадима Благовісного (Нікольська) в місті Миколаєві, проїжджаючи повз будівлю МНУ ім. В.О. Сухомлинського, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вулиці Вадима Благовісного, 24, ОСОБА_4 попросив повернути на перший з'їзд праворуч, розуміючи, що у вказаному місці відсутні сторонні особи, які можуть стати свідками вчинення протиправних дій по відношенню до потерпілого ОСОБА_7 після чого ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, із застосуванням сили, витягнули з водійського сидіння ОСОБА_7 помістивши його на заднє сидіння салону автомобіля після чого повезли до невідомого місця, де діючи умисно обмежуючи його свободу, утримували в підвальному приміщенні протягом декількох годин, принижуючи його честь та гідність.
Крім того, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 і невстановлена особа, продовжуючи незаконно утримувати ОСОБА_7 проти його волі, супроводжуючи ці дії протягом декількох годин, систематичними знущаннями, нанесли останньому чисельні удари руками та ногами, по голові, тулубу, кінцівкам, в тому числі здавлюючи плоскогубцями шкіру в районі геніталій, тим самим принижуючи його честь та гідність, тобто завдаючи сильного фізичного болю та морального страждання, з метою отримати від потерпілого ОСОБА_7 зізнання у вчинені відносно ОСОБА_4 шахрайський дій.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 17 березня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 15 травня 2025 року та оскільки злочин, у якому підозрюється ОСОБА_4 пов'язаний із насильством, розмір застави не визначався.
Вказана ухвала в апеляційному порядку не переглядалася.
15 травня 2025 року ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області строк тримання під вартою ОСОБА_4 , за клопотанням прокурора продовжено до 17 червня 2025 року. Клопотання прокурора задоволено частково.
Як вбачається зі змісту ухвали Апеляційного суду від 27 травня 2025 року за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Вітовського районного суду 15 травня 2025 року про продовження тримання під вартою ОСОБА_4 до 17 червня 2025 року , зазначену ухвалу з слідчого судді залишено без змін.
Постановою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 12 травня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024150000000064 від 22 січня 2024 року продовжений до 17 червня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 12.06.2025 року, строк досудового розслідування за даним кримінальним провадженням продовжено до 17.08.2025 року, тобто до 5 місяців.
За приписами частини четвертої статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу.
Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у статті 194, 199 КПК України, змістом яких передбачено такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів): наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини.
З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, пункт 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28 жовтня 1994 року, пункт 55).
Зі змісту поданого клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається причетність ОСОБА_4 до вчинення дій, пов'язаних із викраденням людини за попередньою змовою групою осіб та у катуванні, що охоплюється складом кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 146, частиною другою статті 127 КК України.
Описані у клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 146, частиною другою статті 127 КК України.
На даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, тому заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості підозри слідчим суддею відхиляються.
При цьому, з огляду на заперечення захисників, що подані ними слідчому судді, слід роз'яснити, що слідчим суддею не оцінювалися докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, тобто на даному етапі провадження не вирішувалися ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Наведені у поданому слідчому судді заперечені стороною захисту доводи, щодо невідповідності наявних у матеріалах кримінального провадження показань свідків, а також наявності у діях потерпілого складу окремого кримінального правопорушення за статтею 383 КК України, слідчим суддею відхиляться, з огляду на те, що оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Тоді як у своїх запереченнях захисники вдаються до аналізу цих доказів на предмет їх допустимості та належності, що є передчасним на даній стадії кримінального провадження, оскільки слідчим суддею оцінюються докази у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження.
Такі об'єктивні дані, які пов'язують особу підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, пов'язаного із викраденням людини за попередньою змовою групою осіб та катуванням, не повинні бути достатніми для засудження особи, а повинні лише об'єктивно зв'язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, остання може бути виправдана судом, з урахуванням положень національного законодавства.
Також слідчим суддею враховується і те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває та знаходиться на фінальному етапі, та у зв'язку з відсутністю можливості отримати висновок психіатричної експертизи яку призначено на 17.06.20258 року, після чого кримінальне провадження буде направлено до суду за поясненнями прокурора в суді.
В світлі обставин даного клопотання, досліджених матеріалів, що долучені слідчим ОСОБА_10 до клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про обрання запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Щодо ризиків кримінального провадження то слідчий у поданому клопотанні зазначає про існування і на даний час ризиків, установлених ухвалою слідчого судді від 17 березня 2025 року про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, зокрема, ризик переховування, ризик незаконного впливу на потерпілого свідків чи інших підозрюваних та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з частиною 2 даної статті, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Співставляючи доводи клопотання сторони обвинувачення з долученими до клопотання матеріалами через призму заперечень сторони захисту, на предмет наявності ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про його наявність, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 146, частиною другою статті 127 КК України.
Зокрема, санкція частини другої статті 127 КК України відносить цей злочин до тяжких, та за нього передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення у разі доведення вини, останній може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Вказаний ризик оцінюється слідчим суддею з урахуванням того, що вчинення протиправних відбулося небезпечним шляхом, спосіб його застосування, що вказує на усвідомлення підозрюваним вчинюваних дій, тобто свідчить про умисний характер вчинення протиправних дій, які вчинялися ним за попередньою змовою з іншою, за версією потерпілого, невстановленою особою, яку на фінальній стадії розслідування не встановлено слідством.
Крім того слідчий суддя приймає до уваги також строк, який пройшов від дати скоєння кримінального правопорушення у 7 років ( починаючи з 217 року, строк подачі заяви про скоєне правопорушення потерпілим 2024 рік) та перспективу розгляду даного кримінального провадження у суді.
Оцінюючи вказаний ризик, через призму положень статті 178 КПК України, слідчим суддею, окрім вищевикладеного враховує також і те, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку 2015 р.н., є військовослужбовцем з початку повномасштабного вторгнення росії на територію незалежної та суверенної держави Україна, має державні нагороди та подяки за службу що свідчить про наявність у нього стійких соціальних зв'язків, що мінімізує ризик передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України.
Існування ризику, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у незаконному впливі на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні не підтверджено прокурором, так як прокурором не зазначено жодного свідка, який має такий статус за даним кримінальним провадженням, на якого підозрюваний мав спробу вплинути. Крім того прокурор посилається на можливість впливу зі сторони підозрюваного на невстановлених осіб- інших учасників кримінального провадження, так як вони не встановлені слідством починаючи з дати подання заяви потерпілим 2024 року до закінчення терміну досудового розслідування , що ставить під сумнів їх існування. Можливий вплив на потерпілого з сторони підозрюваного також не доведений прокурором, так як встановлено зі слів прокурора потерпілий на сьогодні є військовслужбовцем та виконує завдання по захисту Батьківщини, що виключає будь яку можливість спілкування з підозрюваним.
Наявність на розгляді Очаківського міжрайонного суду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 з 2020 року , за події які сталися 2016 році, та не обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, свідчать лише проте, що ОСОБА_4 добросовісно виконує обов'язки покладені на нього законом, що до явки до суду та участі у розгляді кримінального провадження. Та не може бути оцінено слідчим суддею як ознака, яка свідчить про його схильність до скоєння кримінальних правопорушень або можливість продовження злочинної діяльності.
Слідчим суддею також враховується, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо сторона обвинувачення доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України (частина перша статті 184 КПК України).
Таким чином, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язані з триманням під вартою, такий як особисте зобов'язання з покладенням на підозрюваного обов'язків відповідно до ст.194 КПК України буде достатнім для запобігання мінімальним існуючим ризикам за даним кримінальним провадженням.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193-194, 196-197, 376 КПК України,
У задоволенні клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_11 про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.146, ч.2 ст.127 КК України, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202415000000064 від 22.01.2024 року, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
1. З'являтися до слідчого ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області, прокурора або до суду обов'язково за першою вимогою.
2. Повідомляти про зміну місця проживання слідчого ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області , прокурора або суд.
3. Утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання ним обов'язків, покладених цією ухвалою, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Строк дії обов'язків відповідно до ч.7 ст. 194 КПК України визначити до 10 серпня 2025 року.
Направити копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання для виконання та контролю органами внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 16 червня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1