Справа № 477/688/25 Провадження № 3/477/460/25
03 червня 2025 р. м. Миколаїв
Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Полішко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області 09 липня 1998 року,
до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП
16 квітня 2025 року на адресу суду надійшла справа про адміністративне правопорушення №477688//25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
До матеріалів справи долучений протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП від 11 квітня 2025 року серії ВАД, № 606094, зміст якого у тому числі в частині складу адміністративного правопорушення неможливо прочитати.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи судом повідомлений своєчасно. Будь-яких заяв, чи клопотань до суду не надходило.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була присутня при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлена про розгляд справи Вітовським районним судом Миколаївської області.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до статті 268 КУпАП явка особи при розгляді цієї справи не визначена як обов'язкова.
З огляду на вказане, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог частини 2 статті 7 та статті 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень статей 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, який складається на спеціальному бланку уповноваженою на те посадовою особою у разі вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, та в якому з дотриманням установленого порядку фіксуються всі істотні обставини, необхідні для правильного вирішення справи.
Таким чином, складання протоколу та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення, та в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Системний аналіз наведених положень закону дає достатні підстави дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, про що свідчить і відповідна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка застосовується як джерело права.
Так, за усталеною практикою ЄСПЛ визначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачено, а саме: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин (рішення ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібемон проти Франції»). Також ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом (рішення ЄСПЛ у справі «Маліга проти Франції»).
Згідно за статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою є актом обвинувачення.
При цьому, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наведений висновок узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Малофєєва проти Росії», рішення від 30.05.2013р.; «Карелін проти Росії», рішення від 20.09.2016р.).
Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення має відповідати встановленим до нього вимогам закону, а обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання відповідних доказів на підтвердження викладених у ньому відомостей покладається на особу, яка уповноважена на оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Також, відповідно до пункту 6 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06 листопада 2015 року усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою.
Разом з тим, бланк протоколу поліцейським СРПП ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області Тиньо Русланом Вячеславовичем заповнений не розбірливим почерком.
Неодноразово до суду викликався поліцейський СРПП ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області Тиньо Руслан Вячеславович, яким був складений вказаний протокол про адміністративне правопорушення для з'ясуванням обставин справи та суті вчиненого правопорушення. Водночас, інспектор Тиньо Р.В. жодного разу не з'явився до суду, будь-яких доказів поважності неявки до суду не надано.
Вказане позбавляє суд можливості встановити суть вчиненого адміністративного правопорушення.
Таким чином, слід дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення від 11 квітня 2025 року, серії ВАД №606094, складений з порушенням норм, передбачених Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06 листопада 2015 року, а тому не може бути прийнятий судом, як належний та допустимий доказ вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності вказаного правопорушення.
Інші матеріали, які долучені до протоколу, а саме протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , Рапорт, складені тим же інспектором Тиньо Р.В. і є такими ж як і протокол - нечитаємими через особливості почерку особи, яка складала їх, і з огляду на що не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази, у зв'язку з тим, що їх неможливо дослідити та надати їм оцінку.
Суддею були вжиті вичерпні заходи щодо дослідження письмових доказів матеріалів справи та надання їм оцінки ( неодноразово інспектор ОСОБА_4 викликався до суду), проте позитивних наслідків не мали.
За таких обставин, оскільки було порушено вимоги щодо оформлення матеріалів, наслідком чого стала неможливість їх дослідження та оцінки, суддя приходить до висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 ст. 173-2 КУпАП. А відтак, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого зазначеною нормою.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись статтями 247, 284 КУпАП,
Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Вітовський районний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В.Полішко