Справа № 468/1275/25
1-кс/468/150/25
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43
іменем УКРАЇНИ
13.06.2025 року слідчий суддя Баштанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Баштанка клопотання слідчого, погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12025152140000215 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, маючого на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , несудимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Слідчим відділенням Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025152140000215 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
13.06.2025 року до суду надійшло клопотання слідчого ОСОБА_7 , погоджене з прокурором ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Згідно з клопотанням, ОСОБА_5 не пізніше 12.06.2025 року придбав бойові припаси, а саме: корпус гранати Ф-1 з підривачем типу УЗРГМ-2, які незаконно переніс до місця свого проживання по АДРЕСА_2 , де умисно їх зберігав до часу їх вилучення при проведенні обшуку 12.06.2025 року.
12.06.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчий обґрунтовує клопотання наявністю ризиків, передбачених у п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також є відомості про самовільне залишення ним військової частини. Підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни їх показань. Підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на теперішній час не проведені всі необхідні слідчі дії, а підозрюваний, перебуваючи на свободі та з матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу дізнавшись про зібрані стороною обвинувачення докази на підтвердження його винуватості, може вживати заходи для перешкоджання об'єктивності досудового розслідування.
Тому, враховуючи вказані обставини, слідчий вважає, що відносно ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Слідчий та прокурор підтримали клопотання.
Підозрюваний та його захисник заперечили проти задоволення клопотання та просили застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
При розгляді клопотання встановлено, що слідчим відділенням Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025152140000215, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, за фактом придбання та зберігання ОСОБА_5 бойових припасів.
12.06.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність постійного місця проживання, репутацію підозрюваного, його майновий стан, наявність судимостей та інше.
При розгляді клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного вище умисного тяжкого злочину.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується протоколом обшуку, показаннями свідків та власне підозрюваного, при цьому обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому поза розумним сумнівом.
При цьому, наявність заявлених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є припущенням, але зі значною долею вірогідності, оскільки закон використовує словосполучення «наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків». Натомість сторона обвинувачення має довести можливість такого припущення не загальними міркуваннями, а конкретними фактами та обставинами, які підтверджуються відповідними доказами. А завданням слідчого судді в контексті положень ст. 3 КПК України, за яким до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, є перевірка вказаних ризиків та відповідних фактів, які як обґрунтовують їх наявність, так і спростовують це.
Що стосується заявленого ризику можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків у справі з метою зміни їх показань, то такий ризик, на думку слідчого судді, є необґрунтованим, оскільки, по-перше, всі свідки повідомили ті обставини, які зафіксовані в ході обшуку протоколом обшуку та відеозаписом, який до нього має бути долучений, що нівелює ризик можливого впливу на таких свідків. По-друге, сам підозрюваний активно сприяє досудовому розслідуванню та при його допиті розповів відомі тільки йому обставини придбання виявлених у нього боєприпасів.
Заявлений стороною обвинувачення ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на теперішній час не проведені всі необхідні слідчі дії, а підозрюваний, перебуваючи на свободі та з матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу дізнавшись про зібрані стороною обвинувачення докази на підтвердження його винуватості, може вживати заходи для перешкоджання об'єктивності досудового розслідування, - слідчий суддя вважає нічим необґрунтованим припущенням, оскільки в клопотанні не описано те, яким чином таке перешкоджання може бути вчинене, матеріали клопотання також не містять будь-яких доказів такої можливості. Більше того, фактично сторона обвинувачення, ініціювавши відповідне клопотання про застосування запобіжного заходу, дала змогу ознайомитись підозрюваному з матеріалами клопотання та зібраними доказами, тим самим зумовила заявлений нею ж ризик і в подальшому це й же ризик поклала в основу клопотання.
При цьому підозрюваний навпаки співпрацює з органом досудового розслідування та сприяє досягненню визначених статтею 2 КПК України завдань кримінального провадження.
Особливо варто зауважити, що дозвіл на обшук житла підозрюваного стосувався необхідності відшукання зовсім інших речей (наркотичних засобів), які відповідно до протоколу обшуку від 12.06.2025 року не були знайдені, натомість з цього ж протоколу обшуку слідує, що саме підозрюваний добровільно видав слідчому відповідні корпус гранати та розібраний підривач до нього, вказавши місце їх зберігання, хоча слідчий взагалі такі речі не шукав.
Отже заявлений ризик є необґрунтованим жодними фактами припущенням, а фактична поведінка підозрюваного - доведеним фактом, який спростовує заявлені нічим не підкріплені ризики.
Така належна поведінка підозрюваного, на переконання слідчого судді, є суттєвою для цілей даного судового розгляду та спростовує позицію обвинувачення щодо наявності частини заявлених в клопотанні ризиків та щодо неможливості застосування до підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів.
Сама по собі тяжкість покарання, що може загрожувати підозрюваному, у разі визнання його винуватим у вчиненні відповідного кримінального правопорушення та категорія самого правопорушення, не може бути підставою для визначення йому запобіжного заходу, оскільки за таких умов при відсутності необхідних даних щодо наявності ризиків, порушуватиметься загальна засада кримінального провадження - презумпція невинуватості (ст. 17 КПК України), за якою поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою. За такого, застосування запобіжного заходу лише з підстав тяжкості інкримінованого злочину за наявності фактів, які підтверджують належну поведінку підозрюваного щодо сприяння в досягненні визначених статтею 2 КПК України завдань кримінального провадження, буде необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам закону.
Разом з тим існує ризик можливого переховування підозрюваного від слідства чи суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, є фактичні дані, які свідчать про можливе вчинення ним раніше кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби.
Але разом з тим належна процесуальна поведінка підозрюваного з метою уникнення такого ризику може бути забезпечена шляхом утримання його під домашнім арештом у житлі, в якому він проживав до його затримання, що, на думку слідчого судді, зведе вказаний вище ризик до мінімуму, що спростовує необхідність обрання підозрюваному найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч. 2 ст. 1 КПК України Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи «Боротюк проти України», рішення від 16.03.2011 року, Європейський суд з прав людини у п. 62 наголосив, що «існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (див. рішення у справі «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви №№ 46133/99 і 48183/99, п. 63, ECHR 2003-IX (витяги)). У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів».
Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
За такого, при розгляді клопотання стороною обвинувачення не доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
При цьому, обираючи певний запобіжний захід слід враховувати одне із загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження (в тому числі і запобіжних заходів) визначене в ст. 132 КПК України, а саме те, що певний захід забезпечення може застосовуватись тоді, коли потреби досудового розслідування виправдовують подібне втручання у права і свободи особи.
Обрання запобіжного заходу має забезпечувати баланс між інтересами підозрюваного та визначеними ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження та інтересами досудового розслідування.
Оскільки матеріали справи дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_9 та вказують на деяку наявність описаного вище ризику можливого переховування від слідства чи суду, але не доведена наявність інших заявлених ризиків та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленому ризику, слідчий суддя вважає за доцільне обрання ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Матеріали клопотання не містять доказів, що такий запобіжний захід в даному випадку буде недостатнім, при цьому одночасно такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, забезпечить вказаний вище баланс приватних інтересів особи та інтересів досудового розслідування.
При цьому суть правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , а саме те, що підозрюваний на місці боїв знайшов боєприпас, який він привіз до місця свого проживання та зберігав його там до проведення обшуку, - жодним чином не свідчить про нагальну необхідність обмеження його у праві залишати своє житло цілодобово.
Натомість для отримання законних доходів, він має працювати по найму або ж вирішити питання про самостійне повернення на військову службу, тому цілодобовий домашній арешт непропорційно обмежить його права на це.
Отже таким, що, з одного боку забезпечить баланс інтересів підозрюваного та органу досудового розслідування, а з іншого - запобігатиме вказаному вище ризику, буде запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною підозрюваному залишати місце свого постійного проживання в період з 22.00 до 06.00 години.
Також необхідно покласти на підозрюваного обов'язок прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою
На підставі викладеного та керуючись ст.176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого ОСОБА_7 , погодженого з прокурором ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці в межах строку досудового розслідування, починаючи з 13 червня 2025 року до 12 серпня 2025 року включно, заборонивши залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період з 22.00 до 06.00 години та зобов'язавши підозрюваного прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, та відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Відповідно до ч.3 ст. 202 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 негайно звільнити з-під варти та зобов'язати його невідкладно прибути за місцем свого фактичного проживання.
Строк дії ухвали - до 12.08.2025 року включно.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Слідчий суддя