Справа № 467/754/25
3/467/335/25
16.06.2025 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності притягувався:
постановою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09.01.2025 року за ч.5 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу;
постановою інспектора ВП №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 21.02.2025 року за ч.4 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 грн.
за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
01 червня 2025 року о 10 год. 21 хв. на вул. Шевченка, 206 в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності постановою від 21 лютого 2025 року за ч.4 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року керував автомобілем марки FAW CA1041, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.1.а ПДР України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належно сповіщеним про дату, час і місце судового засідання, що беззаперечно підтверджується матеріалами справи, зокрема, на 05 червня 2025 року та на 16 червня 2025 року, до суду не прибув, причин неявки не повідомив, ніяких заяв і клопотань не направляв.
Таке, на підставі ч.1 ст. 268 КУпАП, дає судді право розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ураховуючи, що її присутність не визнається законом обов'язковою при розгляді такого роду справи.
Тож, суддя, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд установив наступне.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
А положення статті 280 КУпАП зобов'язують орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такі висновки, зокрема, суд має зробити на підставі доказів, як то, будь - яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, й протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. ( ст. 251 КУпАП).
У цьому провадженні суд зробив висновки про учинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, на підставі наступних доказів.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №347929 від 01 червня 2025 року підтверджуються обставини щодо часу, місця, способу та обставин учинення правопорушення, у тому числі й повторності, за наявності посилання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст. 126 КУпАП.
Загалом протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП стосовно свого змісту, у той час, як будь - яких даних про допущення істотних порушень прав і свобод особи при його складанні у розпорядженні судді немає, що виключає можливість визнання такого протоколу недопустимим доказом.
Оскільки дії ОСОБА_1 уповноваженою особою кваліфіковані за ч.5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, то до матеріалів справи додано копію постанови про накладення адміністративного стягнення від 21 лютого 2025 року, згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20 400,00 грн. на користь держави.
Матеріали справи містять довідку про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував згідно даних бази «ІКС ІПНП».
Відповідно, кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП суд вважає правильною.
А долучений до протоколу відеозапис із нагрудної камери поліцейського підтверджує факт складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.ст. 254-256 КУпАП.
З огляду на викладене, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, так як він, будучи протягом року притягнутим до відповідальності за ч.4 ст. 126 цього ж Кодексу, повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування.
Тому у ракурсі установлених фактичних обставин справи шляхом встановлення юридично значущих ознак, визначення правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненої дії інкримінованому складу правопорушення, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
А докази, на підставі яких суд зробив такі висновки, є належними, оскільки вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у цьому провадженні і мають для нього значення, а також допустимими, так як підстав вважати, що вони отримані з порушенням встановленого законом порядку немає, принаймні, протилежного судом не виявлено та іншими особами не доведено.
Будь - яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, передбачених ст.ст. 18-20 КУпАП, у цьому провадженні суд не установив.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення відповідно до вимог ст. 33 КУпАП суддя враховує: характер вчиненого, правопорушення, у тому числі й розмір санкції, особу порушника, який вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, ступінь його вини, відсутність обставин, пом'якшують і обтяжують відповідальність і вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Проте, суд у цій справі не застосовує передбачене санкцією ч.5 ст. 126 КУпАП оплатне вилучення транспортного засобу, так як матеріали справи містять відомості про належність транспортного засобу іншій особі.
На підставі ч.3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за вчинення цього адміністративного правопорушення суд приєднує невідбуту частину стягнення, призначеного ОСОБА_1 постановою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09 січня 2025 року, у виді 5 років позбавлення права керування транспортними засобами.
Станом на день винесення цієї постанови невідбута частина стягнення, призначеного постановою судді від 09 січня 2025 року, становить 4 роки 6 місяців 25 днів.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню й судовий збір у розмірі 605,50 грн., розмір якого передбачений ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
З цих мотивів, керуючись ст.ст.33, 283,284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять років), без застосування оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч.3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за вчинення цього правопорушення, приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладене постановою судді від 09 січня 2025 року, строком 4 роки 6 місяців 25 днів і остаточно позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строк 9 (дев'ять) років 6 (шість) місяців 25 (двадцять днів) днів.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 50 коп.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.(ч.1ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на неї.
Строк пред'явлення до виконання три місяці з дня її винесення постанови.
Суддя Ірина Явіца