Постанова від 16.06.2025 по справі 149/1008/25

Справа № 149/1008/25

Провадження №3/149/508/25

Номер рядка звіту 307

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2025 м. Хмільник

Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Олійник І. В., розглянувши матеріали, що надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка не працює, заміжня, проживає за адресою: АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 121240 від 27.03.2025, 27.03.2025 о 19:00 год по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , а саме висловлювалася нецензурною лайкою, чим завдала психологічних страждань.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 вину не визнала, заперечила викладені у протоколі обставини та пояснила, що 27.03.2025 жодного конфлікту з колишнім чоловіком у неї не було, нецензурною лайкою до нього вона не висловлювалася. Вказала, що саме ОСОБА_2 провокує конфлікти за наслідками яких його було притягнуто до адмінстративної відповідальності.

Адвокат Липень С. В. у суді вказав на відсутність доказів на підтвердження викладених у протоколі обставин та просив закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Потерпілий ОСОБА_2 у суді підтвердив викладені у протоколі обставини, зазначивши, що написав заяву на колишню дружину по пораді працівників поліції.

Суддя, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката, потерпілого, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Пунктом третім частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 175/1982/16-а).Зібрані у справі докази не підтверджують вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 , оскільки за змістом письмових заяв ОСОБА_2 повідомляє, що колишня дружина висловлювалася до нього нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, однак не стверджує, що йому заподіяно психологічне насильство, а ОСОБА_1 заперечує подію конфлікту та нецензурну лайку. Також відповідно рапорта (а.с. 7) ОСОБА_2 зателефонував до поліції 27.03.2025 о 19:20 год. та повідомив, що дружина перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння хоче битися, зірвала замок на вхідних дверях, створює нестерпні умови проживання. У цьому повідомленні відсутні дані проте, що ОСОБА_1 висловлюється до нього нецензурно, а у протоколі не зазначено обставини викладені у первісному повідомленні ОСОБА_2 . При цьому в суді ОСОБА_2 зазначив, що написати заяву на дружину порадили йому працівники поліції. Інші зібрані у справі докази не спростовують встановлені обставини, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, не доведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, про яке вказано у протколі, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 173-2, 221, 247, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Липня С. В. задовольнити.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ігор ОЛІЙНИК

Попередній документ
128130970
Наступний документ
128130972
Інформація про рішення:
№ рішення: 128130971
№ справи: 149/1008/25
Дата рішення: 16.06.2025
Дата публікації: 17.06.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (16.06.2025)
Дата надходження: 03.04.2025
Предмет позову: Лукянова Тетяна Василівна вчинила насильство в сім"ї відносно колишнього чоловіка
Розклад засідань:
24.04.2025 12:00 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
05.06.2025 09:30 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
16.06.2025 09:30 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ОЛІЙНИК ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
ОЛІЙНИК ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ
інша особа:
Лук’янов Анатолій Миколайович
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Лу"кянова Тетяна Василівна
Лукянова Тетяна Василівна