Справа № 132/1143/24
Провадження №1-кп/149/46/25
Номер рядка звіту 11
16.06.2025
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник кримінальне провадження №12024020220000015 від 15.01.2024 по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Свердловськ Свердловського району Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 29.09.2022, яким засуджений за ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.15 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,
ОСОБА_6 , маючи не зняту та не погашену судимість на підставі вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 29.09.2022, яким засуджений за ч.2 ст.15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень (покарання не відбуто), на шлях виправлення не став, та в період не знятої та не погашеної судимості вчинив нові умисні кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , 13.01.2024 близько 16 години 30 хвилин, більш точна дата та час не встановлені, прийшов до місця проживання раніше знайомої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 з метою позики коштів, оскільки йому достовірно було відомо, що ОСОБА_8 у своїй власності має грошові кошти. Отримавши від ОСОБА_8 кошти в сумі 1000 (однієї тисячі гривень), ОСОБА_6 побачив, що ОСОБА_8 решту коштів поклала на столі під скатертину (клейонку), та у нього виник злочинний умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 з метою заволодіння її майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою подальшого заволодіння грошовими коштами потерпілої, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, яка є особою похилого віку, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілої, використовуючи явну фізичну перевагу над потерпілою, перебуваючи поряд з нею у кімнаті будинку, та прикладаючи значну фізичну силу схопив руками за життєво важливий орган - шию, тим самим здійснивши на неї напад з метою заволодіння коштами, та почав душити до тих пір, доки остання не перестала подавати ознаки життя та чинити опір, унаслідок чого ОСОБА_8 померла на місці події.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 фізичного болю та тілесних ушкоджень у вигляді механічної асфіксії внаслідок здавлення органів шиї стороннім предметом (руками), які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 02 від 16.02.2024 року належать до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.
Усвідомлюючи, що скоїв вбивство, ОСОБА_6 , продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на незаконне заволодіння майном потерпілої ОСОБА_8 , діючи умисно, попередньо знаючи місце зберігання грошових коштів потерпілої, знайшов на столі під скатертиною 6500 грн., які їй належали. В ході нападу ОСОБА_6 незаконно заволодів грошовими коштами в сумі 6500 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши матеріального збитку потерпілій на загальну суму 6500 гривень.
Після вчинення умисного вбивства, ОСОБА_6 , не бажаючи бути викритим, з метою уникнення кримінальної відповідальності та приховання слідів скоєння злочину, переніс труп ОСОБА_8 з домоволодіння на відстань близько 250 метрів, де кинув його у занедбаний колодязь, глибиною близько 20 метрів, після чого із місця вчинення злочину зник.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, кваліфікуючою ознакою якого є умисне вбивство з корисливих мотивів.
Крім цього ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що на території держави Україна відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжено, зокрема відповідно Указу Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженого Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб до 14 лютого 2024 року, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
13.01.2024 близько 16 години 30 хвилин, більш точну дату та час не встановлені, ОСОБА_6 прийшов до місця проживання раніше знайомої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 з метою позики коштів, оскільки йому достовірно було відомо, що ОСОБА_8 у своїй власності має грошові кошти. Отримавши від ОСОБА_8 кошти в сумі 1000 (однієї тисячі гривень), ОСОБА_6 побачив, що ОСОБА_8 решту коштів поклала на столі під скатертину (клейонку), та у нього виник злочинний умисел на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_8 з метою заволодіння її майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння коштами ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, яка є особою похилого віку, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілої, використовуючи явну фізичну перевагу над потерпілою, перебуваючи поряд з нею у кімнаті будинку, та прикладаючи значну фізичну силу, схопив руками за життєво важливий орган - шию, тим самим здійснивши на неї напад з метою заволодіння коштами, та почав душити ОСОБА_8 до тих пір, доки остання не перестала подавати ознаки життя та чинити опір, унаслідок чого ОСОБА_8 померла на місці події.
Подолавши опір потерпілої, та усвідомлюючи, що скоїв вбивство, ОСОБА_6 , продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на незаконне заволодіння майном ОСОБА_8 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, попередньо знаючи місце зберігання грошових коштів потерпілої, знайшов на столі під скатертиною (клейонкою) 6500 грн., які їй належали. В ході розбійного нападу ОСОБА_6 , незаконно заволодів грошовими коштами в сумі 6500 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши матеріального збитку потерпілій на загальну суму 6500 гривень та залишивши місце події.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України - розбої, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбою), вчиненого в умовах воєнного стану, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повідомив, що з потерпілою ОСОБА_8 був знайомий близько 20 років. Вона часто просила допомогти по господарству, покосити траву, час від часу позичала ОСОБА_6 гроші на його прохання, оскільки він працював двірником у школі, і іноді мав затримки з виплатою зарплати, проте завжди позичені кошти повертав. 13 січня близько 15:00 год. ОСОБА_6 прийшов до будинку потерпілої, попорався по господарству і домовився з нею за організацію панахиди. Крім того, попросив у неї позичити 1000 грн., щоб віддати борг в магазині, на що потерпіла погодилася. Де саме в кімнаті вона брала гроші ОСОБА_6 не бачив. У будинку він затримався приблизно на пів години, випив спільно з потерпілою невелику кількість алкогольних напоїв, взяв без дозволу потерпілої пляшку вина, а банку консервів вона дала йому сама. Після цього пішов до свого додому, де займався побутовими справами.
Уранці наступного дня з нічної зміни повернувся його брат, залишив гроші, щоб віддати борг в магазині, а також щоб ОСОБА_6 сплатив залишок штрафу в сумі 4500 грн., який раніше призначено ОСОБА_6 (загальний розмір штрафу 17 000 грн.). ОСОБА_6 віддав борг в магазині, придбав там продукти і побутові речі. Вночі до нього додому приїхали поліцейські і відвезли на допит у сільську раду. Від поліцейських ОСОБА_6 дізнався про смерть ОСОБА_9 . Наявність на собі слідів крові пояснив поліцейським тим, що лікував кота. На місце події (місце виявлення трупа потерпілої) його не доставляли, однак закинуту криницю, де виявили тіло, ОСОБА_6 знає, оскільки свого часу копав криниці у селі.
Конфліктів з потерпілою ОСОБА_6 не мав, характеризує її як добру і щиру людину. Вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, заволодіння коштами потерпілої проти її волі категорично заперечує. Жодних конфліктів з потерпілою він не мав, хто б міг вчинити вбивство - не знає. Щодо свого матеріального становища пояснив, що мав оплачувану роботу, проживав і вів спільний побут із братом, бюджет вони мали спільний. Іноді затримували зарплату, тоді він брав у борг у знайомих, однак все повертав при першій можливості, матеріальної скрути не мав, для прожиття користувався також своїм підсобним господарством. Мав сплатити штраф у розмірі 17000 грн., який виплачував частково.
Щодо матеріалів, зафіксованих у ході проведення санкціонованих НС(р)Д, не заперечив, що такі розмови у камері дійсно мали місце, хоча у розмовах про обставини вбивства він прибрехав. В цілому пояснив, що в ході допиту і подальшого тримання під вартою йому вказували, що саме він вбив потерпілу, чим і пояснює зафіксовану розмову в СІЗО. Факт фізичного насильства, погроз, примусу до дачі викривальних показів, в тому числі з боку працівників поліції, заперечує, однак вказує, що обстановка, яка існувала довколо нього в той час, змусила його так говорити. При цьому судом у судовому засіданні 16.06.2025 року обвинуваченому ОСОБА_6 було роз'яснено право звернутися до компетентних органів з приводу можливих протиправних дій, застосування насильства відносно нього шляхом складання відповідної заяви, однак від написання заяви ОСОБА_6 відмовився.
Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що 14.01.2024 ввечері йому зателефонувала сестра та запитала, чи не бачив він тітку ОСОБА_8 , на що останній відповів, що ні. Після цього вони разом із сім'єю вирішили навідатись до тітки, коли вони приїхали до неї додому, то побачили, що світло було вимкнене та подвір'я незаметене. Коли підійшли ближе до будинку, то вони помітили, що вікно було закрито чорною курткою, що не було характерним для тітки, а на дверях висів закритий навісний замок. Оскільки на місці, де зазвичай потерпіла ховала ключ від вхідних дверей, його не було, вони зламали замок та увійшли до будинку, де на стінах вони побачили сліди крові, а на підлозі - зубний протез потерпілої. Обійшовши хату та подвір'я, вони потерпілої не виявили, у зв'язку з чим зателефонували до поліції. Коли приїхала поліція, працівники поліції їх опитали та викликали кінолога. Через хвилин 15-20 після прибуття кінолога тіло потерпілої було виявлено в криниці за метрів 200 від її домоволодіння. Також зазначив, що під час огляду будинку, він помітив, що в місцях, де потерпіла зазвичай ховала мілкі грошові кошти, він їх не виявив. В судовому засіданні охарактеризував потерпілу як добру та працьовиту бабусю, в якої не було ворогів. При визначенні міри покарання просив застосувати до ОСОБА_6 покарання, пов'язане з позбавленням волі, при цьому зазначив, що претензій морального та матеріального характеру до нього не має.
Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушеь, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, підтверджується доказами, дослідженими в ході судового розгляду, зокрема:
витягом з ЄРДР ( т. 1, а.с. 126), відповідно до якого 15.01.2024 до ЄРДР за №12024020220000015 внесено відомості за ч. 1 ст. 115 КК України;
постановами слідчого від 03.04.2025 (т. 2, а.с. 219, 220), якими було змінено кваліфікацію кримінальних правопорушень на ч. 4 ст. 187 та ч. 2 п. 6 ст. 115КК України;
актом про застосування службового собаки від 14.01.2024 (т. 1, а.с. 127), відповідно до якого під час обшуку місцевості було виявлено тіло людини в криниці;
протоколом огляду місця події від 15.01.2024 з фототаблицею та відозаписом до нього (т. 1, а.с. 128-156), відповідно до якого слідчим в присутності понятих за участі спеціаліста було проведено огляд домогосподарства по АДРЕСА_2 . В ході огляду, зокрема, виявлено сліди РБК, зроблені змиви та вилучені речі;
протоколом огляду від 15.01.2024 з фототаблицею до нього (т.1, а.с. 157-166), відповідно до якого слідчим в присутності понятих було проведено огляд території за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено три сліди підошви взуття, які зафіксовано шляхом фотофіксування із застосуванням масштабної лінійки;
протоколом огляду місця події від 15.01.2025 з фототаблицею та відеозаписом до нього (т 1, а.с. 167-179), відповідно до якого слідчим за участю спеціалістів в присутності понятих було проведено огляд нежитлового домогосподарства, що перебуває у напівзруйнованому стані та знаходиться на відстані 200 м від будинку АДРЕСА_2 . На території вказаного домогосподарства знаходиться бетонна криниця, в якій виявлено тіло жіночої статі без ознак життя;
протоколом огляду трупа з ілюстрованою таблицею до нього від 15.01.2024 (т. 1, а.с. 180-190) відповідно до якого слідчим у присутності понятих за участі судово-медичного експерта було проведено огляд трупа жіночої статі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході огляду виявлено та зафіксовано наявні тілесні ушкодження;
протоколом проведення слідчого експерименту з відеозаписом до нього (т. 1, а.с. 197-202) відповідно до якого за участю підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 в присутності понятих та ОСОБА_10 по АДРЕСА_1 було відтворено обставини, які відбулись 13.01.2024. ОСОБА_6 вказав, де саме перебував у будинку потерпілої, а також те, що домовлявся з нею про панахиду. В будинок вона впустила його самостійно, вони спілкувалися на побутові теми, а також ОСОБА_6 попросив позичити йому 1000 грн. для сплати боргу в магазині, після чого ОСОБА_8 пішла в іншу кімнату, закривши за собою двері, а потім, вийшовши, дала йому дві купюри по 500 грн. Потерпіла дала йому пляшку вина, він вийшов, а вона закрила за ним двері. Після цього ОСОБА_6 пішов додому;
протоколами отримання зразків для проведення експертизи від 15.01.2024 (т. 1 а.с. 216, 217, 218) відповідно до яких у ОСОБА_6 за участю його захисника - адвоката ОСОБА_7 були відібрані зразки крові та букального епітелію;
протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 16.01.2024 з довідкою до нього (т. 1, а.с. 219-202) відповідно до якого слідчим в присутності понятих свідку ОСОБА_11 для впізнання були пред'явлені пляшки вина "Мікадо", з метою впізнання пляшки вина "Мікадо", яка знаходилась в будинку ОСОБА_8 , останній вказав на річ № 2 (пляшка вина "Мікадо" вилучена за місцем проживання ОСОБА_6 );
протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 16.01.2024 з довідкою до нього (т. 1, а.с. 223-224) відповідно до якого слідчим в присутності понятих свідку ОСОБА_11 для впізнання були пред'явлені консервні банки, з метою впізнання металевої банки "Кілька", яка знаходилась в будинку ОСОБА_8 , останній обрав № 2 (банка консерв вилучена за місцем проживання ОСОБА_6 );
протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 16.01.2024 з довідкою до нього (т. 1, а.с. 225-226) відповідно до якого слідчим в присутності понятих свідку ОСОБА_11 для впізнання були пред'явлені консервні банки, з метою впізнання металевої банки "Кілька", яка знаходилась в будинку ОСОБА_8 , останній обрав № 2 (банка консерв вилучена за місцем проживання ОСОБА_6 );
протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 16.01.2024 з довідкою до нього (т. 1, а.с. 227-228) відповідно до якого слідчим в присутності понятих свідку ОСОБА_12 для впізнання були пред'явлені пляшки вина "Мікадо", з метою впізнання пляшки вина "Мікадо", яка знаходилась в будинку ОСОБА_8 , остання вказала на річ № 2 (пляшка вина "Мікадо" вилучена за місцем проживання ОСОБА_6 );
протоколом обшуку від 15.01.2024 з відеозаписом до нього (т. 2, а.с. 105-110) відповіно до кого слідчим в присутності понятих за участі спеціаліста, власника домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 було проведено обшук в ході якого було виявлено та вилучено предмети, одяг, пляшка вина "Мікадо", REVO, пляшка "Хлібний Дар" , ключі, залізна ємність, металева тачка, металева тачка типу "кравчучка";
висновком експерта № 63 (т.2, а.с. 127-128), яким встановлено, що кров від трупа гр-ки ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В за ізосерологічною системою АВО". Кров підозрюваного гр-на ОСОБА_6 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВО". В плямах на змиві з поверхні дверей (об?єкт №1), змиві з поверхні підлоги кімнати № 1 (об?єкт №2), вилучених при ОМП, знайдено кров людини, при визначенні групової належності крові виявлений антигени А. Таким чином, кров у вказаних об'єктах може походити від будь-якої людини з групою крові А з ізогемаглютинином анти - В, і походження її від потерпілої ОСОБА_8 не виключається;
протоколом огляду місця події від 17.01.2024 з відеозаписом до нього (т. 2, а.с. 129-133), відповідно до якого було проведено огляд домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 . В ході огляду було виявлено та вилучено грошові кошти, дві шкіряні рукавиці чорного кольору, дві тряпчаті рукавиці;
висновком експерта № 2 (т.2, а.с. 135), яким встановлено, що у ОСОБА_6 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден по передній поверхні тулуба, правих верхній та нижній кінцівках, які належать до легких тілесних ушкоджень, згідно «Наказу №6. п.23.5 правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень». Всі вище вказані тілесні ушкодження виявленні на тілі ОСОБА_6 , виникли від дії (удару, тертя) твердого тупого предмета чи від дії об такий, давністю утворення в межах 3-6 діб до моменту судово-медичного огляду;
висновком експерта № СЕ-19/102-24/941-БД від 02.02.2024 (т. 2, а. с. 149-168), яким встановлено, що зразок запаху, вилучений із крові, відібраної у підозрюваного ОСОБА_6 збігається зі зразком запаху, вилученим з поверхні навісного замка, з імовірністю 99,9996 %;
висновком експерта № СЕ-19/102-24/1398-Д від 29.01.2024 (т. 2, а.с. 179-189) відповідно до якого встановлено, що на поверхні скляної пляшки з написом «HLYBNY DAR» виявлено чотири сліди пальців рук розмірами 17х16 мм, 18х14 мм, 36х17 мм, 39х15 мм. Сліди пальців рук розмірами 17х16 мм, 36х17 мм, 39х15 мм - придатні для ідентифікації за ними особи, а слід пальця руки розмірами 18х14 мм - придатний для ідентифікації за ним особи;
висновком експерта № 02 (т. 2, а.с. 191-194) відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 виявлено ознаки механічної асфіксії внаслідок здавлення органів шиї стороннім предметом (руками) - забійна рана правого ока, субкон'юктивальні крововиливи лівого ока, садна підборіддя, садно шиї, крововилив в м?які тканини шиї, повні косо-поперечні переломи дистальної третини правого великого рогу та проксимальної третини лівого великого рогу під?язикової кістки в місці з'єднання його з тілом у вигляді значної рухливості уламків, повний вертикальний перелом щитоподібного хряща, повний косо-вертикальний перелом лівого нижнього рогу та повний поперечний перелом правого нижнього рогу, наявність асфіктичної маски, набряклість обличчя, збільшення легень в об?ємі, наявність відбитку ребер на поверхні легень, цяткових, місцями зливних крововиливів, ознаки швидконасталої смерті; закрита хребетно-спинномозкова травма: перелом хребта в грудному відділі на рівні між 8 та 9 хребцями з повним розривом спинного мозку; закрита тупа травма грудної клітки: множинні переломи ребер з обох сторін по декількох анатомічних лініях з пошкодженням пристінкової плеври та міжфеберних судин, лівоочний гемоторакс (1000 мл), перелом грудини на рівні 2-3 ребер; закритий уламковий перелом правої плечової кістки зі зміщенням; закритий перелом кісток зовнішнього носа зі зміщенням відламків; скальпована рана волосяної частини голови; садно спини. Механічна асфіксія у ОСОБА_8 виникла від здавлення органів шиї стороннім предметом - руками, можливо - 13.01.2024 р. Смерть ОСОБА_13 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення органів шиї стороннім предметом (руками). Механічна асфіксія у ОСОБА_13 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному зв?язку зі смертю. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа ОСОБА_8 алкоголю не виявлено, що свідчить про її тверезий стан на час настання смерті. Наявність метилового спирту, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.
висновком судово-психіатричного експерта № 132 (т. 2, а. с. 195-198) відповідно до якого ОСОБА_6 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, на психічні розлади не страждав (Z04.6). ОСОБА_6 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії або керувати ними. ОСОБА_6 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, за своїм психічним станом повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 в теперішній час на психічні розлади не страждає (Z04.6). ОСОБА_6 в теперішній час за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. ОСОБА_6 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_6 за своїм психічним станом здатний самостійно реалізувати своє право на захист;
висновком експерта № СЕ-19/102-24/954-БД (т. 2, а. с. 230-238) відповідно до якого були встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6
протоколом негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтроль місця від 01.02.2024 та протоколом за результатами негласної слідчої (розшукової) дії з електронним носієм (т. 2, а.с.200-205) якими зафіксовано відомості, що мають значення для досудового розслідування опрацьовані за період часу з 17.01.2024 по 01.02.2024 щодо ОСОБА_6 .
Так, в ході спілкування з особою, що перебуває разом з ОСОБА_6 у камері, ОСОБА_6 повідомив, що спілкувався з потерпілою і вона позичила йому 1 000 грн. Він побачив, де потерпіла зберігає гроші. У потерпілої він також взяв пляшку і їжу, а потім на фоні раптово виниклого конфлікту притиснув рукою потерпілу, після чого вона впала. Гроші він забрав під клейонкою, вимкнув світло, вийшов з будинку, зачинив двері на ключ, а ключ викинув. Тіло загиблої загорнув у коврик і виніс з будинку, позамітав віником, тіло ніс близько 250 метрів і викинув у колодязь, а коврик і віник забрав і спалив у себе вдома. Гроші брав у перчатках, які викинув, коли виносив тіло загиблої. 6500 грн. купюрами по 500 грн. він забрав у потерпілої, ще 1000 вона позичила йому добровільно.
При цьому колегія суддів, дослідивши протокол пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 16.01.2024 з довідкою до нього (т. 1, а.с. 229-231) та протокол пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 16.01.2024 з довідкою до нього (т. 1, а.с. 221-222), вважає, що в ході проведення вказаних слідчих дій не було здобуто відомостей і доказів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки впізнання банки консерв не проведено, а відомості, зазначені у протоколі пред'явлення для впізнання верхнього одягу, не відповідає довідці до протоколу.
Крім того, вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, підтверджується показаннями свідків.
Так, свідок ОСОБА_12 повідомив, що 14.01.2024 біля 21:00 год. вона перебувала в гостях у своїх батьків. В цей час батькові зателефонувала його сестра та повідомила, що бабусі не бачили більше доби біля будинку. Вони з сім'єю поїхали до будинку, де проживала бабуся ОСОБА_8 , коли вони прибули на місце, то на вулиці будь-яких слідів вони не виявили. Світло в будинку не горіло, а вікно було завішане курткою з середини. Коли підійшли до будинку, то вхідні двері були зачинені, ключа на місці, де він зазвичай знаходився, вони не знайшли, а тому вирішили зламати двері. Коли вони відкрили двері та увімкнули світло, то побачили зубний протез та сліди крові на стінах та на землі. Після чого почали оглядати будівлю, але бабусю не знайшли, в зв'язку з чим вони зателефонували до поліції. Коли приїхали поліцейські, вони все оглянули та викликали слідчо-оперативну групу, яка прибула на місце з собакою та через хвилин 15 після їх прибуття вони знайшли тіло бабусі в криниці, після чого приїхали працівники МНС та витягли тіло з криниці. Також повідомила, що коли вони оглядали будинок, то в кімнаті, де проживала бабуся був безлад, наче щось шукали, килимки в коридорі були згорнуті, а одного килимка не вистачало, його потім знайшли в будинку у ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_11 повідомив, що 14.01.2024 сестра його матері зателефонувала та запитала чи його батьки не забирали бабусю - ОСОБА_8 додому, оскільки відсутні ознаки її перебування вдома. Вони усією сім'єю поїхали до бабусі. Коди вони приїхали до її будинку, то світло в ньому було вимкнене, про всяк випадок увімкнув камеру на телефоні і вони пішли до хати. Двері в будинку були зачинені та вікна були завішені із середини. Не знайшовши ключ від вхідних дверей вони збили замок та увійшли. Після того як увімкнули світло вони побачили плями схожі на кров на стіні та зубний протез бабусі, який лежав на землі. Вони одразу почали шукати бабусю, однак та у будинку та на подвір'ї її не було, тому вони викликали поліцію, в цей час до них підійшли сусіди, а пізніше приїхали працівники поліції. Пізніше приїхали ще працівники поліції із службовою собакою, яка приблизно за 5 хвилин привела до бабусі, яка була в криниці, що знахдилась метрів за 200 від будинку бабусі. Також повідомив, що з будинку пропали консерви та пляшка вина.
Свідок ОСОБА_14 повідомила, що 14.01.2024 після 21:00 год. до неї зателефонувала її сестра та запитала, чи не забирали ми бабусю ОСОБА_15 , бо в будинку не горить світло та не іде дим із димоходу. Вони із родиною вирішили поїхати до ОСОБА_8 та приїхавши на місце побачили, що хвіртка до подвір'я була відкрита, двері до будинку були зачинені. Ключа від вхідних дверей на місці, де він зазвичай знаходився, вони не знайшли, тому вони зламали замок та увійшли до будинку. Увімкнувши світло вони побачили на землі зубний протез та в будинку все було перевернуто, тому вони викликали поліцію. Після того як приїхала поліція службова собака привела їх до криниці, яка знаходилась на відстані приблизно 200 м від будинку, де і знайшли тіло бабусі.
Свідок ОСОБА_16 повідомила, що вона є соціальним працівником та потерпіла ОСОБА_8 перебувала під її наглядом уже 8 років. Вона навідувалась до потерпілої 3-4 рази, зникнення ОСОБА_8 дізналась 14.01.2024 від ОСОБА_17 , яка працює продавцем у магазині, який знаходиться через дорогу від будинку потерпілої, та з якого видно її будинок.
Свідок ОСОБА_18 показав, що 14.01.2024 він прийшов додому після добового чергування, брат ОСОБА_6 у цей час був вдома, вів себе спокійно. Вони пішли нарубали дров, зготували їсти, подивились телевізор та лягли спати. Після чого десь о 03 год. ночі до них прийшли працівники поліції. На запитання учасників процесу відповів, що він надав брату кошти для того, щоб останній купував їм продукти. Спочатку брат працював у школі, а потім на фермі. Коли 14.01.2024 він прийшов додому, то в будинку знаходилась консерва, якої раніше не було. Також зазначив, що працівниками поліції проводився обшук, в ході якого з будинку було вилучено одяг, консерви та пляшки.
Свідок ОСОБА_19 повідомила, що 13.01.2024 вона працювала в магазині та ввечері, дивлячись у вікно, вона побачила чоловіка, що зайшов до ОСОБА_8 , яка йому відчинила. Потім вона вийшла з покупцем на вулицю, магазин працював десь до 21:30 год. Востаннє потерпілу вона бачила перед обідом 13.01.2024. На наступний день їй повідомила ОСОБА_17 , що потерпілої немає.
Свідок ОСОБА_17 повідомила, що вона працювала в магазині в неділю, до неї прийшла сусідка, яка запитала, чи не бачила вона ОСОБА_8 , оскільки вона її не бачила, тому вони вирішили піти перевірити до неї додому. Коли вони прийшли двері у будинок потерпілої були зачинені. Після цього вони зателефонували родичам потерпілої та повідомили, що її немає. Також зазначила, що знає ОСОБА_6 , який в неділю прийшов до магазину та віддав борг близько 1000 грн. та ще на 500 грн. скупився.
Вирішуючи питання, передбачені ч. 1 ст. 368 КПК України, суд керується наступним.
Завданнями кримінального провадження згідно зі ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Оцінюючи відповідно до ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення у справі, суд керується наступним.
За змістом кримінального процесуального закону при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом… Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Згідно зі ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Не може бути визнано доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв'язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК, і сформувати повне та об'єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
Показання обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні у сукупності з іншими доказами не спростовують вчинення ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Водночас суд вважає, що надані покази є обраним ним способом захисту та спрямовані на ухилення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за пред'явленим обвинуваченням. Сукупність встановлених у ході судового розгляду обставин на підставі досліджених доказів виключає будь-яке інше пояснення дій ОСОБА_6 ніж те, що він, достеменно знаючи, що на всій території України запроваджено воєнний стан, маючи потребу у грошових коштах, в тому числі у зв'язку з несплаченим штрафом, користуючись особистим знайомством з ОСОБА_8 та обізнаністю, що вона є особою похилого віку, проживає одна, прийшов 13.01.2024 до будинку, де проживала ОСОБА_8 , щоб позичити в неї грошові кошти в сумі 1000 грн. Коли потерпіла погодилась і надала йому таку суму, обвинувачений дізнався, де в будинку вона зберігає гроші. Після цього ОСОБА_6 з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на подальше заволодіння майном потерпілої, почав застосовувати до неї фізичне насильство, що було небезпечним в момент заподіяння, а саме - душити її руками за шию, поки потерпіла від цього не померла. Довівши свій умисел до кінця та заволодівши грошовими коштами, ОСОБА_6 захотів приховати сліди злочинів, для чого виніс труп ОСОБА_8 з будинку, закрив вхідні двері та відніс труп ОСОБА_8 до закинутої криниці біля одного з будинків у селі, куди тіло і викинув, і залишив місце події. Після чого незаконного здобутими коштами розпорядився на власний розсуд.
Сліди взуття, виявлені в ході огляду 15.01.2024 на снігу біля криниці, де виявили труп потерпілої (т. 1 а.с. 165), відповідають за довжиною і малюнком підошві взуття, що належить обвинуваченому, і було добровільно видано ОСОБА_6 працівникам поліції (т.1 а.с. 209). При судово-токсикологічній експертизі крові трупа ОСОБА_8 алкоголю не виявлено, що спростовує твердження ОСОБА_6 про те, що вони спільно розпивали алкогольні напої під час його перебування у будинку потерпілої.
Зважаючи на характер заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, суд враховує і те, що на тілі ОСОБА_6 було виявлено тілесні ушкодження (садна) з давністю утворення в межах часу інкримінованих злочинів. Крім того, у будинку ОСОБА_6 було виявлено речі, які належали потерпілій (пляшка вина, консерви), що сам обвинувачений не заперечує. Запаховий слід ОСОБА_6 був виявлений на замку від вхідних дверей будинку потерпілої.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів, здобутих у ході проведення НС(р)Д, судом встановлено, що ОСОБА_6 після його затримання за підозрою у вчиненні злочинів відносно ОСОБА_8 , вільно і свідомо повідомляв третім особам про детальні обставини заподіяння смерті потерпілій, нанесення їй тілесних ушкоджень, способи приховування вчиненого (використання рукавиць, приховування трупа, знищення речей). Відомості, повідомлені ОСОБА_6 в ході проведення НС(р)Д, в цілому відповідають обставинам вчинення ним кримінальних правопорушень, встановленим у ході судового розгляду, узгоджуються з ними та у сукупності є логічними і послідовними.
Що стосується доводів сторони захисту про недопустимість доказів, здобутих органом досудового розслідування у ході проведення НС(р)Д, оскільки аудіоконтроль здійснювався без ідентифікації особи ОСОБА_6 , а відеофіксація розмов відсутня, колегія суддів такі посилання відхиляє, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Вирішуючи на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України питання щодо допустимості доказу, суд має обґрунтувати, яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, в чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведених в ч. 2 ст. 87 КПК України, послатись на конкретний пункт цієї норми.
У разі встановлення іншого порушення прав і свобод людини, крім істотних, суд в кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ та національного законодавства.
Колегія суддів враховує, що органом досудового розслідування було додержано визначеного КПК України порядку санкціонування проведення НС(р)Д за участю ОСОБА_6 , дозвіл на його проведення було надано ухвалою слідчого судді Вінницького апеляційного суду від 17.01.2025, а здобуті у ході аудіконтролю відомості суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими доказами. Зокрема, сам обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував факт розмов у камері за його участю і належність свого голосу на записі. Відтак надані суду докази (матеріали) проведення НС(р)Д за участю ОСОБА_6 (аудіо-, відеоконтролю місця, а саме камери в ІТТ №6 ГУНП у Вінницькій області, у якій утримувався ОСОБА_6 ) суд вважає належними і допустимими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, а також п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» у разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, вимагання, незаконного заволодіння транспортним засобом дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном (ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 308, ч. 3 ст. 312, ч. 3 ст.313, ч. 3 ст. 289 КК). У пункті 22 цієї Постанови визначено, що питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного.
Кількість і локалізація тілесних ушкоджень, характер ушкоджень та спосіб їх нанесення (здавлення шиї) свідчать, що ОСОБА_6 не міг діяти необережно, отже мав умисел саме на вбивство ОСОБА_8 .
Разом з тим, учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також, коли виник корисливий мотив до початку чи під час вчинення цього злочину. У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст.115 КК України і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном, тобто ч. 4 ст.187 КК України.
Зазначена позиція відповідає постанові Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності».
Злочинний умисел обвинуваченого на заволодіння грошовими коштами потерпілої, та вчинення для досягнення цієї мети відносно неї фізичного насильства, що спричинило смерть потерпілої, поза розумним сумнівом доведений у ході судового розгляду.
При цьому суд критично оцінює посилання сторони захисту на те, що кошти, якими володів ОСОБА_6 , він отримав від брата, а не внаслідок вчинення ним злочинів, оскільки в ході судового розгляду законність набуття таких коштів не знайшла свого підтвердження належними і допустимими доказами, і такі посилання колегія суддів оцінює як обраний спосіб захисту.
Аналіз досліджених та оцінених по справі доказів свідчить про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, поза розумним сумнівом доведена зібраними у справі і дослідженими судом доказами. Його дії вірно кваліфіковані за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд згідно з вимогами ст. 65, 68 КК України враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, дані про особу винного, який раніше судимий, офіційно не працює, негативно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря-психіатр.
Обставинами, що обтяжують покарання за вчинення злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, згідно зі ст. 67 КК України, є: вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, рецидив злочину; за ч. 4 ст. 187 КК України - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, рецидив злочину.
Обставин, що пом'якшують покарання за вчинення злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_6 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Невідбуте покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 29.09.2022 у виді штрафу згідно ст. 71 КК України належить виконувати самостійно.
Питання щодо процесуальних витрат на залучення експертів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 124 КПК України. Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження (арешт майна) суд вирішує відповідно до ст. 174 КПК України. Підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченого суд не вбачає, тому, керуючись п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України, вважає за необхідне до набрання вироком законної сили, але не більше, ніж на 60 днів, залишити його відносно ОСОБА_6 попереднім - тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 370-374, 376 КПК України, суд ,-
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання:
-за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією майна;
-за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю цього вироку та вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 29.09.2022, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн., та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з конфіскацією майна та невідбуту частину покарання у виді штрафу за попереднім вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 29.09.2022.
Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_6 рахувати з дати набрання цим вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення (тримання під вартою) ОСОБА_6 з моменту його затримання в порядку ст. 208 КПК України 15.01.2024 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі ч. 3 ст. 72 КК України невідбуту частину покарання ОСОБА_6 у виді штрафу виконувати самостійно.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили, але не довше, ніж на 60 днів, залишити попередній - тримання під вартою.
Арешт, накладений на речові докази ухвалами слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 18.01.2024, 19.01.2024 - скасувати.
Речові докази:
два фрагменти нитки фіолетового кольору, які було поміщено до паперового конверту НПУ СУ та опломбовано клейкою стрічкою NPU-0153718 - знищити;
гаманець коричневого кольору з написом (esko Trophy ADVENTUREBAGS), який було поміщено до спец. пакету НПУ ГСУ N? 4453671 - повернути власнику;
три скляні чарки, металеву ложку, куртку чорного кольору, скляну пляшку з речовиною світло-коричневого кольору - знищити;
зубний протез - знищити;
пару взуття із підошвою коричневого кольору, які поміщено до картонної коробки скріплено ниткою опечатано пломбою NPU - 0664361 - повернути власнику;
шапку сірого кольору яку поміщено до паперового пакету НУ СУ опечатано пломбою NPU - 0664357 - повернути власнику;
підштанники чоловічі синього кольору зі слідами РБК - знищити.
светр зеленого кольору з слідами РБК, який поміщено до картонної коробки, скріплено ниткою, опечатано пломбою NPU - 0664360 - знищити;
зіскоби РБК зі стежки неподалік будинку№ 6 - знищити;
закорковану скляну пляшку із рідиною ТМ «МІКАДО», скляну пляшку з-під горілки ТМ «Хлібний Дар» із рідиною коричневого кольору, 2 (дві) пустих бляшанки з-під слабоалкогольних напоїв REVO, пусту жестяну ємність з-під консерви із маркуваннями «EL RIVAS килька», чоловічу куртку чорного кольору, чоловічі джинсові штани синього кольору, чоловічі джинсові штани темно-синього кольору, чоловічі штани сіро-чорного кольору, чоловічу джинсову куртку синього кольору, чоловічу куртку сірого кольору, рушник блакитного кольору зі слідами РБК, чоловічі штани чорного кольору - знищити;
кров, яку поміщено до паперового конверту НПУ СУ з відповідними написами та підписами, опломбованого наліпкою NPU - 0652151; зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки, які поміщено до паперового конверту НПУ СУ з відповідними написами та підписами, опломбованого наліпкою NPU - 0652150 - знищити;
жилетку, хустку (фіолетову), рейтузи, 4 сорочки, зелений светр № 1, бордовий светр, зелений светр № 2, валянки та колоші, які поміщено до паперових конвертів НПУ СУ з відповідними написами та скріплено підписами учасників з відтисками печаток - знищити;
сліди одорологічного походження з внутрішньої ручки вхідних дверей; сліди одорологічного походження із зовнішньої ручки вхідних дверей; змив РБК з поверхні дверей; змив РБК з поверхні стіни кімнати № 1; змив РБК з поверхні підлоги кімнати № 1, скляну пляшку, яку поміщено до картонного ящика з биркою із відповідним написом; куртку чорного кольору, яку поміщено до картонного ящика з биркою із відповідним написом; кільу «EL Ribas», яку поміщено до паперового пакету НПУ з відповідними написами, опломбовано наліпкою NPU - 0652147 - знищити;
полімерний пакет НПУ СУ з відповідними надписами та підписами скріплений паперовою биркою із вмістом джинсових штанів синього кольору, куртки, джинсових штанів темно-синього кольору, штанів сірого кольору, вилучених при ОМП, а також полімерний пакет НПУ СУ з відповідними надписами та підписами скріплений паперовою биркою із вмістом джинсової куртки, куртки сірого кольору, вилучених під час ОМП - знищити;
полімерні пакети Експертної служби МВС України № 3825806, 3825807, 3825809 з об?єктами досліджень - знищити;
грошові кошти у сумі 6500 грн. купюрами номіналом 500 грн., які було упаковано до спец. пакету PSP 1388140 - повернути власнику;
дві шкіряні рукавиці чорного кольору, які упаковано до паперового конверту, засвідчено підписами понятих та слідчого та опломбовано, дві тканинні рукавиці чорного кольору, які упаковано до паперового конверту, засвідченого підписами понятих та слідчого та опломбовано - знищити;
грошові кошти у сумі 2500 грн., а саме: п'ять куп'юр номіналом 500 грн. із серійними номерами ЄЖ 9786979, ГБ 5697136, ЕЖ 2118001, ХЕ 9920862, ЗБ 3576640 - конфіскувати;
дві картонні коробки, спец. пакет Експертної служби за № 5449524 з об?єктами дослідження, спец. пакет Експертної служби за № 5765267 з об?єктами дослідження - знищити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в сумі 11483, 42 грн.
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з дня отримання копії вироку у той же строк.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Копії вироку в день проголошення його резолютивної частини вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3