Справа № 129/1542/25
Провадження № 3/147/557/25
16 червня 2025 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г.,
із секретарем судового засідання Редіною А. О.,
за участю: прокурора Цибровського Ю. С.,
особи, відносно якої розглядається справа ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об'єднаний адміністративний матеріал, який надійшов з Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, на час вчинення інкримінованих діянь - звільненого з посади командира третього відділення охорони третього взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
04 червня 2025 року на розгляд до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшов об'єднаний матеріал з протоколами про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією № 350, №351 від 19.04.2025 стосовно ОСОБА_2 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У протоколі № 350 від 19.04.2025 зазначено, що ОСОБА_1 будучи звільненим з 20.06.2022 з посади командира 3 відділення охорони третього взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи відповідно до п. п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та п. 27 Розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин, лише 08.09.2024 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У протоколі № 351 від 19.04.2025 зазначено, що ОСОБА_1 , будучи звільненим з 20.06.2022 з посади командира 3 відділення охорони третього взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи відповідно до п. п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та п. 27 Розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин, лише 08.09.2024 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Перед початком судового засідання ОСОБА_1 роз'яснено права передбачені статтею 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину визнав частково, зазначив, що раніше працюючи у виправній колонії декларації подавав вчасно, а щодо подання декларації при звільненні та за 2022 рік, взагалі не знав, що є суб'єктом декларування, що стало підставою для їх подання лише 08.09.2024. Повідомив, що має незадовільний стан здоров'я, мав два інсульти і за подання декларацій не думав, і ніхто про таку необхідність йому не повідомив.
Прокурор Цибровський Ю. С. зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв'язку з чим прокурор просить накласти на останнього адміністративне стягнення у межах санкції зазначеної статті.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин 1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За приписами ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 1 ст.172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено правопорушення, пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Частиною 1 статті 45 Закону передбачено, що особи зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"- ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за формою, що визначається Національним агентством.
Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а","в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Згідно з вимогами роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023, декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону.
Як вбачається з даних ЄДР декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав такі електронні декларації:
31.03.2017 щорічна;
28.03.2018 щорічна;
12.03.2019 щорічна;
16.03.2020 щорічна;
12.10.2020 перед звільненням;
09.03.2021 щорічна;
08.09.2024 при звільненні;
08.09.2024 щорічна.
У ОСОБА_1 виник обов'язок подати щорічну декларацію за 2022 рік та декларацію при звільненні (за період з 01.01.2023-30.06.2023) до 31.01.2024, однак декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування подані несвоєчасно, а саме 08.09.2024.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених під час судового розгляду доказів, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, № 350 від 19.04.2025, за фактом несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні, яка фактично подана ОСОБА_1 08.09.2024;
протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, № 351 від 19.04.2025, за фактом несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період 2022 рік, яка фактично подана ОСОБА_1 08.09.2024.
документами, що підтверджують факт перебування ОСОБА_1 на посаді командира третього відділення охорони третього взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 та його звільнення із займаної посади 20.06.2022;
копіями декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих ОСОБА_1 08.09.2024;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.04.2025;
іншими документами доданими до протоколів №350 та №351 від 19.04.2025.
Таким чином, ОСОБА_1 подав декларації за 2022 рік та при звільненні (будучи звільненим 20.06.2022) лише 08.09.2024, тобто з порушенням терміну їх подання, встановлених п. 2-7 р. ХІІІ «Прикінцевих положень» закону № 1700-VII, який сплив 31.01.2024.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання вини.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за 2022 рік, при звільненні).
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчинених адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, у зв'язку з чим суд вважає можливим накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
За приписами ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент надходження справи про адміністративне правопорушення до суду
Тому є всі підстави для стягнення із ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 (п'ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн (вісімсот п'ятдесят) гривень (рахунок UA078999980313060106000002844, код ЄДРПОУ 37979858, одержувач ГУК у Він.обл./Тростянець/21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови складено о 16:50 годині 16 червня 2025 року.
Суддя О. Г. Борейко