Справа № 138/1532/25
Провадження №:1-кп/138/180/25
16 червня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого, судді: ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
в ході підготовчого засідання в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду, в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» по кримінальному провадженню № 12025020160000196 від 20.04.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України
В Могилів-Подільський міськрайонний суд з Могилів-Подільської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, по якому заходом забезпечення був арешт майна та запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 18.06.2025.
16.06.2025 прокурором, у зв'язку з завершенням 18.06.2025 строку дії ухвали суду, заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки не відпали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідка у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Дане клопотання прокурор підтримала та просила призначити судовий розгляд по даному провадженню з викликом обвинуваченого, захисника, потерпілої та свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Обвинувачений та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та виклику потерпілої і свідків, однак заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо запобіжного заходу, просили до ОСОБА_12 застосувати більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки у нього поганий стан здоров'я та йому потрібно лікуватись. Також ОСОБА_12 зазначив, що він є особою з інвалідністю ІІ групи та незважаючи на його неодноразові звернення до медичної частини УВП № 1, медичне обстеження йому не проводяться, медична допомога та лікування не надається.
Потерпіла ОСОБА_13 в судове засідання не з'явилась, однак 16.06.2024 до канцелярії суду надала заяву про проведення підготовчого засідання без її участі.
Суд, дослідивши зміст клопотання прокурора, думки обвинуваченого, захисника, потерпілої, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що необхідно задовольнити клопотання прокурора та призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні з участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілої, з наступних підстав.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
На підтвердження винуватості ОСОБА_4 прокурор обґрунтовано посилається на зібрані у ході досудового слідства докази: протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 20.04.2025, під час якого у ході особистого обшуку ОСОБА_4 вилучено калоші темно-синього кольору 46 розміру та брюки темно-сірого кольору, на яких наявні сліди бурого кольору; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 21.04.2025, у ході якого підозрюваний підтвердив факт нанесення тілесних ушкоджень своїй матері; протокол допиту свідка - рідної сестри підозрюваного ОСОБА_13 від 21.04.2025, яка підтверджує факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_14 її сином ОСОБА_4 ; висновок судово-медичної експертизи № 43/19 від 21.04.2025, яким встановлено належність отриманих потерпілою ушкоджень до тяжких тілесних ушкоджень; висновком судово-медичної експертизи № 42 від 22.04.2025, яким встановлена відсутність будь-яких тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_4 ; протокол допиту свідка парамедика Могилів-Подільської філії СЕМД ОСОБА_6 від 21.04.2025, яка повідомила, що зі слів потерпілої ОСОБА_14 тілесні ушкодження 19.04.2025 їй спричинив її син ОСОБА_4 ; протокол допиту свідка лікаря Могилів-Подільської філії СЕМД ОСОБА_7 від 21.04.2025, який повідомив, що зі слів потерпілої ОСОБА_14 тілесні ушкодження 19.04.2025 їй спричинив син ОСОБА_4 ; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 21.04.2025, який повідомив, що під час госпіталізації потерпіла ОСОБА_14 повідомила, що тілесні ушкодження 19.04.2025 їй спричинив син ОСОБА_4 ; протоколом проведення слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_4 від 21.04.2025, під час якого він продемонстрував механізм нанесення тілесних ушкоджень своїй матері ОСОБА_14 .
Вказані докази дають достатньо підстав обвинувачувати ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років та обґрунтовано вважати, що на даний час ризики, які були підставами для застосування запобіжного заходу, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зникли та продовжують існувати.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставами вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду є те, що усвідомивши невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, при застосуванні менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може зникнути та переховуватись від суду. Також, ОСОБА_4 ніде не працює та перебуває на пенсійному забезпеченні, немає власної сім?ї, дружини, що може свідчити про наявність можливостей залишити межі України та перебувати там тривалий час, у тому числі з урахуванням територіальної близькості місця проживання обвинуваченого ОСОБА_4 до лінії Державного кордону України, що не виключає собою можливість незаконного перетину кордону поза межами міжнародних пунктів пропуску. Вік підозрюваного - 65 років також не обмежує його у виїзді за кордон під час дії на території України правового режиму воєнного стану. Поєднання можливостей перебувати за межами України та потенційних небезпек у зв?язку із веденням бойових дій на території України внаслідок розв?язання російською федерацією повномасштабної війни проти України та тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому, дають обгрунтовані підстави вважати, що існує ризик залишення ОСОБА_4 території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а тривале перебування за кордоном є одним із способів затягування судового процесу.
В умовах війни російської федерації проти України держави Західної Європи, США, Канада впровадили з березня 2022 року додаткові правові механізми одержання статусу біженців громадянами України, які рятуються від війни, пом?якшують адміністративні бар?єри для оформлення дозволів працевлаштування, реєстрації номеру соціального страхування та передбачають безкоштовне оформлення віз, статусу тимчасового резидента держав, тощо.
Підставами вважати, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу та свідків є те, що останні не допитані у ході судового розгляду, місце їх проживання добре відомі обвинуваченому і ті тому шляхом підбурювання, вмовляння, погроз, залякування або іншим чином з метою уникнення від відповідальності може спонукати їх, до дачі неправдивих показань або відмови свідків від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід судового розгляду.
Підставами вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що під час допиту, як підозрюваного, він повідомив, що на свою матір сильно ображений за катування у дитинстві, та таким чином готовий їй помститись. . Крім того, свідок ОСОБА_13 , яка являється рідною сестрою обвинуваченого, підтвердила, що у нього з матір'ю напружені стосунки та побиття ним матері траплялось не одноразово, а також сусіди, підтвердили, що коли ОСОБА_4 приїжджав до матері, то ображав її нецензурною лайкою та у них виникали суперечки. Крім цього, ОСОБА_4 , за місцем проживання характеризується негативно, вчиняє постійні суперечки з сусідами, проживає одиноко у будинку матері на території с. Голинчинці Жмеринського району Вінницької області.
При цьому суд, враховує лист Верховного Суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», в якому висловлена позиція, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, є доцільним продовжити строк застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без визначення розміру застави, з огляду на вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України. В даному випадку більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки жодна особа не висловила намір особистої поруки за нього, а особисте зобов'язання та домашній арешт не є дієвими, з огляду на обставини інкримінованого обвинуваченому злочину та особу останнього.
Також, зважаючи на те, що строк дії ухвали суду від 23.04.2025 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується о 23 год. 20 хв. 18.06.2025, обрахунок строку продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно обраховувати з 23 год. 20 хв. 18.06.2025.
З огляду на вимоги ч. 2 ст. 314-1 КПК України підстави для надання доручення органу пробації щодо складання досудової доповіді відносно обвинуваченого відсутні.
Крім того, враховуючи заяву обвинуваченого про погіршення стану здоров'я, суд зазначає таке.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі. Держава має право забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п.72 рішення від 18.12.2008 р. по справі «Ухань проти України», заява №30628/02).
Згідно статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуго-вування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Правилами внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 14 червня 2019 року № 1769/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 червня 2019 р. за № 633/33604, встановлено, що відповідно до статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Для цього на території СІЗО функціонує медична частина. Медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим, яка включає консультацію медичного працівника, діагностику і лікування захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги. Основними завданнями медичної частини є: надання екстреної медичної допомоги, первинної медичної допомоги та організація надання вторинної медичної допомоги; організація і проведення медичних оглядів, обстежень, здійснення диспансерного нагляду; організація належного санітарно-гігієнічного та протиепідемічного нагляду; організація та проведення заходів із впровадження превентивної медицини; гігієнічне навчання і пропаганда здорового способу життя. У режимних корпусах СІЗО обладнуються кімнати (медичні кабінети) для проведення амбулаторного прийому ув'язнених і засуджених. За потреби ув'язненим і засудженим надається екстрена медична допомога у закладах охорони здоров'я.
Надання ув'язненим і засудженим невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 р. за № 212/20525.
Згідно до п. 2.3 вищевказаного Порядку, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Враховуючи викладене, слід зобов'язати адміністрацію Державної установи "Він-ницька установа виконання покарань (№ 1)" терміново надати належну медичну допомогу обвинуваченому обвинуваченого ОСОБА_4 в межах установи.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193, 196, 369-372 КПК України, суд
Продовжити застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 діб по 23 год. 20 хв. 16.08.2025.
Дія ухвали закінчується о 23 год. 20 хв. 16.08.2025.
Зобов'язати начальника Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» та начальника медичної частини Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» забезпечити проведення медичного обстеження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою отримання об'єктивних висновків про стан його здоров'я та надання йому необхідної медичної допомоги, в тому числі із можливістю залучення відповідних лікарів-фахівців та зобов'язати начальника Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» ознайомити обвинуваченого ОСОБА_4 з медичними висновками, складеними за результатами проведеного обстеження та лікування.
Призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області на 13 годину 30 хвилин 26 червня 2025 року.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
Викликати в судове засідання учасників судового провадження: прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу та свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суддя ОСОБА_1