Справа № 138/925/25
Провадження №:1-кс/138/296/25
12 червня 2025 року м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , скаржника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду скаргу ОСОБА_5 (на якій міститься копія фізичного підпису ОСОБА_5 ), ОСОБА_4 на бездіяльність начальника Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-
03.04.2025 на адресу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_5 (на якій міститься копія фізичного підпису ОСОБА_5 ), ОСОБА_4 на бездіяльність начальника Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Скарга мотивована тим, що ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 29.02.2024 у справі № 138/498/24 скасована постанова слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 від 31.01.2024 про відмову у визнанні потерпілою у рамках кримінального провадження № 42023022220000114 від 28.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України та зобов'язано його повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про визнання її потерпілою у рамках даного кримінального провадження. В зв'язку з чим, скаржники зазначають, що слідчий ОСОБА_6 на протязі трьох днів після надходження судової ухвали від 29.02.2024 до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області зобов'язаний був задовільнити клопотання ОСОБА_4 про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні № 42023022220000114 від 28.12.2023 або повторно винести вмотивовану постанову про відмову у задоволенні її клопотання, однак станом на день звернення зі скаргою судове рішення не виконано, а тому в діях слідчого ОСОБА_6 присутні всі складові ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
В подальшому, 26.03.2025 скаржниками була скерована спільна заява на ім'я начальника Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 щодо внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення вчинене слідчим Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченими ч. 2 ст. 382 КК України та з повідомлення слідчого ОСОБА_8 за № 84900-2025 від 01.04.2025 дана заява нібито надійшла до райвідділу поліції засобами поштового зв'язку та зареєстрована 27.03.2025 за № 3761 в ІКС ІПНП Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, та яку він визнав анонімною та не вніс відомості до ЄРДР у зв'язку з відсутністю власноручних підписів. Хоча як зазначають скаржники дана заява надійшла на електронну скриньку Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області 27.03.2025.
Вважаючи бездіяльність уповноважених осіб Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за колективною заявою про вчинення кримінального правопорушення незаконною, скаржники просять зобов'язати начальника Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області внести відомості до ЄРДР за спільною заявою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 26.03.2025 про кримінальне правопорушення вчинене слідчим Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області за ознаками злочину, передбаченими ч. 2 ст. 382 КК України.
Скаржник ОСОБА_4 в судовому засіданні просила заявлені в скарзі вимоги задовільнити з підстав зазначених в ній.
В судове засідання скаржник ОСОБА_5 не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив в задоволенні скарги відмовити в зв'язку з її необґрунтованістю.
Представник Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області в судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі, у задоволенні скарги просив відмовити у зв'язку з тим, що ухвала про скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим від 31.01.2024, якою зобов'язано повторно розглянути заяву про визнання потерпілою ОСОБА_4 надійшла до Могилів-Подільського РВП 11.03.2024, після чого старшим слідчим у кримінальному провадженні № 42023022220000114 від 28.12.2023 визначено слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 , який в той же день 11.03.2024 виніс постанову про відмову у визнанні потерпілим, а тому всі вимоги ухвали були виконані.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши зміст скарги та додані до неї документи, матеріали надані прокурором, слідчий суддя приходить до такого висновку:
Згідно ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому чим Кодексом.
Частиною 1 ст.303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч.1 ст.214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР продовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 26.03.2025 ОСОБА_5 , ОСОБА_4 звернулися із заявою до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Відповідно до колективної заяви ОСОБА_5 , ОСОБА_4 просили прийняти заяву про кримінальне правопорушення вчинене слідчим СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
До матеріалів скарги скаржниками надано до суду лист №84900-2025 від 01.04.2025 адресований ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в якому зазначено, що повідомлення від 27.03.2025 було зареєстровано у ІКС ІПНП Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області за №3761. Також зазначено, зокрема, що відповідно до положень ст.8 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Заява не підписана ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_5 , оскільки у заяві відсутні особисті підписи або підписи представників, а також відсутні відомості про підписання вказаної заяви за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
Системний аналіз положень статей 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, однак вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-карного діяння.
Відповідно підставами вважати заяву такою, що містить відомості про злочин, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена КК України.
Водночас положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, у відповідності до якої підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (злочин).
Таким чином, можна зробити важливий висновок: будь-яке діяння вважається кримінальним правопорушенням тільки тоді, коли йому притаманна сукупність всіх чотирьох обов'язкових ознак, відсутність хоча б однієї з них, не відносить діяння до кримінальних правопорушень. При цьому, суспільна небезпечність, як обов'язкова ознака кримінального правопорушення, є самостійною та достатньою підставою, яка виступає індикатором початку застосування процесуальної норми, в даному випадку ч.1 ст.214 КПК України, а, отже, заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення повинна містити у собі перелік мінімально допустимих ознак (ознаку), які дозволяють відрізняти їх від будь-яких інших заяв чи повідомлень, не тільки за формою, але й за змістом.
До такого ж висновку 01.07.2013 прийшла і Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства, відповідно до якого положення ст.214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналогічної позиції притримувалась колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка була викладена у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), яка зазначає, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: 1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу 2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; 3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; 4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України; 5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Як встановлено вище судом, Могилів-Подільським РВП ГУНП у Вінницькій області заяву від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 подано на електрону адресу поліції без підпису такої заяви ЕЦП. У зв'язку з тим, що така заява надійшла за відсутності особистого підпису заявників та їх представників, а також були відсутні відомості про підписання вказаної заяви за допомогою ЕЦП, заява не розглянута поліцією, оскільки вважали її анонімною.
Як слідує з єдиного реєстру судових рішень, про недопущення подібних звернень неодноразово зазначав Вінницький апеляційний суд в ухвалах від 16.04.2024 у справі №138/976/24 (провадження 11-сс/801/301/2024) та від 23.01.2025 у справі №138/70/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124651402).
Крім того, як встановлено в судовому засіданні по обставинах зазначених в скарзі постановою слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_9 , який входив до групи слідчих у кримінальному провадженні №42023022220000114 від 28.12.2023, було повторно відмовлено ОСОБА_4 у залученні її до кримінального провадження №42023022220000114 від 28.12.2023 у якості потерпілої.
Враховуючи викладене вище та встановлені обставини справи, слідчий суддя вважає, що уповноважені особи Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, в даному випадку, діяли у межах своїх повноважень та відповідно до діючого законодавства, а тому відсутні підстави для задоволенні скарги.
При цьому, скаржник не позбавлена можливості повторного звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення з належним чином оформленою заявою.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.214, 303, 304, 307, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_5 (на якій міститься копія фізичного підпису ОСОБА_5 ), ОСОБА_4 на бездіяльність начальника Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя: ОСОБА_10