іменем України
Справа № 126/701/25
Провадження № 2-о/126/94/2025
"12" червня 2025 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Хмель Р. В.
зі секретарем Дончик О.А.
за участі представника заявника, адвоката Бойко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
У провадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису.
В обгрунтування поданої заяви, ОСОБА_1 зазначає, що з 18.10.2018 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 . З 2024 року сімейне життя у сторін не ладиться та постійно погіршується. Шлюбні відносини фактично припинено. З січня 2025 року, вона разом з доньками проживає окремо від ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 .
Примирення та збереження шлюбу між заявницею та її чоловіком є неможливим, так як ОСОБА_2 вживає алкогольні напої та в стані алкогольного сп'яніння застосовує до неї фізичну силу, що супроводжується синцями на тілі. ОСОБА_2 брав заявницю за волосся та кидав об стіну, виганяв її з квартири на двір лише в куртці та капцях. Постійно погрожує забрати дітей. Залишав з дітьми на певний період без засобів на існування. ОСОБА_1 боїться за себе та дітей.
За вказаних обставин змушена була повернутися до України.
З ініціативи ОСОБА_2 між ними постійно виникають сварки, свідками яких часто-густо стають їх діти, що негативно впливає на їх психічний стан та кожен раз спричиняє їй та дітям душевні страждання.
З лютого 2025 року за адресою, де проживає заявниця постійно приїжджають особи, які слідкують за нею та збирають інформацію. Заходять через город на подвір'я будинку. ОСОБА_1 викликала поліцію. Однак, працівникам поліції вони представлялися військовослужбовцями, що не відповідає дійсності, так-як один з них є водієм ОСОБА_2
01.03.2025, біля будинку заявниці знову перебували зазначені особи. За викликом ОСОБА_1 поліції, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 були затримані працівниками поліції, за наслідками чого відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 182 КК України.
Вищевказані стали підставою для звернення до суду з даною заявою ОСОБА_1 ..
Від представника ОСОБА_2 , адвоката Кшевецької І.В., надійшли заперечення щодо заяви ОСОБА_1 , в якій просить у видачі обмежувального припису відмовити, посилаючись на наступне.
Фактично як подружжя спільно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почали проживати з літа 2016 року.
Домашнього господарства ОСОБА_1 не вела, оскільки і до проживання з ОСОБА_1 і під час проживання з нею у позивача в сім'ї працювала хатня робітниця, няня його старшої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також управитель домогосподарством.
Протягом всього часу існування подружніх відносин ОСОБА_1 як і діти була на повному матеріальному забезпеченні ОСОБА_2 , включаючи придбання за її вимогою коштовних та цінних речей.
Протягом спільного проживання агресивне та скандальне поводження ОСОБА_1 стало нормою в сім'ї, як до дітей так і до хатніх працівників та близького оточення сім'ї.
Щоразу свою негативну поведінку ОСОБА_1 пояснювала своїм гормональним дисбалансом та захворюванням щитовидної залози, через що вона має такі спонтанні прояви агресії і не може їх контролювати.
Неодноразово ОСОБА_1 обіцяла ОСОБА_2 ,, що працюватиме з психологом для зниження рівня агресії та проходитиме лікування захворювання щитоподібної залози і гормонального дисбалансу, але ситуація з спалахами агресії так і не змінювалась.
В червні 2022 року родина виїхала з України до Чехії, де винаймали квартиру АДРЕСА_2 для проживання родини з 5-ти осіб та няні. Няні в сім'ї працювали як в Україні, так і продовжили працювати в Чехії.
ОСОБА_1 самостійно дітьми не займалась і навіть залишалась з ними наодинці за виключних обставин, коли вже іншого виходу не було.
ОСОБА_1 могла дозволити собі вечірнє вживання алкоголю, мотивуючи тим, що вона втомлена і їй потрібно розслабитись, але часто це розслаблення призводило до того, що гормони знову негативно давали про себе знати, і вона починала в присутності няні та дітей агресувати до чоловіка: принижувала його чоловічу та батьківську гідність, погрожувала тим, що вона розкаже його доньці ОСОБА_7 , що вона не її мати (хоча це саме вимога була ОСОБА_8 в 2016 році, щоб ОСОБА_7 вважала її своєю матір'ю) тощо.
Тривалий час ОСОБА_1 вимагала, щоб ОСОБА_2 придбав в Празі квартиру, оскільки вона не могла знайти з власницею квартири, яку винаймали спільної мови, і взагалі вона не бажала жити в чужих квартирах.
Станом на січень 2025 року ОСОБА_2 вдалось позичити частину коштів для авансування придбання квартири в Празі для сім'ї.
Коли в орендованій квартирі, в якій мешкає родина у Празі, були акумульовані готівкою грошові кошти в розмірі 150 000 євро, ОСОБА_1 почала провокувати скандали, принижуючи гідність ОСОБА_2 при дітях.
Через що знову ж таки відбувся скандал і за викликом невідомої ОСОБА_2 особи ОСОБА_9 , яку в подальшому ОСОБА_1 назвала своєю подругою, прибула поліція, якій ОСОБА_1 почала повідомляти нісенітниці, щодо насильства по відношенню до неї зі сторони ОСОБА_2 (вона пригадувала...).
ОСОБА_2 не розуміючи законодавства Республіки Чехія, і не володіючи чеською мовою, на пропозицію працівника поліції, щоб хтось з конфліктуючих, або він або дружина, покинули помешкання, погодився, що виселиться він.
В подальшому виявилось, що поліція була викликана зумисна, щоб виселити його з квартири на певний час і звільнити заявниці доступ до готівкових коштів, які були в квартирі, і які мали бути використані для авансування придбання квартири.
Не повідомивши жодним чином ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , зібрала всі цінні речі, коштовності, грошові кошти в сумі 150 000 євро, забрала двох молодших доньок ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та 10 січня 2025 року виїхала в Україну.
ОСОБА_2 дотримувався в Чехії вимоги поліції: переселився з квартири в готель на 10-днів, здав поліції ключі від квартири, які були повернуті йому по закінченню 10-денного строку, жодним чином не контактував з ОСОБА_1 .
У справі ОСОБА_1 надає суду як доказ вчинення ОСОБА_2 04 січня 2025 року відносно неї насильства Акт про подання пояснень від 06.01.2025р.
Вказаний документ є нічим іншим як протоколом допиту ОСОБА_1 , в якому вона вказувала все що вважала для себе можливим, і інформація викладена в ньому ОСОБА_1 не є перевіреною та підтвердженою доказами.
Суду надана ОСОБА_1 . Інструкція для постраждалої особи від 05.01.2025р., в якій також поліція роз'яснила ОСОБА_1 процедуру, за якої конфлікт перевірятиметься доказами - подача ОСОБА_1 клопотання в суд про видачу попереджувального заходу щодо ОСОБА_2 .
Разом з тим, в цій же Інструкції поліція повідомила ОСОБА_1 , що повідомляючи відносно ОСОБА_2 неправдиву інформацію, вона вчиняє кримінальне або адміністративне правопорушення.
Вся повідомлена інформація на предмет достовірності та обґрунтованості перевірялась би судом, за зверненням ОСОБА_1 , а відселили ОСОБА_2 виключно ситуативно, щоб припинити сварку.
Особисто ОСОБА_1 зазначає в Акті про подання пояснень від 06.01.2025р., що 04 січня 2025 року сварка між нею та чоловіком відбувалась в словесному спарингу.
Отже, «жертва насильства» приймала активну участь в сварці у вигляді спарингу. Таким чином, виключається саме поняття насилля, в даному випадку мала місце обопільна сварка.
Все інше повідомлене ОСОБА_1 «з її пригадувань» є виключно наклепом. До поки в квартирі не з'явились готівкові кошти в значній сумі, то ОСОБА_1 не вважала себе жертвою насилля, а коли потрібно стало звільнити помешкання від ОСОБА_2 , то «словесний спаринг» з викликом поліції став гарним засобом для досягнення бажаного результату.
Тим не менше, ОСОБА_2 дотримався всіх вимог поліції Чехії.
Фактично, подані ОСОБА_1 у справу № 126/701/25 вказані вище документи підтверджують виключно один випадок словесного обопільного словесного конфлікту 04 січня 2025 року.
Всі інші нісенітниці «пригадувані» ОСОБА_1 є жодним чином не підтвердженими і не перевіреними.
З 05 січня 2025 року і до сьогодні ОСОБА_2 не спілкувався з ОСОБА_1 ні по телефону, ні електронною поштою, ні особисто.
ОСОБА_2 не знає, де перебуває ОСОБА_1 з 05 січня 2025 року. ОСОБА_1 подала позов про розірвання шлюбу, ОСОБА_2 не заявив тому жодних заперечень.
Виїжджаючи з Чехії в Україну ОСОБА_1 забрала двох спільних доньок з ОСОБА_2 : ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Батько ОСОБА_2 з 10 січня 2025 року не знає де і в яких умовах перебувають його діти.
З січня 2025 року ОСОБА_2 розшукує своїх дітей і має повне право як батько розшукати, знати їх місце проживання, спілкуватись з ними і виховувати їх.
Повернувшись в Україну 11 січня 2025 року, ОСОБА_1 вже станом на 14 січня 2025 року за допомогою своєї матері почала отримувати в м. Бершадь сфальсифіковані документи, з метою визначити місце проживання малолітніх доньок з собою.
ОСОБА_2 має право приїздити, приходити і підходити до своїх малолітніх доньок ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , де б вони не знаходились і в якому б помешканні вони не перебували.
ОСОБА_2 звертався до своїх тещі і тестя ( ОСОБА_14 та
ОСОБА_15 ), які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , з метою дізнатись, де знаходяться його діти. Виявилось, що діти ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , разом з їх матір'ю не проживають у будинку АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 звертався в ЗДО «КОЛОСОК» в с. Флорине, виявилось, що дітей ОСОБА_1 не водить в дитячий садок.
20 січня 2025 року в підготовчому засіданні по справі № 126/265/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей в Бершадському районному суді Вінницької області представник відповідача адвокат Кшевецька І.В. заявила про те, що відповідач ОСОБА_2 подаватиме по справі зустрічний позов про визначення місця проживання дітей з батьком.
Як наслідок, щоб створити фіктивні докази будь-якої незаконної поведінки ОСОБА_2 . 28 лютого 2025 року ОСОБА_1 (уродженка с.Флорине) звернулась до ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про те, що в період з 15.02.2025р. по день звернення за нею слідкують гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , незаконно збирають відносно неї та її дітей конфіденційну інформацію.
ОСОБА_2 не знайомий з вказаними особами, ніколи з ними не спілкувався, жодних прохань їм не висловлював.
Цікавим залишається той факт, що звертаючись до поліції з заявою про те, що за нею слідкують ОСОБА_1 вже знала прізвища, ім'я та по батькові тих, хто за нею, нібито, слідкує. А поліція, як на диво:
1. Зареєструвала заяву ОСОБА_1 без постанови слідчого судді прозобов'язання внести в ЄРДР;
2. Вказали в короткому викладі обставин, при реєстрації в ЄРДР не «невстановлені особи», що є аксіомою для поліції при внесенні в ЄРДР, а одразу зазначити прізвища осіб, які, нібито, слідкували за ОСОБА_1 .
Так ОСОБА_1 могла назвати поліції будь-яких осіб, з якими домовилась завчасно і які б підтвердили все їй необхідне.
ОСОБА_2 осіб, зазначених у Витягу з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження № 12025025100000022 від 01.03.2025, не знає і ніколи з ними не спілкувався.
ОСОБА_1 не надала суду жодного доказу агресивної поведінки відносно неї ОСОБА_2 у період з 11 січня 2025 року до 04 квітня 2025 року, в тому числі не надала жодного доказу того, що ОСОБА_2 у вказаний період хоча б перебував біля неї, не кажучи вже про спілкувався.
Коли ж ОСОБА_1 27 січня 2025 року дізналась від Служби у справах дітей Бершадської міської ради про те, що ОСОБА_2 по справі № 126/265/25 таки подав зустрічний позов про визначення місця проживання дітей з ним, то вона вирішила подати до Бершадського районного суду Вінницької області заяву про видачу обмежувального припису (28.03.2025).
Фактично ОСОБА_1 бажає вирішити спір між нею та ОСОБА_2 шляхом застосування заходів обмежувального припису.
Крім того, ОСОБА_1 в заяві про застосування обмежувального припису навіть не вказала яке домашнє насильство відносно неї вчиняє ОСОБА_2 і не надала жодного доказу.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про застосування обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , намагається вирішити спір наявний між ними спір щодо визначення місця проживання їх дітей (справа № 126/265/25). Як тільки ОСОБА_1 дізналась, що ОСОБА_2 подав зустрічний позов про визначення місця проживання дітей з батьком, вона одразу подала до суду заяву про видачу обмежувального припису. До подачі ОСОБА_2 зустрічного позову ОСОБА_1 не потребувала видачі обмежувального припису ОСОБА_2 .
Фактично, вимагаючи обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 намагається незаконним шляхом усунути його від спілкування з доньками, які проживають з нею.
Крім того, вимагаючи, щоб суд обмежив ОСОБА_2 в спілкуванні з нею навіть через засоби зв'язку, ОСОБА_1 намагається у незаконний спосіб усунути необхідність спілкуватись з ОСОБА_2 як з батьком їх дітей щодо стану дітей, умов, в яких діти проживають та забезпечення потреб дітей.
Обмежувальним приписом ОСОБА_1 намагається виключити ОСОБА_2 з життя їх малолітніх доньок, щоб відчужити дітей від батька.
Від представника заявниці, адвоката Бойко Н.В., надійшла відповідь на заперечення на заяву про видачу обмежувального припсу, в якій остання просила заяву про видачу обмежувального припису задовольнити в повному обсязі.
У даній справі на підтвердження своїх вимог заявниця, зокрема, надала суду винесений 05.01.2025 о 00:30 працівником поліції Чеської Республіки терміновий заборонний припис стосовно кривдника - ОСОБА_2 , з якого вбачається, що у зв'язку зі скоєнням ним домашнього насильства відносно постраждалих осіб - членів сім'ї кривдника: ОСОБА_16 (дружина), ОСОБА_17 (дочка ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до ОСОБА_2 , як кривдника, було застосовано заходи термінового заборонного припису строком на 10 (десять) діб, яким кривдника виселено з місця проживання (перебування) постраждалих осіб з передачею працівнику поліції всіх ключів від спільного помешкання, з якого його виселили, заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалих осів; заборонено контактувати та встановлювати контакти з постраждалими особами.
Тобто, саме за результатами оцінки ризиків, які існували на час виклику поліції 04.01.2025 за спільним місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 працівником поліції Чеської Республіки з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення було винесено стосовно ОСОБА_2 , як кривдника, терміновий заборонний припис, який передбачає зобов'язання залишити місце проживання постраждалих осіб.
Закон надає право працівникам поліції застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.
А тому наведені у запереченнях твердження ОСОБА_2 , про те, що він добровільно залишив місце спільного проживання з постраждалою особою ніяким чином не спростовують наявність підстав для винесення 05.01.2025 щодо нього термінового заборонного припису, а тільки підтверджують, що ОСОБА_2 виконав припис в добровільному а не в примусовому порядку.
Крім того, заявниця надала суду складений на наступний день 06.01.2025
працівником поліції Чеської Республіки Акт про надання пояснень, які надала
постраждала особа - ОСОБА_1 щодо подій, що стали підставою для видачі 05.01.2025 термінового заборонного припису стосовно кривдника - ОСОБА_2 .
З наданих пояснень постраждалої особи вбачається, що ОСОБА_2
систематично вчиняв домашнє насильство фізичного, психологічного та економічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 в присутності малолітніх дітей та його діями останній могла бути завдана фізична та психологічна шкода. При цьому такі дії мають триваючий характер приблизно з 2021 року.
До цієї відповіді на підтвердження правдивості пояснень постраждалої особи вбачається, що ОСОБА_2 додаються фото та відео- докази, з яких вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово вчиняв домашнє насильство як психологічного так і фізичного характеру, яке виявилося у погрозах позбавити дружину можливості користуватися житлом, позбавити її їжі, одягу, іншого майна, забрати в неї дітей; словесних образах, принижені та залякуванні а також у заподіянні їй тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості (синці на різних ділянках тіла).
Слід зазначити, що ОСОБА_2 не надав суду доказів про оскарження ним винесеного 05.01.2025 щодо нього термінового заборонного припису.
Саме з метою запобігти настанню тяжких або особливо тяжких наслідків вчинення ОСОБА_2 систематичного насильства, а також шкоди для постраждалої самої заявниці та для її малолітніх дітей, ОСОБА_1 була вимушена повернутися в Україну.
При чому таку можливість вона отримала тільки під час дії термінового заборонного припису.
Однак внаслідок того, що ОСОБА_2 і в Україні продовжує вчиняти щодо ОСОБА_1 та її дітей домашнє насильство психологічного характеру, організувавши її переслідування різними особами, заявниця вимушена жити в постійному страху за свою безпеку та безпеку своїх дітей, що спричинило в неї емоційну невпевненість, сумніви у здатності захистити себе.
Так, з заявою ОСОБА_1 щодо таких незаконних переслідувань зі сторони її чоловіка до ЄРДР внесено кримінальне провадження №12025025100000022 від 01.03.2025.
Протоколами допиту потерпілої ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (які додаються до цієї відповіді на Заперечення з письмового дозволу, наданого слідчим представнику ОСОБА_1 - адвокату Рижавському С.С. для використання, зокрема, й у даній справі №126/701/25) підтверджуються ті обставини, що саме за прямими вказівками ОСОБА_2 та за його рахунок його довірена особа ОСОБА_20 протягом лютого та березня 2025 року на різних автомобілях систематично вчиняв дії, які очевидно є переслідуванням заявниці та її дітей, рідних та знайомих.
При чому покази свідка ОСОБА_20 узгоджуються по датам, маркам автомобілів, адресам та по діям, які він вчиняв, зі свідченнями інших свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 а також з показаннями самої потерпілої.
Також, на підтвердження фактів організованого ОСОБА_2 переслідування заявниці до цієї відповіді додаються фото з відеокамер спостереження на будинках, де проживала заявниця, за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_3 ).
З цих фото вбачається, що спостереження за будинком, в якому проживає заявниця, здійснюється з різних автомобілів (про які вона писала в своїй заяві до поліції) в різний час. При цьому марки автомобілів співпадають з тими які винаймав ОСОБА_20 для виконання доручень ОСОБА_2 .
Більше того, навіть із тексту Заперечень вбачається, що такий психологічний тиск та залякування заявниці ОСОБА_2 вчиняє з метою у суто незаконний спосіб вирішити судовий спір, який виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, який на даний час розглядається Бершадським районним судом Вінницької області (справа №126/265/25) у цивільному порядку.
Особливо високий ризик полягає в тому, що ОСОБА_2 має очевидний намір ще до вирішення спору судом (справа №126/265/25) із застосуванням фізичної сили забрати дітей у матері та вивезти їх у Прагу, а потім зробити з ним теж саме, що і з дочкою від попереднього шлюбу ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити їх без мами на найманих ним працівників (нянь), та позбавити їх навіть права та можливості знати хто їх мама.
Так ОСОБА_2 умисно та свідомо не виконує рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 27.12.2018, зміненого постановою Київського апеляційного суду від 09.05.2019 у справі №760/18121/16-ц, за позовом ОСОБА_23 (рідної матері ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солом'янської районної державної адміністрації Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі одного з батьків у вихованні дитини - він вважає, що рішення суду виконуватися не повинно, оскільки це буде суперечити як найкращим інтересам дитини.
На даний час відносини учасників конфлікту не покращилися, а ОСОБА_2 не тільки не надав критичної оцінки агресивності та негативних наслідків своїх дій, але й продовжує особисто посилювати психологічний тиск на заявницю через її оточення, знайомих, заклади та установи, в які вона звертається у місті Бершадь.
Зазначене вказує на високий ступінь ризику повторення вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо ОСОБА_1 та її дітей, що може поглибити (збільшити) психоемоційні страждання заявниці та її дітей.
Заявниця, звернувшись до суду із даною заявою, має на меті вжити заходів попередження вірогідного продовження чи повторення вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_2 , запобігти настанню тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також шкоди для неї та її дітей, а тому видача такого припису направлена на забезпечення
першочергової безпеки заявниці та її дітей.
Представник, ОСОБА_1 , адвокат Бойко Н.В. у судовому засіданні заяву про видачу обмежувального припису підтримала, просила її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 та його представник, адвокат Кшевецька І.В. в судове засідання не з'явилися. У заяві про відвід головуючого судді, адвокат вказала про не можливість прибуття в судове засідання, у зв'язку зі своєї зайнятістю в іншій справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 350-5 Цивільного процесуального кодексу України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Враховуючи викладене суд вбачає можливість, розглянути справу у відсутність заінтересованої особи та її представника.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність доказів, сприяючи всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з п.3 ч. 1ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 18.10.2018 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Центральним відділом державної реєстрації шлюбів головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 сторони є батьками ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та копії свідоцтва про народження (перекладеного з чеської мови), бланк №RB 079719 батьками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З протоколу Фосфор 514 від 05.01.2025 складеного в м.Прага вбачається, що 04.01.2025. о 21:07 на гарячу лінію поліції надійшов виклик про вчинення домашнього насильства за адресою АДРЕСА_4 ., за результатами якого складено протокол про вчинення домашнього насильства, припис про виселення, протокол про виселення, роз'яснення для виселеної особи та роз'яснення для особи, якій загрожує небезпека.
Згідно протоколу про виселення, 05.01.2025, о 00:30 год., співробітник поліції Чеської Республіки, прапорщик ОСОБА_25 здійснила свої повноваження відповідно до параграфу 44 Закону №273/2008 Збірника законів "Про поліцію чеської Республіки" та виселила ОСОБА_2 зі спільного житла ( АДРЕСА_5 ) де проживає з особою, якій загрожує небезпека, ОСОБА_26 , строком на 10 днів.
Обгрунтування виселення:
" ОСОБА_27 , 04.01.2024, у спільному житлі - квартира АДРЕСА_2 , спочатку приблизно о 16:00 год., вживав алкоголь, близько 19:00 почав сваритися зі своєю дружиною, ОСОБА_26 , розкидавши речі по квартирі та змушував її прибрати, потім почав звинувачувати її у поганому прибиранні, після чого виникла словесна суперечка, під час якої він схопив особу, якій загрожує небезпека за руки та сильно її трусив, спричинивши синці на її правій руці та подряпини на руках, також словесно образив її у присутності їхніх трьох дітей та няні. В рамках допиту дружини - особи, якій загрожує небезпека, та інших осіб було встановлено, що особа, що вчинила насильство, вчиняє домашнє насильство щодо особи, якій загрожує небезпека, а також щодо своїх дітей. Особа, що вчинила насильство, протягом тривалого часу , щонайменше з 2021 року, неодноразово вчиняла фізичне насильство щодо своєї дружини, що зазвичай пов'язано зі вживанням особою, що вчинила насильство алкоголю, вживання алкоголю відбувається нерегулярно, іноді йдеться про інцеденти з інтервалом в три дні, а іноді рідше, тоді як останнім часом, щонайменше останні 6 місяців, частота вживання алкоголю та пов'язані з ним фізичні напади почастішали. Особа, що вчинила насильство, також вчиняє інші форми насильства, зокрема шантаж, а саме погрожує забрати у особи, якій загрожує небезпека дітей, це головн6им чином пов'яано з фінансовою ситуацією, в якій особа, що вчинила насильство, є джерелом доходу сім'ї та погрожує особі, якій загрожує небезпека, припинити її доступ до доходів та висилити з квартири тощо, таким чином використовує фінансову залежність особи, якій загрожує небезпека. Особа, що вчинила насильство, також намагається соціально ізолювати від суспільства особу, якій загрожує небезпека. Було встановлено, що існує чіткий розподіл ролей між особою, яка вчинила насильство та особою, якій загрожує безпека, і це тривала поведінка особи, яка вчинила насильство, причому частота інцидентів останнім часом зростає. Дії особи, яка вчинила насильство, також впливають на дітей у спільному житлі. З огляду на встановлені факти, ОСОБА_27 було виселено зі спільного житла, щоб запобігти можливості небезпечного нападу на особу, якій загрожує небезпека, а також щоб надати особі, якій загрожує небезпека, можливість вирішити цю критичну ситуацію та таким чином уникнути впливу особи, яка вчинила насильство.
З витягу з ЄРДР №12025025100000022 від 01.03.2025 вбачається, що 28.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області із заявою про вчинення злочину, зокрема остання вказала, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 незаконно збирають відносно неї та її дітей конфіденційну інформацію.
Також, ОСОБА_1 , надала протоколи допиту свідків з вищевказаного кримінального провадження.
Розділом IV глави 13 ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначенихЗаконом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Як наголошує п. 3, 6, 7, 8, 14 ч. 1ст. 1 цього Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 року у справі N 569/11507/21 (провадження N 61-3103св22) зроблено висновок, що "у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі N 756/3859/19 (провадження N 61-11564св19) зроблено висновок, що "враховуючи положенняЗакону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях".
Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбаченихЗаконом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"на строк від одного до шести місяців.
Верховний Суд сформував правову позицію, що видача обмежувального припису є обов'язковою в разі доказово обґрунтованого постійного використання у безпосередньому спілкуванні або переписці з колишнім чоловіком/дружиною та дітьми погроз, у тому числі фізичною розправою, вживанням щодо них ненормативної лексики, образ та приниження, які кваліфікуються як домашнє насильство у формі психологічного насильства (постанова ВС від 13.07.2020 року № 753/10840/19).
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство стосовно ОСОБА_1 , а саме: насильство психологічного, фізичного та економічного характеру. Стосовно ОСОБА_2 вживалися відповідні заходи впливу з метою запобігання та недопущення вчинення таких діянь поліції Чеської Республіки, зокрема складався протокол про виселення ОСОБА_2 з їх спільного місця проживання з ОСОБА_1 ..
Також, матеріали справи містять витяг з ЄРДР про внесення відомостей про кримінальне провадження, за ч.1 ст. 182 КК України, в межах якого під час проведення досудового розслідування було допитано свідка ОСОБА_20 , який підтвердив, що за дорученням ОСОБА_2 приїхав в Україну з метою наглядати за ОСОБА_1 та дітьми. За дорученням ОСОБА_2 намагався встановити місце перебування ОСОБА_1 з дітьми.
Окрім того, шляхом ознайомлення з матеріалами справи №760/18121/16-ц, через ЄДРСР (https://reyestr.court.gov.ua) вбачається, що твердження ОСОБА_1 , про те, що ОСОБА_2 не виконує рішення Солом'янського районного суду міста Києва про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі одного з батьків у вихованні дитини, де існує спір між ОСОБА_2 та його колишньою дружиною, відповідають дійсності, що з урахуванням вищевикладеного підтверджує наявність ризиків, про які вказує заявниця у своїй заяві.
Отже, з урахуванням встановлених обставин, досліджених та проаналізованих доказів, суд вважає, що наведені заявницею фактичні та правові підстави в сукупності з доданими до заяви доказами свідчать про обґрунтованість вимог заявниці, що є підставою для вжиття відповідних заходів реагування, визначених законом.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, оскарження не зупиняє його виконання.
Відповідно до ч. 2ст. 350-8 цього Кодексу про видачу обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, слід віднести на рахунок держави.
Керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 294, 350-5, 350-6 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав:
- перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: фактичне місце проживання (адреса для листування): АДРЕСА_1 ;
- наближатися на 500 метрів до місця перебування, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ;
- особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
- вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку, особисто і черех третіх осіб.
Встановити строк дії обмежувального припису - 6 (шість) місяців.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Копію рішення направити до ВП 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік та до КУ "Центр соціальних служб Бершадської міської ради".
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_6 ;
Суддя Р. В. Хмель