ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 909/704/25
про відкриття провадження у справі
16.06.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянувши матеріали позовної заяви від 10.06.2025 (вх. № 5145/25 від 11.06.2025) за позовом фізичної особи-підприємця Рубич Людмили Іванівни ( АДРЕСА_1 ) до відповідача Firma "Dorolis" (Dorota Lis) (35-209, Rzeszow, ul. Ofiar Katynia 12/100, Poland, NIP 8131083829, Regon 690557047) про стягнення 46 750 польських злотих (PLN) заборгованості за поставлений товар,
фізична особи-підприємця Рубич Людмила Іванівна через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Firma Dorolis (Dorota Lis) про стягнення 46 750 польських злотих (PLN) заборгованості за поставлений товар згідно Контракту № 1 від 25 листопада 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Контракту № 1 від 25 листопада 2024 року в частині оплати за поставлений товар.
Відповідачем у справі є іноземна юридична особа - Firma "Dorolis" (Dorota Lis) (Республіка Польща).
Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Положеннями статті 366 ГПК України передбачено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з п. 1 ч. 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди України розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Предметом спору є стягнення заборгованості за товар, поставлений за Контрактом № 1 від 25.11.2024.
Як слідує з п. 6.1 даного контракту, умови поставки вказуються в інвойсі згідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року).
У рахунку № 2 INVOICE сторони передбачили умови постачання FCA-Конятин, Чернівецька обл.
Дані умови постачання означають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.
Відтак, поставка товару, тобто дія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України, у зв'язку з чим розгляду даного спору належить до юрисдикції судів України.
Відповідно до п.10.1. Контракту № 1 від 25 листопада 2024 року сторони приймають міри для того, щоб всі спори, котрі можуть виникнути по предмету даного договору врегульовувалися шляхом взаємних переговорів. В іншому випадку, вони підлягають розгляду згідно законодавства країни позивача.
Учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з такими правовими відносинами (ст. 41 Закону України "Про міжнародне приватне право").
За наведеного, враховуючи положення п. 10.1 Контракту, справа підсудна Господарському суду Івано-Франківської області за місцезнаходженням позивача.
Перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позовна заява подана з додержанням вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Підстави для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України (далі також - ГПК України), відсутні.
Згідно з п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частинами 1, 2 ст. 247 ГПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Як визначено в п. 1 ч. 5 та ч. 7 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028 гривні.
Отже, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує 302 800,00 грн.
Крім того, п. 2 ч. 5 статті 12 ГПК України передбачено, що малозначними також є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, суд може визнати малозначною справу, ціна позову в якій не перевищує 1 514 000,00 грн, і яка не підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що ціна позову у даній справі складає 518 593,00 грн (не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), справа не належить до тих, які відповідно до ч. 4 ст. 247 ГПК України не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням інших критеріїв, визначених ч. 3 ст. 247 ГПК України, зокрема, що справа не є значної складності, так як спір виник зі звичайної господарської діяльності, розгляд справи не потребує дослідження значного обсягу різних за характером доказів, подані позивачем докази здебільшого є типовими документами, учасниками справи є лише один позивач та один відповідач, справа не становить значного суспільного інтересу чи виняткового значення для сторін, справа № 909/704/25 визнається судом малозначною та належить до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд зауважує, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження, якщо судове засідання не проводиться, починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 252 ГПК України). Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
Згідно з приписами статей 120, 242 ГПК України, обов'язком суду є повідомляти учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
В ч. 5 ст. 176 ГПК України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
За змістом ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
У справах за участю нерезидентів для передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном господарськими судами застосовується Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 р.
Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" №2052-III від 19 жовтня 2000 року, Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага.
Статтею 1 вказаної Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Згідно зі ст. 2 Конвенції, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.
Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках (ст. 3 Конвенції).
Відповідно до ст. 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
В ч. 2 ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965) визначено, що кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією; b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців; c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Відповідне доручення про вручення документів за кордоном складається судом у формі прохання згідно з додатком до Інструкції. Заповненню з урахуванням приписів пунктів 6.2.1 і 6.2.2 Інструкції підлягають дві частини формуляра: "Прохання" і "Короткий виклад документа".
Якщо формуляр складається українською мовою, то його обов'язково необхідно супроводжувати перекладом французькою чи англійською мовами або мовою запитуваної держави.
Доручення щодо вручення документів за кордоном надсилаються безпосередньо до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою згідно зі статтею 2 Конвенції, або через Міністерство юстиції України.
Оскільки Республіка Польща зробила застереження щодо вручення документів способами, визначеними статтею 10 Конвенції, то у суду немає можливості надіслати відповідачу судові документи безпосередньо поштою.
Компетентними органами Республіки Польща, щодо вручення документів за Конвенцією, визначені окружні суди.
З огляду на викладене, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи, у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України, Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", суд дійшов висновку про необхідність звернення до Окружного суду Жешова (Sаd Rejonowy w Rzeszowie. ul. Kustronia 4, 35-303 Rzeszуw NIP: 813-26-41-160) із судовим дорученням у формі клопотання про вручення відповідачу документів у цивільній справі, а саме ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2025 про відкриття провадження у справі № 909/704/25.
Згідно з ст. 367 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Також суд звертає увагу позивачки на те, що нею не подано належних доказів підтвердження правового статусу відповідача, як юридичної особи (докази правосуб'єктності).
Керуючись статтями 3, 10, 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах (Гаага, 1965), статтями 12, 162, 164, 172, 176, 228, 234, 235, 247, 250, 251, 252, 365, 366, 367 Господарського процесуального кодексу України, суд
прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 909/704/25.
Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу:
- надати суду документи у підтвердження правового статусу (докази правосуб'єктності) Firma "Dorolis" (Dorota Lis) (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру, тощо), оформлені з урахуванням статті 13 Закону України "Про міжнародне приватне право";
- згідно ст. 165, 251 ГПК України, протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, а докази такого надсилання надати суду.
Суд попереджає відповідача, що в разі ненадання ним у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач має право:
- згідно ст. 167, 251 ГПК України, протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання відповіді на відзив надіслати (надати) суду заперечення, надіславши одночасно копію заперечень позивачу, а докази такого надсилання надати суду;
- подати суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у строк для подання відзиву (ч. 4 статті 250 ГПК України);
- у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у строк для подання відзиву (ч. 7 статті 252 ГПК України).
Позивачу в строк до 01.07.2025:
- здійснити переклад на польську мову та направити суду нотаріально посвідчений переклад: позовної заяви з доданими до неї документами (3 примірники), ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2025 (3 примірники); прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та підтвердження про вручення документа (3 примірники); короткого викладу документа, що підлягає врученню (3 примірники) для направлення до Окружного суду Жешова (Sаd Rejonowy w Rzeszowie. ul. Kustronia 4, 35-303 Rzeszуw NIP: 813-26-41-160) для вручення відповідачу;
- надати суду документи у підтвердження правового статусу (докази правосуб'єктності) Firma "Dorolis" (Dorota Lis) (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру, тощо), оформлені з урахуванням статті 13 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Після надходження від фізичної особи-підприємця Рубич Людмили Іванівни витребуваних з нотаріально посвідченим перекладом на польську мову документів, направити їх до Окружного суду Жешова (Sаd Rejonowy w Rzeszowie. ul. Kustronia 4, 35-303 Rzeszуw NIP: 813-26-41-160) для вручення Firma "Dorolis" (Dorota Lis) (35-209, Rzeszow, ul. Ofiar Katynia 12/100, Poland, NIP 8131083829, Regon 690557047).
Витрати, пов'язані з перекладом документів, необхідних для оформлення судом прохання про вручення судових документів за кордоном відповідачу - нерезиденту, та нотаріальне їх посвідчення покласти на позивача ФОП Рубич Людмилу Іванівну.
Позивач має право:
- відповідно до ст. 166, 251 ГПК України, протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, надіслати (надати) суду відповідь на відзив, надіславши одночасно відповідачу копію відповіді на відзив, а докази такого надсилання надати суду;
- у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Звернути увагу учасників справи на таке:
- відповідно до ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів;
- докази подаються у порядку і строки, які чітко визначені, зокрема, ст. 80 ГПК України. Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї;
- заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати вимогам ст. 169, 170 ГПК України.
Учасники справи можуть:
- брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (тобто дистанційно (з дому, офісу, іншого власного приміщення), не прибуваючи до суду) за допомогою власних технічних засобів (комп'ютеру, телефону, що має камеру тощо), через підсистему (модуль) відеоконференцзв'язку (ВКЗ) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС), за допомогою свого Електронного кабінету в ЄСІКС;
- подавати до суду процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії (подавати письмові чи електронні докази):
в електронній формі через свій Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами;
в паперовій формі через канцелярію суду або на поштову адресу суду: вул. Грушевського, 32, м. Івано-Франківськ, 76018.
Зупинити провадження у справі № 909/704/25 до виконання судового доручення про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали; в частині відкриття провадження ухвала не підлягає окремому оскарженню, але заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками розгляду справи.
Повний текст ухвали складений та підписаний 16.06.2025.
Суддя І.Є. Горпинюк