номер провадження справи 9/36/25
05.06.2025 Справа № 908/620/25
м.Запоріжжя
За позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АВТОЗАВОДСЬКА-20», код ЄДРПОУ 45297198
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ», код ЄДРПОУ 41279924
про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
За участю представників:
від позивача: Вишняков Д.О.;
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АВТОЗАВОДСЬКА-20» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» з позовними вимогами про:
1) розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 06/09/17-547 від 06.09.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» та співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд.20 (під'їзди 6-8, кв. 181-287) з 01.11.2023;
2) зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» здійснити остаточне нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих послуг по 01.11.2023.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 14.03.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/620/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 19.03.2025 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 25.03.2025, після усунення позивачем недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/620/25, присвоєно справі номер провадження 9/36/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 22.04.2025. Ухвалою суду від 22.04.2025 підготовче засідання відкладено на 13.05.2025. Ухвалою суду від 13.05.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.06.2025.
05.06.2025 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові, які мотивовані наступним. Згідно з п. 1 протоколу № 2 від 22.01.2022 установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автозаводська-20» було прийнято рішення про дострокове розірвання договору надання послуг з управління будинком з ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» та прийняття будинку в управління до ОСББ «Автозаводська-20». Позивач 11.09.2023 направив на адресу ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» повідомлення (лист вих. №2/23) про зміну форми управління та витребування багатоквартирного будинку в управління об'єднання. Управителя повідомлено про рішення позивача, оформлене протоколом №2 від 22.01.2022, про розірвання договору з ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» та зазначено вимогу не надавати послуги з управління та обслуговування багатоквартирним будинком з 01.11.2023, не виставляти рахунки, договір обслуговування вважати розірваним, у зручний час передати документи на будинок з відповідним актом. Усі зазначені факти встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області та відповідно до норм ГПК не підлягають доведенню. Отже позивачем було реалізовано своє право на зміну управителя та дострокове розірвання договору і належним чином повідомлено відповідача про припинення дії договору відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та вжиті всі можливі заходи для позасудового врегулювання спору. Однак відповідач станом на дату подання позовної заяви до суду не уклав договір про розірвання Договору, вважає Договір № 06/09/17-547 від 06.09.2017 діючим та дотепер виставляє мешканцям будинку рахунки та вимоги на оплату по Договору. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови розірвати Договір такими, що не відповідають діючим нормам матеріального права України та є грубим порушенням положень законодавчих актів України. Просив позов задовольнити. В позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, які складаються з: витрат на оплату судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких складає 11000,00 грн.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
Про розгляд даної справи відповідач повідомлений належним чином.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За результатами запиту на отримання інформації про наявність зареєстрованого електронного кабінету, судом встановлено, що у юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ», код ЄДРПОУ 41279924 (відповідач) наявний зареєстрований електронний кабінет (дата реєстрації 24.07.2023).
В частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч. 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 120, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвали суду у даній справі № 908/620/25 направлялись до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» та були своєчасно доставлені до електронного кабінету відповідача, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів, які містяться в матеріалах справи.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Зі змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами, за відсутністю відповідача/його представника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд
06.09.2017 між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 20 (під'їзди 6-8, кв. 181-287), від імені яких діяв заступник голови Запорізької міської ради з питань діяльності виконавчих органів Бородай О.М. (надалі - Замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» (надалі - Управитель, відповідач у справі) був укладений Договір №06/09/17-547 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (далі - Договір).
Згідно з п. 1 Договору, управитель зобов'язується надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об'єкт) для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканців об'єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.
Відповідно до п. 18 Договору, останній набирає чинності з дати його підписання і діє до 05.09.2018.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» договір з управителем укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк.
До договорів, предметом яких не є управління багатоквартирним будинком, передбачене частиною шостою цієї статті, обмеження щодо строку договору не застосовується.
Рішенням установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 20 за адресою: вул. Автозаводська, м. Запоріжжя, яке оформлено протоколом № 2 від 22.01.2022, були прийняті, зокрема, наступні рішення:
- достроково розірвати договір про надання послуг з управління будинком з ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» та прийняти будинок в управління ОСББ «АВТОЗАВОДСЬКА-20» (питання 1 порядку денного);
- надати повноваження Мальцевій Ірині Іванівні подати документи в ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» для розірвання договору послуг з управління будинком (питання 2 порядку денного).
Також вказаним рішенням затверджено розмір внесків на управління багатоквартирним будинком (питання 3 порядку денного).
22.08.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АВТОЗАВОДСЬКА-20», код ЄДРПОУ 45297198 (позивач у даній справі).
Позивачем надано в матеріали справи копію листа ОСББ «АВТОЗАВОДСЬКА-20» за вих. № 2/33 «Повідомлення про прийняття будинку в управління», підписаного Головою правління ОСББ «АВТОЗАВОДСЬКА-20» 26.08.2023, який адресований в т.ч. Товариству з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ», та за змістом якого повідомлялось про прийняття загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку 20 по вул. Автозаводській (Протокол №1 від 22.01.2022) рішення про відмову від послуг Управителя та розірвання договору з управління багатоквартирним будинком. На підставі ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» в повідомленні, зокрема, викладено прохання не надавати послуги з управління та обслуговування будинку з 01.11.2023 за договором від 06.09.2017 з ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ», не виставляти рахунки на обслуговування будинку з 01.11.2023, вважати договір на обслуговування вказаного будинку розірваним та передати документи на будинок з відповідним актом.
Проте, як зазначив позивач, ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» не був укладений договір про розірвання Договору № 06/09/17-547 від 06.09.2017, відповідач вважає Договір №06/09/17-547 від 06.09.2017 діючим та дотепер виставляє мешканцям будинку рахунки та вимоги на оплату по Договору, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/620/25.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Згідно з ч.1 ст. 10 вказаного Закону, співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 10 Закону, до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем.
Статтею 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Відповідно до абз. 4 п. 5 ст. 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
В ч. 5 статті 188 Господарського кодексу України визначено: якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
З положень ст.ст. 15, 16 ЦК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (правовий висновок наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17).
За змістом частин 1 та 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує вимогу про захист права чи законного інтересу.
Відповідно до ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
В абз. 4 пункту 5 статті 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» чітко визначено право співвласників на розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного з управителем, та порядок його розірвання, а саме - шляхом направлення відповідного повідомлення про зміну форми управління багатоквартирним будинком та розірвання договору, не пізніш як за два місяці до дня його розірвання.
Передбачене зазначеною нормою право співвласників будинку на розірвання договору з управителем, в т.ч. у разі прийняття рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком, не залежить від будь-яких інших умов крім наявності відповідного рішення співвласників будинку та направлення існуючому управителю відповідного повідомлення з додержанням вищевказаного строку.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у справі №908/599/21.
Позивачем заявлено в т.ч. позовну вимогу про розірвання Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 06/09/17-547 від 06.09.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» та співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 20 (під'їзди 6-8, кв. 181-287) з 01.11.2023.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що ОСББ «АВТОЗАВОДСЬКА-20» було реалізовано своє право на зміну управителя та дострокове розірвання договору, про що було повідомлено відповідача, а саме, як зазначив позивач, 11.09.2023 направлено на адресу ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» відповідне повідомлення (лист №2/23).
Згідно з положеннями статей 73, 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ЦК України).
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищенаведене, обов'язком позивача, який звертається до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, є викладення обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, із зазначенням відповідних доказів, якими вони підтверджується та наданням суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
З положень ч. 1 ст. 237 ГПК України слідує, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
З огляду на предмет та підстави позову у даній справі № 908/620/25 та зважаючи на приписи абз. 4 пункту 5 статті 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», обов'язковим є доведення позивачем належними та допустимими доказами факту направлення ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» повідомлення про зміну форми управління багатоквартирним будинком та розірвання вищезазначеного Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 06/09/17-547 від 06.09.2017 у визначений законом строк - не пізніш як за два місяці до дня його розірвання.
Доказів направлення ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» повідомлення вих. №2/23, підписаного Головою правління ОСББ «АВТОЗАВОДСЬКА-20» 26.08.2023, позивач суду не надав, матеріали справи відповідних доказів не містять.
Щодо посилання позивача на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі № 908/591/24 за позовом ОСББ «АВТОЗАВОДСЬКА-20» до ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» (копія додана до позовної заяви), яким, як зазначено позивачем, підтверджується факт направлення вищенаведеного повідомлення вих. №2/23 на адресу ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ», суд зазначає наступне.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зі змісту вищезазначеного рішення суду, на яке посилається позивач, слідує, що предмет спору у вказаній справі № 908/591/24 стосувався укладеного між Співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: вулиця Автозаводська, 20 у м. Запоріжжі та ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 06/09/17-943 від 06.09.2017, тобто іншого договору, ніж той, розірвання якого є предметом у даній справі № 908/620/25 - договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 06/09/17-547 від 06.09.2017.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.04.2025 у справі №908/591/24, постановленої за результатами розгляду заяви ОСББ «АВТОЗАВОДСЬКА-20» про виправлення описки в мотивувальній частині рішення Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 по справі № 908/591/24, виправлено описки у мотивувальній та резолютивній частинах рішення Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі № 908/591/24, у зв'язку з чим, при зазначенні номеру та дати Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком правильно слід читати: «Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 06/09/17-943 від 06.09.2017». В ухвалі зазначено, що саме щодо вказаного Договору (Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №06/09/17-943 від 06.09.2017) було подано позов та саме копію цього Договору додано до позовної заяви і матеріалів справи. Будь-якого іншого Договору чи доказів щодо того, що доданий до матеріалів справи Договір має інший номер, матеріалами справи не містять.
Слід зазначити, що в рішенні Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі № 908/591/24 вказано, що матеріали справи свідчать, що позивач 11.09.2023 направив на адресу ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» повідомлення (лист вих. №2/23) про зміну форми управління та витребування багатоквартирного будинку в управління об'єднання. Проте не зазначено, якими саме доказами це підтверджуються.
Разом з тим, доказування у господарській справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях. За змістом ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Обов'язок доведення відповідних обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладається безпосередньо на позивача, який, в свою чергу, відповідний обов'язок не виконав, не зазначив та не надав суду доказів на підтвердження направлення 11.09.2023 на адресу ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» повідомлення за вих. №2/23.
Згідно з ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Відповідно до висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Не потребують доказуванню обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення (постанова Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17).
Преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 907/762/16).
Отже, звільнення від доказування не має абсолютного характеру, адже спір у кожній окремій справі вирішується відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає конкретну справу, на підставі наданих суду доказів.
Крім того, суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 27.05.2020 у справі № 2-879/13, в якій зауважено на тому, що сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Аналогічні висновки наведені також у пункті 43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
Отже, твердження позивача про те, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі № 908/591/24 були встановлені факти, які мають преюдиційне значення та не підлягають доведенню під час розгляду даної справи № 908/620/25, є безпідставним.
На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про розірвання Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 06/09/17-547 від 06.09.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» та співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 20 (під'їзди 6-8, кв. 181-287) з 01.11.2023, є необґрунтованими та недоведеними, тому у задоволенні позову в цій частині судом відмовляється.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовної вимоги про розірвання вказаного вище Договору (основної вимоги), судом також відмовляється й у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» здійснити остаточне нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих послуг по 01.11.2023, яка є похідною.
Витрати зі сплати судового збору згідно з положеннями статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено та підписано 16.06.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва