номер провадження справи 22/192/24
05.06.2025 Справа № 908/2666/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.
За участю представників сторін:
від позивача - Шикун В.О., довіреність № 910/20-25 від 19.12.2024;
від відповідача - адвокат Кукурудз Р.О., ордер АР № 1207342 від 13.11.2024
розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2666/24
за позовом: Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, м. Запоріжжя, 69091)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛУЧ-СТ» (вул. Мирослава Симчича, буд. 74, м. Запоріжжя, 69106)
про стягнення 134 820,21 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
02.10.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛУЧ-СТ» про стягнення 137295,26 грн. заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 77200701 від 01.11.2021 за період з 01.11.2021 по 31.07.2024.
Позов обґрунтовано несплатою поставленої теплової енергії до нежилого приміщення № 65 підвалу та першого поверху (літ. А-5) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, буд. 74, що належать на праві власності відповідачу.
18.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на контррозрахунок відповідача. Вихідні дані, які використовує відповідач згідно листа ЗМБТІ, не підтверджено жодною проєктною документацією, що не дає можливості встановити фактичну відповідність зазначених даних. Оскільки у Концерну відсутні копії документів щодо площ МЗК/ЗБП, проєкт на будівлю та результати енергоаудиту, визначення обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення, Концерном здійснюється спрощеним методом. А саме: визначається частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку згідно п. 8 розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. Розрахунок умовно-постійної частини тарифу виконується відповідно до теплового навантаження будинку пропорційно площі приміщень та не залежить від кількості, наявності або відсутності опалюваних приладів. За відсутності проєктів з визначеним тепловим навантаженням на будівлю, теплове навантаження визначається відповідно до КТМ 204 України 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні». Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 508 від 13.08.2024 затверджено питомі погодинні норми витрати теплоти на опалення та теплове навантаження на опалення будівель, розраховані відповідно до вимог Керівного Технічного Матеріалу (КТМ) 204 Україна 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» для м. Запоріжжя з урахуванням поверховості будівель. Теплове навантаження на будинок за адресою: вул. Мирослава Симчича, 74, площею 3975,14м2 складає: 0,268343 Гкал/годину. Розрахунок для умовно-постійної частини тарифу на приміщення споживача площею 477,2м2 складає: 0,268343 Гкал/годину / 3975,14 м2 * 477,2 м2 = 0,0322135 Гкал/годину. Згідно наведеного розрахунку, загальна сума нарахувань споживача ТОВ "ЛУЧ-СТ" за період з листопада 2021 по липень 2024, з урахуванням перерозподілу як для приміщення з індивідуальним опаленням, складає: 134820,21 грн., а саме: умовно-змінна частина 61876,39 грн. з ПДВ; умовно-постійна частина 72217,82 грн. з ПДВ; абонентська плата 726,00 грн. з ПДВ.
18.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що в січні 2025 було надано інформацію щодо довжини та стану ізоляції приміщення споживача, на підставі якої у січні 2025 було виконано перерозподіл теплової енергії по будинку. Зважаючи на вищевикладене, Концерном «МТМ» було виконано перерозподіл обсягів послуги з постачання теплової енергії та коригування нарахувань. Таким чином, за період з 01.11.2021 по 31.07.2024 сума заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії складає 134820,21 грн., яку просив стягнути з відповідача.
26.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшло пояснення щодо проведення нарахувань за послугу з постачання теплової енергії споживача ТОВ "ЛУЧ-СТ" за адресою: вул. Мирослава Симчича, 74, приміщення 65, за період з листопада 2021 по грудень 2021, та пояснення щодо нарахувань за місця загального користування та загальнобудинкових потреб. Оскільки у Концерну відсутні копії документів щодо площ МЗК/ЗБП, проєкт на будівлю та результати енергоаудиту, визначення обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення, Концерном здійснюється спрощеним методом. А саме:
визначається частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку згідно п. 8 розділу IV Методики - 25% від загальних обсягів споживання теплової енергії в розрахунковому періоді. У житловому будинку за адресою: вул. Мирослава Симчича, 74, згідно п. 2 розділу ІІІ та п. 2 розділу V першої редакції Методики,
МЗК визначаються як частка 12% від загальних обсягів споживання теплової енергії в розрахунковому періоді; функціонування - 8 % від обсягу теплової енергії, спожитої в будівлі в січні місяці, попереднього опалювального періоду. Наведено розрахунок спожитої теплової енергії приміщення споживача (умовно-змінна частина тарифу) за період з листопада 2021 по грудень 2021.
10.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшло пояснення позивача, на виконання ухвали суду від 27.03.2025, в якому викладено алгоритм та підстави нарахувань знижки на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1209.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
15.11.2024, у встановлений судом строк, через систему «Електронний суд» надійшов відзив. Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю. Належні відповідачу приміщення є приміщеннями з індивідуальним опаленням, оскільки від'єднані від внутрішньобудинкової системи опалення у 2008 році. Цю обставину визнано позивачем. Відтак, з 2008 року постачання теплової енергії позивачем до приміщень відповідача через приєднану мережу не здійснювалося. Позивач у розрахунку обсягу розподіленої теплової енергії виходить з того, що всі без винятку ділянки зворотного трубопроводу внутрішньобудинкової системи, що проходять у приміщення відповідача, є неізольованими. У зв'язку з цим збільшує питомі теплові втрати трубопроводів. Разом з тим, згідно наданої позивачем схеми системи опалення приміщення відповідача, зворотний трубопровід будинкової системи заізольований, що вбачається також з проєкту реконструкції приміщення відповідача. Позивачем не наведено жодних доказів правильності визначення загальної опалювальної площі будівлі/будинку, обґрунтування розрахунку умовно-постійної частини тарифу.
03.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення. Позивач у період з 01.11.2021 по 27.01.2022 розраховує обсяг теплової енергії за Методикою, що є чинною наразі, хоча в цей період діяла інша редакція Методики. Позивачем показники щодо площі всіх опалювальних приміщень у будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення), окрім місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень, а також показники щодо загальної площі будівлі є однаковими - 3975,14 кв.м, що є неправильним. Зазначення цього значення (3975,14 кв.м) позивачем документально не обґрунтовано. У період з 28.01.2022 по 31.03.2024 обсяг теплової енергії для приміщення відповідача має визначатися за формулою 15. Однак, позивач у період з листопада 2021 по листопад 2023 робить нарахування як для опалювального приміщення, а у період з грудня 2023 по березень 2024 - як для приміщення з індивідуальним опаленням. Хоча приміщення ще з 2008 року є приміщенням з індивідуальним опаленням. Позивач у своїх розрахунках зазначає різні площі як у приміщеннях відповідача, так і всього будинку, що не відповідає дійсності.
18.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення на заперечення позивача на контррозрахунок. Зауважено про неподання позивачем доказів на підтвердження загальної опалювальної площі будівлі.
27.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшло пояснення у відповідь на розрахунок позивача умовно-змінної частини тарифу за період з листопада 2021 по грудень 2021, викладено контррозрахунок. У будинку № 74 по вул. Мирослава Симчича немає і наколи не було опалювальних МЗК і допоміжних приміщень. Отже, у період: листопад-грудень 2021 на приміщення відповідача не повинні розподілятися обсяги спожитої в будівлі теплової енергії на опалення МЗК і допоміжних приміщень. Позивач наводить неправильне значення опалювальної площі будинку 3975,14 м2. Опалювана площа (об'єм) приміщення визначається нормативно, як загальна площа (об'єм) приміщення, без урахування площі лоджій, балконів, терас. За інформацією ТОВ «ЗМБТІ», загальна площа будинку становить 4260,42 м2, площа балконів: 47,47 м2. Тому, правильне значення опалювальноэ? площі будівлі/будинку: 4260,42-47,47=4212,95м2). Позивач не надав доказів наведеного ним значення загального обсягу спожитої теплової енергії на опалення будівлі в січні 2021. Повідомлено про укладення відповідачем договору на проведення енергетичного аудиту нежитлового приміщення. На підставі висновків аудиту буде складено остаточний контррозрахунок.
22.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшли пояснення (контррозрахунок). Зазначено, що загальна сума, що підлягає сплаті відповідачем на користь позивача у стягуваному періоді, складається з таких частин: вартість розподіленої теплової енергії на опалення приміщення відповідача (умовно-змінна частина): 26351,22 грн.; плата за приєднане теплове навантаження (умовно-постійна частина): 171,36 грн.; абонентська плата: 726,00 грн., що разом складає 27248,58 грн.
05.05.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення - довідка щодо правомірності використання позивачем значення 3975,14 кв.м, як показника опалюваної площі будівлі/будинку, загальної опалювальної площі будівлі/будинку. Позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження використаного ним у розрахунках ціни позову значення 3975,14 кв.м для показника опалювальної площі будівлі/будинку, загальної опалювальної площі будівлі/будинку. За даними ТОВ «ЗМБТІ» загальна площа будинку з нежитловими приміщеннями, розташованими у підвальному поверсі, без урахуванням МЗК: 4013,11 кв.м. Саме це значення вважає правильним.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2631/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою суду від 07.10.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.
16.10.2024 до суду від позивача через систему “Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
У зв'язку зі знаходженням судді Ярешко О.В. у відпустці, заява розглянута судом 25.10.2024.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.10.2024 позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., відкрито провадження у справі № 908/2666/24 за правилами спрощеного позовного провадження; ухвалено справу розглядати без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами; розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 27.12.2024, за клопотанням відповідача, суд здійснив перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/2666/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.01.2025.
Ухвалою суду від 21.01.2025, що занесена до протоколу судового засідання, за клопотанням позивача, підготовче засідання відкладено на 11.02.2025.
Ухвалою суду від 11.02.2025, що занесена до протоколу судового засідання, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 27.03.2025, зобов'язано відповідача надати контррозрахунок заявленої суми, а позивача відреагувати на нього до 26.02.2025; підготовче засідання відкладено на 04.03.2025.
Ухвалою суду від 04.03.2025 застосовано до Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» заходи процесуального примусу у вигляді попередження за невиконання ухвали суду від 11.02.2025 у справі 908/2666/24 в частині обов'язкової явки представника в судове засідання; підготовче засідання відкладено на 18.03.2025.
Ухвалою суду від 18.03.2025, що занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача та продовжено процесуальний строк для подання відповіді на контррозрахунок, відповідь на контррозрахунок прийнята до розгляду. Судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, яка надійшла до суду 18.03.2025 через систему «Електронний суд». Підготовче засідання відкладено на 27.03.2025, встановлено сторонам строк - до 25.03.2025 для надання письмових пояснень/заперечень щодо позову.
Таким чином, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, предметом позовних вимог є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.07.2024 у розмірі 134820,21 грн.
Ухвалою суду від 27.03.2025, що занесена до протоколу судового засідання, судом задоволено клопотання відповідача щодо надання строку для подання висновку енергетичного аудиту та витребування у позивача розрахунку коригування ціни тепловоэ? енергіэ? на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1209 за кожен розрахунковий місяць у межах періоду, заявленого до стягнення. Підготовче засідання відкладено на 10.04.2025.
Відкладаючи підготовче засідання суд врахував таке.
Згідно ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
У справі “Осіпов проти України» суд зазначив, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України»).
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття “розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі “Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення “Бараона проти Португалії», 1987 рік, “Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; “Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; “Бочан проти України», 2007 рік).
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Враховуючи, що рішення в справі має бути ухвалено судом на підставі наданих сторонами доказів, дотримуючись принципів рівності та змагальності сторін, з метою надання відповідачу права на подання доказів та надання позивачу часу для ознайомлення з ними, суд відклав підготовче засідання. При розгляді цієї справи судом застосовується розумність тривалості судового провадження відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Ухвалою суду від 10.04.2025, що занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання відповідача про долучення доказу: копії звіту енергетичного аудиту; задоволено клопотання позивача про продовження строку для подання додаткових доказів та долучення алгоритму та підстави нарахувань знижки згідно постанови (на виконання ухвали суду); закрито підготовче провадження в справі; справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 22.04.2025.
Ухвалою суду від 22.04.2025, що занесена до протоколу судового засідання, за клопотанням представника позивача, з метою надання останньому часу для ознайомлення з конттрозрахунком відповідача, розгляд справи по суті відкладено на 01.05.2025.
Ухвалою суду від 01.05.2025, що занесена до протоколу судового засідання, у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошувалась перерва до 08.05.2025.
Ухвалою суду від 06.05.2025, у зв'язку з перебуванням судді Ярешко О.В. 08.05.2025 у відрядженні, судове засідання з розгляду справи по суті, яке призначене на 08.05.2025, перенесено на 07.05.2025.
Ухвалою суду від 07.05.2025, що занесена до протоколу судового засідання, у судовому засіданні з розгляду справи по суті, за клопотанням представника відповідача, оголошувалась перерва до 03.06.2025.
Ухвалою суду від 28.05.2025, у зв'язку з перебуванням судді Ярешко О.В. 03.06.2025 у відпустці, судове засідання з розгляду справи по суті, яке призначене на 03.06.2025, перенесено на 05.06.2025
У судове засідання 05.06.2025 з розгляду справи по суті з'явилися представники сторін.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У день розгляду справи по суті 05.06.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення (контррозрахунок). Потребу в наданні пояснення обґрунтував виправленням методичної та арифметичної помилок, які були виявлені відповідачем під час перевірки змісту раніше поданого контррозрахунуку.
Представник позивача у судовому засіданні заявила про ознайомлення з поданими поясненнями, проти їх долучення до матеріалів справи заперечила.
Суд зазначає, що розгляд справи по суті був розпочатий судом у судовому засіданні 22.04.2025.
Згідно ч. 2 ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Оскільки відповідачем не обґрунтовано причини неможливості надання письмових пояснень у підготовчому провадженні, суд залишає без розгляду додаткові письмові пояснення, що надійшли до суду 05.06.2025.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача заявив, що позовні вимоги не визнає. Разом з тим вважає, що загальна сума, що підлягає оплаті відповідачем у спірному періоді, становить 19883,91 грн. (умовно-змінна частина: 18986,55 грн.; умовно-постійна частина: 171,36 грн.; абонентська плата: 726,00 грн.).
У судовому засіданні 05.06.2025 судом справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують
Концерн “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (позивач у справі) є юридичною особою, метою діяльності якої, відповідно до п. 2.1 Статуту, є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Предметом діяльності Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо (п. 2.2 Статуту).
02.10.2021 на офіційному вебсайті Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» опубліковано Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно п.п. 1, 2, 4 договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ». Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Згідно пункту 5, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно до п. 11 Типового договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика).
Згідно п. 17 Типового договору, зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця. Власник (співвласники) будівлі (багатоквартирного будинку) або його (їх) представник (представники) має (мають) право доступу до місць установлення вузлів комерційного обліку для проведення перевірки схоронності та зняття показань (п. 21).
Споживач, відповідно до п. 30, вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії, плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця (п. 32).
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (п. 33).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34).
Споживач згідно п. 40 має право, зокрема, на перевірку кількості та якості послуги в установленому законодавством порядку; відключитися від систем (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджений наказом Мінрегіону від 26.07.2019 № 169; це право не звільняє споживача від зобов'язання відшкодувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Згідно п. 41, споживач зобов'язався оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленим відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
За умовами пунктів 51, 52, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Відповідно до п. 53 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
Позивачем було присвоєно цьому договору номер: 72200701.
Відповідач укладення цього договору не заперечив.
Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, Товариству з обмеженою відповідальністю “ЛУЧ-СТ» належить на праві власності нежитлове приміщення підвалу та першого поверху літ. А-5 загальною площею 477,2 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича (до перейменування - вул. Чайкіної Лізи), буд. 74, приміщення 65, що підтверджується матеріалами справи.
11.03.2015 представниками позивача був складений акт обстеження системи теплоспоживання ТОВ «ЛУЧ-СТ» за адресою: вул. Л. Чайкіної, 74. Встановлено: приміщення кафе-бара розташовано на 1-му поверсі 5-ти поверхового житлового будинку; система опалення окрема від будинкової, підключення після елеваторного вузла житлового будинку зі встановленням теплолічильника Multical401, № 808899/2008; теплоносій у приміщення не подається; опалення приміщення здійснюється за рахунок електричного котла; про приміщенню проходять транзитні трубопроводи зворотного теплоносія житлового будинку під стелею - металопластикові, заізольовані.
25.10.2023 представниками позивача був складений акт обстеження системи теплоспоживання ТОВ «ЛУЧ-СТ» аналогічного змісту акті від 11.03.2015.
Позивачем за період з листопада 2021 по липень 2024 включно було виписано відповідачу рахунки за надані послуги за договором № 72200701 на загальну суму 137299,41 грн., які були надіслані на адресу місцезнаходження відповідача 14.08.2024 поштовим відправленням.
На рахунках міститься зазначення типу приладу комерційного обліку та його заводського номеру, вказана опалювальна площа споживача та загальна площа будівлі (у рахунках за період: з березня по серпень 2022 - 3953,84 кв.м, з вересня 2022 по квітень 2023 - 3977,24 кв.м, з травня 2023 по липень 2024 - 3975,14 кв.м, зазначена адреса надання послуги; зазначені покази приладів обліку, різниця та обсяг в Гкал (м3). У рахунках за період з листопада 2021 по червень 2023 зазначено прилад вузла розподільчого обліку: Multical401, заводський № 808899 та його покази. У рахунках за період з листопада 2021 по серпень 2022 зазначено опалювальну площу споживача: 453,80 кв.м, надалі зазначалася опалювальна площа споживача: 477,20 кв.м.
Згідно службової записки представника позивача, у зв'язку зі зміною площі у відповідності до нових витягів споживачів, вирішено виконати перерахунок споживачу: ТОВ “ЛУЧ-СТ» за період: листопад 2021 - серпень 2022.
17.07.2023 відповідач звернувся до позивача з заявою щодо зняття приладу обліку теплової енергії Multical401 № 808899 з обліку у зв'язку з використанням альтернативного опалення.
Початок та закінчення опалювальних періодів 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 років підтверджується відповідними рішеннями Виконавчого комітету Запорізької міської ради, які розміщені в мережі Інтернет.
Позивачем до матеріалів справи долучено акти приймання на комерційний облік приладу обліку теплової енергії, його перевірки.
Рішеннями Виконавчого комітету ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 13.01.2022 № 2, від 09.03.2022 № 112, від 28.11.2023 № 742, від 15.12.2023 № 758, від 22.01.2024 № 5, від 19.02.2024 № 32, від 15.03.2024 № 80 затверджувалися коефіцієнти перерахунку вартості послуг Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» для зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії для категорії «інші споживачі» у відповідні періоди.
Згідно складеного представниками позивача та відповідача акту від 30.05.2024 обстеження систем теплоспоживання нежитлового приміщення № 65 по вул. Мирослава Симчича, 74, що належить ТОВ “ЛУЧ-СТ», площа приміщення згідно договору від 01.11.2021 № 77200701 - 477,2 кв.м; автономне опалення; приміщення не обладнано вузлом розподільного обліку теплової енергії.
Відповідач надав до матеріалів справи копію довідки ТОВ «ЗМБТІ» від 13.02.2025 № 726, згідно якої вивченням матеріалів інвентаризаційної справи на житловий будинок № 74 по вул. Мирослава Симчича у м. Запоріжжі встановлено, що багатоквартирний житловий будинок літ. А-5 має наступні показники: загальна площа житлових квартир - 2656,91 кв.м, у тому числі площа балконів (зі знижувальним коефіцієнтом 0,3) - 47,47 кв.м, загальна площа нежитлових приміщень - 1356,20 кв.м, у тому числі загальна площа нежитлових приміщень підвалу - 670,60 кв.м, загальна площа місць загального користування (сходові клітини) - 247,31 кв.м, загальна площа житлового будинку літ. А-5 (з підвалом, без урахування місць загального користування) - 4013,11 кв.м, загальна площа житлового будинку літ. А-5 (з підвалом та місцями загального користування) - 4260,42 кв.м. Зазначено, що в матеріалах інвентаризаційної справи відсутні дані про наявність у зазначеному житловому будинку допоміжних приміщень будинку, технічного підпілля та горища, тому відсутні дані про їх загальну площу. Повідомлено, що у період з 01.11.2021 по 31.03.2024 технічна інвентаризація житлового будинку літ. А-5 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, буд. 74 фахівцями ТОВ «ЗМБТІ» не проводилась, тому даними щодо наявності змін загальної площі житлового будинку та причин змін у матеріалах інвентаризаційної справи відсутні.
Позивачем було виконано перерозподіл теплової енергії по будинку № 74 по вул. Мирослава Симчича у зв'язку з наявністю інформації щодо довжини та стану ізоляції приміщення відповідача, внаслідок чого позивач зменшив розмір позовних вимог до суми 134820,21 грн., де умовно-змінна частина складає 61876,39 грн., умовно-постійна частина складає 72217,82 грн., абонентська плата складає 726,00 грн.
Під час розгляду цієї справи в суді ФОП Соловйовим С.І. на замовлення ТОВ «ЛУЧ-СТ» було складено Звіт з проведення обстеження енергетичної ефективності (енергетичний аудит) нежитлового приміщення ТОВ «ЛУЧ-СТ» по вул. Мирослава Симчича, буд. 74, прим. № 65, м. Запоріжжя.
Як зазначено у Звіті, житлова будівля, де розташоване нежитлове приміщення, підключена до централізованих теплових мереж міста, однак у нежитловому приміщенні відсутнє підключення до центральних теплових мереж міста (запірний кран на вводі в нежитлове приміщення перекритий та опломбований відповідно до акту Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» від 18.07.2023). Система опалення нежитлового приміщення - індивідуальна, від власної теплогенераторної, розташованої в приміщенні топочної нежитлового приміщення. В якості джерела тепла використовується електричний котел ЕКСО. Максимальне теплове навантаження системи опалення нежитлового приміщення складає 18701 Вт або 0,01606466 Гкал/год. У нежитловому приміщенні прокладені транзитні трубопроводи внутрішньо будинкової системи опалення житлової будівлі (зворотні трубопроводи мережі опалення будівлі). Трубопроводи ізольовані та прокладені Ду 25, 40, 50 в опалювальному приміщенні під стелею першого поверху нежитлового приміщення, а також ізольований трубопровід Ду 63 в неопалювальному підвалі нежитлового приміщення. Зі східної сторони, а також зверху нежитлового приміщення межує з опалювальними об'ємами. З південної сторони нежитлового приміщення межує з неопалювальним коридором житлової будівлі. МЗК будинку не опалювальні, тобто відсутні прилади опалення в місцях загального користування будинку. Максимальне теплове навантаження ізольованих транзитних трубопроводів, що прокладені в неопалювальному підвалі нежитлового приміщення, на опалення нежитлового приміщення складає 0,000076454 Гкал/год.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду (ч. 1 ст. 630 Цивільного кодексу України).
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За наведеними в пунктах 2, 5, 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги» визначеннями: виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Частиною першою статті 4 Закону № 2189-VІІІ передбачено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать: затвердження правил надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком; затвердження типових договорів про надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуги з постачання теплової енергії, які набули чинності з 04.09.2019, відповідно до яких ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» (пункт 13 Правил № 830).
Як встановлено судом та визнано сторонами, 01.11.2021 між Концерном “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛУЧ-СТ» укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 72200701.
Відповідач заперечував розмір здійснених позивачем нарахувань за теплову енергію у спірний період. Зазначав, що у будинку № 74 по вул. Мирослава Симчича немає та ніколи не було опалюваних МЗК і допоміжних приміщень, тому на приміщення відповідача не повинні розподілятися обсяги спожитої у будівлі теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень, оскільки така енергія не витрачалася.
Відповідно матеріалів справи, що не заперечувалося сторонами, належне відповідачу нежитлове приміщення є приміщенням з індивідуальним опаленням. Житловий будинок за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, буд. 74 обладнано комерційним приладом обліку теплової енергії.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика № 315), яка встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.
Згідно п. 2 розділу І цієї Методики, приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від'єднане від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря.
Для приміщень з індивідуальним опаленням та неопалюваних приміщень здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок неізольованих трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях відповідно до пункту 4 розділу V цієї Методики (п. 1 розділу ІІ Методики в редакції тут і надалі станом на 22.11.2018).
Відповідно п. 1 розділу V Методики, обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, складається із: загального, що розподіляється між усіма приміщеннями; індивідуального, що дорозподіляється на неопалюване приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, за обсяг теплової енергії, що надходить від таких трубопроводів у це приміщення.
У п.п. 2, 4 розділу V Методики визначено, що загальний обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається для усіх розрахункових періодів опалювального періоду та є сумою таких показників: обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, визначеного відповідно до цього пункту, та усіх обсягів теплової енергії, які надходять від ділянки транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення, визначених відповідно до пункту 4 цього розділу. За рішенням власника неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка транзитного трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення, обсяг теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу, може застосовуватися згідно з результатом енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем цього приміщення, який отримується відповідно до ДСТУ Б А.2.2-12:2015 "Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні", при цьому споживач надає виконавцю комунальної послуги або виконавцю розподілу результати енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем у цьому приміщенні для їх застосування при розподілі.
Згідно п. 2 розділу ІІІ Методики, у разі відсутності вузлів розподільного обліку у МЗК та допоміжних приміщеннях будівлі обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: одноповерхова будівля - 20 %; двоповерхова - 18 %; триповерхова - 16 %; чотириповерхова - 14 %; п'ятиповерхова - 12 %; шестиповерхова та вище - 10 %. За рішенням співвласників будівлі зазначені частки споживання теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, можуть визначатися із застосуванням понижувального коефіцієнта від 0,2 до 0,9 залежно від теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій, зокрема характеристик заповнення дверних віконних, балконних та дверних блоків, наявності тамбурів, якості теплоізоляції інженерних систем тощо, або за рішенням співвласників для визначення частки може застосовуватися підвищувальний коефіцієнт від 1,1 до 2 залежно від наявності та технічного стану опалювальних приладів в МЗК та допоміжних приміщеннях, стану теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій. Рішення про їх застосування або зміну приймається в міжопалювальний період, про що співвласники будівлі письмово повідомляють виконавця комунальної послуги або виконавця розподілу.
У відповідності до п. 4 розділу ІІІ Методики, якщо МЗК та допоміжні приміщення у будівлі не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії або приладами-розподілювачами теплової енергії, а також у разі оснащення ними менше 100 % опалюваних МЗК та (опалюваних) допоміжних приміщень, співвласники будівлі можуть прийняти рішення про застосування при розподілі обсягу теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень результатів енергетичного аудиту. Рішення про застосування результатів енергетичного аудиту приймається в міжопалювальний період, про що письмово повідомляється виконавець комунальної послуги або виконавець розподілу.
Відповідно п.п. 5-8 розділу ІV Методики № 315 (тут і надалі в чинній редакції), у разі відсутності встановлених вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії у МЗК та допоміжних приміщеннях обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається відповідно до проекту будівлі/будинку або за результатом енергоаудиту. Рішення про застосування (не застосування) результатів енергетичного аудиту приймається співвласниками будівлі/будинку в міжопалювальний період, про що письмово повідомляється виконавець розподілу комунальної послуги. У разі, якщо є відсутнім проект на будівлю/будинок та є наявним результат енергоаудиту, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається за результатами енергоаудиту. У разі, якщо після проведення енергоаудиту відбулись зміни в системі теплопостачання будівлі/будинку, то результати енергоаудиту не можуть бути застосовані. У разі відсутності проекту на будівлю/будинок та результатів енергоаудиту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений розрахунково за формулою 24. У разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку: для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.
За визначеннями Методики, допоміжні приміщення - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будівлі/будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень; загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Відповідно п. 12 розділу ІV цієї Методики, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Як зазначив позивач, оскільки в нього відсутні дані щодо площ МЗК/ЗБП, проєкт на будинок та результати енергоаудиту, визначення Концерном обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється спрощеним методом, а саме: визначається частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будинку згідно п. 8 розділу ІV Методики № 315 - 25% від загального обсягу споживання теплової енергії в розрахунковому періоді.
При першій редакції Методики № 315 у житловому будинку по вул. Мирослава Симчича, 74 МЗК визначалися як частка 12% від загальних обсягів споживання теплової енергії в розрахунковому періоді, функціонування - 8% від обсягу теплової енергії, спожитої в будівлі в січні попереднього опалювального періоду.
У пункті 10 розділу І Методики визначено, що базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії. У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення. За рішенням власників (співвласників) базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії може бути фактичний опалюваний об'єм приміщень у метрах кубічних. У такому разі у всіх формулах замість значення площі (суми площ) використовується значення об'єму (суми об'ємів). Опалюваний об'єм визначається як добуток опалюваної площі приміщення на висоту стелі згідно з технічним паспортом приміщення.
Позивач, користуючись пунктом 10 розділу І Методики визначав опалювану площу приміщень на підставі інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/чи згідно документів на посвідчення права власності на приміщення.
Відтак, лист ТОВ «ЗМБТІ», на який посилається відповідач, не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки Методикою не передбачено визначення опалюваної площі приміщень на підставі листів інвентаризаційного бюро.
Крім того, як зазначено в листі ТОВ «ЗМБТІ», у період з 01.11.2021 по 31.03.2024 технічна інвентаризація житлового будинку літ. А-5 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, буд. 74 фахівцями ТОВ «ЗМБТІ» не проводилась.
Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив отримання ТОВ «ЛУЧ-СТ» рахунків від позивача, однак, оскільки відповідачу не було відомо формули, за якими здійснювалося нарахування, він проти даних, зазначених у рахунках не заперечував.
Суд зазначає, що відповідач, як споживач теплової енергії, мав право та не був позбавлений можливості звернутися до Концерну для надання роз'яснень щодо даних та сум, зазначених у рахунках за спірний період.
Такі звернення в матеріалах справи відсутні та сторонами суду не надано. З відповідними зверненнями відповідач звернувся до позивача лише після відкриття провадження в цій справі.
За спірний період (з листопада 2021 по липень 2024) відповідачем не було здійснено жодної оплати на користь позивача.
Суд також зазначає про відсутність у матеріалах справи рішень співвласників будинку № 74 по вул. Мирослава Симчича про застосування енергетичного аудиту, також відсутні результати виконаного енергетичного аудиту; рішень співвласників будинку щодо застосуванням понижувального коефіцієнта.
Судом не встановлено в діях позивача порушень при нарахуванні плати Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.
З огляду на вищевказане, наявний факт отримання відповідачем послуг теплопостачання у заявленому позивачем розмірі та обсягу.
Відповідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 74 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами відсутність надання позивачем послуги з постачання теплової енергії у період з листопада 2021 по липень 2024 у заявленому обсязі та розмірі; доказів погашення заборгованості не надано.
Таким чином, позов підлягає задоволенню судом у повному обсязі, з відповідача на користь позивача стягується загальна сума заборгованості в розмірі 134820,21 грн.
6. Розподіл судових витрат
Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Судовий збір у сумі 2422,40 грн. стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛУЧ-СТ» (вул. Мирослава Симчича, буд. 74, м. Запоріжжя, 69106; код ЄДРПОУ 31250150) на користь Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; код ЄДРПОУ 32121458) 134820 (сто тридцять чотири тисячі вісімсот двадцять) грн. 21 коп. заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 72200701 від 01.11.2021 та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 16 червня 2025. Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко