номер провадження справи 5/22/25
26.05.2025 Справа № 908/410/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В. при секретарі судового засідання Соколові А.В. розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/410/25
За позовом: Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області (пр.Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 02126314; електронна пошта: melrda@i.ua)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Акві-буд" (вул. Поштова, 27/29, каб. 49, м. Запоріжжя, 69033; код ЄДРПОУ 41400018; електронна пошта: akvibud@ukr.net)
про стягнення 434 317,19 грн.,
За участю представників сторін:
Від позивача: Фесик А.В., довіреність № 01-32/021 від 22.01.2025;
Від відповідача: Гріщенко А.О., адвокат, довіреність № б/н від 21.01.2025, ордер серії АР № 1205322 від 01.11.2024;
17.02.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Акві-буд" про стягнення 434 317,19 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025 справу №908/410/25 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/410/25 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Вирішено розгляд справи по суті розпочати з 18.03.2025, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.
11.03.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Акві-буд" до суду надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву на 6 днів, у зв'язку з необхідністю отримання відповідей на запити до Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області.
18.03.2025 від ТОВ "ПБК "Акві-буд" до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог та просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Крім цього, 20.03.2025 від ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Акві-буд" до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.03.2025 розгляд справи №908/410/25 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі № 908/410/25 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.04.2025 об 11 год. 15 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
24.03.2025 від Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погодився із запереченнями відповідача. Вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
31.03.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Акві-буд" до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Крім цього, 27.04.2025 від ТОВ "ПБК "Акві-буд" до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач посилається на безпідставність доводів позивача та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою від 14.04.2025р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 28.04.2025 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
В судовому засіданні 28.04.2025р. судом проголошено перерву до 26.05.2025р.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 26.05.2025 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд".
В судовому засіданні 26.05.2025р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Як вбачається з позовної заяви заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені згідно п. 12.5. договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти №05-16/14 від 16.02.2024 в сумі 434 317,19 грн. за порушення строків повернення невикористаного авансу. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 202, 509, 525, 526, 549, 610-612, 875, 879, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 216, 321-323 Господарського кодексу України, ст.ст. 5, 22, 47, 112 Бюджетного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив, вказавши у відзиві, що укладений між сторонами договір про закупівлю робіт за державні кошти від № 05-16/14 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду. Посилаючись на норми ст. 875, ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 323 Господарського кодексу України, Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764, п. 3.9 Договору вказує, що Договором було встановлено термін підтвердження використання авансу та термін повернення невикористаних сум. Так, на підставі укладених додаткових договорів до Договору № 05-16/14 від 16.02.2024, Генпідряднику Замовником було перераховано суми авансу загалом у розмірі 24 649 541,00 грн. з ПДВ, з яких: - 21.02.2024 - 15 065 965,00 грн. з ПДВ (термін підтвердження використання одержаного авансу до 20.08.2024); - 16.04.2024 - 9 583 576,00 грн. з ПІДВ (термін підтвердження використання одержаного авансу до 15.10.2024). Підтвердження використання одержаного Генпідрядником авансу 21.02.2024 у розмірі 15 065 965,00 грн. відбувалося 13.09.2024: було надано акти КБ-2в №1/17, 2/17, 3/17 на загальну суму 18 027 825,58 грн., які враховані Замовником у якості відпрацювання авансу від 21.02.2024 та частково відпрацьованого авансу від 16.04.2024 в сумі 2 961 860,58 грн.; 25.11.2024 було надано акти КБ-2в №11/17 на загальну суму 9215199,07 грн., які враховані Замовником у якості відпрацювання залишку авансу від 16.04.2024 року в сумі 6 621 715,42 грн. Терміном повернення невикористаних сум авансу є не пізніше, ніж за 5 (п'ять) банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме до 25 грудня. Відповідні Акти приймання виконаних будівельних робіт були підписані сторонами Договору та інженером, що здійснював технічний нагляд - 13.09.2024 та 25.11.2024. Таким чином, станом на 13.09.2024 та 25.11.2024. Генпідрядником було порушено термін підтвердження використання одержаного авансу, при цьому станом на момент підписання вказаних Актів термін повернення невикористаних сум авансу до 25.12.2024 не було порушено. Отже, згідно з п.п. 7.3, 8.1, 9.3.5, 9.4.3 , 9.3.1. Договору , Генпідрядником було фактично своєчасно відпрацьовано та використано аванс, у тому числі шляхом виконання робіт та монтажу (укладання) в проектне положення придбаних необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, у встановлені терміни до 13.09.2024 та 25.11.2024. Також на підставі ст. 877 ЦК України, п.6.1 та 9.1.1 Договору Генпідрядником було виявлено необхідність коригування проектної документації для продовження будівництва фортифікаційних споруд належної якості, про що 16.07.2024 письмово було повідомлено Замовника (лист №01/16 від 16.07.2024). Відповідно до листа №0551/01-20 від 11.03.2025 Замовником 02.08.2024, через 20 днів після отримання листа від Генпідрядника, в порушення строків, визначених у п. 9.1.1 Договору, було розпочато коригування проектної документації. Замовником було здійснено коригування кошторисної документації та отримано Експертну оцiнку щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом "Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області" (ВОП №17) вiд 16.08.2024 №08-0127/03-24. 16.08.2024 було завершено коригування та проектна документація була повернути замовнику для подальшого виконання робіт. Таким чином, з моменту повідомлення Замовника про необхідність коригування проектної документації, у зв'язку із чим було призупинено виконання будівельних робіт, до завершення коригування та поверненням проектної документації Генпідряднику пройшло 32 дні. На час виконання коригування проектно-кошторисної документації Генпідрядник був позбавлений можливості вести будівельні роботи через передачу Замовнику для коригування кошторисної документації та Альбому з кресленнями, та відповідно до ч. 3 ст. 877 ЦК України ним було тимчасово зупинено будівництво. У зв'язку з тим, що Замовником визнано необхідність у коригуванні проектно-кошторисної документації, збитки, завдані цим зупиненням відносяться на замовника. Посилаючись на п.п. 6.4, 14.3 та 14.8 Договору вказує, що на момент укладення договору було неможливо передбачити інтенсивність обстрілів будівельного майданчика. У зв'язку із тим, що інтенсивність обстрілів зросла та з метою забезпечення дотримання трудового законодавства, зокрема створення здорових і безпечних умов праці, Генпідрядник був вимушений сповільнити темп будівництва задля збереження здоров?я та життя працівників. За положеннями п. 12.1 та п. 12.13 затримка в строках будівництва, яка виникла з вини Замовника і обмежила можливість Генпідрядника виконати свої обов'язки у передбаченні договором строки, не може бути підставою для пред'явлення санкцій до Генпідрядника. Крім цього посилаючись на ст. ст. 509, ч.1 ст. 549, 598, 599, ч.1 ст. 612 ЦК України, ст. 202 ГК України зазначає, що вимоги Позивача про стягнення 434 317,19 грн. пені за порушення строків повернення невикористаного авансу за договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти №05-16/14 від 16.02.2024 є неправомірними та такими, що порушують принцип добросовісності, розумності та справедливості зобов'язання. Адже, фактично Відповідачем було використано аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, із їх монтажем (укладанням) та виконанням необхідних робіт в проектне положення, що вважається відпрацюванням авансу відповідно до умов Договору, а порушення термінів складення та підписання актів виконаних робіт сталось внаслідок обставин, що не залежали від Відповідача. Просить у задоволенні позову відмовити.
У своїй відповіді на відзив Позивач зокрема вказав, що на момент укладання Договору, з метою забезпечення ефективного, результативного та цільового використання коштів у 2024 році, термін відпрацювання попередньої оплати (авансу), узгоджений з Запорізькою обласною (військовою) адміністрацією було встановлено до 31.03.2024 (лист ЗОДА від 13.02.2024 №01541/08-48). Листом від 25.03.2024 №04/25 Генпідрядник посилаючись на несприятливі погодні умови та суттєве сповільнення темпів виконання робіт, звернувся з проханням продовжити термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) на строк до 31.05.2024 року. Райдержадміністрація направила відповідний лист від 26.03.2024 №01-18/152 до ЗОДА, яка листом від 29.03.2024 № 03741/08-25 погодило термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) до 31.05.2024 року включно. 27.05.2024 листом №03/27 Генпідрядник посилаючись на небезпечну ситуацію, зростанням обстрілів будівельних майданчиків та суттєвим сповільненням темпів виконання робіт просив продовжити термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) на строк до 30.06.2024 року. ЗОДА у відповідь на лист Райдержадміністрації від 28.05.2024 №01-18/196 погодила продовження терміну відпрацювання попередньої оплати (авансу) до 30.06.2024 року включно. Однак попри 100% будівельну готовність об'єкту будівництва (ВОП розмір 300х650)» станом на 01.06.2024 в об'ємах визначених кошторисною документацією виготовленою в січні 2024 року, Генпідрядником на підтвердження відпрацювання попередньої оплати (авансу) не надано Акти виконаних робіт (Форма КБ-2в), а надано лист від 24.06.2024 №03/24 посилаючись на несприятливі погодні умови та суттєве сповільнення темпів виконання робіт просив продовжити термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) на строк до 15.08.2024 року. 25.06.2024 листом № 01-18/226 Райдержадміністрація вкотре звернулась до ЗОДА з метою продовження терміну відпрацювання попередньої оплати (авансу). Листом ЗОДА від 28.06.2024 № 09332/08-20 термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) продовжено до 15.08.2024 року включно. Окрім того, через необхідність коригування кошторисної частини проекту Райдержадміністрацією листом від 13.08.2024 №01-18/275 направлено до ЗОДА клопотання про продовження відпрацювання попередньої оплати (авансу) по ТОВ «ПБК «Акві-буд» 15 065 965,00 грн. до 20.08.2024 року та 9 583 576,00 грн. до 15.10.2024 року. ЗОДА листом від 14.08.2024 №12142/08-20 погодила продовження терміну відпрацювання попередньої оплати (авансу) з урахуванням шестимісячного терміну відпрацювання авансу. З метою дотримання умов Договору Генпідрядником та своєчасного надання підтверджуючих відпрацювання попередньої оплати документів, Замовником направлено листи «Про належне виконання умов договору» від 16.08.2024 №01-18/278, від 14.10.2024 №01-18/336 та «Про повернення попередньої оплати або надання підтверджуючих документів» від 23.08.2024 №01-18/284, від 18.10.2024 №01-18/340. Погашення авансу наданого Генпідряднику 21.02.2024 у розмірі 15 065 965,00 грн. відбувалося 13.09.2024. Генпідрядником було надано акти КБ2-в № 1/17, 2/17, 3/17 на загальну суму 18 027 825,58 грн., які враховані Замовником у якості відпрацювання авансу від 21.02.2024 та частково відпрацьованого авансу від 16.04.2024 в сумі 2 961 860,58 грн.; 25.11.2024 Генпідрядником було надано акти КБ2-в №11/17 на загальну суму 9 215 199,07 грн. які враховані Замовником у якості відпрацювання залишку авансу від 16.04.2024 року в сумі 6 621 715,42 грн. Відповіді від Генпідрядника не отримано, що призвело у подальшому до пред'явлення Претензій про нарахування пені та звернення до суду. Вказує, що продовження шестимісячного терміну відпрацювання попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) Порядком №1764 не передбачено. Коригування було проведено після отримання відповідного погодження від Запорізької обласної державної адміністрації (лист від 02.08.2024 №11324/08-48).
В свою чергу Відповідач у своїх запереченнях на відповідь на відзив з доводами Позивача не погодився та вказав, що Позивач у своїх доводах не враховує факт виконання Відповідачем додаткових будівельних робіт, що не були передбачені наданою Позивачем кошторисною документацією, та були такими, що відповідали його інтересам та інтересам оборонної здатності України загалом в умовах воєнного стану. Відповідач у зв'язку із цими обставинами був позбавлений можливості скласти та підписати Акти виконаних робіт у встановлені терміни підтвердження використання одержаного авансу - до 20.08.2024 та до 15.10.2024 через продовження виконання додаткових робіт, визначених як необхідні для об'єкту будівництва інженером, що здійснював технічний нагляд, та відповідальними посадовими особами оперативного угруповання військ "Запоріжжя", та необхідності коригування проектної документації у зв'язку із цими обставинами. Надання Генпідрядником актів виконаних робіт без коригування типової проектно-кошторисної документації із внесенням додаткових робіт не було можливо, тому що це б порушувало склад виконання будівельних робіт, і акти не могли б бути прийняті Замовником. Генпідрядник, розуміючи важливість швидкого будівництва об'єктів для оборони підконтрольної території України, на свій ризик здійснив закупку матеріалів, а також витрати на роботу машино-механізмів для виконання додаткового об'єму робіт, через що строк виконання будівництва значно збільшився. Зупинення Генпідрядником виконання будівельних робіт по об'єкту та не виконання додаткового об'єму робіт загрожувало б знищенню цього об'єкта чи його суттєвого пошкодження. Необхідність виконання додаткових будівельних робіт виникла через те, що позивач не зміг забезпечити підрядника належною проектно-кошторисною документацією. У ході виконання робіт на об'єкті підрядником було виявлено і своєчасно повідомлено позивача про значну кількість робіт, не врахованих проектним рішенням, у зв'язку з чим виникла необхідність у проведенні додаткових робіт і коригуванні кошторису. Також посилаючись на висновки Верховного Суду у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 910/10462/20 та від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17 зазначив, що Відповідач не відмовлявся від виконання цих робіт, а навпаки, ним було виконано підрядні роботи в повному обсязі відповідно до кошторисно-проектної документації відповідно до кошторисно-проектної документації, яка була надана Генпідрядником, що також підтверджується позивачем (лист). Вважає, що в обґрунтування позову не надано жодних доказів своєчасного невикористання авансу Відповідачем та невиконання ним обумовлених договором підрядних робіт з вини відповідача, натомість відповідачем в інтересам позивача та оборонної здатності України загалом було виконано більше робіт, ніж було передбачено проектно-кошторисною документацією. Враховуючи, те що відповідачем не припинялось виконання робіт з будівництва об'єкту згідно з договором №05-16/14 від 16.02.2024 та додатковими угодами до нього, що підтверджено матеріалами справи та не заперечується, зокрема, і позивачем, твердження позивача про невідпрацювання Відповідачем отриманого авансу є безпідставним, що відповідно унеможливлює стягнення пені за несвоєчасне повернення авансу. Таким чином, доводи позивача є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.
Наявні матеріали дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, суд
16.02.2024 між Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АКВІ-БУД" (генпідрядник, відповідач) укладено Договір № 05-16/14 (далі - Договір), зі строком дії договору - до 31.12.2025 року (в подальшому змінено додатковими угодами).
Згідно пунктів 1.1, 1.2 Договору, замовник доручає, а генпідрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов Договору та здати в установлений Договором строк закінчені роботи, а замовник зобов'язується прийняти від генпідрядника й оплатити закінчені роботи: "Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області" (ВОП розмір 300х650) (будівництво взводно-опорних пунктів №17 на території Запорізької області), із строком дії, відповідно до п.15.1. Договору, до 31.12.2025 (подалі змінено додатковими угодами), а в частині виконання зобов'язань Сторін - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Відповідно п. 1.5, дана закупівля здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" з урахуванням особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.
Договірна ціна складає 35 213 630, 36 грн. з ПДВ (п. 2.1)., з яких у 2024 році заплановано виконання підрядних робіт на суму 21 552 807,15 грн. та у 2025 році заплановано виконання робіт на суму 13 690823,21 грн.
Згідно п. 3.1, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), завізованих відповідальними посадовими особами оперативного угрупування військ "Запоріжжя", довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт.
Згідно п. 3.9 Договору, відповідно до п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" та постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", замовник перераховує генпідряднику у формі авансу 15 065 965,00 грн. у т.ч. ПДВ строком до 31.03.2024. По закінченні терміну використання авансу, невикористані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, але не пізніше ніж за 5 банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме: до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, робіт і послуг, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в). Придбання матеріалів без виконання робіт та їх монтажу (укладання) в проектне положення, не вважається відпрацюванням авансу.
Джерело фінансування, згідно п. 3.12 - державний, обласний, місцевий бюджет та інші не заборонені законодавством.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що роботи здійснюються відповідно до проектної документації та діючих нормативних документів, обов'язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами і, зокрема, положень Робочої документації «Будівництво інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави. Редакція 04» від 2023 року. Замовник передає Генпідряднику на період виконання робіт і до їх закінчення затверджену кошторисну документацію та Альбом з кресленнями.
У пункті 6.1 Договору сторони визначили: якщо генпідрядник впродовж часу виконання робіт по Договору виявить необхідність внесення змін до обсягів робіт, передбачених договірною ціною, він протягом 3 робочих днів надає в письмовій формі пропозиції щодо змін замовнику, а замовник протягом 5 днів приймає рішення з цього питання.
Відповідно до п. 6.4 Договору для виконання робіт Генпідрядник залучає працівників відповідної кваліфікації і в достатній кількості, повинен забезпечити дотримання трудового законодавства, зокрема створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку працівників (додержання правил і норм техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони тощо), а також проведення відповідного їх інструктажу.
Згідно з п. 7.3 Договору Генпідрядник зобов'язаний інформувати Замовника у письмовій формі на його письмовий запит про хід виконання робіт, особливо про відхилення їх від графіка із зазначенням причин та заходів щодо усунення відхилення, результати здійснення контролю за якістю виконуваних робіт і матеріальних ресурсів.
З метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник на договірних засадах доручає проведення технічного нагляду в повному обсязі ФОП ОСОБА_1 До складу робіт зі здійснення технічного нагляду включається також проведення перевірки актів виконаних робіт (форми КБ-2в та КБ-3) (пункт 8.1).
Пунктом 9.3.1. Договору Замовник має право доручити сертифікованим інженерам технічного нагляду здійснення в повному обсязі контролю за об'єктом будівництва (в тому числі перевірку актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в)).
Окрім того, п. 9.3.5 Договору передбачено, що Замовник має право ознайомлюватися з порядком ведення журналів, при потребі, засвідчувати кожний запис, викладати свої претензії щодо об'єктивності і повноти інформації. ходу виконання робіт.
Пунктом 9.4.3 Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний контролювати (або делегувати ці повноваження залученим інженерам технічного нагляду) відповідність обсягу і вартості виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам; матеріалів. обладнання і конструкцій - державним стандартам і ТУ.
Пунктом 12.1 Договору передбачено, що Генпідрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його Замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
Згідно п. 12.5, при неповерненні по закінченню терміну, визначеного в пункті 3.9 Договору, невикористаного авансу генпідрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.
Згідно з п. 12.13 Договору затримка в строках будівництва, яка виникла з вини Замовника і обмежила можливість Генпідрядника виконати свої обов'язки у передбаченні договором строки, не може бути підставою для пред'явлення санкцій до Генпідрядника.
Пунктом 14.3 Договору встановлено, що у разі, якщо форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) пов'язані із військовою агресією російської федерації України, що стали підставою для введення воєнного стану, надання документа, виданого Торгово-промисловою палатою України не вимагається для підтвердження наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Згідно з п.14.8 Договору Генпідрядник, укладаючи цей договір, погоджується, що сама по собі зазначена обставина (введення правового режиму воєнного стану без конкретних обставин, що унеможливлюють виконання зобов'язань за цим договором), не с обставиною непереборної сили, окрім випадку в якому здійснюється ескалація військових дій на території виконання робіт.
На виконання умов Договору, згідно рахунків відповідача від 20.02.2024 № 1 на суму 15065965,00,00 грн., № 13 від 15.04.2024 на суму 9583576,00,00 грн., позивач перерахував на банківський рахунок позивача 15065965,00,00 грн. згідно платіжної інструкції № 1 від 20.02.2024 (оплачено 21.02.2024) та 9583576,00,00 грн. згідно платіжної інструкції № 13 від 15.04.2024 (оплачено 16.04.2024), у призначеннях платежу вказано, що здійснюється попередня оплата по Договору № 05-16/14 від 16.02.2024.
Відповідач надав до матеріалів справи листи №04/25 від 25.03.2024, №03/27 від 27.05.2024, №03/24 від 24.06.2024 адресовані позивачу, якими повідомляв про суттєве сповільнення темпів виконання робіт через неприйнятні погодні умови та небезпечну ситуацію, зростаючими обстрілами будівельних майданчиків та просив продовжити термін відпрацювання попередньої оплати (виплати авансу) у розмірі до 70% вартості робіт на строк до 31.05.2024, 30.06.2024, 15.08.2024, відповідно.
Також листом № 01/16 від 16.07.2024 Відповідач повідомив Позивача, що при виконанні робіт на об'єктах в т.ч. за спірним Договором виникла по треба виконання додаткових робіт, які не передбачені проектною документацією, у зв'язку з чим просив розглянути мод живість коригування проектної документації.
Листом №0551/01-20 від 11.03.2025 Мелітопольська райдержадміністрація у відповідь на лист Відповідача від 28.02.2025 № 01-28/02 про надання інформації стосовно коригування проектної документації, в т.ч. по об'єкту "Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області " (ВОП №20 розмір 150х470), повідомила що нею як Замовником була виконана лише кошторисна документація, як пройшла експертизу на підставі технічної специфікації та обсяги робіт наданих ОУВ «Запоріжжя». Коригування кошторисної документації по об'єктам будівництва, в т.ч. за спірним договором, здійснено після проходження процедури погодження з Запорізькою обласною державною адміністрацією відповідно до договорів укладених райдержадміністрацією з КП «Градпроект» за отриманими експертними оцінками.
Відповідно до листа Мелітопольської райдержадміністрації №0556/01-18 від 11.03.2025 на запит щодо надання інформації про будівельну готовність об'єкта "Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області " (ВОП № 17 розмір 300х650) (станом на 01.06.2024 відповідно до Звиту з технічного нагляду за будівництвом об'єктів воєнних інженерно-технічних та фортифікаційних споруд (ВОП №14-23) виконання робіт становило 100% в об'ємах визначених кошторисною документацією виготовленою у сiчні 2024 року.
Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області з цього приводу зверталася з листами від 26.03.2024 № 01-18/152, від 28.05.2024 № 01-18/196, від 25.06.2024 № 01-18/226, від 13.08.2024 № 01-18/275 до Запорізької обласної військової адміністрації, яка, у свою чергу, не заперечувала щодо подовження терміну відпрацювання попередньої оплати (виплата авансу) у розмірі до 70% вартості робіт за договором на строк до 31.03.2024, до 31.05.2024, до 30.06.2024, до 15.08.2024 (листи від 13.02.2024 № 01541/08-48, 29.03.2024 № 03741/08-25, від 30.05.2024 № 07589/08-20, від 28.06.2024 № 09332/08-20).
Крім цього Мелітопольська РДА листом віл 26.07.2024 № 1660/01-20 повідомила Запорізьку ОДА та ОВА що за спірним договором виникла необхідність в виконанні додаткових робіт, які не передбачені проектною документацією, па тому з метою вирішення питання щодо коригування кошторисної документації та виконання додаткових робіт, просила погодити виконання додаткових робіт на вказаних об'єктах.
У відповідь листом від 02.08.2024 № 11324/08-48 Запорізька ОДА погодила коригування кошторисної документації, яку після отримання позитивного експертного звіту будівельної експертизи необхідно узгодити з ОТУ «Запоріжжя».
Листом від 14.08.2024 № 12142/08-20 Запорізька ОВА повідомила Мелітопольській РДА про те, що вона не заперечує щодо продовження терміну відпрацювання попередньої оплати (виплату авансу) з урахуванням шестимісячного терміну відпрацювання авансу.
Замовником було здійснено коригування кошторисної документації та отримано Експертну оцiнку щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом "Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області" (ВОП №17) вiд 16.08.2024 №08-0127/03-24.
16.08.2024 було завершено коригування та проектна документація була повернути замовнику для подальшого виконання робіт.
Також судом встановлено, що сторонами додатковими угодами до Договору пункт 3.9 викладався в новій редакції.
Так, додатковою угодою № 1 від 26.02.2024 визначено перерахування Замовником Генпідряднику авансу в сумі 15065965,00 грн. строком до 31.03.2024. По закінченню терміну використання авансу, невикористані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше, ніж за 5 банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, робіт і послуг, що підтверджується «Актами приймання виконаних робіт» (Форма КБ-2в).
Додатковою угодою № 2 від 26.03.2024 визначено перерахування авансу Замовником Генпідряднику в сумі 15065965,00 грн.. строком до 31.05.2024. По закінченню терміну використання авансу, невикористані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше, ніж за 5 банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, робіт і послуг, що підтверджується «Актами приймання виконаних робіт» (Форма КБ-2в). Викладено План фінансування робіт (додаток № 3) в новій редакції
Додатковою угодою № 3 від 12.04.2024 визначено, що Договірна ціна складає 35 213 630,36 грн. з ПДВ, які всі є коштами держбюджету. Пункт 3.9 викладено у такій редакції: «Перерахування авансу Замовником Генпідряднику в сумі 24 649 541,00 грн. строком до 31.05.2024. По закінченню терміну використання авансу, невикористані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше, ніж за 5 банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, робіт і послуг, що підтверджується «Актами приймання виконаних робіт» (Форма КБ-2в). Викладено Календарний план виконання робіт (Додаток № 2) та План фінансування робіт (додаток № 3) в новій редакції. Також внесено зміни до п. 4.1 Договору, а саме визначено: «Початок виконання робіт - лютий 2024р. Закінчення виконання робіт - червень 2024р.».
Додатковою угодою № 5 від 28.05.2024 визначено перерахування авансу Замовником Генпідряднику в сумі 24 649 541,00 грн. строком до 30.06.2024. По закінченню терміну використання авансу, невикористані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше, ніж за 5 банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, робіт і послуг, що підтверджується «Актами приймання виконаних робіт» (Форма КБ-2в). Викладено Календарний план виконання робіт (Додаток № 2) та План фінансування робіт (додаток № 3) в новій редакції. Також внесено зміни до п. 4.1 Договору, а саме визначено: «Початок виконання робіт - лютий 2024р. Закінчення виконання робіт - липень 2024р.».
Додатковою угодою № 6 від 26.06.2024 визначено перерахування авансу Замовником Генпідряднику в сумі 24 649 541,00 грн. строком до 15.08.2024. По закінченню терміну використання авансу, невикористані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше, ніж за 5 банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, робіт і послуг, що підтверджується «Актами приймання виконаних робіт» (Форма КБ-2в). Викладено Календарний план виконання робіт (Додаток № 2) та План фінансування робіт (додаток № 3) в новій редакції. Також внесено зміни до п. 4.1 Договору, а саме визначено: «Початок виконання робіт - лютий 2024р. Закінчення виконання робіт - серпень 2024р.».
Додатковою угодою № 7 від 13.08.2024 визначено перерахування авансу Замовником Генпідряднику в сумі 24 649 541,00 грн. Кошти першого етапу попередньої оплати товарів, робіт, послуг в сумі 15 065 965,00 грн. надаються строком до 20.08.2024р., кошти другого етапу в сумі 9 583 576,00 грн. - строком до 15.10.2024р. По закінченню терміну використання авансу, невикористані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше, ніж за 5 банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, робіт і послуг, що підтверджується «Актами приймання виконаних робіт» (Форма КБ-2в). Викладено Календарний план виконання робіт (Додаток № 2) та План фінансування робіт (додаток № 3) в новій редакції. Також внесено зміни до п. 4.1 Договору, а саме визначено: «Початок виконання робіт - лютий 2024р. Закінчення виконання робіт - жовтень 2024р.».
Додатковою угодою № 8 від 10.09.2024 сторонами на підставі проведеного коригування кошторисної частини проектної документації та отримання позитивної експертної оцінки філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Запорізькій області № 08-0127/03-24 від 16.08.2024, викладено абз. 2 п. 2,1 Договору в наступній редакції: «Договірна ціна складає 47 649 706,89 грн. з ПДВ. З них кошти державного бюджету - 35 213 630,36 грн.; кошти обласного, місцевого бюджетів та інші не заборонені законодавством - 12 436 076,62 грн.» З урахуванням змін викладено Договірну ціну (Додаток № 1), Календарний план виконання робіт (Додаток № 2) та План фінансування робіт (додаток № 3) в новій редакції.
Додатковою угодою № 9 від 31.10.2024 внесено зміни до п. 4.1 Договору, а саме визначено: «Початок виконання робіт - лютий 2024р. Закінчення виконання робіт - грудень 2024р.». Викладено Календарний план виконання робіт (Додаток № 2) та План фінансування робіт (додаток № 3) в новій редакції.
Також Додатковою угодою № 11 від 23.12.2024 сторони домовилися викласти абз. 2 п. 2,1 Договору в наступній редакції: «Договірна ціна складає 47 649 706,89 грн. з ПДВ. З них кошти державного бюджету - 37 925 549,21 грн.; кошти обласного, місцевого бюджетів та інші не заборонені законодавством - 9 724 157,77 грн.». З урахуванням змін викладено Договірну ціну (Додаток № 1), Календарний план виконання робіт (Додаток № 2) та План фінансування робіт (додаток № 3) в новій редакції.
Також Додатковою угодою № 12 від 27.12.2024р. остаточну суму Договору визначено у розмірі 37 925 549,21 грн., які усі є коштами державного бюджету
Разом з тим, листом від 14.10.2024 № 01-18/336 Мелітопольська РДА вимагала у Відповідача в т.ч. за спірним Договором, у зв'язку з тим, що генпідрядник станом на 02.09.2024 не надав жодних підтверджуючих відповідних документів, надати акти приймання виконаних робіт або повернути невикористані кошти та попередила про стягнення пені відповідно до п. 12.5 Договору у разі неповернення коштів.
Аналогічну вимогу Позивач направляв Відповідачу листами від 16.08.2024 № 01-18/278, від 23.08.2024 № 01-18/284, яким також повідомляв, що строк погашення зобов'язань перед Замовником спливає, відповідно 30.08.2024, 16.10.224.
У зв'язку з тим, що станом на 16.10.2024 Генпідрядник не надав жодних підтверджуючих документів за спірним Договором, Позивач листом від 18.10.2024 № 01-18/340 повторно вимагав надати акти приймання виконаних робіт або повернути невикористані кошти та попередила про стягнення пені відповідно до п. 12.5 Договору у разі неповернення коштів.
Судом встановлено, що 13.09.2024 між сторонами були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 (форма № КБ-2в): № 1/17 на суму 2299925,22 грн., № 2/17 на суму 9954496,52 грн., № 3/17 на суму 5773403,84 грн., всього на загальну суму 18 027 825,58 грн., які враховані Замовником у якості відпрацювання авансу від 21.02.2024 та частково відпрацьованого авансу від 16.04.2024 в сумі 2 961 860,58 грн..
Також 25.11.2024 сторонами було підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 (форма № КБ-2в) №11/17 на загальну суму 9 215 199,07 грн. які враховані Замовником у якості відпрацювання залишку авансу від 16.04.2024 року в сумі 6 621 715,42 грн.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області було складено протокол № 12 від 23.10.2024 про порушення бюджетного законодавства, згідно яких, станом на 23.10.2024 розпорядником бюджетних коштів (Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області) не надано до органу Казначейства документи, що підтверджують факт виконання робіт на загальну суму 63 251 390,43 грн., в т.ч. оплачені на умовах авансування відповідно до Договору від 16.02.2024 № 05-16/14 , та не забезпечено повернення невикористаної підрядником суми авансу, що є порушенням бюджетного законодавства.
Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області також було складено попередження від 23.10.2024 № 44 та № 32 від 27.08.2024 про неналежне виконання бюджетного законодавства, в якому вимагалося терміново усунути вказане порушення.
Позивач 08.11.2024 вручив представнику відповідача претензію від 08.11.2024 № 01-18/377 , якою вимагав погашення пені, нарахованої згідно п. 12.5 Договору, на загальну суму 246 159,76 грн., а також 16.12.2024 Претензії № 01-18/443 від 16.12.2024 на суму 188 158,03 грн. Відповідь на вказані претензії в матеріалах справи відсутні.
Крім цього Відповідачем до матеріалів справи надано заяву свідка ОСОБА_1 , підпис якого на заяві 25.03.2025 посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Саламатовою М.В., за реєстровим № 336.
ОСОБА_1 у заяві підтвердив, що здійснював технічний нагляд над будівництвом взводно-опорного пункту № 17 на території Запорізької області та йому відомі обставини будівництва генпідрядником: ТОВ "ПБК "АКВІ-БУД" за Договором № 05-16/14 від 16.02.2024. Ним здійснювався технічний нагляд за ходом будівництва зі щоденним виїздом на об'єкти будівництва та щоденний контроль за його ходом. Генпідрядником було одразу розпочато активне ведення будівельних робіт відповідно до наданої замовником проектно-кошторисної документації. У червні-липні 2024 під час здійснення ним технічного нагляду разом із представниками ОТУ "ЗАПОРІЖЖЯ" та штабу інженерно-позиційного батальйону 23 іпп було виявлено необхідність у здійсненні додаткових обсягів робіт, без виконання яких не було б досягнуто оборонної здатності об'єктів. Необхідність виконання додаткових обсягів робіт виникла в зв'язку з тим, що наданий замовником проект будівництва був розроблений на замовлення Міністерства оборони України та був типовим для всіх областей. У зв'язку з чим у ньому не було враховано складність рельєфу будівельного об'єкту на місцевості та геологічні дані кожного об'єкту окремо. Крім того, було неможливо передбачити погодні умови, що ускладнювали процес будівництва. У зв'язку з цим генпідрядник на свій ризик здійснив закупку матеріалів, а також витрати на роботу машино-механізмів для виконання додаткового об'єму робіт, через що строк виконання будівництва значно збільшився.
ОСОБА_1 зазначив, що незважаючи, що станом на 01.06.2024 виконання робіт з будівництва об'єктів ВОП становило 100% в об'ємах, визначених кошторисною документацією, виготовленою в січні 2024 року, генпідрядник не міг підписати акти виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) вчасно через виявлення необхідності здійснення додаткових робіт і їх відсутність в наданій замовником проектно-кошторисній документації. Надання генпідрядником актів виконаних робіт без коригування типової проектно-кошторисної документації з внесенням додаткових робіт неможливо, тому що буде порушено склад виконання цих будівельних робіт, і акти не можуть бути прийняті замовником.
Зазначено, що задля коригування генпідрядником була підготовлена виконавча документація кожної конструкції об'єктів будівництва, яка спочатку була перевірена ОСОБА_1 як провідним інженером з технічного нагляду, а після - замовником, і передана на коригування. Після внесення змін до проектно-кошторисної документації генпідрядником була розпочата робота над складенням, узгодженням та наданням на перевірку та подальше підписання актів форми КБ-2в.
Як зазначив ОСОБА_1 , з його досвіду процес складення актів та їх перевірка зазвичай займає тривалий час (близько місяця), адже потребує детальних замірів та фіксації обсягів виконаних будівельних робіт. Зазначив, що генпідрядником були виконані будівельні роботи за Договором відповідно до будівельних норма та стандартів будівництва якісно та в повному обсязі.
Приймаючи рішення у справі суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України, цивільні права і обов'язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані договором будівельного підряду.
Відповідно ч. 1 ст. 318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону (ч. 1 ст. 323 ГК).
Відповідно ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 затверджено Порядок державного фінансування капітального будівництва, який визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів (пункт 1 Порядку).
Згідно п. 3 вказаного Порядку (в редакції станом на час укладення Договору - на 16.02.2024), цей Порядок є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 пункт 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 № 1764 доповнено абзацом такого змісту: "На період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців".
Як встановлено судом, на момент укладення Договору від 16.02.2024, пунктом 3.9 сторони визначили, що замовник перераховує генпідряднику у формі авансу 15 065 965,00 грн. у т.ч. ПДВ строком до 31.03.2024. По закінченні терміну використання авансу, невикористані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, але не пізніше ніж за 5 банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме: до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений.
Отже, безпосередньо у тексті самого Договору сторони встановили граничний строк повернення невикористаних сум авансу - до 25.12.2024.
Надалі, додатковими угодами пункт 3.9 Договору викладався в новій редакції та змінювався (збільшувався) строк використання відповідачем авансу, вносилися зміни до п. 4.1 Договору щодо строку виконання робіт, востаннє додатковою угодою № 9 від 31.10.2024 визначено: «Початок виконання робіт - лютий 2024р. Закінчення виконання робіт - грудень 2024р.».
При цьому визначальна для цього спору умова щодо граничного строку повернення невикористаних сум авансу - до 25.12.2024 - залишалася у договорі незмінною.
Таким чином, сторони, склавши та підписавши акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, засвідчили повне використання погашення (відпрацювання, використання) отриманих авансів, а саме:
- 13.09.2024 між сторонами були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 (форма № КБ-2в): на загальну суму 18 027 825,58 грн., які враховані Замовником у якості відпрацювання авансу від 21.02.2024 та частково відпрацьованого авансу від 16.04.2024 в сумі 2 961 860,58 грн..
- 25.11.2024 сторонами було підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 (форма № КБ-2в) №11/17 на загальну суму 9 215 199,07 грн. які враховані Замовником у якості відпрацювання залишку авансу від 16.04.2024 року в сумі 6 621 715,42 грн.
Сам Позивач не заперечує проти того факту, що Відповідачем у повному обсязі виконані передбачені Договором роботи, а отже і використані суми наданих авансів.
Відповідач зазначив, що станом на момент спливу термінів підтвердження використання авансу генпідрядником було повністю використано авансові кошти. Відповідачем станом на 13.09.2024 та 25.11.2024 були порушені терміни саме підтвердження використання авансу шляхом складання актів у зв'язку з: тимчасовим зупиненням генпідрядником виконання робіт з 16.07.2024 до 16.08.2024 через необхідність коригування проектної документації в зв'язку з проведенням додаткових робіт; сповільненням термінів будівництва через небезпечну ситуацію (обстріли, погодні умови); релокацією підприємства з м. Мелітополя до м. Запоріжжя.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.
Відповідно п. 4.2 Договору, роботи здійснюються відповідно до проєктної документації та діючих нормативних документів, обов'язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами і, зокрема, положень Робочої документації "Будівництво інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави. Редакція 04" від 2023 року. Замовник передає генпідряднику в строк, не пізніше 3 робочих днів після укладення цього Договору, на період виконання робіт і до їх закінчення затверджену кошторисну документацію та альбом креслення.
У пункті 6.1 Договору сторони визначили: якщо генпідрядник впродовж часу виконання робіт по Договору виявить необхідність внесення змін до обсягів робіт, передбачених договірною ціною, він протягом 3 робочих днів надає в письмовій формі пропозиції щодо змін замовнику, а замовник протягом 5 днів приймає рішення з цього питання.
Наведене вище листування Відповідача з Позивачем та Запорізькою ОВА підтверджує той факт, що Генпідрядник відповідно до умов Договору повідомив Замовника (Позивача) про необхідність коригування проектної документації в зв'язку з виникненням потреби у виконанні додаткових робіт, які не передбачені проектною документацією, а Запорізька обласна військова адміністрація погодила коригування кошторисної документації.
Однак, Позивач протягом 5 днів відповідного рішення не прийняв і вказане питання було ним вирішено лише 18.10.2024, шляхом укладання договору з експертною установою, щодо проведення експертизи зміненої кошторисної документації. Вказане свідчить про порушення Позивачем встановленого п. 6.1 Договору строку щодо прийняття рішення по виконанню додаткових робіт.
Крім того, необхідність виконання додаткових робіт, як пояснили представники сторін у судовому засіданні, виникла після огляду фактично виконаних робіт представниками оперативного угрупування військ "Запоріжжя", що зумовило внесення змін до проектної документації.
Між сторонами була укладена додаткова угода № 7 від 13.08.2024 визначено перерахування авансу Замовником Генпідряднику в сумі 24 649 541,00 грн. Кошти першого етапу попередньої оплати товарів, робіт, послуг в сумі 15 065 965,00 грн. надаються строком до 20.08.2024р., кошти другого етапу в сумі 9 583 576,00 грн. - строком до 15.10.2024р.
При цьому, строк використання коштів другого етапу в сумі 9 583 576,00 грн. становив максимальний шестимісячний строк, встановлений Порядком державного фінансування капітального будівництва.
Додатковою угодою № 8 від 10.09.2024 сторонами на підставі проведеного коригування кошторисної частини проектної документації та отримання позитивної експертної оцінки філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Запорізькій області № 08-0127/03-24 від 16.08.2024, викладено абз. 2 п. 2,1 Договору в наступній редакції: «Договірна ціна складає 47 649 706,89 грн. з ПДВ.
При цьому Відповідач зазначив, що станом на 01.06.2024 була 100% будівельна готовність об'єкта будівництва в об'ємах, визначених кошторисною документацією, виготовленою в січні 2024. Позивач вказану обставину підтвердив у відповіді на відзив.
Разом з тим, акти форми КБ-2в на підтвердження відпрацювання авансу були складені 13.09.2024 та 25.11.2024, тобто після затвердження нової проектної документації з урахуванням додаткових робіт.
Отже, предметом позовних вимог у цій справі є стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу). Підставою позову є Договір № 05-16/14 від 16.02.2024 зі змінами.
За приписами ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Востаннє, додатковою угодою № 7 від 13.08.2024 визначено перерахування авансу Замовником Генпідряднику в сумі 24 649 541,00 грн. Кошти першого етапу попередньої оплати товарів, робіт, послуг в сумі 15 065 965,00 грн. надаються строком до 20.08.2024р., кошти другого етапу в сумі 9 583 576,00 грн. - строком до 15.10.2024р. По закінченню терміну використання авансу, невикористані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше, ніж за 5 банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений.
При цьому, у пункті 3.9 Договору як на момент його укладення, так і в подальшому (з урахуванням викладення додатковими угодами пункту 3.9 Договору в новій редакції) сторони встановили, що по закінченні термінів використання авансу, невикористані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, але не пізніше ніж за 5 банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме: до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений.
Тобто, сторони однозначно визначили граничний строк для повернення невідпрацьованої суми авансу генпідрядником - до 25 грудня 2024 року.
Статтею 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Така презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Станом на час розгляду цієї справи по суті пункт 3.9 Договору в редакції додаткової угоди № 7 від 13.08.2024 є чинним, доказів визнання його недійсним суду не надано.
Жодна зі сторін дійсності цього пункту Договору не оспорювала.
Відповідно ст.ст. 610-611 ЦК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).
Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач нарахував пеню в розмірі 246 159,76 грн. за період з 21.08.2024 по 12.09.2024, в сумі 188 158,03 грн. - за період з 16.10.2024 по 24.11.2024, а всього в розмірі 434 317,79 грн.
Судом встановлено, що у п. 12.5 Договору сторони передбачили, що при неповерненні по закінченню терміну, визначеного в пункті 3.9 Договору, невикористаного авансу генпідрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.
Відповідачем на підтвердження відпрацювання всієї суми перерахованого авансу були складені та підписані представниками сторін Договору акти форми КБ-2в на 13.09.2024 та 25.11.2024.
Тобто, станом на 25.12.2024 - у встановлений Договором (пункт 3.9) термін повернення невикористаних сум авансу, таких невикористаних сум не було, оскільки усі надані Позивачем суми авансування були повністю використані Відповідачем при проведенні обумовлених Договором робіт.
А відтак, судом не встановлено порушення відповідачем визначеного Договором строку повернення невідпрацьованих сум авансу. Враховуючи наведене, у позивача відсутні підстави для нарахування пені.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що в судових рішеннях Вищого господарського суду України, Верховного Суду України, на які посилався позивач, судами було встановлено порушення відповідачами строків повернення невідпрацьованого авансу, що стало підставою для нарахування неустойки.
При розгляді цієї справи судом не встановлено порушення відповідачем строку для повернення невідпрацьованих сум авансу.
Щодо посилання позивача на п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, суд зазначає, що абзацом 2 цього пункту визначено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
Натомість, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 пункт 19 цього Порядку доповнено новим абзацом, згідно якого: "На період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців".
При цьому, вказаною Постановою не визначено терміну для повернення замовнику невикористаних виконавцем сум авансу, а також не встановлено відповідальності виконавця робіт за порушення строків такого повернення коштів, в тому числі будь-якої неустойки (штрафу, пені).
Щодо посилання позивача на попередження про неналежне виконання позивачем бюджетного законодавства та складених протоколів про порушення позивачем бюджетного законодавства, які були надіслані останньому Головним управлінням Державної казначейської служби України в Запорізькій області, суд зазначає таке.
Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених у абзацах другому - четвертому цього пункту, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, а також положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, визначаються головним розпорядником бюджетних коштів виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва. Головні розпорядники бюджетних коштів відповідають за прийняте рішення, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.
Відповідно абзацу 3 п. 11.3 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407, у випадках проведення розрахунків на умовах авансування розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів протягом трьох робочих днів після завершення терміну поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, визначеного договірними зобов'язаннями відповідно до законодавства, подають до органів Казначейства документи, що підтверджують отримання таких товарів, робіт та послуг.
Тобто, позивач, як замовник будівництва та розпорядник бюджетних коштів мав право визначити в Договорі підряду такий термін саме повернення невідпрацьованих сум авансу, який визначений п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, а саме: не пізніше 6 місяців з дня його (авансу) перерахування.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа "Броньовський проти Польщі", заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004, п. 184).
Відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом в рішенні по справі "Рисовський проти України" від 20.11.2011 щодо принципу "Належного урядування", державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 5 липня 2023 у справі № 912/2797/21 наголосила, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
З іншого боку, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз. 3 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та абз.1 пп.2.1 п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 № 1-рп/2015.
Інші доводи Позивача не приймаються судом в силу викладеного.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на Позивача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено: 05.06.2025.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.