майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"12" червня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/568/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Макаревича В.А., за участю секретаря судового засідання Підгаєцької М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 (Житомирська область, Бердичівський район, с. Сингаївка) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
за участю:
заявник: не з'явився;
від заявника: не з'явився;
29.04.2025 до Господарського суду Житомирської області надійшла заява ОСОБА_1 від 29.04.2025 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 02.05.2025, прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні; прийнято клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про призначення арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни керуючим реструктуризацією у справі та призначено його до розгляду у підготовчому судовому засіданні; прийнято заяву арбітражної керуючої Белінської Наталії Олександрівни про участь у справі та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні; призначено підготовче судове засідання на "23" травня 2025 р. о 11:00 год. Зазначеною ухвалою суду було зобов'язано ОСОБА_1 надати до суду:
- докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належних розрахунків заборгованості та зазначенням строків припинення погашення;
- докази всіх наявних у боржника кредитних зобов'язань;
- копії кредитного договору, укладеного між боржником та ТОВ "Сос кредит", договору факторингу, укладеного між ТОВ "Кредит- Капітал" та ТОВ "Мілоан";
- копії довідок кредиторів щодо заборгованості боржника перед відповідними кредиторами;
- визначити та повідомити суду дати припинення погашення боржником платежів перед кожним з кредиторів та надати докази, що ці обставини підтверджують;
- належні та допустимі докази (засвідчені; підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань; докази щомісячних витрат;
- докази перерахування на депозитний рахунок суду, обумовлених угодою, укладеною між арбітражним керуючим та заявником сум, авансованої грошової винагороди, на виконання угоди від 12.03.2025.
Явку фізичної особи ОСОБА_1 для надання усних пояснень стосовно обставин, викладених у заяві, у засідання суду визнано обов'язковою.
Боржник - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 02.05.2025 не виконав.
Зважаючи на викладене, ухвалою суду від 23.05.2025 відкладено розгляд клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про призначення арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни керуючим реструктуризацією у справі. Відкладено розгляд заяви арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про участь у справі. Відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 12 червня 2025 р. о 12:00 год. Зобов'язано фізичну особу ОСОБА_1 виконати вимоги ухвали суду від 02.05.2025.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу Господарського суду Житомирської області судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа №906/424/25 за заявою ОСОБА_1 (Житомирська область, Бердичівський район, с. Сингаївка) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.04.2025 у справі 906/424/25 повернуто без розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про призначення арбітражної керуючої Белінської Н.О. керуючою реструктуризацією у справі. Повернуто без розгляду заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. про участь у справі.
Судом в судовому засіданні 12.06.2025 оглянуто матеріали справи №906/424/25 за заявою ОСОБА_1 (Житомирська область, Бердичівський район, с. Сингаївка) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, витребувану з архіву Господарського суду Житомирської області для огляду в судовому засіданні.
Суд долучає до матеріалів справи копії оглянутих з матеріалів справи №906/424/25 документів, а саме, заяву про неплатоспроможність боржника від 28.03.2025 (а.с. 2-8), витяг УБКІ станом на 11.02.2025 (а.с.47), конкретизований список кредиторів (а.с.194-196 ), план реструктуризації (а.с.199-200), ухвалу суду від 17.04.2025, якою повернуто без розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (а.с.211-212).
ОСОБА_1 у судове засідання призначене на 12.06.2025 о 12:00 год не з'явився.
12.06.2025 на електронну пошту суду, через систему "Електронний суд", від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткового часу для виконання вимог ухвали суду та отримання правової допомоги від адвоката.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву боржника про відкладення розгляду справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Разом із тим, у відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заявник мотивує подане ним клопотання про відкладення розгляду справи тим, що йому необхідний додатковий час для виконання вимог ухвали суду від 23.05.2025 в частині надання документів, та час для отримання правової допомоги від адвоката.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 02.05.2025 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні, яке призначено на "23" травня 2025 р. о 11:00 год. Зобов'язано ОСОБА_1 надати до суду: - докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належних розрахунків заборгованості та зазначенням строків припинення погашення;
- докази всіх наявних у боржника кредитних зобов'язань;
- копії кредитного договору, укладеного між боржником та ТОВ "Сос кредит", договору факторингу, укладеного між ТОВ "Кредит- Капітал" та ТОВ "Мілоан";
- копії довідок кредиторів щодо заборгованості боржника перед відповідними кредиторами;
- визначити та повідомити суду дати припинення погашення боржником платежів перед кожним з кредиторів та надати докази, що ці обставини підтверджують;
- належні та допустимі докази (засвідчені; підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань; докази щомісячних витрат;
У судове засідання призначене на 23.05.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Ураховуючи обставини справи, з метою надання заявнику додаткового часу для виконання вимог ухвали суду від 02.05.2025, ухвалою суду від 23.05.2025 відкладено розгляд клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про призначення арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни керуючим реструктуризацією у справі. Відкладено розгляд заяви арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про участь у справі. Відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 12 червня 2025 р. о 12:00 год. Зобов'язано фізичну особу ОСОБА_1 виконати вимоги ухвали суду від 02.05.2025.
З матеріалів справи №906/424/25 вбачається, що ухвалою господарського суду від 01.04.2025 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було залишено без руху; встановлено фізичній особі ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме:
- надати копії кредитних договорів, укладених між боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитпромінвест", Товариством з обмеженою відповідальністю "Сос Кредит";
- надати копії договорів факторингу (відступлення права вимоги), укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сос Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредо-Аверс", між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитпромінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінбуст";
- надати копії довідок кредиторів щодо заборгованості боржника перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", Товариством з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (до заяви долучено лист, що стосується іншої фізичної особи), Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіроко Фінанс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінбуст", Товариством з обмеженою відповідальністю "Макс Кредит", Limited liability partnership Social finance care and wellbeing investments;
- визначити дати припинення погашення платежів перед кожним з кредиторів та надати докази, що ці обставини підтверджують (виписки з рахунків, тощо).
Дослідивши матеріали справи №906/424/25 та даної справи №906/568/25, судом встановлено, що ОСОБА_1 було відомо про подібні недоліки зави про неплатоспроможність, як у справі №906/424/25 та і у даній справіс№906/568/25, зокрема, щодо необхідності надати до суду разом із заявою про неплатоспроможність :
- докази всіх наявних у боржника кредитних зобов'язань;
- копії кредитних договорів, укладених між боржником та кредиторами (включаючи договори факторингу);
- копії довідок кредиторів щодо заборгованості боржника перед відповідними кредиторами;
- визначити та повідомити суду дати припинення погашення боржником платежів перед кожним з кредиторів та надати докази, що ці обставини підтверджують
та було надано достатньо часу для надання необхідних доказів.
Також суд відхиляє посилання заявника на необхідність надання додаткового часу для отримання правової допомоги від адвоката, адже як встановлено судом ОСОБА_1 до матеріалів даної справи та до матеріалів справи № 906/424/25 (а.с.154-161) додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с 84 - 90) з яких вбачається, що заявник користується послугами адвоката Кінебас О.М., відповідно до договору про надання правової допомоги № з-1/13/03/2025.
Зважаючи на викладене, за сукупністю суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 12.06.2025 про відкладення розгляду справи.
Розглянувши заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, подані боржником документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За приписами частини першої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абзац п'ятий частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питанням наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів.
Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.
Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства (у редакції, чинній на момент прийняття заяви до суду) визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (частина третя статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства).
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами першою-третьою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень частини третьої статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає про те, що він перебував у кредитних відносинах з банківськими та іншими фінансовими установами України та укладав правочини, за якими отримував послуги споживчого кредитування у вигляді грошових коштів з метою придбання споживчих товарів, робіт та послуг для задоволення власних потреб.
Повідомляє, що припинив погашення своїх кредитів в листопаді 2024, тобто упродовж більш, ніж двох місяців, не має об'єктивної фінансової можливості виконувати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у розмірі 100% місячних платежів по всіх кредитних зобов'язаннях.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку (а.с 49 на звороті), який на праві приватної власності належить матері, ОСОБА_2 відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об'єктів нерухомого майна (а.с.85).
Відповідно до довідки про склад сім'ї №24 від 12.02.2025, виданої Семенівською сільською радою (а.с.92), з ОСОБА_1 зареєстровані, але не проживають за фактичним місцем проживання:
- мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до паспорту серії НОМЕР_1 , виданого Бердичівським МРВ УМВС України в Житомирській області від 22.09.1998;
- брат - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до паспорту ІD-картки № НОМЕР_2 , орган, що видав - 1814 від 14.11.2024;
- батько - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до паспорту ІD-картки № НОМЕР_3 , орган, що видав - 1814 від 24.12.2020.
З ОСОБА_1 не зареєстровані й не проживають за фактичним місцем проживання, однак мають родинні зв'язки:
- донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , № актового запису 646, виданого Бердичівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 08.10.2019.
- колишня дружина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відмовилась надавати відомості про себе.
Станом на день подання заяви у заявника наявний транспортний засіб відповідно до довідки №б-н від 12.02.2025, виданої РСЦ ГСЦ МВС в Житомирській області (а.с.91 на звороті), а саме: ВАЗ 2109, 1990 року випуску, який з пояснень заявника був придбаний у шлюбі та належить ОСОБА_1 та його колишній дружині, ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності.
На підставі зазначеного просить суд, зокрема, відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Окрім того, положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими)).
У своїй заяві ОСОБА_1 повідомляє, що станом на сьогодні, згідно з відповідями кредиторів та особистими підрахунками розмір його заборгованості складає 529 561,01 грн.
Згідно з наданою ОСОБА_1 інформацією та відповідно до списку кредиторів в останнього наявна заборгованість перед 11 мікрофінансовими організаціями, Limited liability partnership SOCIAL FINANCE CARE AND WELLBEING INVESTMENTSЄ, ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», ТОВ "ФІНТАРГЕТ", ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», ТОВ "СОС КРЕДИТ", ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ", ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", ТОВ "ФК "ЕЙС", ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС".
Судом встановлено, що заявником на вимогу суду не надано копії кредитних договорів між боржником та ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", ТОВ "СОС КРЕДИТ", ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ".
Натомість заявником додано до заяви кредитні договори, укладені між ним та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", ТОВ "Мілоан", які у списку кредиторів взагалі не зазначені.
Крім того, оглянувши матеріали справи №906/424/25, зокрема, заяву про неплатоспроможність боржника від 28.03.2025 (а.с. 2-8), витяг УБКІ станом на 11.02.2025 (а.с.47), конкретизований список кредиторів (а.с.194-196 ), план реструктуризації (а.с.199-200) судом встановлено, що на момент подання заяви 28.03.2025 у вказаній справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначено про заборгованість на суму 470 111, 21 грн перед 21 мікрофінансовими організаціями: Limited liability partnership SOCIAL FINANCE CARE AND WELLBEING INVESTMENTS, ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», ТОВ "ФІНТАРГЕТ", ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ", ТОВ"ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", ТОВ "СІРОКО ФІНАНС", ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП", ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ", ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ», ТОВ «МАКС КРЕДИТ», ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "МІЛОАН", ТОВ "СОС КРЕДИТ".
Як зазначено вище, ухвалою суду від 17.04.2025 у справі №906/424/25 повернуто без розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Звернувшись повторно до суду 29.04.2025 із заявою про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 повідомив про заборгованість в сумі 529 561,01 грн перед 11 мікрофінансовими організаціями, Limited liability partnership SOCIAL FINANCE CARE AND WELLBEING INVESTMENTS, ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», ТОВ "ФІНТАРГЕТ", ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», ТОВ "СОС КРЕДИТ", ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ", ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", ТОВ "ФК "ЕЙС", ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС". Також заявник у своїй заяві у даній справі повідомив, що п р и п и н и в с п л а ч у в а т и к р е д и т и з л и с т о п а д а 2 0 2 4 р о к у .
При цьому, ОСОБА_1 не надано письмових пояснень щодо того, яким чином погашалась заборгованість після листопада 2024 року перед 10 кредиторами зазначених у справі 906/424/25, а саме: ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", ТОВ "СІРОКО ФІНАНС", ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП", ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ", ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ», ТОВ «МАКС КРЕДИТ», ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "МІЛОАН", оскільки заявник взагалі п р и п и н и в с п л а ч у в а т и к р е д и т и з л и с т о п а д а 2 0 2 4 р о к у та не надав жодних доказів їх погашення. Натомість долучений до матеріалів справи витяг УБКІ станом на 11.02.2025 (а.с.47), конкретизований список кредиторів у справі №906/424/25 свідчить про наявність заборгованості перед ще 10 кредиторами.
Відтак, з оглянутих матеріалів справи №906/424/25 та з поданих боржником доказів у даній справі, суд не має можливості встановити достовірність відображених заявником у конкретизованому списку кредиторів і боржників відомостей щодо дійсної кількості кредиторів, наявності (відсутності) боргових зобов'язань та відповідно підтвердження доказами припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Необхідно зазначити, що наявність боргу при ініціюванні справи про неплатоспроможність підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.
Надані заявником у якості доказів договори, укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін договорів та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами.
Отже, судом досліджено, що заявником не надано належних доказів припинення погашення ним кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, що унеможливлює дослідити строк непогашення більше двох місяців.
З огляду на зазначене, без необхідних доказів, суд не може встановити факт наявності заборгованості і як наслідок те, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Суд звертає увагу, що Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 зазначено, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог. У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).
Також, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказано, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).
До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої Кодексу України з процедур банкрутства), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства );
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 Кодексу України з процедур банкрутства );
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 Кодексу України з процедур банкрутства ).
Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказано, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).
Слід зазначити, що законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Суд зауважує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
З огляду на положення процесуального закону, господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
Згідно ч.4 ст. 119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Заявником не доведено відсутності у нього, чи неможливості отримання інших доказів (договори з усіма кредиторами, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема, банківські виписки з усіх банківських установ, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи), інші належні докази) на підтвердження наявності у нього заборгованості, які б доводили факт невиконання ним своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Збирання доказів у справі не є обов'язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про призначення арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни керуючим реструктуризацією у справі та заяву № б/н арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про участь у справі.
З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області
1. Відмовити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
2. Клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про призначення арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни керуючим реструктуризацією у справі залишити без розгляду.
3. Заяву № б/н арбітражної керуючої Белінської Наталії Олександрівни про участь у справі залишити без розгляду
Ухвала набрала законної сили 12.06.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.254- 257 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/.
Повний текст ухвали виготовлено: 16.06.2025
Суддя Макаревич В.А.