Рішення від 16.06.2025 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

РІШЕННЯ

іменем України

16.06.2025р. Справа №905/169/25 (235/5088/24)

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Кравець А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в інтересах якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович (свідоцтво № 4920 від 29.11.2017)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519)

про стягнення 100000,00 грн. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, -

в межах справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»,

розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Карауш Юлія Вікторівна (свідоцтво № 1051 від 11.07.2013)

представники учасників справи не з?явились

ВСТАНОВИВ:

30.04.2025 до господарського суду від Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшла цивільна справа № 235/5088/24 (№ провадження 2/208/1783/25) за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» 100000,00 грн. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні (вх.№ 3040/25) для розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ».

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи № 905/169/25 (235/5088/24) та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2025 передано на розгляд судді Величко Н.В.

Ухвалою господарського суду від 05.05.2025 прийнято до свого провадження цивільну справу № 235/5088/24 для розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; постановлено справу № 905/169/25 (235/5088/24) розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 16.06.2025; визнано явку представників сторін не обов'язковою; встановлено учасникам справи строк для вчинення дій процесуального характеру та вирішено інші процедурні питання.

Вказана ухвала суду вручена представнику позивача - адвокату Сакун В.А. рекомендованою поштою 15.05.2025, відповідачу - доставлена 07.05.2025 в його зареєстрований електронний кабінет в системі "Електронний суд".

З огляду на приписи статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, позивач та відповідач вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

17.05.2025 через систему “Електронний суд» від позивача, в особі представника - адвоката Сакун В.А., надійшла Уточнена позовна заява, з додатками за переліком (вх.№01-41/5035/25 від 19.05.2025), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 100000,00 грн. за період з 12.10.2020 по 27.06.2024, посилаючись на приписи ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України.

23.05.2025 через систему “Електронний суд» відповідачем подані Додаткові пояснення у справі, з додатками згідно переліку (вх.№ 01-41/5249/25 від 26.05.2025), в яких ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» заперечує проти задоволення позовних вимог повністю, посилаючись на те, що рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24.10.2023 по справі № 235/1626/23 про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.04.2020 по 11.10.2020 відповідачем виконано повністю 30.11.2023. Також вказує, що усі види виплат, належних працівнику при звільненні і після - вже були виплачені позивачу за результатом розгляду інших цивільних справ, а відтак, останній навмисно вводить суд в оману щодо можливості повторного стягнення середнього заробітку. Відповідач зауважує, що позивачем пропущений визначений ст. 233 КЗпП України тримісячний строк на звернення до суду для вирішення спору щодо стягнення середнього заробітку за цим позовом, що також є підставою для відмови в задоволенні його вимог.

У судовому засіданні 16.06.2025 сторони участі не приймали, що не перешкоджає розгляду справи згідно ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 4 статті 7 КУзПБ у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.

Позивачем не надано суду письмові пояснення щодо звернення/не звернення до господарського суду із заявою про грошові вимоги до боржника з таким самим предметом як у цьому спорі в порядку ст. 45 КУзПБ в межах справи № 905/169/25. Судом таких обставин не встановлено.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана обов'язковою, учасники справи мали достатньо часу для висловлення своєї правової позиції і надання доказів на підтвердження аргументів, тому суд вважає можливим розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами у цьому судовому засіданні в приміщенні суду у відсутність учасників справи, що не з'явились.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

В обґрунтування вимог ОСОБА_1 у позовній заяві (з урахуванням уточненої позовної заяви, документ сформований в системі “Електронний суд» 17.05.2025) посилався на те, що він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське» в період з 02.04.2018 по 10.03.2020, був звільнений за власним бажанням у зв?язку з виходом на пенсію. Всупереч ст. 116 КЗпП України відповідачем своєчасно не здійснив остаточного розрахунку з ним, у зв?язку з чим позивач звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі (справа № 235/1626/23), яку згідно рішенню від 24.10.2023 задоволено повністю, стягнуто з ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 171872,57 грн. (сума визначена після утримання обов'язкових платежів), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 130000 грн. з подальшими відрахуваннями з цієї суми податків і обов?язкових платежів, понесений судовий збір в сумі 1300 грн., та витрати на правову допомогу в сумі 6846,67 грн. Середній заробіток стягнуто за період 11.04.2020-11.10.2020. Також позивач звертався до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою про стягнення з відповідача компенсації втрати частини заробітку у зв?язку з порушенням строків їх виплати (справа № 235/3757/23), яку згідно рішення від 25.06.2024 задоволено частково, стягнуто з ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 58139,14 грн.

Позивач зазначає, що остаточний розрахунок з ним не проведено до часу подання цього позову, тому просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за період з 12.10.2020 по 27.06.2024 на підставі ст. 117 КЗпП України (в редакції що діяла до 01.07.2022), виходячи з розрахунку: 1170,46 грн. заробіток на день, кількість робочих днів 926, середній заробіток складає 1083845,60 грн., але до стягнення пред'являється 100000,00 грн.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як встановлено судом і не оспорюється сторонами, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у період з 02.04.2018 по 10.04.2020 працював у ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», звільнений за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію за віком згідно наказу № 101к від 10.04.2020, про що внесені відповідні записи до трудової книжки НОМЕР_2 .

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 жовтня 2023 року у справі № 235/1626/23 (провадження № 2/235/238/23) позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволені частково. Стягнуто з Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 171872,57 грн. (сума визначена після утримання обов'язкових платежів), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 130000 грн. з подальшими відрахуванням з цієї суми податків і обов'язкових платежів, понесений судовий збір в сумі 1300 грн., та витрати на правову допомогу в сумі 6846,67 грн. Стягнуто з Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Краснолиманське» на користь держави судовий збір в сумі 1718,72 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Цивільний суд у цьому рішенні встановив факт наявності заборгованості ТОВ «Краснолиманське» по заробітній платі перед ОСОБА_1 за період з листопада 2019 рік по квітень 2020 рік, що становить 171872,57 грн., до якої входить заробітна плата в сумі 92894,21 грн., компенсація за невикористану відпустку при звільненні за 32 календарних дні - 21026,86 грн., вихідна допомога при звільненні на пенсію - 57951,50 грн., визнав ці вимоги обґрунтованими та підтвердженим належними доказами, тому їх задовольнив.

Також встановлено, що сума середньоденної заробітної плати позивача становить 1170,46 грн., з вимогою про стягнення середнього заробітної плати за час затримки розрахунку позивач звернувся до суду 03 жовтня 2023 року. На час звернення позивача до суду з такими позовними вимогами діяли положення статті 117 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX від 01.07.2022, відповідно до яких у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. В даному випадку судом враховується строк звернення позивача до суду на момент дії закону № 2352-1Х від 01.07.2022 року. Також, враховуючи той факт, що в день звільнення 10.04.2020 року позивач працював, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, з урахуванням змін до дост. 117 КЗпП України, має обраховуватись не більш як за шість місяців: з 11.04.2020 по 11.10.2020 включно, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить: 1170,46 х 124 (робочі дні) = 145137,04 грн. Суд виходив з того, що позивач в позовній заяві сам наполягає на застосуванні принципу справедливості та пропорційності і просить стягнути на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 130000 грн., а судом розраховано середній заробіток за період з 11.04.2020 р. по 11.10.2020 р. в сумі 145137,04 грн., суд, виходячи з положень ст. 264 ЦПК України, відповідно до яких при ухваленні рішення не може вийти за межі позовних вимог, вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 130000 грн.

Вказане судове рішення сторонами не оскаржувалось і набрало законної сили 24.11.2023, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини, встановлені Красноармійським міськрайонним судом Донецької області у рішенні від 24.10.2023 у справі № 235/1626/23 мають преюдиційний характер і повторному доведенню не потребують.

З наданих до матеріалів справи доказів встановлено, що згідно платіжної інструкції № 178 від 30.11.2023 заборгованість у сумі 341590,16 грн. сплачена позивачу під час примусового виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 734476947 за виконавчим листом у справі № 235/1626/23 від 24.11.2023.

Також відомо, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2024 року у справі № 235/3757/23 (провадження № 2/235/386/24) позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника позивача Сакуна Віталія Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення компенсації втрати частини заробітку до моменту фактичного розрахунку - задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 58139 (п'ятдесят вісім тисяч сто тридцять дев'ять) гривень 14 (чотирнадцять) копійок. Судові витрати по справі, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, віднесені на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» стягнувши з відповідача на користь держави судовий збір в сумі в сумі 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень 27 (двадцять сім) копійок. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У цьому рішенні суд встановив, що стягнута з ТОВ «Краснолиманське» згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24.10.2023 у справі № 235/1626/23 заборгованість сплачена позивачу в повному обсязі 30.11.2023, що не оспорюється сторонами по справі. Оскільки відповідачем були порушені строки виплати позивачу заробітної плати за період з листопада 2019 по квітень 2020 року, а виплачена у листопаді 2023 року, суд вважав, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини заробітної плати відповідно до статей 1-3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», яка за розрахунком суду, підлягає стягненню на користь позивача і становить 58139,14 грн.

Вказане судове рішення сторонами також не оскаржувалось, набрало законної сили 26.07.2024, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України, та встановлені таким рішенням обставини мають преюдиційний характер і повторному доведенню не потребують згідно ст. 75 ГПК України.

Згідно наявної в матеріалах справи постанови від 08.08.2024 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича про закінчення виконавчого провадження № 75703409 за виконавчим листом № 235/3757/23 виданим 26.07.2024, виконавчий документ є виконаним в повному обсязі.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи позивача про те, що відповідач не провів з ним розрахунок до часу подання позову у справі, що розглядається.

Предметом спору у цій справі є вимога ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.10.2020 по 27.06.2024 у сумі 100000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні, факт проведення з ним остаточного розрахунку та встановлення вини.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України, у редакції, що діяла на дату виникнення спірних правовідносин, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (Офіційне тлумачення положення частини першої статті 233 див. в Рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22.02.2012).

Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22.02.2012 вирішено в аспекті конституційного звернення положення частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 559/321/16-ц (провадження №14-367цс18) встановлений статтею 233 КЗпП України строк звернення до суду застосовується незалежно від заяви сторін.

Вказаний строк застосовується судом незалежно від наявності заяви відповідача про застосування такого строку, оскільки відповідно до частини першої статті 9 ЦК України норми цього Кодексу у трудових спорах можуть застосовуватися лише субсидіарно, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Тоді як строки звернення до суду у КЗпП України передбачені окремо.

Як свідчать матеріали цієї справи, до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з вимогами до ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що розглядається господарським судом в межах справи про банкрутство, позивач звернувся в системі «Електронний суд» 27.06.2024 (через 7 місяців з дня примусового виконання судового рішення у справі № 235/1626/23), тобто з порушенням встановленого законом тримісячного строку з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22.02.2012, в той час коли позивач мав право звернутись до суду із цим позовом в період 01.12.2023-01.03.2024. Пояснень щодо пропуску такого строку позивачем надано не було.

Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов'язок позивачем не виконаний, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

За встановлених обставин господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 16.06.2025.

Суддя Н.В. Величко