61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
05.06.2025 Справа №905/100/25
Господарський суд Донецької області, у складі судді Демідової П.В., при cекретарі судового засідання (помічнику судді, за дорученням) Курило Є.П., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №905/100/25
за позовом: Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство», м.Краматорськ, Донецька область,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Містдорбуд», м.Краматорськ, Донецька область,
про стягнення заборгованості в сумі 5 974 604,91грн.
Представники сторін:
від позивача: Левченко С.М. (в режимі відеоконференції) - адвокат, на підставі ордеру;
від відповідача: Мишолов Р.О. (в режимі відеоконференції) - самопредставництво.
Позивач, Комунальне підприємство «Автотранспортне підприємство», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Містдорбуд» про стягнення заборгованості в сумі 5 974 604,91грн, з яких: 776 587,72грн - основний борг; 430 734,29грн - пеня; 178 939,51грн - інфляційні втрати; 56 226,97грн - 3% річних; 4 532 116,42грн - збитки, заподіяні втратою та пошкодженням майна.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Донецької області №9 від 21.02.2022, в частині сплати орендних платежів за надане в оренду майно в сумі 776 587,72грн, що також стало підставою для нарахування 3% річних, інфляційний втрат та пені. Крім того, у зв'язку з пошкодженням та втратою, переданого в оренду майна, позивачем заявлено до стягнення збитки в загальній сумі 4 532 116,42грн.
Господарський суд ухвалою від 11.02.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі 905/100/25; визначив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 11.03.2025 року.
Господарський суд ухвалою від 11.02.2025 запропонував відповідачу у строк до 05.03.2025 надати суду відповіді на поставлені позивачем у позові питання у формі заяви свідка, з підтверджуючими документами та доказами її направлення позивачу.
26.02.2025 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якій він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що: відповідач був позбавлений можливості користуватись орендованим транспортними засобами, про що повідомив позивача шляхом направлення на його адресу листа №35 від 20.03.2022, який є повідомленням про настання форс-мажорних обставин та заявою на звільнення від сплати орендної плати, на підставі ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України; настання форс-мажорних обставин підтверджується сертифікатом ТПП №1400-24-1594 про форс-мажорні обставини; втрата та пошкодження орендованого майна відбулося на окупованій території поза волею відповідача, за відсутності його вини, у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, що унеможливило повернення майна, у зв'язку з чим відповідач звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язання, стягнення пені та відшкодування збитків; шкода завдана позивачу російською федерацією, у зв'язку з чим ТОВ «Компанія Містдорбуд» є неналежним відповідачем в частині позовних вимог про стягнення збитків; висновок експерта має суперечливу інформацію в частині огляду транспортних засобів, при визначені остаточної вартості збитків не враховано амортизацію, пробіг, вік та дані про вартість, визначені в договорі поставки №17 від 01.04.2019 укладеного між позивачем та ПП «ВКП «Альфатекс».
10.03.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів відправки листа №35 від 20.03.2022 та отримання його позивачем; спірні автомобілі були передані відповідачу на підставі актів від 23.02.2022, та не могли бути передані ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія» для експлуатації згідно договору №1 від 04.01.2022 та знаходитись на складі у Маріупольському районі; відповідачем не надано жодних підтверджуючих документів про передачу автомобілів третій особі та надання послуг саме в Маріупольському районі; орендар не має права передавати в суборенду майно, у зв'язку з чим договір на послуги №1 від 04.01.2022, який за своєю суттю є договором суборенди є нікчемним з моменту укладення, оскільки укладений в порушення вимог договору оренди №9 від 21.02.2022, Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядку передачі майна; сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин, такі обставини мають оцінюватись з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами; витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів у розумінні ст.84 КПК, а лише підтверджує факт фіксації правоохоронними органами фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінального правопорушення; лист відповідача№43 від 20.10.2022 суперечить інформації наданій у листі 2-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 26.06.2024 №78/2/13-2938 оскільки факт втрати машини МДКЗ-17 НОМЕР_1 та обладнання до машин НОМЕР_2 та НОМЕР_3 не встановлено, триває досудове розслідування; щодо стягнення орендної плати позивач посилається на постанову Верховного суду в аналогічній справі 905/1734/23, в якій стягнуто відповідну плату на користь позивача; відповідачем не заявлялась повторна експертиза, не було спростовано висновки експерта, а тому він є належним доказом для розрахунку збитків.
Господарський суд ухвалою від 11.03.2025 клопотання позивача від 10.03.2025 року про витребування доказів задовольнив; витребував у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Місторбуд» оригінали листа №35 від 20.03.2022 року, фіскального чеку, опису із штемпелем Укрпошти та накладної про направлення поштового відправлення №0210512688769; відклав підготовче засідання на 08.04.2025 року.
Господарський суд ухвалою від 08.04.2025 продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів; відклав підготовче засідання на 16.04.2025 року.
08.04.2025 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про застосування позовної давності до вимог, що стосуються стягнення збитків за втрату обладнання та штрафних санкцій.
15.04.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли:
-додаткові пояснення у справі, в яких він, зокрема зазначає, що 15.02.2022 спірні машини повернуті позивачу у місті Краматорськ та передані на зберігання ФОП Осипі С.М. до передачі автомобілів 23.02.2022 відповідачу після укладення договору оренди №9 від 21.02.2022, що виключає можливість їх передачі третій особі за договором №1 від 04.01.2022; відповідач та ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія» є пов'язаними та заінтересованими особами, оскільки мають спільних засновників та кінцевого бенефіціарного власника, у зв'язку з чим договір №1 від 04.01.2022 не може прийматись судом у якості належного доказу і є недійсним; згідно листа ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 10.04.2025 №78/2/1/78/213/1-1218 досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12022052640000023 (об'єднаного з №12022052390000938 від 08.10.2022) за зверненням ТОВ «Компанія Містдорбуд» здійснюється тільки по втраті двох автомобілів НОМЕР_1 та НОМЕР_4 , при цьому відомості щодо проведення досудового розслідування в рамках по пошкодженню та втраті обладнання машин НОМЕР_5 , НОМЕР_6 відсутні;
-заперечення на заяву про застосування позовної давності.
Господарський суд ухвалою від 16.04.2025 відклав підготовче засідання на 06.05.2025 року; запропонував відповідачу в строк до 01.05.2025 року висловити свою позицію щодо додаткових пояснень та клопотання позивача від 15.04.2025.
02.05.2025 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява, в якій він зазначає, що відповідно до договорів оренди №1 від 15.04.2021 та №9 від 21.02.2022 спірні автомобілі фактично знаходились у володінні ТОВ «Компанія Містдорбуд» безперервно, при цьому навіть повернення техніки позивачу в період з 15.02.2022 по 23.02.2022 не свідчить про неможливість її перебування в смт.Мангуш Маріупольського району після підписання договору №1 від 04.01.2022 з ТОВ «ПУДБК» на момент настання обставин втрати; укладений з ТОВ «ПУДБК» договір передбачає надання послуг з екіпажем, у зв'язку з чим не є договором суборенди та спрямований на настання реальних наслідків, внаслідок чого твердження позивача про недійсність договору є необґрунтованою; ТОВ «ПУДБК» листом від 30.04.2025 №30/04/2 підтверджує факт наявності взаємовідносин та зберігання техніки на складі у смт. Мангуш.
Господарський суд ухвалою від 06.05.2025 у задоволенні заяви Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство» б/н від 15.04.2025 про виклик свідка відмовив; закрив підготовче провадження по справі №905/100/25 та призначив розгляд справи по суті на 27.05.2025 року о 13:00 год.
В судовому засіданні 27.05.2025 за участю представників сторін оголошено перерву до 05.06.2025.
Представник позивача в судове засідання з'явилась, брала участь у засіданні в режимі відеоконференції, підтримала заявлені позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання з'явилась, брала участь у засіданні в режимі відеоконференції, заперечувала проти заявлених позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Заслухавши присутніх представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд, -
01.04.2019 між Комунальним підприємством «Автотранспортне підприємство» (покупець) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційне підприємство «Альфатекс» (постачальник) укладено договір поставки №17, відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю «Машина дорожня комбінована МДКЗ (або еквівалент)» (за кодом ДК 021:2015:34140000-0 - Великовантажні мототранспортні засоби) (надалі - товар), а покупець сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток №1), що додається до договору і є його невід'ємною частиною.
Відповідно до специфікації товару, яка є додатком №1 до договору №17 від 01.04.2019 постачальник зобов'язується передати покупцю наступний товар: машина дорожня комбінована МДКЗ-17 з піскорозкидальним обладнанням та поворотним відвалом на базі самоскида МАЗ-6501С5 у кількості 6 шт., з ціною за одиницю без ПДВ 2 075 000,00грн, всього сума - 14 940 000,00грн, з ПДВ; машина дорожня комбінована МДК-17 піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом на базі самоскида МАЗ-6501С5 у кількості 6 шт., з ціною за одиницю без ПДВ 2 091 666,66грн, всього сума - 15 060 000,00грн, з ПДВ.
Згідно з п.1.7 порядку приймання-передачі товару, гарантійні зобов'язання, які є додатком №3 до договору №17 від 01.04.2019, право власності на товар від постачальника до покупця переходить після передачі товару та підписання сторонами акту приймання-передачі товару та повної оплати за товар.
22.04.2019 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору поставки №17 від 01.04.2019, якою внесли зміни до додатку №1 та додатку №4 договору в частині найменування машини.
На виконання умов вказаного договору Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Альфатекс» передало у власність, а Комунальне підприємство «Автотранспортне підприємство» прийняло обумовлений товар на загальну суму 30 000 000,00грн, що підтверджується актами приймання-передачі від 16.04.2019 та від 22.04.2019, видатковими накладними № 43 від 16.04.2016 на суму 14 940 000,00грн та №44 від 22.04.2019 на суму 15 060 000,00грн, рахунками на оплату №42 від 16.04.2019 та №43 від 22.04.2019, а також свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу.
21.02.2022 між Комунальним підприємством «Автотранспортне підприємство» (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Містдорбуд» (орендар, відповідач) укладено договір оренди майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Донецької області №9, який складається зі змінюваних умов договору (розділ А, умови) та незмінюваних умов договору.
Згідно з п.4.1 розділу А договору, інформація про об'єкт оренди - індивідуально визначене майно, передбачено додатком №1 до договору.
Пунктом 6.1 розділу А договору передбачено, що балансова залишкова вартість майна (частина 1 статті 8 Закону) складає без ПДВ 5 535 151грн 94грн (п'ять мільйонів п'ятсот тридцять п'ять тисяч сто п'ятдесят одна гривня 94 копійки).
Страхова сума, сума яка дорівнює балансовій залишковій вартості майна, складає без ПДВ 5 535 151грн 94грн (п'ять мільйонів п'ятсот тридцять п'ять тисяч сто п'ятдесят одна гривня 94 копійки) (п.6.2.1 розділу А договору).
Орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, за базовий місяць грудень 2021 року. Сума, грн, без ПДВ 120 000грн 00коп (сто двадцять тисяч гривень 00 копійок). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.9.1 розділу А договору).
Розмір авансового орендного платежу складає 2 (дві) місячні орендні плати, сума, грн, без ПДВ 240 000грн 00коп (двісті сорок тисяч гривень 00 копійок) (п.10.1 розділу А договору). Сума забезпечувального депозиту: 2 дві місячні орендні плати, але в будь-якому випадку у розмірі не меншому, ніж розмір мінімальної заробітної плати станом на перше число місяця, в якому укладається цей договір: сума, грн, без ПДВ 240 000грн 00коп (двісті сорок тисяч гривень 00 копійок) (п.11 розділу А договору).
Договір діє з 21 лютого 2022 року по 22 лютого 2023 року включно (п.12.1 розділу А договору).
Відповідно до п.1.1 договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 умов.
Згідно з п.п.2.1, 2.2 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і орендодавцем одночасно із підписанням цього договору. Передача майна в оренду здійснюється за його страховою вартістю, визначеною у пункті 6.2 умов.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 розділу А. змінювані умови договору (далі - Умови). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування обладнання). Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із надавачами таких послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
Відповідно до п.п.3.3, 3.4, 3.5 договору, орендар сплачує оренду плату в порядку та строки визначені договором. Орендар сплачує орендну плату на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) орендодавця. Орендодавець виставляє акт виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму орендної плати, із зазначенням орендної плати, ПДВ нараховується на загальну суму орендної плати згідно з чинним законодавством. Орендар сплачує орендодавцю належну йому частину орендної плати разом із ПДВ, нарахованим на загальну суму орендної плати до 15 числа включно. У дату укладання цього договору або до такої дати орендар сплачує орендодавцю авансовий платіж та суму забезпечувального депозиту за кількість місяців та у розмірі, зазначеному у пункті 10.1 розділу А. Змінювані умови договору.
На суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (п.3.8). Припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплати заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції (п.3.10).
Згідно з п.4.1 договору оренди, у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний: протягом 3 робочих днів повернути орендоване майно орендарю відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна, в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або здійснено капітальний ремонт - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом; сплатити орендодавцю орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна із оренди, пеню нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди; відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (і в межах сум, що перевищують суму страхового відшкодування, якщо воно поширюється на такі випадки погіршення стану або втрати орендованого майна) або в разі демонтажу або іншого вилучення невід'ємних поліпшень/капітального ремонту.
Пунктами 4.2, 4.4 договору передбачено, що протягом 3 робочих днів з моменту припинення або розірвання цього договору орендодавець зобов'язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором, в акті повернення з оренди орендованого майна. Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання орендодавцем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
Відповідно до п.п.4.6, 4.7 договору, з метою виконання зобов'язань орендаря за цим договором, в день підписання цього договору орендар сплачує на рахунок орендодавця забезпечувальний депозит в розмірі, визначеному у пункті 11 розділу А. Змінювані умови договору, орендодавець повертає забезпечувальний депозит орендарю протягом 5 робочих днів після отримання від орендаря примірника акту повернення з оренди орендованого майна, підписаного без зауважень, або здійснює вирахування сум, визначених у пункті 4.9 цього договору, у випадку наявності зауважень орендодавця.
Орендар зобов'язаний забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки (п.6.2 договору).
Договір укладено на строк, визначений у пункті 12 умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п.12.1 договору).
Перелік майна, яке передається в оренду відповідно до результатів електронного аукціону №LLE001-UA-2022012-99636 від 31.01.2022 року, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Донецької області, визначено у додатку №1 договору оренди майна №9 від 21.02.2022, а саме: машина дорожня комбінована МДКЗ-17 з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом на базі самоскида МАЗ-6501С5, марки СБМ, модель МДКЗ 17-07, номер кузова (шасі): НОМЕР_7 , державний номерний знак: НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: серія НОМЕР_8 видане ТСЦ 1444; машина дорожня комбінована МДКЗ-17 з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом на базі самоскида МАЗ-6501С5, марки СБМ, модель МДКЗ 17-07, номер кузова (шасі): НОМЕР_9 , державний номерний знак: НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: серія НОМЕР_10 видане ТСЦ 1444; машина дорожня комбінована МДКЗ-17 з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом на базі самоскида МАЗ-6501С5, марки СБМ, модель МДКЗ 17-07, номер кузова (шасі): НОМЕР_11 , державний номерний знак: НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: серія НОМЕР_12 видане ТСЦ 1444.
23.02.2022, згідно актів приймання передачі транспортних засобів по договору оренди №9 від 21.02.2022, орендодавець передав, а орендар прийняв обумовлені договором транспортні засоби, разом з перерахованим обладнанням.
На виконання умов договору позивачем складено акти надання послуг та рахунки на оплату на загальну суму 1 064 587,72грн, а саме: №20 від 28.02.2022 на суму 30 857,15грн, №27 від 31.03.2022 на суму 150 480,00грнгрн, №30 від 30.04.2022 на суму 155 144,88грн, №37 від 31.05.2022 на суму 159 333,78грн, №44 від 30.06.2022 на суму 164 273,12грн, №57 від 31.08.2022 на суму 165 423,04грн, №58 від 09.09.2022 на суму 167 242,69грн та №61 від 31.10.2022 на суму 56 806,76грн; №62 від 31.10.2022 (з 01 по 08 жовтня 2022) на суму 15 026,30грн. На вказаних актах підпис орендаря відсутній.
В підтвердження направлення зазначених актів та рахунків відповідачу позивачем долучено скріншоти електронної пошти, згідно з якими акти за січень-квітень 2022 направлені 31.05.2022 та акти наданих послуг - 19.07.2022 на електронну адресу відповідача. Також, акти та рахунки за період лютий-жовтень 2022, акт звірки взаємних розрахунків за період 01.02.2022-09.05.2023 направлені на юридичну адресу відповідача 18.05.2023.
Відповідно до акту від 22.03.2022 повернення майна з оренди транспортних засобів по договору оренди №9 від 21.02.2022 ТОВ «Компанія Містдорбуд» у місті Краматорськ передло, а КП «Автотранспортне підприємство» прийло машину дорожню комбіновану МДКЗ 17, з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом на базі самоскида МАЗ-6501С5, державний номерний знак НОМЕР_6 , номер шасі кузова НОМЕР_11 помаранчевого кольору (одна одиниця), разом з обладнанням за переліком, при цьому піскорозкидальне обладнання 1 комплект, швидкісний відвал 1шт. - відсутні.
Згідно з актом від 22.03.2022 повернення майна з оренди транспортних засобів по договору оренди №9 від 21.02.2022 ТОВ «Компанія Містдорбуд» у місті Краматорськ передало, а КП «Автотранспортне підприємство» прийняло машину дорожню комбіновану МДКЗ 17, з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом на базі самоскида МАЗ-6501С5, державний номерний знак НОМЕР_5 , номер шасі кузова НОМЕР_7 помаранчевого кольору (одна одиниця), разом з обладнанням за переліком, при цьому піскорозкидальне обладнання 1 комплект, швидкісний відвал 1шт. - відсутні.
ТОВ «Компанія Містдорбуд» листом №43 від 20.10.2022 «У доповнені до листа від 20 березня 2022 №35» повідомило про втрату контролю, зокрема над автомобілем дорожнім комбінованим з піскорозкидальним обладнанням СБМ МДКЗ 17-07, д.н.з. НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_9 , який знаходився у його володінні та користуванні відповідно до договору та про звернення 08.10.2020 з повідомленням про вчинення злочину до Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області та реєстрацію кримінального провадження від 08.10.2022 №12022052390000938 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України. В зазначеному листі відповідач також просить звільнити його від сплати плати за оренду транспортними засобами, у зв'язку зі змінами у соціально-економічному становищі країни, що негативно вплинули на здатність продовжувати її сплату. До вказаного листа долучено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження №12022052390000938 на 1 (одному) аркуші.
Порушення відповідачем умов договору оренди майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Донецької області №9 від 21.02.2022, в частині сплати орендних платежів за надане в оренду майно в сумі 776 587,72грн стало підставою для нарахованя 3% річних, інфляційні втрати та пеня, а також пошкодження та втрата, переданого в оренду майна, що завдало збитків на суму 4 532 116,42грн стало підставою для звернення позивача до суду.
Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди рухомого майна, що належить до комунальної форми власності, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України, глави 30 Господарського кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відносини, які виникають з договору оренди передбачають взаємні права та обов'язки сторін, в тому числі передачу відповідного майна та здійснення орендарем плати за володіння і користування орендованим майном на час дії такого договору.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору оренди позивач передав, а відповідач прийняв 3 машини дорожні комбіновані МДКЗ-17 з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом на базі самоскида МАЗ-6501С5, марки СБМ, модель МДКЗ 17-07 з державними номерними знаками НОМЕР_5 , НОМЕР_4 , НОМЕР_6 , що підтверджується актами приймання передачі транспортних засобів від 23.02.2022 по договору оренди №9 від 21.02.2022.
Приписами статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
За умовами договору оренди орендар сплачує орендну плату на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) орендодавця, в якому зазначається загальна сума орендної плати та ПДВ, яке нараховується на загальну суму орендної плати згідно з чинним законодавством. Сплата орендодавцю належної йому частини орендної плати разом із ПДВ, нарахованим на загальну суму орендної плати здійснюється до 15 числа включно.
З наданих позивачем актів та рахунків вбачається, що за період лютий-жовтень 2022 (по 08.10.2022) сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції та ПДВ, яка підлягала сплаті відповідачем складає 1 064 587,72грн. Відповідні акти та рахунки неодноразово направлялись на електронну адресу відповідача зазначену ним в якості адреси офіційного листування за договором, проте всупереч умовам договору відповідачем не виконано своїх зобов'язань з оплати орендованого комунального майна.
При цьому, згідно з розрахунком заборгованості з орендної плати, орендодавець врахував в якості погашення заборгованості суму авансового орендного платежу (забезпечувального депозиту) в розмірі 288 000,00грн, у зв'язку з чим нарахована позивачем сума заборгованості з орендної плати склала 776 587,52грн.
Матеріали справи містять акти про повернення 2 машин дорожніх комбінованих МДКЗ 17-07, з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом на базі самоскида МАЗ-6501С5 з державними номерними знаками НОМЕР_6 та НОМЕР_5 22.03.2022, машина дорожня комбінована МДКЗ 17-07, з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом на базі самоскида МАЗ-6501С5 з державним номерним знаком НОМЕР_4 станом на теперішній час не повернута.
У поданому відзиві відповідач зазначає, що був позбавлений можливості користуватись орендованим транспортними засобами, про що повідомив позивача шляхом направлення на його адресу листа №35 від 20.03.2022, який є повідомленням про настання форс-мажорних обставин та заявою на звільнення від сплати орендної плати, на підставі ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України.
Позивач у додаткових пояснення заперечує проти факту отримання листа відповідача №35 від 20.03.2022 та зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів його відправки та отримання позивачем, оскільки опис вкладення поштового відправлення 0210512688769 не містить відбитку календарного штемпеля ВПЗ 02105 Укрпошти, копія накладної наданої відповідачем не містить зверху назви Укрпошта, логотипу, немає штрих коду, накладна обрізана знизу.
Згідно з ч.6 ст.91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Враховуючи викладене, суд ухвалою від 11.03.2025 задовольнив клопотання позивача від 10.03.2025 року про витребування доказів та витребував у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Місторбуд» оригінали листа №35 від 20.03.2022 року, фіскального чеку, опису із штемпелем Укрпошти та накладної про направлення поштового відправлення №0210512688769.
В додаткових пояснення відповідач зазначив про неможливість надання оригіналу листа №35 від 20.03.2022, у зв'язку з його направленням позивачу та про відсутність оригіналів фіскального чеку, опису та накладної про направлення поштового відправлення № 0210512688769. Також, відповідач зазначив, що вжиття заходів щодо отримання від АТ «Укрпошта» дублікатів вказаних документів не дали результатів, оскільки пройшло більше 6 місяців від дати приймання відправлення у відділенні поштового зв'язку до пересилання, в підтвердження чого надано листи АТ «Укрпошта» від 04.03.2025 №1853-Т-2025022710045-В та від 21.03.2025 №1853-Т-2025022710048-В.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про поштовий зв'язок» послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.19 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 №270 в редакції чинній станом на дату направлення спірного листа (далі-Правила) внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п.59 Правил). У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення (п.61 Правил).
З наданої копії опису про відправлення листа №35 від 20.03.2022 неможливо встановити чи нанесений відбиток календарного штемпеля з датою належить оператору надання послуг «Укрпошта» та взагалі чи є вказане відбитком.
Статтею 1 Закону України «Про поштовий зв'язок» визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Відповідачем не надано фіскальний чек в підтвердження надання послуг зв'язку, а надана накладна «приймання» не містить назви оператора поштового зв'язку в розділі з номером документу, що ставить під сумнів складення накладної оператором, приймання та відправлення спірного листа позивачу. Крім того, на накладній відсутній штрих-код, за яким можливо ідентифікувати відділення оператора та номер накладної.
В ході підготовчого провадження судом було звернуто увагу на те, що надані копії поштових документів засвідчені директором відповідача з поміткою «Згідно з оригіналом 22.04.2024». На питання суду о правомірності такої відмітки, відповідач не надав ґрунтовних пояснень, а лише послався на втрату цих документів.
З огляду на викладене, враховуючи положення ч.6 ст.91 ГПК України, копія листа №35 від 20.03.2022 року, опису із штемпелем Укрпошти та накладної про направлення поштового відправлення №0210512688769 не приймається судом до уваги в якості доказу по справі.
Відповідно до ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
У відзиві та поданих додаткових поясненнях відповідач зазначає, що неможливість використання спірного майна зумовлена форс-мажорними обставинами, оскільки станом на 24.02.2022 автотранспортні засоби з обладнанням знаходились на території Донецької області, Маріупольського району, смт.Мангуш, відповідно до договору №1 від 04.01.2022 укладеного між відповідачем та ТОВ «Перша українська дорожньо-будівельна компанія» про надання послуг техніки. Спірна техніка зберігалась в складському приміщенні, яке перебувало в користуванні у ТОВ «Перша українська дорожньо-будівельна компанія», в смт.Мангуш та представники збройних-формувань країни-агресора протиправно заволоділи майном, в результаті чого відповідачем втрачено контроль над машиною дорожньою комбінованою МДКЗ-17 з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом на базі самоскида МАЗ - 6501С5, марка (модель) СБМ, МДКЗ 17-07, з державним номерним знаком НОМЕР_4 , а також обладнанням до машин дорожніх комбінованих МДКЗ-17 з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом на базі самоскида МАЗ - 6501С5, марка (модель) СБМ, МДКЗ 17-07, НОМЕР_5 (піскорозкидальне обладнання 1 комплект, швидкісний відвал -1 шт.) та АН 2440 КТ (піскорозкидальне обладнання 1 комплект, швидкісний відвал -1 шт.).
В підтвердження викладеного відповідачем долучено до матеріалів справи копії наступних документів: договору №1 на послуги спецтехніки від 04.01.2022, укладений з ТОВ «Перша українська дорожньо-будівельна компанія», з додатком; договору №3 оренди нерухомого майна або іншого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Мангушської селищної територіальної громади та знаходиться на балансі КП «Мангушське УКП» від 16.09.2021, укладеного між КП «Мангушське УКП» та ТОВ «Перша українська дорожньо-будівельна компанія»; договору оренди майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Донецької області №1 від 15.04.2021, укладений між сторонами, з додатком №1; витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №КП 12022052390000938 від 08.10.2022; листа Служби безпеки України від 26.06.2024 №78/2/13-2938нт; листа ТОВ «Перша українська дорожньо-будівельна компанія» №21/05-5 від 22.04.2025.
Позивач у додаткових поясненнях зазначає, що спірні автомобілі були передані відповідачу 23.02.2022, що підтверджується актами приймання-передачі та унеможливлює їх передачу та експлуатацію ТОВ «Перша українська дорожньо-будівельна компанія» згідно договору №1 від 04.01.2022, а також знаходження на складі у Маріупольському районі; відсутні документи в підтвердження передачі ТОВ «Перша українська дорожньо-будівельна компанія» та використання й надання робіт саме в Маріупольському районі. Крім того, договір на послуги спецтехніки №1 від 04.01.2022 р. є за своєю суттю договором суборенди, у зв'язку з чим відповідачем порушено вимоги договору оренди №9 від 21.02.2021, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та Порядку передачі майна в оренду, оскільки вказані автомобілі були передані без згоди позивача, що свідчить про нікчемність укладеного договору.
Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 у справі № 910/14244/20 зазначив, що для застосування частини 6 статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.
Отже, при оцінці судом таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а обов'язком орендаря є доведення належними та допустимими доказами наявність тих обставин, на які він посилається, як на такі, що підтверджують факт неможливості використання ним орендованого майна з незалежних від нього причин.
Правова позиція стосовно застосування приписів частини 6 статті 762 ЦК України є сталою і послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/8040/20, № 616/41/20, № 910/14244/20, № 911/1064/21.
При цьому, незалежними від волі орендаря обставинами є, зокрема, незаконне захоплення майна іншою особою, неповідомлення орендодавцем орендаря про права третіх осіб на майно (наприклад, право застави, при реалізації якого може накладатися арешт на майно, що унеможливлює доступ орендаря до нього), аварійний чи незадовільний технічний стан майна, правомірне зайняття приміщення третьою особою на підставі договору оренди, раніше укладеного з орендодавцем.
При настанні таких обставин вже після укладення договору оренди доказами на підтвердження неможливості використання майна можуть бути, зокрема, сертифікат торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин, документально оформлені результати розгляду заяв та скарг до правоохоронних органів, акт державного виконавця про арешт майна та його передачу третій особі на відповідальне зберігання, судове рішення у справі за позовом про усунення перешкод у користуванні майном, висновок судової експертизи про аварійний стан об'єкта оренди, рішення компетентного державного органу про початок його реконструкції, реставрації чи капітального ремонту тощо.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №910/10657/19 та від 05.06.2018 у справі №905/1601/17.
В підтвердження виникнення форс-мажорних обставин відповідачем долучено до матеріалів справи сертифікат Донецької торгово-промислової палати №1400-24-1594 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за вих.№115/12.1-17-03 від 21.08.2024
Згідно з сертифікатом №1400-24-1594 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за вих.№115/12.1-17-03 від 21.08.2024 Донецька торгово-промислова палата засвідчила наступні форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року; активні бойові дії на території Маріупольського району, Донецької обл., з 24.02.2022 та тимчасова окупація з 05.03.2022 по теперішній час; втрата контролю над майном, що знаходилось за адресою: Донецька обл., Маріупольський р-н, смт.Мангуш, вул.Поштова, 14, щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: неможливість використовувати орендоване майно, внаслідок втрати контролю, повернути орендоване майно: машину дорожню комбіновану МДКЗ-17 з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом на базі самоскида МАЗ-6501С5, марка (модель) СБМ, МДКЗ 17-07, номер кузова (шасі) НОМЕР_13 , державний номерний знак НОМЕР_4 (з обладнанням згідно акту приймання-передачі транспортних засобів від 23 лютого 2022 року); обладнання до машини дорожньої комбінованої МДКЗ-17, марка (модель) СБМ, МДКЗ 17-07, номер кузова (шасі) НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_5 : піскорозкидальне обладнання - 1 комплект, швидкісний відвал - 1шт.; обладнання до машини дорожньої комбінованої МДКЗ, марка (модель) СБМ, МДКЗ 17-07, номер кузова (шасі) НОМЕР_14 , державний номерний знак НОМЕР_6 : піскорозкидальне обладнання - 1 комплект, швидкісний відвал - 1шт.; неможливість застрахувати майно протягом 10 календарних днів з дати укладення договору оренди - до 03.03.2022 включно, внаслідок втрати над ним контролю. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 24 лютого 2022 року; дата закінчення - тривають на 21 серпня 2024 року.
Разом з цим, суд враховує, що Верховний Суд неодноразово зауважував у постановах від 07.06.2023 у справі № 912/750/22, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 та від 13.12.2023 у справі № 922/193/23, що сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Суд критично ставиться до сертифікату ТПТ, яким встановлено неможливість виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди, оскільки надані суду докази свідчать про інше.
Так, як вбачається з наданих до матеріалів справи доказів, 15.04.2021 між сторонами укладено договір оренди майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Донецької області №1, за умовами якого КП «Автотранспортне підприємство» передав, а ТОВ «Компанія Містдорбуд» прийняло у строкове платне користування майно, зазначене у п.4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у п.6 Умов. Згідно переліку майна, яке передається в оренду, передачі підлягали машини дорожні комбіновані МДКЗ-17 з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом на базі самоскида МАЗ - 6501С5, марка (модель) СБМ, МДКЗ 17-07, з державними номерними знаками НОМЕР_5 , НОМЕР_4 , НОМЕР_6 . Строк дії договору з 15.04.2021 по 31.12.2021.
За змістом вказаного договору відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути позивачу зазначену будівельну техніку після закінчення строку дії договору.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав прийняті зобов'язання та 04.01.2022 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша українська дорожньо-будівельна компанія» (замовник) договір №1 на послуги спецтехніки.
Згідно з п.1.1 вказаного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за заявкою замовника, яка направляється у письмовому вигляді (факсом) або усно, протягом визначеного в договорі строку надавати послуги щодо експлуатації будівельних машин та механізмів з обладнанням (надалі по тексту - техніка), зазначених в специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною, без екіпажу, технічно-справному стані для використання її у виробничій діяльності замовника, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги. Далі за текстом договору сторони визначили, що послуги надаються з екіпажем відповідача.
Місце зберігання техніки визначене сторонами в складському приміщенні замовника за адресою: 87400, Донецька область, Маріупольський район, смт.Мангуш, вулиця Поштова, буд.14, яке знаходиться у користуванні у ТОВ “ПУДБК» відповідно до договору оренди від 16 вересня 2021 №3, укладеного з Комунальним підприємством “Мангушське управління комунальними підприємствами».
У специфікації, яка додатком до договору №1 на послуги спецтехніки від 04.01.2022, визначено перелік 6 одиниць техніки, якими надаватимуться послуги, в тому числі 3 одиниці спірного орендованого майна.
В ході судового розгляду відповідач неодноразово наполягав на тому, що саме цей договір свідчить про те, що спірна будівельна техніка знаходилась в смт.Мангуш безперервно з 4.01.2022 до повномасштабного вторгнення, в підтвердження чого надав в лист №30/04/2 від 30.04.2025 ТОВ «Перша українська дорожньо-будівельна компанія» в про зберігання техніки у складському приміщенні після підписання договору на послуги спецтехніки №1 від 04.01.2022.
Не даючи правову оцінку зазначеному договору надання послуг, суд зауважує, що з 31.12.2022 року до 23.02.2022 року спірна будівельна техніка знаходилась у відповідача безпідставно, про що свідчать також письмові вимоги позивача про її повернення. Отже, суд вважає, що ці докази свідчать більш про винні дії відповідача та впливають на причино-наслідковий зв'язок між заявленим збитками та виною відповідача.
Проте, згідно з актами повернення оренди транспортних засобів від 15.02.2022 до договору оренди №1 від 15.04.2021 спірні машини були повернуті позивачу.
За актом приймання-передачі майна на зберігання від 15.02.2022, укладеного на виконання договору відповідального зберігання майна №1/22 від 03.01.2022 між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Осипою Сергієм Миколайовичем (зберігач), автомобілі з державними номерними знаками НОМЕР_5 , НОМЕР_4 , НОМЕР_6 передані позивачем зберігачу, з місцем зберігання за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Олекси Тихого, 8. Зазначені автомобілі повернуті поклажодавцю 21.02.2022, що підтверджується актом приймання-передачі майна зі зберігання від 21.02.2022.
В подальшому, на виконання умов договору оренди №9 від 21.02.2022, укладеного між сторонами, позивач передав, а відповідач прийняв спірну будівельну техніку у місті Краматорськ, що підтверджується актами приймання передачі транспортних засобів від 23.02.2022 до договору оренди №9 від 21.02.2022.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до актів повернення спірні машини були повернуті позивачу 15.02.2022 та зберігались до 21.02.2022 у місті Краматорськ, а 23.02.2022 відповідні машини передані відповідачу за актами приймання передачі транспортних засобів від 23.02.2022 по договору оренди №9 від 21.02.2022. В свою чергу відповідач надає лист ТОВ “ПУДБК», який нібито свідчить про знаходження транспортних засобів у смт.Мангуш безперервно з 4.01.2022 року.
Таким чином в справі існують суперечливі докази, проте в ході розгляду справи відповідач не надав ґрунтовних пояснень відносно того, яким чином директор відповідача підписував акти передання спірної техніки позивачу 15.02.2022 року та прийняття від позивача 22.02.2022 року у місті Краматорську.
Отже, враховуючи факт неможливості правомірного володіння відповідачем у період з 1.01.2022 по 23.02.2022 року спірною технікою, а отже і неможливістю визначати місце її знаходження, а також відсутність з боку відповідача доказів спростування фактів зберігання та передання техніки у місті Краматорськ у період з 15.02.2022 по 22.02.2022, суд надає перевагу доказам, які були надані позивачем.
Крім того, матеріали справи містять акти повернення майна з оренди транспортних засобів від 22.03.2022 по договору оренди №9 від 21.02.2022, згідно з якими ТОВ «Компанія Містдорбуд» передав, а КП «Автотранспортне підприємство» прийняв машини дорожні комбіновані МДКЗ 17, з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом на базі самоскида МАЗ-6501С5, з державними номерними знаками НОМЕР_6 та АН 2445 КТ у місті Краматорськ.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому відповідними затвердженими Верховною Радою України Указами Президента України було неодноразово продовжено.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 Маріупольський район за винятком с. Заїченко, м. Маріуполь, с. Пікузи з 24.02.2022 по 04.03.2022 відносився до території активних бойових дій, а з 05.03.2022 та по теперішній час відноситься до територій тимчасово окупованих Російською Федерацією, дата початку тимчасової окупації - 05.03.2022.
Отже, за поясненнями відповідача, який наполягає на тому, що транспортні засоби знаходились у смт. Мангуші, всі спірні транспортні засоби знаходились в зоні активних бойових дій.
В ході підготовчого провадження суд намагався з'ясувати яким чином НОМЕР_6 та НОМЕР_5 станом на 23.03.2022 опинились в Краматорську. Відповідача усно пояснив , що вони були вивезені працівниками ТОВ до 5.03.2022 року з смт.Мангуш. При цьому будь яких доказів з цього приводу суду не надано, наприклад показань свідків-водіїв, тощо.
Крім того суд не може залишити поза увагою матеріально-процесуальну поведінку відповідача в ході розгляду справи. Так 8.04.2025 року відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення збитків, заподіяних майну, а саме транспортним засобам НОМЕР_6 та НОМЕР_5 у зв'язку із втратою обладнання.
Суд зауважує, що загальна концепція застосування позовної давності полягає у встановленому законом праві правопорушника не бути притягнутим до примусового виконання зобов'язання в судовому порядку після закінчення певного періоду часу з моменту вчинення правопорушення. В цьому зв'язку ЄСПЧ у рішеннях по справам 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», зазначив, що терміни позовної давності, які є загальною ознакою вітчизняних правових систем Договірних Держав, виконують декілька цілей, які включають забезпечення правової визначеності та остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які можуть бути порушені, якщо суди повинні були приймати рішення щодо основи доказів, які могли б стати неповними через проходження часу .
Отже, заявляючи клопотання про застосування строків позовної давності, суд робить висновок, що відповідач підтверджує факт порушення з його боку та вимагає звільнити його від примусового виконання зобов'язань через сплив строку.
У відповідності до 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на процесуальну поведінку відповідача, в умовах повернення 2 одиниць транспортних засобів 22.03.2022 у місті Краматорськ на підконтрольній території України, відсутність переконливих доказів передислокації транспортних засобів з території активних бойових дій до міста Краматорськ, враховуючи активні бойові дії з 24.02.2022 та тимчасову окупацію території Маріупольського району з 05.03.2022, суд зауважує, що відповідач не довів суду факт перебування транспортних засобів АН 2440 КТ та НОМЕР_5 на території смт. Мангуш, а отже не спростував належними та допустимими доказами неможливість користування ними та наявності підстав для звільнення від сплати орендної плати за час перебування у його володінні.
Машина з державним номерним знаком НОМЕР_4 станом на теперішній час не повернута позивачу.
З наданих документів вбачається, що 08.10.2022 ТОВ «Компанія Містдорбуд» звернулось до Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області із заявою про те, що в період з 24.02.2022 по травень 2022 на території смт.Мангуш Донецької області через військову агресію по відношенню до України з боку РФ, з порушенням законів та звичаїв війни під час проведення активних бойових дій було вилучено військовослужбовцями РФ дві одиниці орендованих транспортних засобів, а саме автомобіль дорожній комбінований з піскорозкидальним обладнанням СБМ, МДКЗ-17-07, д.н.з НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_15 та автомобіль дорожній комбінований з піскорозкидальним обладнанням СБМ, МДКЗ-17-07, д.н.з. НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_13 в наслідок чого вказані транспортні засоби вибули з володіння ТОВ «Містдорбуд», що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №КП 12022052390000938.
Листом №43 від 20.10.2022 відповідач повідомив позивача про втрату контролю, зокрема над автомобілем дорожнім комбінованим з піскорозкидальним обладнанням СБМ МДКЗ 17-07, д.н.з. НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_9 , який знаходився у його володінні та користуванні відповідно до договору та про звернення 08.10.2020 з повідомленням про вчинення злочину до Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області та реєстрацію кримінального провадження від 08.10.2022 №12022052390000938 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України.
Слідчий відділ 2 управління (з дислокацією у м.Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях у відповідь на запит ТОВ «Компанія Містдорбуд» щодо отримання відомостей про досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022052390000938 від 08.10.2022 повідомив, що станом на теперішній час кримінальне провадження №12022052390000938 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2022, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, постановою прокурора об'єднано в кримінальне провадження №12022052640000023, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2022, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.110, ч.1, 2 ст.437, ч.1, 2 ст.438 КК України. Також зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що представники ЗС РФ протиправно проти волі ТОВ «Компанія Містдорбуд» заволоділи майном товариства, в результаті чого було захоплено або знищено майно ТОВ «Компанія Містдорбуд», зокрема машину дорожню комбіновану МДКЗ-17 з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом на базі самоскида МАЗ-6501С5, марка (модель) СБМ, МДКЗ 17-07, номер кузова (шасі) НОМЕР_9 , державний номерний знак, НОМЕР_4 (лист від 26.06.2024 №78/2/13-2938 нт).
КП «Автотранспортне підприємство» листом №29/а від 12.03.2025 звернулось до Першого заступника ГУ СБ України у Донецькій та Луганській області, в якому просило надати інформацію про досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022052390000938 від 08.10.2022 та повідомити: чи дійсно надходили звернення щодо пошкодження, вилучення (захоплення), знищення або втрати машин та обладнання до машин з державними номерним знаками: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; коли (дата, час і місце) та ким, яким чино було захоплено або знищено, пошкоджено зазначені машини; на якій стадії досудового розслідування знаходить кримінальне провадження, чи встановлені винні (підозрювані) особи у вчиненні кримінального правопорушення, чи закінчено досудове розслідування чи пред'явлено обвинувальний вирок, тощо, а також надати належним чином засвідчені копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у разі відкриття кримінального провадження та повідомити про результатами досудового розслідування станом на поточну дату.
У відповідь на вказаний лист слідчий відділ 2 управління (з дислокацією у м.Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях повідомило позивача, що кримінальне провадження №12022052390000938 від 08.01.2023 об'єднано постановою прокурора з кримінальним провадженням №12022052640000023, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2022 та слідчим відділом дійсно розглядалось звернення директора відповідача про те, що під час активних бойових дій військовослужбовцями РФ вилучено дві одиниці орендованих транспортних засобів підприємства, зокрема автомобіль дорожній комбінований з піскорозкидальним обладнанням СБМ, МДКЗ 17-07, д.н.з. НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_9 та наразі здійснюється досудове розслідування, встановлюються причетні до події кримінального правопорушення (лист №78/2.1/78/2/13/1-1218 від 10.04.2025).
Враховуючи зазначене, беручи до уваги, що за темпоральним критерієм автомобіль з д.н.з НОМЕР_4 , перебуваючи на законних підставах у відповідача, міг знаходитись з 23.02.2022 у володінні відповідача, у тому числі у смт.Мангуш, в умовах його передачі позивачем 23.02.2022, звернення відповідача до правоохоронних органів за фактом втрати, факт неповернення відповідного автомобіля, а також відсутність будь-яких документів в підтвердження місцезнаходження спірного автомобіля з д.н.з. НОМЕР_4 в іншому місці на підконтрольній території України, суд приходить до висновку, що вказана одиниця транспортного засобу вірогідно є втраченою на території Маріупольського району.
Стосовно посилання позивача на те, що витяг з ЄРДР підтверджує свідчення фіксації правоохоронним органом фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінального правопорушення, проте не є процесуальним джерелом доказів у розумінні ст. 84 КПК, суд зазначає, що хоча вказаний документ не є підтвердженням вчинення зазначеного у заяві правопорушення, проте, в даному випадку, разом у сукупності з іншими доказами у справі та відсутності доказів в підтвердження місцезнаходження автомобіля в іншому місці свідчить про неможливість використання орендованого майна, що є підставою для звільнення відповідача від орендної плати за користування транспортним засобом НОМЕР_4 починаючи з 05.03.2022 - окупації Мангушу.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що орендна плата нарахована за період з 28.02.2022 по 31.10.2022 за оренду трьох одиниць транспортних засобів та складає 776 587,72грн з урахуванням авансового орендного платежу в сумі 288 000,00грн, та позивачем не враховано факт повернення 2 одиниць транспортних засобів 22.03.2022.
Суд зауважує, що нарахування орендної плати в умовах повернення майна орендарем суперечить правовій природі оренди, оскільки нормами чинного законодавства чітко визначено, що плата справляється за володіння та користування майна, яке належить орендодавцю, сплата орендної плати за відсутності відповідного майна та можливості здійснення вказаних правомочностей щодо нього виключає право орендодавця на плату та відповідно стягнення.
Враховуючи, що укладаючи договір оренди, сторони не визначили орендну плату щодо кожного об'єкту оренди, а також беручи до уваги співпадіння типу та моделей машин - об'єктів оренди, суд вважає справедливим розрахувати орендну плату щодо кожної одиниці з них в рівних частках.
З огляду на викладене, орендна плата за користування машинами з державними номерними знаками НОМЕР_6 та НОМЕР_5 підлягає стягненню за період користування ними, а саме з 23.02.2022 по 21.03.2022, а щодо машини НОМЕР_4 з 23.02.2022 по 04.03.2022 (дню, що передує окупації ).
За підрахунком суду суму орендної плати за володіння і користування машинами АН 2440 КТ та НОМЕР_5 за період з 23.02.2022 по 21.03.2022 складає 98 815,86грн, а щодо машини НОМЕР_4 за період з 23.02.2022 по 04.03.2022 та складає 6 472,26грн.
Як зазначалось вище пунктами 4.6, 4.7 договору передбачено сплата орендарем на рахунок орендодавця забезпечувального депозиту, який може бути зарахований в оплату сум, визначених у пункті 4.9 цього договору.
Відповідно до п.4.9 договору орендодавець не пізніше п'ятого робочого дня з моменту отримання від орендаря примірнику акта повернення з оренди орендованого майна із зауваженнями (або за наявності зауважень орендодавця) зараховує депозит в рахунок невиконаних зобов'язань орендаря і перераховує забезпечувальний депозит на погашення зобов'язань орендаря у такій черговості: у першу чергу погашаються зобов'язання орендаря зі сплати штрафу за невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо належного користування орендованого майна; у другу чергу погашаються зобов'язання зі сплати пені (пункт 3.8 цього договору); у третю чергу погашаються зобов'язання орендаря зі сплати неустойки (пункт 4.5 цього договору); у четверту чергу погашаються зобов'язання орендаря зі сплати частини орендної плати; у п'яту чергу погашаються зобов'язання орендаря з компенсації суми збитків завданих орендованому майну; у шосту чергу погашаються зобов'язання орендаря зі сплати інших платежів за цим договором або в рахунок погашення інших не виконаних орендарем зобов'язань за цим договором.
З викладених положень вбачається, що ризики, пов'язані з невиконанням орендарем взятих на себе зобов'язань забезпечені депозитом та згідно наданого розрахунку позивач враховує суму депозиту в розмірі 288 000,00грн в якості часткового погашення суми орендної плати.
Виходячи із зазначеного, оскільки сума орендної плати, яка підлягає стягненню з відповідача складає 105 288,12грн, що повністю покривається сумою авансового платежу в розмірі 288 000,00грн зарахованому позивачем у якості погашення боргу підстави для стягнення орендної плати за володіння і користування спірним майном відсутні.
Стосовно стягнення з відповідача 3% річних в сумі 56 226,97грн, інфляційних втрат в сумі 178 939,51грн та пені в сумі 430 734,29грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суд зауважує, що в умовах повернення майна зобов'язання орендаря погашаються за рахунок забезпечувального депозиту, то ж ризики позивача, пов'язані з порушенням зобов'язань щодо 2 одиниць транспортних засобів забезпечені депозитом, при цьому в умовах втрати 1 одиниці орендованого майна, у зв'язку з непереборними обставинами, враховуючи положення ст.617 ЦК України, відповідач звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо вказаного автомобіля.
Крім того, з наданих позивачем розрахунків вбачається, що ним здійснено нарахування на суму орендної плати щодо 3% річних та пені за період з 16.05.2022 по 01.01.2025, щодо інфляційних втрат за період червень 2022 - листопад 2024. При цьому, суми, на які здійснено нарахування є сумами орендних платежів за квітень-жовтень 2022, тобто нарахування відповідних сум здійснено на орендну плату, яка відповідно до встановлених обставин справи стягненню не підлягає в умовах повернення 2 одиниць та втрати 1 одиниці транспортних засобів, що свідчить про відсутність підстав для стягнення заявлених 3% річних, інфляційних втрат та пені.
Позивач просить стягнути з відповідача збитки заподіяні втратою та пошкодженням майна в сумі 4 532 116,42грн.
Обґрунтовуючи вказану позовну вимогу позивач посилається на те, що відповідачем повернуто дві машини передані в оренду розукомплектованими, з відсутністю складових та із значними пошкодженнями, одна машина не повернута взагалі, що завдало збитків позивачу на суму 4 532 116,42грн, відповідно до висновку експерта з транспортно-товарознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку №17/11 від 17.11.2023.
Відповідач у поданому відзиві зазначає, що втрата та пошкодження майна відбулась на окупованій території поза волею відповідача та за відсутності його вини у зв'язку з настанням надзвичайних та невідворотних обставин через широкомасштабну збройну агресію російської федерації проти України.
Пунктом 6.2 договору передбачено, обов'язок орендаря забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Частиною 7 статті 20 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі погіршення стану орендованого майна, його знищення або втрати орендар відшкодовує збитки, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч.1 ст.224 Господарського кодексу України).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України).
Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст.22 Цивільного кодексу України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України).
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина боржника.
З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2022 орендодавцю повернуті машини дорожні комбіновані МДКЗ 17, з державними номерними знаками НОМЕР_6 та НОМЕР_5 , разом з обладнанням за переліком, при цьому піскорозкидальне обладнання 1 комплект та швидкісний відвал 1шт. в кожній з машин - відсутні, що підтверджується відповідними актами.
Наявність на вказаних актах підписів та печатки відповідача свідчить про його обізнаність та підтвердження наявності недоліків виявлених при поверненні орендованого майна. Зауваження відповідача на актах щодо потрапляння майна під обстріл відсутні, та відсутня фіксація пошкоджень, пов'язаних з ракетними влученнями.
Як встановлено судом вище, вірогідність перебування машин, з державними номерними знаками НОМЕР_6 та НОМЕР_5 , в умовах їх повернення у м.Краматорськ 22.03.2022 після окупації території Маріупольського району 05.03.2022, де за твердження відповідача вони знаходились, є малоймовірною, та свідчить про перебування вказаних транспортних засобів у володінні та користуванні відповідача з 23.02.2022 по день повернення, у зв'язку з чим посилання на втрату та пошкодження обладнання на окупованій території за відсутності вини відповідача є безпідставним.
До того ж суд враховую суперечливу позицію відповідача у справі, за якою він наполягав на тому, що обладнанням проти волі відповідача протиправно заволоділи збройні формування країни-агресора, при цьому пояснюючи можливість повернення машин в Краматорську позивач посилається на те, що у нього були такі можливості до 5.03.2022 року до моменту окупації смт. Мангуш.
Отже, суд погоджується з позицією позивача, що втрата обладнання відбулася по вині відповідача у зв'язку з неналежним збереженням, а останній не спростував належними доказами відсутність своєї вини та захоплення майна збройними формуваннями.
В цьому зв'язку суд також погоджується в позивачем, що відповідач звернувся до правоохоронних органів з вимогою про порушення карної справу саме у зв'язку з втратою конкретних автотранспортних засобів, а ні обладнання щодо машин НОМЕР_6 та НОМЕР_5 , про що свідчить витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань та лист Служби безпеки України від 10.04.2025 № 78/2.1/8/2/13/1-1218, яким підтверджено, що відповідач звернувся саме по факту втрати контролю над двома транспортними засобами.
Стосовно листа Служби безпеки України (Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській області, 2 управління) від 26.06.2024, яке адресоване відповідачу та в якому зазначено про встановлення фактів заволодіння представниками ЗС РФ транспортними засобами та обладнанням машин НОМЕР_6 та НОМЕР_5 , сприймається судом критично, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що протиправне захоплення обладнання зазначених машин є об'єктом у злочині, відносно якого відкрито кримінальне провадження № 12022052390000938, до тож лист органу наслідування не може сприйматися як належний доказ встановлених фактів, враховуючи вимоги що до доказів, сформовані у главі 4 КПК України.
Щодо машини НОМЕР_4 судом встановлено, що відповідач вірогідно втратив контроль над нею на території Маріупольського району, у зв'язку з чим, враховуючи загальновідомі обставини тимчасової окупації Російською Федерацією вказаної території з 05.03.2022, наявні підстави вважати, що спірне майно було втрачено та пошкоджено за відсутності вини відповідача, поза його волею, у зв'язку з настанням надзвичайних і невідворотних обставин.
Вказане свідчить про відсутність підстав ля застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків за відсутності таких елементів правопорушення як протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; а також вини особи.
При цьому, суд зауважує, що в умовах доведення факту місцезнаходження машини НОМЕР_4 в спірний період в іншому місці та наявність складу правопорушення в діях відповідача, позивач не позбавлений права на доведення вказаних обставин, як нововиявлених, в межах даної справи у відповідності до норм чинного законодавства.
З метою встановлення вартості збитків за фактом заподіяння ушкоджень КТЗ в результаті втрати, пошкодження та розукомплектування, позивач звернувся до судового експерта задля проведення транспортно-товарознавчого дослідження, за результатами якого експертом складено висновок №17/11 від 17.11.2023.
Згідно з висновком експерта з транспортно-товарознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку №17/11 від 17.11.2023: вартість матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ СБМ МДКЗМАЗ-17-07 з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом, відповідної комплектації, на базі самоскида МАЗ-6501С5, реєстраційний номер НОМЕР_5 , в результаті втрати складових, пошкодження та розукомплектування, станом на 22.03.2022 в цінах на час проведення дослідження, становить 807 531,90грн; вартість матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ СБМ МДКЗМАЗ-17-07 з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом, відповідної комплектації, на базі самоскида МАЗ-6501С5, реєстраційний номер НОМЕР_6 , в результаті втрати складових, пошкодження та розукомплектування, станом на 22.03.2022 в цінах на час проведення дослідження, становить 807 531,90грн; вартість матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ СБМ МДКЗМАЗ-17-07 з піскорозкидальним обладнанням та швидкісним відвалом, відповідної комплектації, на базі самоскида МАЗ-6501С5, реєстраційний номер НОМЕР_4 , в результаті втрати, в цінах на час проведення дослідження, становить 2 917 052,62грн.
Відповідач у поданому відзиві зазначає про відсутність підстав для прийняття до уваги висновків експерта як достовірних, обґрунтованих та таких, що підтверджують розмір завданих збитків, з огляду на те, що: висновок містить суперечливу інформацію щодо факту огляду експертом транспортних засобів; експерт обрав порівняльний підхід при визначенні вартості транспортного засобу, при цьому при розрахунку втрат не взято до уваги вартість транспортного засобу, яка визначена в договорі, на підставі якого позивач отримав транспортний засіб у власність, а також не враховано амортизацію, пробіг, вік на відповідну дату.
Позивач у додаткових поясненнях наголосив, що відповідно до положень ч.3 ст.225 ГК України, Національного стандарту №1 та Методики товарознавчої експертизи й оцінки колісних транспортних засобів, розмір збитків визначається на день подання до суду відповідного позову, в умовах не задоволення вимоги у добровільному порядку, та базою оцінки в досліджені є ринкова вартість колісного транспортного засобу, а також визначення оціночної вартості значень, понять відновлювального ремонту та матеріального збитку за ринковими цінами.
Відповідно до п.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159) зі змінами та доповненнями чинними станом на дату складення висновку (далі - Методика), технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об'єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.
Експертом у розділі «Огляд і ідентифікація» КТЗ експертного висновку №17/11 від 17.11.2023 зазначено, що транспортні засоби на момент проведення дослідження, в даному випадку оглянути не є можливим, її огляд не проводився, за заявою замовника, відповідно до відповіді на запит експерта, лист вих.№40/а від 16.11.2023 дослідження необхідно провести без особистого огляду експертом. При цьому, у дослідженнях №1 (АН 2445 КТ), №3 ( НОМЕР_6 ) та №5 (АН 2430 КТ) зазначено що дані щодо технічного стану, комплектації, комплектності, додаткового обладнання та показань одометру установлені на підстав візуального огляду ТЗ.
Технічний огляд з метою визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ може бути здійснено шляхом здійснення огляду особисто експертом або без такого огляду за рішенням особи, яка призначила експертизу, що відповідає положенням Методики.
Суд зауважує, що наведена відповідачем суперечність щодо огляду експертом втраченого обладнання та транспортного засобу висновку є безпідставною, оскільки матеріалам справи підтверджено факт втрати обладнання та транспортного засобу внаслідок чого проведення візуального дослідження є фізично неможливим. Помилковість зазначення у дослідженнях №1 ( НОМЕР_5 ), №3 ( НОМЕР_6 ) та №5 ( НОМЕР_4 ) про візуальний огляд об'єктів ніяким чином не впливає на достовірність висновку в умовах втрати майна та можливості проведення дослідження за його відсутності. Ознайомившись з дослідницькою частиною висновку щодо вартості обладнання, суд зауважує про його відповідність та переконливість.
Стосовно посилань відповідача на неврахування ціни втраченого транспортного засобу за договором купівлі-продажу, а також амортизації, пробігу, віку на відповідну дату, суд зауважує, що оцінка транспортного засобу здійснюється із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості, та в умовах повної втрати оцінки об'єкта необхідне його повне заміщення, у зв'язку з чим залежно від попиту та пропозиції на відкритому ринку ціна змінюється та може бути як вищою так і нижчою вартості втраченого майна, що враховано експертом у висновку.
При цьому порушень, які б свідчили про недостовірність та неправдивість висновку в частині застосованої методології та невідповідності положенням Методики судом не встановлено, у зв'язку з чим висновок експерта є таким, що відповідає нормами чинного законодавства.
Враховуючи зазначене, порушення відповідачем умов договору в частині забезпечення збереження та запобігання пошкодження і псування обладнання 2 одиниць транспортних засобів, завдало збитків позивачу на суму 1 615 063,80грн.
Відповідач звернувся до суду із заявою від 08.04.2024, в якій просить застосувати позовну давність в один рік для вимог позовної давності про стягнення збитків в частині збитків за пошкодження машин НОМЕР_5 та НОМЕР_6 в розмірі 1 615 063,80грн.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що перебіг позовної давності щодо вимог про відшкодування збитків щодо двох повернутих машин почався 23.03.2022 та сплив 23.03.2023, оскільки відповідно положень статті 786 ЦК України до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана наймачеві застосовується позовна давність в один рік.
Позивач у запереченнях на заяву про застосування позовної давності зазначив, що з 24.02.2022 строки позовної давності, визначені Цивільним кодексом України зупинені до закінчення строку воєнного стану та не є пропущеними, що є підставою для відмови у задоволені заяви відповідача.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч.1 ст.256 ЦК України).
Відповідно до ст.786 ЦК України до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено пунктами 18 і 19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356). Так, пунктом 19 передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Згідно з п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції від 30.01.2024, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
З огляду на викладені положення, враховуючи, що повернення машин орендодавцем здійснено 22.03.2022, тобто у період дії воєнного стану, перебіг строку позовної давності в один рік з дня повернення майна станом на дату звернення позивача до суду зупинений, у зв'язку з чим підстави для застосування строків позовної давності відсутні.
Виходячи із зазначеного, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача від 08.04.2025 про застосування позовної давності.
Враховуючи викладене, вимога позивача щодо стягнення збитків заподіяних втратою та пошкодженням машин з державними номерними знаками НОМЕР_5 та НОМЕР_6 в розмірі 1 615 063,80грн підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку позовну заяву Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Містдорбуд» про стягнення заборгованості в 5 974 604,91грн задовольнити частково.
Судовий збір у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягується з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на проведення транспортно-товарознавчого дослідження колісних транспортних засобів у розмірі 30999,99грн.
В підтвердження понесених витрат позивачем долучено до матеріалів позову копії наступних документів: договору №43/23EUA на проведення транспортно-товарознавчого дослідження КТЗ від 30.10.2023, додаткової угоди №1 від 23.11.2023 до договору №43/23EUA від 30.10.2023, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №108 від 26.12.2023 на суму 51 666,66, платіжні інструкції №43 від 30.10.2023 на суму 40800,00грн та №39 від 16.02.2024 на суму 10866,66грн.
Витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи відносяться до витрат пов'язаних з розглядом справи (п.2 ч.3 ст.123 ГПК України).
Частиною 4 ст.127 ГПК України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (п.3 ч.4 ст.129 ГПК України).
Враховуючи зазначене, сума витрат на проведення транспортно-товарознавчого дослідження колісних транспортних засобів підлягає стягненню з відповідача пропорційну розміру задоволених вимог, а саме в розмірі 8379,96грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позовну заяву Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Містдорбуд» про стягнення заборгованості в сумі 5 974 604,91грн - задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Містдорбуд» (84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Олекси Тихого, 16; код ЄДРПОУ 41916296) на користь Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство» (84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Академічна, 11; код ЄДРПОУ 20359602) 1 615 063,80грн - збитки, заподіяні втратою та пошкодженням майна, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 24 225,96грн та витрати на проведення транспортно-товарознавчого дослідження колісних транспортних засобів в сумі 8379,96грн.
3.В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5.Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 16.06.2025.
Суддя П.В. Демідова
Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).