вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1410/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.
за позовом Криворізької південної окружної прокуратури, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Фізичної особи - підприємця Лисенка Івана Івановича, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про зобов'язання повернути земельну ділянку
Представники:
від прокуратури: Риженко В.О.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Криворізька південна окружна прокуратура в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернулась до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Лисенка Івана Івановича, в якій просить суд зобов'язати Фізичну особу-підприємця Лисенко Івана Івановича привести у придатний для використання стан земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,0064 га з кадастровим номером 1211000000:05:102:0017, що знаходиться по вул. Подлєпи, біля ринку “Ринок Південний» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, шляхом демонтажу торговельного павільйону за власний рахунок, та повернути її територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради за актом приймання - передачі.
Ухвалою суду від 28.03.2025 позовну заяву Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради залишено без руху та запропоновано Криворізькій південній окружній прокуратурі усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду чеку та опису вкладення у цінний лист (оригіналів або належним чином засвідчених копій), які підтверджують факт відправлення відповідачу (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви і доданих до неї документів у строк до 11.04.2025.
01.04.2025 судом встановлено, що під час друку позовної заяви, сформованої в системі «Електронний суд», не було роздруковано всі додатки, зокрема, і докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.
Суд ухвалою від 01.04.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 07.05.2025.
До господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 01.04.2025, який направлявся на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
В підготовче засідання 07.05.2025 з'явився прокурор, представники позивача та відповідача в підготовче засідання не з'явились. 07.05.2025 позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд ухвалою від 07.05.2025 відклав підготовче засідання на 26.05.2025.
В підготовче засідання 26.05.2025 з'явився прокурор, представники позивача та відповідача в підготовче засідання не з'явились.
Суд ухвалою від 26.05.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 16.06.2025.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
17.12.2013 між Криворізькою міською радою (розпорядник) та Фізичною особою-підприємцем Лисенко Іваном Івановичем (сервітуарій) було укладено договір особистого сервітуту № 2013194 (далі - договір).
Розпорядник на підставі рішення міської ради від 27.11.2013 № 2333 встановлює межі зони дії особистого сервітуту щодо частини земельної ділянки житлової та громадської забудови, сервітуарій розміщує в цих межах тимчасову споруду торговельного павільйону (п. 1.1. договору).
Частина земельної ділянки, щодо якої встановлюється особистий сервітут, розташована за адресою: вул. Подлєпи, біля ринку "Ринок Південний" в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу (п. 1.2. договору).
Площа частини земельної ділянки, щодо якої встановлюється особистий сервітут, складає 0,0064 га (п. 2.1. договору).
На частині земельної ділянки, щодо якої встановлюється особистий сервітут, розміщені об'єкти: -, а також інші об'єкти інфраструктури: - (п. 2.2. договору).
Кадастровий номер частини земельної ділянки, щодо якої встановлюється особистий сервітут: 1211000000:05:102:0017 (п. 2.3. договору).
Договір укладено на 3 роки. Після закінчення строку договору сервітуарій, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі сервітуарій повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово розпорядника про наміри продовжити його дію. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого розпорядником відповідного рішення. У разі відсутності заперечень з боку розпорядника щодо поновлення строку дії договору на новий термін протягом одного місяця після його закінчення, договір вважається поновленим на тих же умовах і на той же термін (п. 3.1. договору).
Користування частиною земельної ділянки, щодо якої встановлюється особистий сервітут, є платним (п. 4.1. договору).
Частина земельної ділянки житлової та громадської забудови, щодо якої встановлено особистий сервітут, передається в строкове платне користування для розташування тимчасової споруди торговельного павільйону (п. 5.1. договору).
Передача сервітуарію частини земельної ділянки, щодо якої встановлено особистий сервітут, здійснюється за актом приймання-передачі, який набуває чинності виключно з моменту здійснення державної реєстрації права сервітуту, що поширюється на зазначену земельну ділянку (розділ 6 договору).
Після припинення дії договору сервітуарій повертає розпоряднику частину земельної ділянки, щодо якої встановлено особистий сервітут, у стані, не гіршому від того, в якому він одержав її в користування. У разі погіршення корисних властивостей земельної ділянки, пов'язаних зі зміною її стану, розпорядник має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами (п. 7.1. договору).
Сервітуарій зобов'язаний привести частину земельної ділянки, щодо якої встановлено особистий сервітут, у придатний для подальшого використання стан. Це включає благоустрій частини земельної ділянки після її звільнення шляхом демонтажу тимчасової споруди (п. 7.3. договору).
Сервітуарій зобов'язаний після закінчення терміну користування, припинення чи розірвання договору привести частину земельної ділянки, щодо якої встановлений особистий сервітут, у належний для подальшого використання стан та повернути її розпоряднику з оформленням акту приймання передачі (повернення) (п. 8.4.12. договору).
Сервітуарій зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені Законом України "Про оренду землі" та іншими правовими актами (п. 8.4.15. договору).
Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 11.2.1. договору).
Договір набирає чинності і моменту підписання сторонами та державної реєстрації права сервітуту, яке поширюється на зазначену земельну ділянку (п. 14.1. договору).
Прокурор зазначає, що відповідач своїм переважним правом на поновлення договору на новий строк не скористався та всупереч вказаним нормам відповідач з моменту припинення дії договору особистого сервітуту № 2013194, тобто з 08.01.2017 і по теперішній час, більш ніж 7 років не повертає спірну земельну ділянку, тимчасову споруду - торговельний павільйон, який розташований вул. Подлєпи, біля ринку «Ринок Південний» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу ФОП Лисенко І.І., не демонтував. Факт розміщення торговельного павільйону ФОП Лисенко на спірній земельній ділянці, який розташований по АДРЕСА_1 , підтверджується проведеним в рамках кримінального провадження № 42024042060000095 від 24.10.2024 протоколом огляду місця події від 31.10.2024 із додатком (а.с. 18-19).
Прокурор наголошує, що неповернення ФОП Лисенко І.І. Криворізькій міській раді земельної ділянки, щодо якої встановлено особистий сервітут за договором, за актом приймання-передачі (повернення) після припинення дії договору особистого сервітуту, у придатному для використання стані шляхом демонтажу тимчасової споруди, є істотним порушенням прав власника земельної ділянки - Криворізької міської територіальної громади в особі Криворізької міської ради, оскільки Криворізька міська рада позбавлена можливості реалізації повноважень власника землі щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, в тому числі передачі її в оренду тощо іншим особам та надходження відповідних коштів за користування землею до місцевого бюджету.
Таким чином, як зазначає прокурор, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:05:102:0017 площею 0,0064 га, щодо якої встановлений особистий сервітут за договором № 2013194 від 17.12.2013, підлягає поверненню ФОП Лисенко І.І. у розпорядження Криворізької міської ради за актом приймання-передачі (повернення) у придатному для використання стані.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом (ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України).
Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут) (ч. 2 ст. 401 Цивільного кодексу України).
Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч. 1 ст. 402 Цивільного кодексу України)
Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.
Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (ч. 2 ст. 402 Цивільного кодексу України).
Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном (ч. 1 ст. 403 Цивільного кодексу України). Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку (ч. 2 ст. 403 Цивільного кодексу України).
Сервітут припиняється у разі спливу строку, на який було встановлено сервітут (п. 3 ч. 1 ст. 406 Цивільного кодексу України).
Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 11.2.1. договору).
Як вказано вище, відповідно до п. 3.1. договору, договір укладено на 3 роки.
Договір набирає чинності і моменту підписання сторонами та державної реєстрації права сервітуту, яке поширюється на зазначену земельну ділянку (п. 14.1. договору).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 398747478 від 10.10.2024 (а.с. 13) право особистого сервітуту за договором особистого сервітуту № 2013194 від 17.12.2013 за ФОП Лисенко І.І. зареєстровано 08.01.2014.
Таким чином, строк дії договору особистого сервітуту № 2013194 від 17.12.2013 - до 08.01.2017.
Відповідно до п. 7.1. договору після припинення дії договору сервітуарій повертає розпоряднику частину земельної ділянки, щодо якої встановлено особистий сервітут, у стані, не гіршому від того, в якому він одержав її в користування.
Сервітуарій зобов'язаний привести частину земельної ділянки, щодо якої встановлено особистий сервітут, у придатний для подальшого використання стан. Це включає благоустрій частини земельної ділянки після її звільнення шляхом демонтажу тимчасової споруди (п. 7.3. договору).
Сервітуарій зобов'язаний після закінчення терміну користування, припинення чи розірвання договору привести частину земельної ділянки, щодо якої встановлений особистий сервітут, у належний для подальшого використання стан та повернути її розпоряднику з оформленням акту приймання передачі (повернення) (п. 8.4.12. договору).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів демонтажу тимчасової споруди та доказів повернення спірної земельної ділянки за актом приймання-передачі відповідач не надав, доводи прокурора, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання Фізичної особи-підприємця Лисенка Івана Івановича привести у придатний для використання стан земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,0064 га з кадастровим номером 1211000000:05:102:0017, що знаходиться по вул. Подлєпи, біля ринку “Ринок Південний» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, шляхом демонтажу торговельного павільйону за власний рахунок, та повернення її територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради за актом приймання - передачі є правомірними та підлягають задоволенню.
Господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).
Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій», у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів».
Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.
В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:
"18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
19. Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
20. ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."
Криворізькою південною окружною прокуратурою направлено на адресу Криворізької міської ради запит № 57-8708вих-24 від 25.10.2024 (а.с. 20-21) щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.
Прокурор зазначає, що відповідь на вказаний запит щодо вжиття Криворізькою міською радою заходів реагування на виявлені порушення до теперішнього часу до Криворізької південної окружної прокуратури не надійшла. Таким чином, станом на день подання цього позову самостійних заходів до повернення земельної ділянки, в тому числі, в судовому порядку Криворізькою міською радою не вжито.
Криворізькою південною окружною прокуратурою листом № 57/1-128ВИХ-25 від 14.03.2025 (а.с. 52) повідомлено Криворізьку міську раду про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Лисенко Івана Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) привести у придатний для використання стан земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,0064 га з кадастровим номером 1211000000:05:102:0017, що знаходиться по вул. Подлєпи, біля ринку “Ринок Південний» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, шляхом демонтажу торговельного павільйону за власний рахунок, та повернути її територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1, ідентифікаційний код 33874388) за актом приймання - передачі, про що видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Лисенка Івана Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, про що видати наказ.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 16.06.2025
Суддя І.В. Мілєва