Рішення від 02.06.2025 по справі 903/1063/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 червня 2025 року Справа № 903/1063/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу

за позовом: Ківерцівської міської ради, м. Ківерці, Волинська обл.

до відповідача: Акціонерного товариства “Українська залізниця», м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання передати майно за актом приймання-передачі

Представники сторін:

від позивача: Кушнірук Анатолій Валерійович, адвокат, ордер серія АС№1118783 від 27.11.2024;

від відповідача: Бондар Мирослава Любомирівна (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів), адвокат, довіреність від 06.01.2025;

від третьої особи: Савчук Ганна Ростиславівна, в порядку самопредставництва

Встановив: 26.12.2024 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Ківерцівської міської ради до Акціонерного товариства “Українська залізниця» у якій просить суд (із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

- визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, буд. 5, код ЄДРПОУ: 40075815), що полягає у не здійсненні передачі до комунальної власності Ківерцівської міської ради об'єктів централізованої мережі водопостачання та водовідведення з обслуговуючими будівлями, що знаходяться на території міста Ківерці Луцького району Волинської області.

- витребувати з державної власності у комунальну власність Ківерцівської міської ради (код ЄДРПОУ: 26516861, місцезнаходження: 45201, Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Шевченка, 14) та зобов'язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, буд. 5, код ЄДРПОУ: 40075815) передати за актом приймання-передачі Ківерцівській міській раді (Код ЄДРПОУ: 26516861, Місцезнаходження: 45201, Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Шевченка, 14) наступні об'єкти централізованої мережі водопостачання та водовідведення з обслуговуючими будівлями, що знаходяться на території міста Ківерці Луцького району Волинської області:

- Будівля над артезіанською свердловиною №3, інвентарний номер об'єкта - 8910100018462, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1987 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Паркова, 24а;

- Будівля чергового персоналу, інвентарний номер об'єкта - 8910100018476, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1944 рік, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Паркова, 24а;

- Будівля над артезіанською свердловиною №1, інвентарний номер об'єкта -8910100018518, рік побудови/рік введення в експлуатацію -

1980 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Паркова, 24а;

- Будівля над артезіанською свердловиною №2, інвентарний номер об'єкта -8910100018519, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1980 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Паркова, 24а;

- Огорожа водозабору, інвентарний номер об'єкта - 8910205021878, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1951 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Паркова, 24а;

- Споруда башта водонапірна, інвентарний номер об'єкта - 8910203021167, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1930 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Відродження (попередня назва - вул. Визволителів), 9а;

- Огорожа ст.Ківерці, інвентарний номер об'єкта - 8910205021862, рік побудови/ рік введення в експлуатацію - 2011 року, місцезнаходження об'єкта Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Відродження (попередня назва - вул. Визволителів), 9а;

- Шахтний колодязь, інвентарний номер об'єкта - 8910204021518, рік побудови/ рік введення в експлуатацію - 1988 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Літописна (попередня назва - вул. Чапаєва);

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022240, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1996 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Перемоги (попередня назва - вул. 45 років Перемоги);

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022259, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1973 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Комунальна;

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022270, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1999 року, місцезнаходження об'єкта Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Привітна (попередня назва - вул.Чайковського);

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022323, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1957 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Незалежності;

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022324, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1978 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Київська;

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022325, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1963 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Шевченка - Кравчука;

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022326, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1957 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Квітнева (попередня назва - вул.Жовтнева);

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022327, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1971 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Літописна (попередня назва - вул.Чапаєва);

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022329, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1984 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Корольова (попередня назва - вул.Дзержинського);

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022330, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1964 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Львівська;

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022331, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1964 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Залізнична-Зелена;

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022332, рік побудови/рік введення в експлуатацію 1977 року, місцезнаходження об'єкта

- Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Луцька - Грушевського - Клима Савури (попередня назва - вул. Ватутіна);

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022333, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1980 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Тиверців (попередня назва - вул.Бойка);

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022334, рік побудови/рік введення в експлуатацію 1974 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Кафедральна (попередня назва - вул.Пушкіна);

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022335, рік побудови/рік введення в експлуатацію 1957 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Степана Бандери (попередня назва - вул.Кузнецова);

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022336, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1971 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Світанкова(попередня назва - вул.Чернишевського);

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022337, рік побудови/рік введення в експлуатацію 1971 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. 17 Вересня Калинова (попередня назва - вул.Васильєва) - Шопена;

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022338, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1987 року, місцезнаходження об'єкта Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Квартальна (попередня назва - вул.Ковпака);

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022339, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1957 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Сінкевича;

- Артезіанська свердловина № 3, інвентарний номер об'єкта - 8910204021276, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1970 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Паркова, 24а;

- Лічильник холодної води 150 мм, інвентарний номер об'єкта - 8910411023376, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 2018 року, місцезнаходження об'єкта Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Паркова, 24а;

- Насос ЗК6, інвентарний номер об'єкта - 8910403022920, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1992 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Відродження,9 (попередня назва - вул.Визволителів);

- Артезіанська свердловина № 1, інвентарний номер об'єкта - 8910204021277, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1947 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Паркова, 24а;

- Лічильник холодної води 150 мм, інвентарний номер об'єкта - 8910411023377, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 2018 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Паркова, 24а;

- Насос ЕЦВ 10-63-65, інвентарний номер об'єкта - 8910403022914, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 2009 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Соборності, 45 (попередня назва - вул.17 Вересня);

- Артезіанська свердловина № 2, інвентарний номер об'єкта 8910204021278, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1947 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Паркова, 24а;

- Лічильник холодної води 100 мм, інвентарний номер об'єкта - 8910411023378, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 2018 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Паркова, 24а;

- Насос ЕЦВ 10-63-65, інвентарний номер об'єкта - 8910403022993, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 2016 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Відродження,9а (попередня назва - вул. Визволителів).

Ухвалою суду від 31.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.01.2025 на 10:00 год. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Кабінет Міністрів України

Згідно наказу Господарського суду Волинської області №2/02-4 від 22.01.2025 суддя Дем'як В.М. з 26 по 28 січня 2025 року перебувала у відрядженні.

Враховуючи вищезазначені обставини, судове засідання у справі, призначене на 27.01.2025 на 10 год. 00 хв. не відбулось.

Ухвалою суду від 23.01.2025 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання відбудеться 30.01.2025.

Ухвалою суду від 24.01.2025 заяву представника Акціонерного товариства “Українська залізниця», від 20.01.2025 за вх. №01-87/30/25 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення “EasyCon» у справі №903/1063/24 задоволено.

Ухвалою суду від 30.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву у судовому засіданні до 05 березня 2025 року, запропоновано позивачу подати докази надіслання позовної заяви з додатками на адресу відповідача, відповідачу надати процесуальну можливість подати відзив на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, та документи, що підтверджують надіслання відзиву і доданих до нього доказів учасникам по справі.

13.02.2025 від Акціонерного товариства “Українська залізниця» через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшов відзив на позовну заяву за вх.№01-75/603/25 від 13.02.2025, у якому відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

04.03.2025 від представника позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшло клопотання за вх. №01-87/797/25 від 04.03.2025 про ознайомлення з матеріалами справи в зв'язку з ненадходженням на мою адресу відзиву на позовну заяву від сторони відповідача та відсутність у мене, як представника позивача доступу до матеріалів справи в системі "Електронний суд" та з метою забезпечення права на подання відповіді на відзив стороною позивача. 04.03.2025 представнику позивача надано можливість ознайомитися з матеріалами справи №903/1063/24.

04.03.2025 від Кабінету Міністрів України через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшли пояснення за вх.№01-75/777/25 від 04.03.2025.

05.03.2025 від Ківерцівської міської ради через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшли: відповідь на відзив за вх. №01-87/826/25 від 05.03.2025; клопотання про витребування доказів за вх. №01-87/823/25 від 05.03.2025; клопотання за вх. №01-87/781/25 від 05.03.2025 про долучення доказів до матеріалів справи №903/1063/24.

Ухвалою суду від 05.03.2025 позовну заяву Ківерцівської міської ради до Акціонерного товариства “Українська залізниця» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання передати майно за актом приймання-передачі, залишено без руху, запропоновано позивачу у п'ятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме, надати Господарському суду Волинської області: докази сплати судового збору за вимогу майнового характеру (ухвала суду підписана 07.03.2025).

12.03.2025 на адресу суду надійшла заява Ківерцівської міської ради за вх.№01-87/958/25 від 12.03.2025 про усунення недоліків позовної заяви та клопотання про витребування у відповідача відомості щодо вартості решти об'єктів, зокрема, лічильника холодної води 150 мм (ін.н. 8910411023376), лічильника холодної води 150 мм(ін.н. 8910411023377), лічильника холодної води 100 мм (ін.н. 8910411023378), насоса ЕЦВ 10-63- 65 (ін.н. 8910403022993), для здійснення доплати вартості судового збору у разі недостатності уже сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 13.03.2025 розгляд справи призначено в підготовчому судовому засіданні на 26.03.2025, витребувано у Акціонерного товариства "Українська залізниця" відомості щодо вартості решти об'єктів, зокрема, лічильника холодної води 150 мм (ін.н. 8910411023376), лічильника холодної води 150 мм (ін.н. 8910411023377), лічильника холодної води 100 мм (ін.н. 8910411023378), насоса ЕЦВ 10-63-65 (ін.н. 8910403022993).

Ухвалою суду від 26.03.2025 клопотання Ківерцівської міської ради про зміну предмету позову задоволено. Постановлено витребувати у Акціонерного товариства “Українська залізниця» та Міністерства розвитку громад та територій України рішення правління АТ "Українська залізниця" №Ц-57/686-2021 від 08 грудня 2021 року та матеріали, які направлялися відповідачем до Мініфраструктури для винесення у встановленому порядку питання стосовно передачі спірного майна на розгляд Кабінету Міністрів України. Закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті 30.04.2025.

Ухвалою суду від 30.04.2025 суд розпочав розгляд справи по суті та оголосив перерву у судовому засіданні на підставі ст. 216 ГПК України до 26.05.2025.

26.05.2025 ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання суд оголосив перерву у судовому засіданні до 02.06.2025 для прийняття рішення.

02.06.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Присутній 26.05.2025 в судовому засіданні позивач з посиланнями на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву, а також на докази, долучені до справи, пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву, письмових поясненнях/запереченнях щодо позову заперечили та просили суд в задоволені останнього відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

1. Виклад позиції позивача - Ківерцівської міської ради.

Подаючи позовну заяву до суду позивач зазначає, що з моменту заснування міста Ківерці, мережа водопостачання та водовідведення у місті знаходиться на балансі дільниці залізничної станції "Ківерці" української залізниці, яке на даний час є виробничим структурним підрозділом «Львівська дирекція» філії «БМЕС» АТ «Українська залізниця».

Система водопостачання і каналізації, мережі насосних станцій і водозаборів вимагають безперервного догляду. При цьому, система водопостачання та водовідведення зношена, а навантаження на неї щороку збільшується. Позивач доводить, що не може належним чином впливати на забезпечення територіальної громади водопостачанням та водовідведенням, усуваючи аварійність мережі водопостачання/водовідведення, яка їй фактично не належить. Фахівці Ківерцівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційних мереж "Ківерціводоканал" знаходять нові і нові пориви на трубопроводі, вони локально та поетапно усувають витоки та накладають хомути, але стан мереж водопостачання та водовідведення у місті вкрай аварійний. Разом з тим, Ківерцівська міська рада сприяє установі-балансоутримувачу АТ "Українська залізниця" у швидкому усуненню пошкоджень мережі водопостачання за кошти бюджету територіальної громади, зокрема, на ділянках прориву постійно працює техніка Ківерцівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційних мереж "Ківерціводоканал".

Виключно Ківерцівська ОТГ здійснює ремонт та реконструкцію мереж належних відповідачу на території міста Ківерці, адже останній самоусунувся від виконання своїх обов'язків та не забезпечує їх належне обслуговування, що підтверджується договорами та первинною документацією щодо проведення ремонтних робіт водопровідних мереж за кошт територіальної громади, а відтак вважає, що доводи про прибутковість від основних засобів централізованого водопостачання у місті Ківерці, не відповідають дійсності.

21.02.2020 Ківерцівською міською радою було прийняте рішення №14/25 «Про надання згоди на передачу безоплатно з державної у комунальну власність Ківерцівської міської об'єднаної територіальної громади централізованої системи водопостачання/водовідведення у м. Ківерці Волинської області, що знаходиться на балансі AT «Укрзалізниця». Дане рішення з супровідним листом було направлено на адресу AT «Укрзалізниця».

04.03.2021 на адресу Ківерцівської міської ради надійшов лист ВСП «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління філії «БМЕС» AT «Укрзалізниця»» із проханням конкретизувати перелік об'єктів водопостачання в м. Ківерці Волинської області, які знаходяться на балансі AT «Укрзалізниця» та пропонуються для передачі у комунальну власність, що дасть можливість розпочати процес передачі вказаного майна у комунальну власність.

Позивач зазначає, що в подальшому Ківерцівська міська рада надіслала на адресу ВСП «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління філії «БМЕС» AT «Укрзалізниця»» повідомлення про скликання позачергової сесії для вирішення питання про уточнення переліку об'єктів водопостачання, які необхідно передати у комунальну власність.

09.03.2021 на позачерговій сесії Ківерцівської міської ради було прийняте рішення №7/2 «Про надання згоди на передачу безоплатно з державної у комунальну власність Ківерцівської міської об'єднаної територіальної громади централізованої системи водопостачання у м. Ківерці Волинської області, що знаходиться на балансі AT «Українська залізниця», в якому був визначений конкретний перелік об'єктів водопостачання, які пропонуються до передачі у комунальну власність.

Зазначене рішення Ківерцівської міської ради з супровідним листом було надіслано на адресу ВСП «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління філії «БМЕС» AT «Укрзалізниця»» для відповідного реагування.

08.12.2021 рішенням Правління АТ "Укрзалізниця" №Ц-57/686-2021 було погоджено передачу у комунальну власність Ківерцівської міської об'єднаної територіальної громади централізованої системи водопостачання у м. Ківерці Волинської області та направлено матеріали до Мініфраструктури для винесення у встановленому порядку питання стосовно передачі вищезазначеного майна на розгляд Кабінету міністрів України. Позивач зазначає, що Мінінфраструктури направляло тричі пакети документів подані АТ "Укрзалізниця" на доопрацювання.

21.10.2022 AT «Українська залізниця» було повторно надіслано на адресу Міністерства інфраструктури пакет документів щодо передачі у комунальну власність Ківерцівської міської об'єднаної територіальної громади основних засобів централізованого водопостачання, які внесені до статутного капіталу товариства та набуті в процесі господарської діяльності що обліковуються на балансі структурного підрозділу "Львівська дирекція" філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд».

01.03.2023 філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» AT «Українська залізниця» повідомила про необхідність внесення змін до рішення Ківерцівської міської ради щодо найменування вулиць міста та подання техніко-економічного обґрунтування ефективного використання майна за цільовим призначенням з визначенням обсягів та джерел фінансування видатків на його утримання, добудову, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний та поточний ремонт.

28.03.2023 на виконання листа AT «Українська залізниця» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція» Ківерцівською міською радою було прийняте рішення №26/6 «Про внесення змін до рішення Ківерцівської міської ради №7/2 від 09 березня 2021 року «Про надання згоди на передачу безоплатно з державної у комунальну власність Ківерцівської міської територіальної громади централізованої системи водопостачання у м.Ківерці Волинської області, що знаходиться на балансі AT «Укрзалізниця».

На виконання вимог АТ «Українська залізниця» було розроблено та погоджено Ківерцівською міською радою техніко-економічного обґрунтування доцільності передачі об'єктів інженерної інфраструктури водопровідно-каналізаційного господарства (включаючи мережі, споруди, устаткування), що обліковуються на балансі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» у комунальну власність Ківерцівської міської територіальної громади».

13.04.2023, 01.11.2023 та 11.03.2024 на адресу філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» направлялися заяви з відповідними належним чином оформленими документами про які просила AT «Українська залізниця» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція».

Крім того, 19.12.2022 рішенням Ківерцівської міської ради №22/42 було затверджено Програму «Питна вода Ківерцівської міської громади на 2023 рік» та 11 вересня 2024 року рішенням Ківерцівської міської ради №38/29 було затверджено Програму «Питна вода Ківерцівської міської громади на 2024-2026 роки», які було надіслано на адресу AT «Українська залізниця» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція» для підготовки відповідного пакету документів з метою передачі погодженого майна.

15.08.2024 AT «Українська залізниця» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція» інформувала Ківерцівську міську раду про необхідність уточнення інвентарних номерів та надання програми Питна Ківерцівської міської територіальної громади на 2024 рік. У відповідь на даний лист, Ківерцівською міською радою було надано копії рішень Ківерцівської міської ради №26/6 від 28.03.2023 року з Додатками №1 та №2, рішення Ківерцівської міської ради №22/42 від 19.12.2022 року з Додатком №1 Програма «Питна вода Ківерцівської міської громади на 2023 рік», рішення Ківерцівської міської ради №38/29 від 11.09.2024 року з Додатком №1 Програма «Питна вода Ківерцівської міської громади на 2024 - 2026 роки».

Повний пакет документів для вирішення питання про передачу майна з державної у комунальну власність було надіслано також на адресу Кабінету Міністрів України, однак на момент звернення до суду відповіді так і не надійшло.

Позивач посилається на те, що питання передачі централізованої мережі водопостачання та водовідведення, яка задовольняє потреби територіальної громади, має надзвичайно важливе значення для Ківерцівської міської ради. Забезпечення населення міста Ківерці питною водою, яка відповідає вимогам державного стандарту, є одним з пріоритетних питань, яке буде вирішене у випадку передачі мережі водопостачання та водовідведення у комунальну власність.

Отже, позивач доводить, що виконав усі вимоги визначені Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», Законом України «Про управління об'єктами державної власності», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів та у зв'язку із прийняттям Правлінням АТ "Укрзалізниця" рішення №Ц-57/686-2021 від 08.12.2021 про передачу у комунальну власність Ківерцівської міської об'єднаної територіальної громади централізованої системи водопостачання у м. Ківерці Волинської області та має право звертатися в інтересах територіальної громади про передачу критично важливих об'єктів інженерної інфраструктури водно-каналізаційного господарства з державної у комунальну власність, адже відповідачем фактично погоджена передача вказаного майна, а відтак звернувся з позовом до суду про визнання протиправною бездіяльності АТ «Українська залізниця», витребування з державної власності у комунальну власність Ківерцівської міської ради за актом приймання-передачі об'єктів централізованої мережі водопостачання та водовідведення з обслуговуючими будівлями, що знаходяться на території міста Ківерці Луцького району Волинської області.

2. Заперечення відповідача - Акціонерного товариства «Українська залізниця».

У відзиві на позовну заяву відповідач позову не визнає та звертає увагу суду, на особливості правого режиму управління і розпорядження майном АТ «Укрзалізниця». що внесене державою при його утворенні до статутного капіталу Товариства.

Уповноважений державою орган управління визначає правовий статус (режим) майна суб?єкта господарювання державного сектору економіки в порядку, визначеному ГК України та законами (частина 6 статті 22 ГК України).

Одним з таких суб?єктів є державне акціонерне товариство, яким є АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про акціонерні товариства» державні акціонерні товариства - це акціонерні товариства, 100% акцій у статутному капіталі яких є у державній власності.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 №651-р «Про схвалення Концепції Державної програми реформування залізничного транспорту» серед головних необхідних умов для ефективного реформування залізничного транспорту передбачено, зокрема: забезпечення функціонування і розвитку залізничного транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу, що характеризується високим рівнем централізованого управління, та надання можливості для концентрації матеріальних і фінансових ресурсів і розпорядження ними; адаптація системи управління залізничним транспортом до ринкових умов господарювання; узгодження принципів управління залізничним транспортом та організаційно-правової форми господарювання з нормами європейського законодавства.

Правові, економічні та організаційні особливості утворення АТ «Укрзалізниця», управління і розпорядження її майном, у процесі формування залізничного транспорту було передбачено спеціальним Законом України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та прийнятими на постановами Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25.06.2014 №200 та «Про затвердження Порядку розпорядження майном акціонерного товариства «Українська залізниця» від 22.11.2017 №1054.

Системний аналіз положень спеціальних правових норм дає підстави стверджувати, що при утворенні АТ «Укрзалізниця» та внесенні майна до його статутного капіталу, держава, в особі Кабінету Міністрів України, на виконання мети і завдань реформування залізничного транспорту фактично визначила особливості правого режиму переданого нею майна. розмежувавши функції державного управління та управління господарською діяльністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» утворено публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування.

Згідно з пунктом 2 Постанови №200 статутний капітал Товариства формується шляхом внесення до нього, серед іншого, майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку №1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом, та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу. Відповідно до відомостей з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.10.2015 відбулась державна реєстрація АТ «Укрзалізниця».

Відповідач зазначає, що положеннями ЗУ «Про особливості утворення залізничного транспорту загального користування», зокрема, визначено, що ??магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації* централізації, блокування та управління рухом поїздів, об?єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю та закріплюються за Товариством на праві господарського відання (частина перша статті 10 Закону).

При цьому, власність Товариства, тобто майно, яке внесене до його статутного капіталу та набуте ним, може бути списане, відчужене, передане в користування, оренду, концесію згідно порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №1054 «Про затвердження Порядку розпорядження майном акціонерного товариства «Українська залізниця».

Крім того, зазначає, що визначений державою під час утворення АТ «Укрзалізниця» розподіл майна, що було передано Товариству, відповідає меті та завданням концепції державної програми реформування транспорту (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 №651-р), зокрема, щодо поєднання централізованого управління галуззю з ринковим механізмом господарювання, що відповідає принципам, визначеним Законом України «Про управління об?єктами державної власності».

Системний аналіз положень Закону України «Про управління об?єктами державної власності» дає підстави стверджувати, що майно внесене до статутного капіталу господарського товариства не відноситься до об?єктів управління державної власності, а державне майно, надане суб?єкту господарювання на праві господарського відання є саме таким об?єкгом. Відповідно, оскільки господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі, може виступати суб?єктом управління державної власності, то таке управління здійснюється саме майном переданим на праві господарського відання, щодо іншого майна, яке внесене до статутного капіталу Товариство діє як повноправний власник виключно на підставі та відповідно із зазначеними у Законі обмеженнями.

З метою вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава, 08.03.2024 набрали чинності зміни до Закону України «Про управління об?єктами державної власності», зокрема, абзац 3 частини 9 статті 11 цього Закону передбачає, що майно, внесене до статутного капіталу господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, а також майно, внесене до статутного капіталу його дочірнього підприємства або господарського товариства, більше 50 відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, єдиним акціонером (учасником) якого є держава, чи набуте зазначеним господарським товариством або дочірнім підприємством у процесі господарської діяльності, є власністю такого господарського товариства або дочірнього підприємства відповідно, крім випадків, визначених законом.

Отже, АТ «Укрзалізниця» майно належить як на праві власності, так і на праві господарського відання. При цьому за загальним правилом майно належить саме на праві власності, оскільки на праві господарського відання АТ «Укрзалізниця» належить лише майно, визначене спеціальними нормами (зокрема, вказане в частині першій статті 10 Закону). Майно внесено до статутного капіталу є майном саме Товариства.

При цьому АТ «Укрзалізниця» набуло право власності на майно залізничного транспорту з підстав правонаступництва внаслідок реорганізації (злиття) підприємств залізничного транспорту відповідно до закону, що є окремою підставою виникнення прав та обов?язків згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відтак, приймаючи рішення про утворення АТ «Укрзалізниця» шляхом реорганізації (злиття) підприємств залізничного транспорту та встановлюючи його правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов?язків зазначених підприємств, держава тим самим фактично висловила своє волевиявлення щодо переходу до Товариства права власності на відповідне майно, передане державою до його статутного капіталу, у тому числі, визначила чіткі особливості управління та розпорядження таким майном.

Отже, відповідач доводить, що АТ «Укрзалізниця» як державне акціонерне товариство, має спеціальну правоздатність, оскільки через спеціальний порядок формування статутного капіталу та управління справами Товариства, наділене особливими правами та обов?язками в частині використання та розпорядження майном. Так, оскільки спірне майно внесене державою при його утворенні до статутного капіталу Товариства, то останнє користується ним на праві власності, а не на праві господарського відання, так як даний правовий режим застосовується виключно до майна, що визначене спеціальними нормами (зокрема, вказаного в частині першій статті 10 Закону).

Відповідач також зазначає, що 29.11.2024 відбулось засідання Постійно діючої Комісії з непрофільних активів АТ «Укрзалізниця» на якій розглянуто питання про передачу основних засобів централізованого водопостачання у комунальну власність Ківерцівської міської територіальної громади та прийнято рішення звернутись до правління АТ «Укрзалізниця» з питання перегляду рішення про передачу основних засобів централізованого водопостачання у комунальну власність Ківерцівської міської територіальної громади, у зв?язку з їх виходом на рівень прибутковості.

Після погодження зазначеного питання керівництвом АТ «Укрзалізниця», територіальної громади централізованої системи водопостачання у м. Ківерці Волинської області буде винесено на розгляд правління.

За приписами пункту 11 Порядку розпорядження майном акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 №1054 (зі змінами), відчуження майна шляхом передачі у комунальну власність, у тому числі об?єктів інженерної інфраструктури водопровідно-каналізаційного господарства, здійснюється згідно з нормами Закону України «Про передачу об?єктів права державної та комунальної власності» та рішенням вищого органу управління, а саме загальних зборів, функції якого виконує Кабінет Міністрів України.

Відповідач вважає, що наведена у позовній заяві діяльність відповідача є незабороненою Законом діяльністю власника, щодо свого майна.

Крім того, заперечує щодо доводів позивача, у яких останній зазначає, що прибутковість від утримання основних засобів централізованого водопостачання у місті Ківерці не відповідають дійсності, оскільки Ківерцівська міська ОТГ здійснює ремонт та реконструкцію мереж на території міста Ківерці. Відповідач доводить, що самостійно здійснює оцінку власної діяльності товариства, а тому рішення щодо прибутковості чи не прибутковості одного з видів діяльності товариства не може ставитись під сумнів іншими суб'єктами господарювання і така оцінка є суб'єктивною.

Разом з тим, відповідач заперечив щодо приєднання до матеріалів справи листів жителів громади від 25.02.2025 щодо передачі централізованої системи водопостачання в місті Ківерці у комунальну власність та договорів з первинною документацією про проведення ремонтних робіт водопровідних мереж, оскільки на думку останнього такі документи не можуть бути доказами по даній справі з огляду на те, що не стосуються предмету та підстав позову.

3. Заперечення третьої особи - Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України заперечує щодо задоволення позову та зазначає, що частиною четвертою статті 4 Закону № 147/98-ВР передбачено, якщо передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, пропозиції щодо передачі зазначених об'єктів погоджуються ініціаторами такої передачі, зазначеними у статті 3 цього Закону, та подаються до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 39 Закону України 27.02.2014 № 794-УІІ «Про Кабінет Міністрів України» регламентовано відносини Кабінету Міністрів України з органами місцевого самоврядування.

Частиною четвертою статті 39 даного Закону визначено, що Кабінет Міністрів України може вносити на розгляд Верховної Ради України проекти законів про надання органам місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади. Одночасно Кабінет Міністрів України подає пропозиції про фінансування здійснення таких повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету окремих загальнодержавних податків, а також передачі у комунальну власність чи у користування органів місцевого самоврядування відповідних об'єктів державної власності.

Підставами припинення права власності відповідно до статті 346 ЦК України є:

1) відчуження власником свого майна;

2) відмови власника від права власності;

3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

4) знищення майна;

5) викупу пам'яток культурної спадщини;

6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

7) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;

8) реквізиції;

9) конфіскації;

10) припинення юридичної особи чи смерті власника;

11) визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Кабінет Міністрів України зазначає, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Акціонерного товариства «Українська залізниця», яка на думку позивача, полягає у не здійсненні передачі до комунальної власності Ківерцівської міської територіальної громади об'єктів водопостачання, що входять до предмету розгляду у даній справі, а також зобов'язання передати актом приймання-передачі із державної у комунальну власність Ківерцівської міської ради є передчасними та таким, що суперечать нормам законодавства.

Зокрема, до матеріалів позовної заяви додано копію листа Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 17.09.2024, з якого вбачається, що згідно рішення правління АТ була погоджена передача у комунальну власність Ківерцівської міської територіальної громади централізованої системи водопостачання у м. Ківерці Волинської області.

Разом з тим, з врахуванням фінансових показників діяльності об'єкту водопостачання у м. Ківерці, який є прибутковим і приносить дохід залізничній галузі, питання доцільності його передачі має бути розглянуте на засіданні постійно діючої Комісії з непрофільних активів Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Отже, третя особа доводить, що питання волевиявлення відповідача щодо передачі у комунальну власність Ківерцівської міської територіальної громади централізованої системи водопостачання у м. Ківерці Волинської області матеріалами, доданими позивачем на обґрунтування своєї позиції у справі, не підтверджено, а лише свідчить про участь в процесі обговорення даного питання. Позивачем в рамках даної справи не обґрунтовано порушення відповідачем його законних прав та інтересів, в той час, коли задоволення передчасних позовних вимог призведе до фактичного відчуження майна, яке належить на праві господарського відання товариству (том 1, а.с. 138).

4. Обставини справи встановлені судом та висновки суду.

21.02.2020 Ківерцівська міська рада прийняла рішення №14/25 «Про надання згоди на передачу безоплатно з державної у комунальну власність Ківерцівської міської об'єднаної територіальної громади централізованої системи водопостачання/водовідведення у м. Ківерці Волинської області, що знаходиться на балансі AT «Укрзалізниця» (том 1, а.с. 12).

Зазначене рішення з супровідним листом було направлено на адресу AT «Укрзалізниця».

Суд встановив, що в подальшому Ківерцівська міська рада надіслала на адресу ВСП «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління філії «БМЕС» AT «Укрзалізниця»» повідомлення про скликання позачергової сесії для вирішення питання про уточнення переліку об'єктів водопостачання, які необхідно передати у комунальну власність (том 1, а.с. 16).

09.03.2021 на позачерговій сесії Ківерцівської міської ради було прийняте рішення №7/2 «Про надання згоди на передачу безоплатно з державної у комунальну власність Ківерцівської міської об'єднаної територіальної громади централізованої системи водопостачання у м. Ківерці Волинської області, що знаходиться на балансі AT «Українська залізниця», в якому визначений конкретний перелік об'єктів водопостачання, які пропонуються до передачі у комунальну власність (том 1, а.с. 18-22).

08.12.2021 Правлінням АТ "Укрзалізниця" №Ц-57/686-2021 прийнято рішення про передачу у комунальну власність Ківерцівської міської об'єднаної територіальної громади централізованої системи водопостачання у м. Ківерці Волинської області та направлено матеріали до Мініфраструктури для винесення у встановленому порядку питання стосовно передачі вищезазначеного майна на розгляд Кабінету міністрів України (том 2, а.с. 164-166).

Суд, з метою встановлення обставин щодо надіслання вказаного пакету документів, ухвалою суду від 26.03.2025 витребував у Міністерства розвитку громад та територій України копії вказаних матеріалів.

На виконання вимог суду, Міністерство розвитку громад та територій України надано їх копії, які долучені до матеріалів справи та досліджені судом (том 2, а.с. 159 -247, том 3, а.с. 1-127).

Із матеріалів справи вбачається, що 13.04.2023, 01.11.2023 та 11.03.2024 на адресу філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» Ківерцівська міська рада надала документи, які вимагала AT «Українська залізниця» (том 1, а.с. 40, 42, 43).

19.12.2022 рішенням Ківерцівської міської ради №22/42 було затверджено Програму «Питна вода Ківерцівської міської громади на 2023 рік» та 11 вересня 2024 року рішенням Ківерцівської міської ради №38/29 було затверджено Програму «Питна вода Ківерцівської міської громади на 2024-2026 роки», які було надіслано на адресу AT «Українська залізниця» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція» для підготовки відповідного пакету документів з метою передачі погодженого майна (том 1, а.с. 26-27, 52-59).

15.08.2024 AT «Українська залізниця» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція» інформувала Ківерцівську міську раду про необхідність уточнення інвентарних номерів та надання програми Питна Ківерцівської міської територіальної громади на 2024 рік. У відповідь на даний лист, Ківерцівська міська рада надала копії рішень №26/6 від 28.03.2023 року з Додатками №1 та №2, рішення Ківерцівської міської ради №22/42 від 19.12.2022 року з Додатком №1 Програма «Питна вода Ківерцівської міської громади на 2023 рік», рішення Ківерцівської міської ради №38/29 від 11.09.2024 року з Додатком №1 Програма «Питна вода Ківерцівської міської громади на 2024 - 2026 роки» (том 1, а.с. 47-49) у яких виконано вказану вимогу.

29.11.2024 відбулось засідання Постійно діючої Комісії з непрофільних активів АТ «Укрзалізниця» на якій розглянуто питання про передачу основних засобів централізованого водопостачання у комунальну власність Ківерцівської міської територіальної громади та прийнято рішення звернутись до правління АТ «Укрзалізниця» з питання перегляду рішення про передачу основних засобів централізованого водопостачання у комунальну власність Ківерцівської міської територіальної громади, у зв?язку з їх виходом на рівень прибутковості.

Предметом спору у даній справі є визнання протиправною бездіяльності Акціонерного товариства «Українська залізниця», витребування з державної власності у комунальну власність та зобов'язання передати за актом приймання-передачі об'єкти централізованої мережі водопостачання та водовідведення з обслуговуючими будівлями.

Надаючи правову оцінку цивільним правам та обов'язкам сторін за даним предметом спору суд виходив із такого.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод в статті 1 Першого протоколу об'єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність.

Європейський суд з прав людини у ряді рішень зауважує, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою. Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції", пункти 69 і 73).

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно "суспільний інтерес"; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

У відповідності до статті 318 ЦК України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до вимог статей 316, 317, 319 Цивільного кодексу України у країни право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі, інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд.

Правовий режим майна визначається виключно законами України (пункт 7 частини 1 статті 92 Конституції України).

Держава може бути засновником юридичних осіб як публічного, так і приватного права (статті 81, 167 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Об'єктом даного спору є централізована мережа водопостачання та водовідведення з обслуговуючими будівлями, яка функціонує для забезпечення життєво необхідних потреб населення у питній воді громади.

Із аналізу положень статтей 5, 6 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» слідує, що об'єкти централізованого водопостачання та водовідведення є елементами інженерної інфраструктури населених пунктів, які можуть перебувати у державній, комунальній або приватній власності.

Разом з тим, незалежно від форми власності, останні функціонують в умовах публічного інтересу та підлягають державному регулюванню.

Отже, законодавець прямо визначає особливий суспільний характер діяльності у цій сфері, незалежно від форми власності об'єктів.

Разом з тим, стаття 319 ЦК України встановлює, що при здійсненні права власності власник зобов'язаний утримуватись від дій, які можуть порушити права інших осіб або інтереси суспільства, а також не може використовувати своє майно на шкоду екології або здоров'ю громадян.

З аналізу статті 28 Господарського кодексу України вбачається, що зокрема централізоване водопостачання та водовідведення належить до сфери природних монополій.

Крім того, ст. 5 ЗУ «Про природні монополії» прямо відносить діяльність у цій сфері до переліку таких, що здійснюється в умовах відсутності конкуренції та вимагають державного регулювання.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що спірні об'єкти функціонують в умовах публічного інтересу, а відтак мають публічний характер, що обумовлює їх особливий режим, наявність обмежень щодо володіння та розпорядження ними та суспільну значущість для громади.

Суд враховує, що водопостачання, як і водовідведення, є важливою сферою публічного права. Воно регулюється законодавством, яке забезпечує доступ до чистої питної води, захищає джерела води, контролює якість води та регулює тарифи на ці послуги.

У даному випадку, слід також врахувати основні аспекти водопостачання як об'єкта публічного права, зокрема останніми є:

1. Право на питну воду. В Україні, право на достатню кількість чистої питної води визнається як фундаментальне право людини. Із зазначеного слідує, що держава має забезпечити доступ до питної води для всіх громадян.

2. Публічне регулювання. Водопостачання регулюється законодавством, яке визначає правила і норми для виробництва, розподілу, та якості води. Ці правила охоплюють охорону джерел води, контролю якості, та встановлення тарифів.

3. Державний контроль. Органи державної влади здійснюють контроль за якістю води, моніторинг джерел водопостачання, та перевірку діяльності підприємств, які надають послуги водопостачання.

4. Централізоване водопостачання. У багатьох містах та населених пунктах водопостачання здійснюється централізовано, за допомогою інфраструктури водопроводів та інших об'єктів. Це регулюється нормативними актами, які визначають, як організовувати та контролювати централізоване водопостачання.

5. Об'єкт управління. Житлово-комунальне господарство, включаючи водопостачання та водовідведення, розглядається як комплексний об'єкт публічного управління, який має бути реформований для модернізації інфраструктури та поліпшення якості комунальних послуг.

6. Моніторинг та облік. Водопостачання має бути піддано моніторингу та обліку, щоб забезпечити належну якість води та ефективне використання ресурсів.

7. Інформування населення. Публічні органи та водопостачальні підприємства мають інформувати населення про якість питної води, тарифи та правила користування послугами.

8. Забезпечення прав споживачів. Публічне право у сфері водопостачання передбачає забезпечення прав споживачів на якісну та безпечну питну воду.

Публічний інтерес громади міста Ківерці щодо спірних об'єктів водопостачання та водовідведення, підтверджується матеріалами справи, зокрема, Ківерцівська міська рада з метою реалізації державної політики щодо забезпечення населення якісною питною водою відповідно до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» прийняла рішення щодо затвердження Програми «Питна вода Ківерцівської міської громади на 2023 рік» та рішення Ківерцівської міської ради №38/29 від 11.09.2024 року про затвердження Програми «Питна вода Ківерцівської міської громади на 2024 - 2026 роки» (том 1, а.с. 47-49), рішення Ківерцівської міської ради №26/6 від 28.03.2023 року з Додатками №1 та №2, рішення Ківерцівської міської ради №22/42 від 19.12.2022 року з Додатком №1 Програма «Питна вода Ківерцівської міської громади на 2023 рік», рішення Ківерцівської міської ради №38/29 від 11.09.2024 року з Додатком №1 Програма «Питна вода Ківерцівської міської громади на 2024 - 2026 роки».

Як підтверджено матеріалами справи та доводами позивача, АТ «Українська залізниця» не вчиняє, будь-яких, дій для обслуговування мереж, покращення якості води та збереження її питних властивостей через зношені мережі, що ставить під сумнів безпеку життя та здоров'я жителів громади, отже забезпечення конституційних гарантій на якісну питну воду.

На думку суду, листи за підписами жителів громади (том 2, а.с. 2-8) про необхідність передачі їх громаді міста в особі міської ради, яка забезпечує обслуговуванням мережі, свідчить про те, що АТ «Українська залізниця» не приймає, будь-якої, участі в утриманні мереж в придатному стані, окрім як встановила тарифи, що забезпечують їх прибутковість від користування мережею водопостачання. Про що АТ «Українська залізниця» висловилася у листі від 17.09.2024 (том 1, а.с. 64).

Крім того, неналежне утримання мереж підтверджується зокрема, Протоколом №1 засідання комісії Ківерцівської міської ради з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Ківерцівської міської територіальної громади від 04.03.2025 за участі головного інспектора ВЗНС Луцького РУ ГУ ДСНС України яким вирішено невідкладно звернутись до керівництва ВСП «Львівська дирекція» філії «БМЕС» АТ «Укрзалізниця» з вимогою про виконання взятих на себе зобов'язань, як балансоутримувача мережі водопостачання в місті Ківерці. Рекомендувати балансоутримувачу Ківерцівської дільниці водопостачання вжити невідкладних заходів щодо повної модернізації наявної мережі водопостачання міста методом встановлення насосів підвищувачів, забезпечення постійного резервного живлення насосної станції по вул. Паркова, заміни аварійно-небезпечних ділянок водогону з метою уникнення частих проривів та зупинки водопостачання. Крім того, рекомендовано балансоутримувачу провести огляд усіх колодязів центральної мережі водопостачання та виділити кошти для закупівлі і встановлення люків водопровідних (том 2, а.с. 145-146).

Разом з тим, здійснення позивачем ремонтних робіт водопровідних мереж за кошти територіальної громади підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, зокрема копією договору №1 від 07.03.2023 з додатками, довідки про вартість будівельних робіт та витрати за березень 2023 року, актом №1 від 17.03.2023 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року, копією договору №22/06/21/1 від 22.06.2022 з додатками, довідки про вартість будівельних робіт та витрати за червень 2022 року, актом №1 від 30.06.2022 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2022 року, копією договору №228 на виготовлення робочого проекту від 12.12.2022 з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 16.12.2022, копією договору №224 від 12.12.2022 з додатками, довідки про вартість будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року, актом №1 від 20.12.2022 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року, листом ТОВ «Волинькомфортбуд» та актом коригування, копією договору №225 на виконання технічного нагляду від 12.12.2022, копіями платіжних доручень №47 від 05.07.2022, №99 від 20.12.2022 та №19 від 17.03.2023 (том 2, а.с. 9-89).

Водночас, в матеріалах справи міститься рішення Правління АТ "Укрзалізниця" №Ц-57/686-2021 від 08.12.2021 про передачу у комунальну власність Ківерцівської міської об'єднаної територіальної громади централізованої системи водопостачання у м. Ківерці Волинської області, яким АТ «Українська залізниця», як власник мереж розпорядився ними.

Правовий статус державних акціонерних товариств регулюється Законом України «Про акціонерні товариства», а особливості визначено спеціальними законами.

Правові, економічні та організаційні особливості утворення АТ «Укрзалізниця», управління і розпорядження її майном, у процесі формування залізничного транспорту передбачено спеціальним Законом України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та прийнятими на постановами Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25.06.2014 №200 та «Про затвердження Порядку розпорядження майном акціонерного товариства «Українська залізниця» від 22.11.2017 №1054.

Як вбачається із відомостей Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.10.2015 відбулась державна реєстрація АТ «Укрзалізниця».

Нормами Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», встановлено, що:

- майно залізничного транспорту загального користування - майно, у тому числі об?єкти інфраструктури, що належать Державній адміністрації залізничного транспорту України, підприємствам, установам та організаціям залізничного транспорту загального користування, зокрема будівлі, споруди, об?єкти незавершеного будівництва, об?єкти соціальної сфери, транспортні обладнання, устаткування, інвентар, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, цінні папери, корпоративні права держави, право постійного користування земельними ділянками, а також інші майнові права, включаючи права на об скти соціальної інтелектуальної власності, кошти, у тому числі в іноземній валюті. До об?єктів належать структурні підрозділи підприємств, установ організацій залізничного транспорту загального користування з питань охорони здоров?я, відпочинку, торгівлі, громадського харчування, фізичної культури та спорту, професійної підготовки (пункт 1 частини першої статті 1 Закону);

- до статутного капіталу АТ «Укрзалізниця» вноситься: майно залізничного транспорту загального користування; 100 відсотків акцій акціонерних товариств, що проводять ремонт тягового рухомого складу та виготовляють залізобетонні конструкції і шпали, повноваження з управління корпоративними правами яких здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; акції (частки, паї), що належать державі у статутному (складеному) капіталі господарських товариств, утворених за участю підприємств залізничного транспорту; право постійного користування земельними ділянками, наданими для розміщення підприємств залізничного транспорту; право господарського відання магістральними залізничними лініями загального користування та розміщеними на них технологічними спорудами, передавальними пристроями, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об?єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт (частина 1 статті 4 Закону); ??

- акції господарських товариств, внесені до статутного капіталу Товариства, є його власністю (частина третя статті 5 Закону);

- ??магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації* централізації, блокування та управління рухом поїздів, об?єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю та закріплюються за Товариством на праві господарського відання (частина перша статті 10 Закону); ??

- товариство не може відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, концесію, управління, заставу, безоплатне користування, вносити до статутного (складеного) капіталу суб?єктів господарювання майно, зазначене в частині першій цієї статті, та вчиняти щодо нього інші правочини, наслідком яких може бути відчуження такого майна. Таке майно не підлягає приватизації, продажу під час провадження у справі про банкрутство, на нього не може бути звернене стягнення за рішенням суду, накладено арешт (частина друга статті 10 Закону).

У відповідності до ч. 4 ст. 10 ЗУ «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», порядок списання, відчуження, передачі в користування, оренду, концесію майна, зазначеного в частині першій цієї статті, розпорядження іншим майном, внесеним до статутного капіталу Товариства, та майном, набутим Товариством, визначається Кабінетом Міністрів України.

Зазначений порядок визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №1054 «Про затвердження Порядку розпорядження майном акціонерного товариства «Українська залізниця», який визначає особливий правовий режим майна АТ «Укрзалізниця та встановлює його поділ на дві категорії:

- державне майно, тобто майно, зазначене в частині першій статті 10 Закону та яке закріплюються за Товариством на праві господарського відання (п. 3 Порядку);

- майно Товариства, тобто майно, внесене до статутного капіталу АТ «Укрзалізниця» або набуте ним на законних підставах (п. 10 Порядку).

Статтею 2 ЗУ «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» передбачено особливості утворення Товариства, зокрема, зазначено, що воно утворюється як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту); його статут затверджується Урядом; його засновником є держава в особі Уряду; воно є правонаступником усіх прав і обов?язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Згідно абзацу 2 частини 2 статті 5 ЗУ «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу Товариства, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу Товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу Товариства.

АТ «Українська залізниця» мотивує підставність набуття права власності на спірне майно тим, що останнє внесене державою при його утворенні до його статутного капіталу, а відтак доводить, що користується ним на праві власності, а не на праві господарського відання, так як даний правовий режим застосовується виключно до майна, що визначене спеціальними нормами.

Водночас судом встановлено наступне.

Набуття права власності регулюється Главою 24 Цивільного кодексу України. Визначені в Кодексі способи набуття права власності стосуються всіх форм права власності.

Частина 2 ст. 328 ЦК України, встановлює загальну презумпцію правомірності набуття права власності. Тобто припускається, що право власності набуте на законних підставах, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (наприклад, коли право власності набуте внаслідок укладення правочину, визнаного недійсним).

Статтею 330 ЦК України, визначено спеціальні гарантії набуття права власності добросовісним набувачем. Згідно з цією нормою, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 ЦК майно не може бути витребуване у нього шляхом віндикації.

На підставі ст.330 ЦК у добросовісного набувача виникає право власності на це майно.

При цьому, підставами виникнення права власності є різні обставини (юридичні факти), з якими норми права пов'язують встановлення правовідносин власності.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України, це можуть бути будь-які підстави, не заборонені законом, зокрема події, договори, юридичні вчинки, цивільні стани, а також юридична сукупність тощо.

Зазначені підстави визначені як «способи набуття права власності» та їх поділяють на первинні і похідні (вторинні).

При похідних способах набуття права власності право набувача ґрунтується на праві відчужувача, то оспорюватися може не тільки право власника, а й право осіб, що передали йому у власність спірну річ. Відповідно при первинних способах виникнення права власності оспорювання цього права можливе лише щодо самого власника.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, визначених ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV зокрема: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва або майбутній об'єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об'єктом довірчої власності; 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; 13-3) договору про передачу страхового портфеля; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідач подаючи відзив на позовну заяву/заперечення, не подав докази, що підтверджують правомірність набуття права власності та внесення їх до статутного капіталу товариства на мережі водопостачання та водовідведення Ківерцівської міської громади, що давало б підстави для висновку про правомірність їх внесення до статутного капіталу.

Відповідач правомірність внесення до статутного капіталу доводить нормативними документами, що регулюють порядок створення АТ «Українська залізниця», однак первинних документів на підставі яких виникає право власності суду не подав.

Зазначені обставини також не доведені представником відповідача у судовому засіданні.

Відповідачем також не надано доказів набуття права власності на спірні об'єкти з підстав правонаступництва внаслідок реорганізації (злиття) підприємств залізничного транспорту.

Разом з тим, як вбачається із інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за Акціонерним товариством «Українська залізниця» зареєстроване право власності на спірні об'єкти шляхом внесення до статутного капіталу акціонерного товариства (том 1, а.с. 66-68).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Аналогічна правова позиція викладена зокрема у Постанові ОП КГС ВС від 24.01.2020 у справі №910/10987/18.

Як вже встановив суд, 08.12.2021 Правління АТ "Укрзалізниця" №Ц-57/686-2021 прийняло рішення про передачу у комунальну власність Ківерцівської міської об'єднаної територіальної громади централізованої системи водопостачання у м. Ківерці Волинської області та направлення матеріалів до Мініфраструктури для винесення у встановленому порядку питання стосовно передачі вищезазначеного майна на розгляд Кабінету Міністрів України (том 3, а.с. 132-134).

Надаючи правову оцінку даному рішенню, суд дійшов висновку, що останнє в юридичному сенсі є правочином за яким діючий власник розпорядився своїм майном, шляхом його безоплатної передачі у комунальну власність.

Суд вважає, що дане рішення прийняте на підставі та у спосіб, що визначені Законом. При цьому, враховано наступне.

Статутом акціонерного товариства «Українська залізниця», що затверджений постановою КМУ від 2 вересня 2015 р. № 735 визначено:

Пункт 26. Товариство є державним акціонерним товариством, засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Управління корпоративними правами держави стосовно товариства здійснює Кабінет Міністрів України.

Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу товариства, здійснює товариство.

Пункт 37. Статутний капітал товариства становить 229879115000 (двісті двадцять дев'ять мільярдів вісімсот сімдесят дев'ять мільйонів сто п'ятнадцять тисяч) гривень.

Статутний капітал товариства поділяється на 229879115 простих іменних акцій номінальною вартістю 1000 гривень кожна.

Акціонеру товариства належить 229879115 простих іменних акцій, що становить 100 відсотків статутного капіталу товариства.

Пункт 54. Вищим органом товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України.

Пункт 87. Правління діє на підставі законодавства, цього Статуту та положення про нього. Правління підзвітне загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Правління діє від імені товариства в межах, визначених законодавством, цим Статутом і положенням про правління. Діяльність правління регулюється принципами економічної доцільності та спрямована на одержання товариством прибутку.

Пункт 106. До компетенції правління належить:

6) розпорядження майном і грошовими коштами товариства в межах компетенції правління в порядку, визначеному законодавством, цим Статутом та відповідними положеннями товариства;

7) прийняття рішення про вчинення правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить менш як 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Зі статуту АТ «Українська залізниця» вбачається, що статутний капітал останнього становить 229 879 115 000 (двісті двадцять дев'ять мільярдів вісімсот сімдесят дев'ять мільйонів сто п'ятнадцять тисяч) грн.

Із матеріалів справи слідує, що ринкова вартість спірних об'єктів згідно зведеного переліку майна Державного територіально-галузевого об'єданння «Львівська залізниця», що вноситься до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця» (том 1, а.с. 178-195) із врахуванням довідки АТ «Українська залізниця» (том 2, а.с. 124) становить 1 919 933, 63 грн.

При цьому, точне відсоткове співвідношення ринкової вартості спірних об'єктів (1 919 933, 63 грн.) до розміру статутного капіталу АТ «Українська залізниця» (229 879 115 000 грн.) дорівнює 0,0008351927%, а відтак повноваження щодо майна внесеного до статутного капіталу, зокрема, яке є предметом спору у даній справі, враховуючи п.106 Статуту АТ «Українська залізниця» вирішується одноособово Правлінням, оскільки вартість майна становить менше 10 відсотків вартості активів.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку, що фактичний власник у якого в статутному капіталі знаходяться спірні об'єкти, розпорядився останніми у встановлений законом порядок та спосіб, шляхом прийняття рішення Правління АТ "Укрзалізниця" №Ц-57/686-2021 про передачу у комунальну власність Ківерцівської міської об'єднаної територіальної громади централізованої системи водопостачання у м. Ківерці.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, врегульовано Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" від 03.03.1998 № 147/98-ВР.

Отже, Закон № 147/98-ВР є спеціальним законом, який регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до абзацу 6 частини першої статті 2 Закону № 147/98-ВР об'єктами передачі згідно з цим Законом є, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі приміщення (після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) на підставі розподільного балансу), об'єкти незавершеного будівництва).

Відповідно до статті 3 Закону № 147/98-ВР Ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно, місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону № 147/98-ВР передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням: Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених у абзацах другому - п'ятому частини першої статті 2 цього Закону (крім нерухомого майна, призначеного виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів).

Передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

У разі якщо передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, пропозиції щодо передачі зазначених об'єктів погоджуються ініціаторами такої передачі, зазначеними у статті 3 цього Закону, та подаються до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

У пропозиціях зазначаються: у разі передачі закріпленого за підприємством нерухомого майна та/або іншого окремого індивідуально визначеного майна - назва майна, його місцезнаходження, найменування підприємства-балансоутримувача, його місцезнаходження та ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, найменування органу, що здійснює функції з управління майном підприємства.

До пропозицій щодо передачі нерухомого майна додаються:

- техніко-економічне обґрунтування забезпечення ефективного використання цього майна за цільовим призначенням з визначенням обсягів та джерел фінансування видатків на його утримання, добудову, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний та поточний ремонт;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів, права на які підлягають державній реєстрації;

- титули будов та проектно-кошторисна документація на об'єкти незавершеного будівництва.

До пропозицій щодо передачі іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств додаються:

- характеристика майна і виписка про його вартість за даними бухгалтерського обліку;

- техніко-економічне обґрунтування забезпечення ефективного використання такого майна за цільовим призначенням з визначенням обсягів та джерел фінансування видатків на його утримання.

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі пропозицій, внесених з дотриманням вимог цього Закону, готує і подає за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань фінансової політики та Фондом державного майна України, а у разі передачі цілісних майнових комплексів підприємств - з центральним органом виконавчої влади в галузі статистики проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України. У разі передачі захисних споруд цивільного захисту зазначені проекти рішень також підлягають погодженню з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Положеннями статті 6 Закону № 147/98-ВР визначено, що передача об'єктів здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі. Утворює комісію з питань передачі об'єктів та призначає її голову виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом, - у разі передачі об'єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

У відповідності до статті 7 Закону № 147/98-ВР Також передаються безоплатно за умови взяття органами місцевого самоврядування зобов'язання використовувати за цільовим призначенням і не відчужувати в приватну власність такі об'єкти:

- об'єкти інженерної інфраструктури водопровідно-каналізаційного та газового господарства (включаючи мережі, споруди, устаткування), пов'язані з постачанням споживачам води, газу, відведенням і очищенням стічних вод, а також об'єкти благоустрою населених пунктів.

- окреме індивідуально визначене майно підприємств (крім нерухомого майна) для використання органами місцевого самоврядування та закладами, зазначеними в абзаці п'ятому цієї частини.

У разі коли об'єктами передачі є цілісні майнові комплекси підприємств, нерухоме майно (у тому числі об'єкти незавершеного будівництва), акції (частки, паї) у майні господарських товариств, їх вартість визначається шляхом проведення незалежної оцінки майна. Вартість іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств визначається на підставі даних бухгалтерського обліку за умови її відповідності справедливій ринковій ціні.

У разі передачі об'єкта у державну чи комунальну власність до набувача переходить право власності на земельну ділянку, на якій розміщений об'єкт передачі, у порядку, визначеному Земельним кодексом України. Кадастровий номер та розмір такої земельної ділянки зазначаються у рішенні органу, зазначеного у статті 4 цього Закону, про передачу відповідного об'єкта у державну чи комунальну власність.

Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач дії щодо передачі майна згідно рішення Правління АТ "Укрзалізниця" №Ц-57/686-2021 від 08.12.2021 про передачу у комунальну власність Ківерцівської міської об'єднаної територіальної громади централізованої системи водопостачання у м. Ківерці, ЗУ «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», ЗУ «Про місцеве самоврядування», ЗУ «Про управління об'єктами державної власності» належним чином не вчинив.

28.03.2023 на виконання листа AT «Українська залізниця» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція» Ківерцівською міською радою було прийняте рішення №26/6 «Про внесення змін до рішення Ківерцівської міської ради №7/2 від 09 березня 2021 року «Про надання згоди на передачу безоплатно з державної у комунальну власність Ківерцівської міської територіальної громади централізованої системи водопостачання у м. Ківерці Волинської області, що знаходиться на балансі AT «Укрзалізниця»».

Крім того, на виконання вимог АТ «Українська залізниця» було розроблено та погоджено Ківерцівською міською радою техніко-економічного обґрунтування доцільності передачі об'єктів інженерної інфраструктури водопровідно-каналізаційного господарства (включаючи мережі, споруди, устаткування), що обліковуються на балансі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» у комунальну власність Ківерцівської міської територіальної громади».

Крім того, повний пакет документів для вирішення питання про передачу майна з державної у комунальну власність 18.10.2024 було надіслано позивачем також на адресу Кабінету Міністрів України, однак відповіді на звернення позивача не надходило.

Отже, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що Ківерцівська міська рада неодноразово зверталась із проханням передачі згідно прийнятого рішення Правління АТ «Українська залізниця» у комунальну власність спірних об'єктів централізованої мережі водопостачання та водовідведення з обслуговуючими будівлями, що знаходяться на території міста Ківерці.

Між тим, відповідач не вжив заходів щодо передачі вказаних об'єктів нерухомості у комунальну власність, акти приймання-передачі у відповідності до статті 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» не підписані, що всупереч вимогам Законів України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», «Про управління об'єктами державної власності» не здійснив заходів щодо передачі з державної власності в комунальну власність територіальної громади спірних об'єктів.

Отже, наведені обставини дають підстави дійти висновку про триваючу бездіяльність АТ «Українська залізниця» щодо передачі згідно прийнятого рішення у комунальну власність індивідуально визначеного майна.

Натомість, 29.11.2024 на засіданні Постійно діючої Комісії з непрофільних активів АТ «Укрзалізниця» розглянуто питання про передачу основних засобів централізованого водопостачання у комунальну власність Ківерцівської міської територіальної громади та прийнято рішення звернутись до правління АТ «Укрзалізниця» з питання перегляду рішення про передачу основних засобів централізованого водопостачання у комунальну власність Ківерцівської міської територіальної громади, у зв?язку з їх виходом на рівень прибутковості.

Такі дії відповідача свідчать про його непослідовність та ухилення від виконання рішення Правління АТ "Укрзалізниця" №Ц-57/686-2021 від 08.12.2021 про передачу у комунальну власність Ківерцівської міської об'єднаної територіальної громади централізованої системи водопостачання у м. Ківерці, яке на день розгляду справи у господарському суді є чинним та предметом судового розгляду не було, а відтак підлягає виконанню.

Відповідно до статті 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

За приписами статті 2 ЦК України територіальні громади є учасниками цивільних відносин, та можуть виступати суб'єктами права власності.

У відповідності до статті 1 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" Основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:

- територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр;

- територія територіальної громади - нерозривна територія, в межах якої територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статті 3 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

У відповідності до статті 6 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

У відповідності до статті 10 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до статті 25 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

У відповідності до статті 30 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад,

5) забезпечення соціально-культурних закладів, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, а також населення паливом, електроенергією, газом та іншими енергоносіями; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води;

7) організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян;

б) делеговані повноваження:

1) здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і зв'язку;

2) здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення прав громадян на належне водопостачання та водовідведення, за допомогою мереж та інженерних об'єктів водного господарства, які розташовані в межах міста Ківерці, а тому відносяться до Ківерцівської міської територіальної громади, Ківерцівська міська рада в межах наданих вказаних Законом повноважень має право, можливість та обов'язок завершити прийняття наведених мереж до комунальної власності.

Як вже зазначив суд, у відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим законно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» визначено, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Частиною 2 статті 60 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

У силу вимог частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» права суб'єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.

Пунктом 51 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність.

Доводи представника відповідача про неналежний спосіб захисту обраний позивачем щодо витребування спірних об'єктів та доводи про те, що подані позивачем документи щодо проведення ремонтних робіт водопровідних мереж за кошт територіальної громади, листи із підписами жителів громади з проханням щодо передачі спірних об'єктів у комунальну власність не стосуються предмету спору, не взято до уваги суду, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Судом враховується, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях. з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України. № 63566/00, § 23. ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).

Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - задоволення позовних вимог з наведених вище підстав, впливу не мають.

Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи встановлені обставини та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин сторін у справі, суд дійшов висновку про те, що є наявні правові підстави для застосування судом практики ЄСПЛ щодо статті 1 Першого протоколу (зокрема рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції", пункти 69 і 73) відповідно до якої напрацьовано три головних критерії які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно "суспільний інтерес"; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

У даному випадку втручання в право особи на мирне володіння майном є законним, переслідує суспільний інтерес та є пропорційним визначеним цілям, як це визначено ЄСПЛ для застосування вищезазначених критеріїв щодо оцінки правомірності втручання у право власності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у справі правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Українська залізниця», що полягає у не здійсненні передачі до комунальної власності Ківерцівської міської ради об'єктів централізованої мережі водопостачання та водовідведення з обслуговуючими будівлями, що знаходяться на території міста Ківерці Луцького району Волинської області та витребування таких об'єктів у відповідача на підставі рішення Правління АТ "Укрзалізниця" №Ц-57/686-2021 про передачу у комунальну власність Ківерцівської міської об'єднаної територіальної громади централізованої системи водопостачання у м. Ківерці.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Також, при вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з пунктом 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, буд. 5, код ЄДРПОУ: 40075815), що полягає у не здійсненні передачі до комунальної власності Ківерцівської міської ради об'єктів централізованої мережі водопостачання та водовідведення з обслуговуючими будівлями, що знаходяться на території міста Ківерці Луцького району Волинської області.

3. Витребувати з державної власності у комунальну власність Ківерцівської міської ради (код ЄДРПОУ: 26516861, місцезнаходження: 45201, Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Шевченка, 14) та зобов'язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, буд. 5, код ЄДРПОУ: 40075815) передати за актом приймання-передачі Ківерцівській міській раді (Код ЄДРПОУ: 26516861, Місцезнаходження: 45201, Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Шевченка, 14) наступні об'єкти централізованої мережі водопостачання та водовідведення з обслуговуючими будівлями, що знаходяться на території міста Ківерці Луцького району Волинської області:

- Будівля над артезіанською свердловиною №1, інвентарний номер об'єкта -8910100018518, рік побудови/рік введення в експлуатацію - 1980 року, місцезнаходження об'єкта - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Паркова, 24а;

- Водопровідна мережа, інвентарний номер об'єкта - 8910301022332, рік побудови/рік введення в експлуатацію 1977 року, місцезнаходження об'єкта Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Луцька - Грушевського - Клима Савури (попередня назва - вул. Ватутіна);

4. Стягнути з Акціонерного товариства “Українська залізниця» (місто Київ, вулиця ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Ківерцівської міської ради (Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Шевченка, 14, код ЄДРПОУ 26516861) 30 003,44 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено 16.06.2025

Суддя В. М. Дем'як

Попередній документ

128129862

Наступний документ

128129864

Інформація про рішення:

№ рішення:	128129863
№ справи:	903/1063/24
Дата рішення:	02.06.2025
Дата публікації:	17.06.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Волинської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них; про комунальну власність, з них; щодо визнання права власності

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (04.02.2026)
Дата надходження:	25.12.2025
Предмет позову:	про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання передати майно за актом приймання-передачі

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

05.03.2025 11:00	Господарський суд Волинської області
26.03.2025 11:00	Господарський суд Волинської області
30.04.2025 10:30	Господарський суд Волинської області
26.05.2025 10:30	Господарський суд Волинської області
02.06.2025 11:00	Господарський суд Волинської області
23.06.2025 10:40	Господарський суд Волинської області
10.09.2025 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
24.09.2025 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
06.10.2025 09:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
04.02.2026 12:20	Касаційний господарський суд