04.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3598/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: Сікорська О.В.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інваріант"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024р.
(суддя Фещенко Ю.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 29.11.2024р.)
у справі
за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інваріант", м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості, у загальному розмірі 1 376 898 грн. 89 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 08.10.2024р.)
1. Короткий зміст позовних вимог
Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інваріант" заборгованості у загальному розмірі 1 542 615 грн. 05 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору оренди земельної ділянки у частині сплати орендної плати, а також сплати коштів за фактичне користування земельною ділянкою у загальний період з 01.01.2022 по 31.12.2023, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 428 636 грн. 57 коп. За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 12 договору, наявні підстави для стягнення з Відповідача пені за загальний період прострочення з 02.08.2022 по 29.02.2024 у сумі 113 978 грн. 48 коп.
08.10.2024 на адресу суду надійшла заява про уточнення (зменшення) позовних вимогё в якій Позивач, з урахуванням інформації ГУ ДПС у Дніпропетровській області, задекларованих та сплачених Відповідачем коштів за користування землею за 2023 рік (803606,62грн), просить стягнути з Відповідача заборгованість за користування земельною ділянкою з 01.01.2022 по 31.12.2023 у сумі 1262920,41грн та пеню за період з 31.07.2022 - 29.02.2024 у розмірі 113978,48грн.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 29.11.2024р.) у справі № 904/3598/24 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інваріант" на користь Криворізької міської ради 1 182 240 грн. 25 коп. - основного боргу, 54 770 грн. 32 коп. - пені та 18 555 грн. 16 коп. - частину витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інваріант" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення у частині стягнення заборгованості за період з 08.09.2023 по 31.12.2023 як безпідставно збережених коштів та постановити нове, про відмову у задоволенні позовної вимоги у цій частині. В іншій частині оскаржуване судове рішення залишити без змін.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що суд першої інстанції, встановивши, що фактичним користувачем спірної земельної ділянки є Відповідач, який набув право власності на нерухоме майно, розміщене на цій земельній ділянці, не дослідив інші обставини, необхідні для правильного вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212- 1214 ЦК України та дійшов передчасного висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у цій частині.
Апелянт наголошує на відсутності у витягах із нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022, за користування якою Позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати, коду її КВЦПЗ (коду цільового призначення).
Апелянт зауважує, що він не ігнорував передбачений законом обов'язок з оформлення права користування землею, а також сплачував відповідні кошти за таке користування, про що свідчить долучена Позивачем відповідь від ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Крім того він намагався врегулювати спірні правовідносини шляхом надсилання Позивачу листа про розстрочення розміру заборгованості та повідомлення про скрутне фінансове становище.
Скаржник зазначає, що ним було вжито заходів задля укладення Договору оренди на новий строк, що, на його думку, свідчить про часткове виконання Відповідачем умов Договору оренду за користування земельною ділянкою.
На переконання Скаржника, до ТОВ "Інваріант" не може бути застосована вимога про стягнення безпідставно збережених коштів, оскільки Позивачем не встановлено всіх обставин передбачених статтями 1212 - 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності.
За доводами Скаржника, Криворізькою міською радою після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки, не було вжито заходів задля повернення цієї земельної ділянки, відповідна вимога та акт приймання-передачі земельної ділянки з боку сторін не складались та не підписувалось.
Також Апелянт вказує на наявне у ТОВ "Інваріант" переважне право на поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки, тому вважає, що договір був продовжений на новий строк.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Позивач у відзиві вважає, що після закінчення строку дії договору оренди спірної земельної ділянки 07.09.2023, ним правомірно пред'явлено позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів на підставі ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Позивач вказує, що Відповідач як власник об'єкту нерухомого майна за адресою: вул. Ракітіна,31д/1 у період з 08.09.2023 по 31.12.2023 користувався земельною ділянкою, на якій розташовано цей об'єкт, за відсутності оформленого, згідно з вимогами чинного законодавства, права користування, частково декларував та сплачував кошти за її використання. Разом з тим, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Позивач зазначає, що за умови розташування на земельній ділянці нерухомого майна Відповідача, вбачається об'єктивна неможливість як використання даної ділянки Позивачем для потреб територіальної громади міста Кривого Рогу, так і передачі її в орендне користування іншим суб'єктам господарювання, що у свою чергу нівелює необхідність у її поверненні.
Відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.02.2023 №97-4-0.110,4-2721/301-23 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 складає 118 086 290,15 грн. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
Відносно виду цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 Позивач зауважив, що така інформація міститься у долученому до позову Витязі з Державного земельного кадастру від 26.07.2024 №НВ-0001784662024, який є офіційним документом і підлягає врахуванню під час вирішення даного спору. Відповідач обізнаний про категорію земельної ділянки, її цільове призначення та загальну площу.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/3598/24.
Матеріали справи № 904/3598/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2025р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інваріант" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 у справі № 904/3598/24 залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.
Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2025р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду у судове засідання на 04.06.2025.
Ухвалою суду від 17.02.2025 задоволена заява Криворізької міської ради та постановлено провести судове засідання 04.06.2025 та решту судових засідань у даній справі за її участю у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 04.06.2025 представник Позивача надав пояснення у справі.
Представник Відповідача у судове засідання не з'явився.
02.06.2025 до суду надійшло клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано неможливістю прибути адвоката Чередниченко А.В. у судове засідання, призначене на 04.06.2025, у зв'язку з її участю у цей день у слідчих діях у м.Києві.
Розглянувши вказане клопотання, судова колегія не знаходить підстав для його задоволення з урахуванням наступного.
Так, у розумінні чинного законодавства України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У разі нез'явлення в засідання суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У даному випадку, заявником не наведено достатнього обґрунтування необхідності участі його представника у судовому засіданні ( якщо він вважав таку участь необхідною).
При цьому участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов'язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом. Позиція Відповідача достатньо повно викладена в апеляційній скарзі.
Судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 р., "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 р. зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. "Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ ( &51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
На думку суду, обставини даної справи свідчать про достатність матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 273 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника Відповідача , за наявними матеріалами.
Отже, з метою недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог ст. 256 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 04.06.2025 була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. Вказане рішення набуло чинності з 01.01.2016 і діяло до 31.12.2021. Починаючи з 01.01.2022, набрало чинності рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523 про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.
З матеріалів справи також вбачається, що 31.01.2019 між Криворізькою міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інваріант" (орендарем) був укладений договір оренди земельної ділянки № 2019057 за умовами п. 1 якого орендодавець, на підставі рішення міської ради № 3260 від 28.11.2018 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а саме: для розміщення комплексу з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022, яка розташована на вулиці Ракітіна, 31д/1 у Покровському районі м.Кривого Рогу.
У розділі договору "Об'єкт" визначені наступні його характеристики:
- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,9607 га (пункт 2 договору);
- на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: комплекс згідно з витягом про державну реєстрацію прав КП ДОР "КБТІ" від 04.07.2011 № 34047467, номер витягу 30498820, а також інші об'єкти інфраструктури (пункт 3 договору);
- земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, відсутні (пункт 4 договору);
- нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 31.07.2018 № 97-4-0.22-1465/165-18 становить 70 584 822 грн. 91 коп. (пункт 5 договору).
У п. 6 договору сторони визначили, що договір укладено терміном до 07.09.2023. Після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обов'язків, відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов'язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяця (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення.
За умовами розділу "Орендна плата" сторонами передбачено таке:
- річна орендна плата за землю на момент укладання договору вноситься орендарем у розмірі 635 263 грн. 41 коп. виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Річна орендна плата у 2018 році вноситься виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862. Річна орендна плата у 2019 році вноситься виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 № 2816 (пункт 7 договору);
- розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов'язується щорічно відповідно до інформації Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований засобах масової інформації, здійснювати індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладання або змін умов договору чи продовження його дії. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до договору (пункт 8 договору);
- орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України (пункт 10 договору);
- орендар самостійно обчислює суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 20-го лютого поточного року подає відповідному органу державної фіскальної служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 13 договору).
Умовами п. 11 договору передбачено, що розмір та сума орендної плати переглядається: з внесенням змін до договору у разі:
- зміни граничного розміру орендної плати за землю, визначеного Податковим Кодексом України;
- міни розміру орендної плати за землю, встановленого рішення Криворізької міської ради;
без внесення змін до договору у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря", що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законодавством та договором.
У п. 14 договору визначені умови використання земельної ділянки, а саме: земельна ділянка промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення передається в оренду для розміщення комплексу.
У розділі "Умови повернення земельної ділянки" сторонами погоджено, зокрема, наступне:
- після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду. Орендар зобов'язаний привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан. Приведення у придатний стан включає в себе благоустрій земельної ділянки (пункт 16 договору);
- земельна ділянка повертається на письмову вимогу орендодавця протягом 10-ти робочих днів з дати закінчення строку дії договору (пункт 17 договору);
- неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом "Орендна плата" договору (пункт 18 договору).
Розділ "Зміна умов договору і припинення його дії" передбачає, що:
- зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (окрім умов, вказаних в розділі "Орендна плата" договору). У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (пункт 28 договору);
- дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законодавством України (пункт 29 договору).
Також, згідно з п.30 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом; іншими випадками, викладеними статтею 31 Закону України "Про оренду землі".
Додатком до договору є рішення Криворізької міської ради від 28.11.2018 №32608 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам".
Вказаний договір підписаний Позивачем та Відповідачем та скріплений печатками обох сторін.
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.07.2024 (т. а.с.28), за адресою: вул. Ракітіна, 31д/1 м.Кривого Рогу розташований виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 11946,72кв.м, який на праві приватної власності з 22.10.2020 належить ТОВ"Інваріант".
Враховуючи умови договору від 31.01.2019 та рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 № 2816 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" ставка орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 становить 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно з Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України № 39937/5/04-36-04-12-14 від 29.08.2024, адресованим Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, за показниками поданої звітності з плати за землю ТОВ "Інваріант" визначає податкові зобов'язання з плати за землю за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 площею 3,9607 га на вул. Ракітіна, 31д/1 у Покровському районі:
у 2022 році задекларовано 698 788 грн. 68 коп., сплачено - 698 788 грн. 68 коп., а саме:
- у січні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;
- у лютому 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;
- у березні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;
- у квітні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;
- у травні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;
- у червні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;
- у липні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;
- у серпні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;
- у вересні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;
- у жовтні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;
- у листопаді 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;
- у грудні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп..
У 2023 році задекларовано 803 606 грн. 62 коп., сплачено - 476 326 грн. 24 коп., а саме:
- у січні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;
- у лютому 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;
- у березні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;
- у квітні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;
- у травні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;
- у червні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;
- у липні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;
- у серпні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;
- у вересні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;
- у жовтні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;
- у листопаді 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;
- у грудні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп., що не заперечується сторонами.
Також судом встановлено, що Відповідачем Позивачу направлено клопотання про реструктуризацію заборгованості зі сплати за землю № 2/11-2023 від 14.11.2023, в якому Відповідач посилаючись на складну ситуацію та тяжке фінансове становище підприємства в умовах воєнного стану, просив Позивача надати можливість ТОВ "Інваріант" погасити заборгованість, що виникла по сплаті за землю відповідно до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 від 31.01.2019 №2019057 протягом наступних 6-ти місяців рівними частинами. Додатково повідомляв, що частина оплати в розмірі 300 000 грн. 00 коп. була здійснена 13.10.2023.
У відповідь Криворізька міська рада надіслала лист № 20/18/7600 від 22.11.2023, в якому вказала про те, що зазначене клопотання щодо наміру погашення заборгованості з орендної плати за договором протягом наступних 6-ти місяців рівними частинами, разом з копією платіжної інструкції зі сплати 13.10.2023 частини заборгованості у розмірі 300 000 грн. 00 коп. прийнято до уваги; також було запропоновано надати графік погашення заборгованості з орендної плати за землю із зазначенням конкретних дат та сум сплати (а.с.131 у томі 1).
Листом ТОВ "Інваріант" "Про сплату заборгованості зі сплати за землю" № 48 від 11.12.2023 повідомило, що станом на 11.12.2023 згідно з даними електронного кабінету платника податків заборгованість зі сплати за землю за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022, розташованої на вул. Ракітіна. 31д/1, Покровського району, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, складає 684 513 грн. 82 коп.; пропонував наступний графік погашення заборгованості:
- дата погашення заборгованості - 26.01.2024 - сума погашення заборгованості - 115 000 грн. 00 коп.;
- дата погашення заборгованості - 26.02.2024 - сума погашення заборгованості - 115 000 грн. 00 коп.;
- дата погашення заборгованості - 26.03.2024 - сума погашення заборгованості - 115 000 грн. 00 коп.;
- дата погашення заборгованості - 26.04.2024 - сума погашення заборгованості - 115 000 грн. 00 коп.;
- дата погашення заборгованості - 26.05.2024 - сума погашення заборгованості - 115 000 грн. 00 коп.;
- дата погашення заборгованості - 26.06.2024 - сума погашення заборгованості - 109 513 грн. 82 коп. (а.с.131 на звороті).
Будь-яких угод з приводу розстрочення сплати вказаної заборгованості між сторонами укладено не було.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що рішенням Криворізької міської ради № 2403 від 08.12.2023 Відповідачу було надано в орендне користування зазначену земельну ділянку терміном на 1 рік.
Пунктом 3 вказаного рішення Відповідачу, зокрема, означено укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки та зареєструвати право оренди; виконувати обов'язки землекористувача (т.1 а.с.183 на звороті - 187).
Проте, як зазначає Позивач, та не спростовано Відповідачем, ТОВ "Інваріант" договір оренди не уклав та право оренди на вищевказану земельну ділянку не зареєстрував.
За підрахунками Позивача, у зв'язку з неоплатою Відповідачем плати за користування земельною ділянкою у період 01.01.2022 - 31.12.2023, за ним утворилася заборгованість у сумі 1262920,41грн
У зв'язку з наявністю основної заборгованості, Позивачем нарахована пеня у сумі 113978,48грн за період 31.07.2022 - 29.02.2024.
Неоплата Відповідачем вказаних вище сум боргу та пені стало підставою для звернення Позивача з позовом у даній справі.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Рішення суду мотивоване відсутністю доказів на підтвердження повної сплати Відповідачем орендної плати за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 у сумі 144 684 грн. 76 коп., а також за період з 01.01.2023 до 07.09.2023 у сумі 177 819 грн. 42 коп. за укладеним сторонами договором. Крім того, враховуючи, що з моменту набуття права власності Відповідач, являючись фактичним користувачем спірної земельної ділянки, після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, користується цією ділянкою без передбаченого чинним законодавством договору оренди та не сплачує у повному обсязі плату за користування нею, суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України 859 736 грн. 07 коп. безпідставно збережених коштів за період з 08.09.2023 по 31.12.2023. Одночасно суд встановив, що вимоги Позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 54 770 грн. 32 коп.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Предметом апеляційного оскарження у даному випадку є рішення суду у частині стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 859736,07грн за користування земельною ділянкою у період з 08.09.2023 по 31.12.2023, тому відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, у межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ст. 2, 3).
Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Пунктом "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним; об'єктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Як вбачається із положень ст. 120 Земельного кодексу України виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки .
Водночас, ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.
Аналіз наведених норм матеріального права дають підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією нерухомістю.
У даному випадку, як зазначено вище, Відповідач з 22.10.2020 є власником нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022, яка розташована на вулиці Ракітіна, 31д/1 у Покровському районі м.Кривого Рогу.
З огляду на викладене, з дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна Відповідач став фактичним користувачем земельної ділянки за кадастровим номером 1211000000:04:086:0022, на якій розташоване його майно, а отже у нього виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою, а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
За приписами ч.ч.1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події .
Слід враховувати, що кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Відповідно до ч. 1 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
У пункті 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України передбдачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з Податковим кодексом України плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди; (підп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14). Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1. ст. 288).
У ст. 79-1 Земельного кодексу України зазначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Згідно зі ст. 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За сталою практикою Верховного Суду виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Таким чином, положення глави 15, ст. 120, 125 Земельного кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України дають підстави стверджувати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований.
Одночасно, у разі, коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим зберегла кошти, вона зобов'язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.
Згідно зі ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
За змістом ст. 13, ч.1 ст.15 та ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.
Частиною 2 ст.20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні данні про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06.09.2012 № 5203-VI "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.
Щодо досліджуваної справи, то нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки в цей період становила 118 086 290 грн. 15 коп., що підтверджується Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2023 № 97-4-0.110.4-2721/301-23 (т.1 а.с.34) і саме цей показник нормативної грошової оцінки застосовано Позивачем при розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати ТОВ"Інгарант" за користування без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою у період з 08.09.2023 по 31.12.2023.
У цьому зв'язку слід зазначити, що доводи Апелянта про те, що наданий Позивачем витяг із нормативної грошової оцінки земельної ділянки є неналежним доказом, оскільки у ньому недостатньо даних, ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм права, тому відхиляються судом.
Суд враховує, що земельна ділянка площею 3,9607 га з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022, яка розташована на вулиці Ракітіна, 310/1, є сформованою з 22.02.2013, що підтверджує витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.07.2024 № HB-0001784662024.
За даними цього витягу, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 за цільовим призначенням віднесена до коду 11.02 - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Також відомості щодо вказаної земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 91515512110.
Одночасно, матеріали справи свідчать про те, що рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу на 2022, яким установлено, у тому числі, ставки земельного податку та ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, та яке набрало чинності з 01.01.2022, за яким розмір ставки орендної плати для спірної земельної ділянки за цільовим призначенням 11.02 встановлено - 3% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в додатку 2 до рішення від 26.05.2021 № 506).
Разом з тим, дія договору оренди вказаної вище земельної ділянки №2019057 від 31.01.2019 закінчилася 07.09.2023, отже, у період з 08.09.2023 до 31.12.2023 між Криворізькою міською радою та ТОВ "Інваріант" не існувало договірних відносин. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 у період її використання Відповідачем з 08.09.2023 по 31.12.2023 у матеріалах даної справи відсутні.
Таким чином, з 08.09.2023 користування земельною ділянкою Відповідач здійснював без оформленого належним чином права користування (за відсутності договору).
За розрахунком Позивача (т.1 а.с.167 на звороті), за період з 08.09.2023 по 31.12.2023 Відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави (з урахуванням часткових оплат, здійснених за цей період) кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 у розмірі 859 736 грн. 07 коп..
Згідно зі ст. 63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет містить надходження і витрати на виконання повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.
Безоплатне землекористування призводить до втрат місцевого бюджету міської ради.
Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи що з моменту набуття права власності Відповідач, являючись фактичним користувачем земельної ділянки, кадастровий номер 1211000000:04:086:0022, яка розташована на вулиці Ракітіна, 31д/1 у Покровському районі м.Кривого Рогу, після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 31.01.2019, а саме з 08.09.2023, продовжував користуватися цією ділянкою без передбаченого чинним законодавством договору оренди, не сплачував передбачену чинним законодавством плату за користування нею у повному обсязі, що є порушенням права власника землі - Криворізької міської ради щодо отримання такої плати, та ненадання ним доказів, які б спростовували вказане порушення, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для стягнення з Відповідача 859736,07грн. у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У даному випадку, Відповідачем в обґрунтування своїх доводів та на підтвердження своєї позиції не надано належних доказів, контррозрахунків тощо. Розрахунки Позивача за спірний період не спростовані.
Доводи скарги про відсутність вимоги Позивача щодо повернення землі, а також на відсутність акту приймання-передачі земельної ділянки після закінчення строку дії договору не мають суттєвого значення для вирішення даного спору, оскільки, у будь-якому випадку, не спростовують обов'язку Скаржника з оплати за весь період користування спірною земельною ділянкою. Між тим, докази на підтвердження здійснення оплати за спірний період у повному обсязі у матеріалах справи відсутні.
Слід зазначити, що вчинення Апелянтом дій, направлених на укладення договору, а також існування між Позивачем та Відповідачем перемовин щодо врегулювання земельних відносин, додатково підтверджують той факт, що договір оренди спірної земельної ділянки у період з 08.09.2023 по 31.12.2023 не був укладений і ТОВ "Інваріант" користувалося земельною ділянкою площею 3,9607га з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022, але без правовстановлюючих документів.
При цьому питання правомірності дій Позивача, у тому числі щодо непоновлення спірного договору, не являється предметом розгляду у даній справі.
Суд враховує, що за умовами договору оренди, Відповідач має переважне право на укладення договору на новий строк, однак поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого Орендодавцем (Позивачем) відповідного рішення, яке у даному випадку відсутнє. Доказів укладення додаткових угод щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки матеріали справи також не містять.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інваріант" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024р. у справі №904/3598/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 16.06.2025
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О.Дармін