05.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4202/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2024 (суддя Ярошенко В.І., повний текст якого підписаний 26.12.2024) у справі № 904/4202/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв Маріуполя 56", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про визнання незаконним та скасування рішення
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв Маріуполя 56" про визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Героїв Маріуполя, будинок 56, оформлене протоколом від 03.12.2023 № 1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення установчих зборів, оформлене протоколом від 03.12.2023 № 1, щодо створення визначення форми управління багатоквартирним будинком (далі - БКБ) шляхом створення ОСББ прямо порушує права та інтереси позивача, оскільки є підставою для припинення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 25.03.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" та управителем будинку № 56.
У зв'язку з чим позивач повинен припинити управління щодо даного БКБ, а тому дане рішення прямо впливає на майнові права та інтереси позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" вважає, що рішення є незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм чинного законодавства, а отже, не є юридичним фактом, що породжує правові наслідки.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2024 у справі №904/4202/24 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011", в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на:
- рішення, щодо створення визначення форми управління БКБ шляхом створення ОСББ прямо порушує права та інтереси позивача, оскільки є підставою для припинення договору від 25.03.2023 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а отже, позивач повинен припинити управління, щодо даного БКБ, і тому дане рішення прямо впливає на майнові права та інтереси позивача.
Наявність такого рішення співвласників БКБ є підставою для розірвання Договору на управління в силу прямої вказівки ЗУ «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», а отже, прямо впливає на права та інтереси позивача, оскільки змінює становище останнього, в тому числі й майнове;
- враховуючи положення ст. 6 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі Закон «Про ОСББ»), для прийняття рішення, що зазначені в протоколі установчих зборів БКБ від 03.12.2023 необхідно щоб за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Враховуючи, що фактично за них проголосувало - 48,11% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення є неприйнятим, а отже, незаконним та таким, що порушує норми чинного законодавства.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, що не перешкоджає перегляду рішення в апеляційному порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 21.01.2025 здійснено запит матеріалів необхідних для розгляду справи із Господарського суду Дніпропетрвоської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів до суду апеляційної інстанції.
24.01.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2024 у справі № 904/4202/24; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 05.06.2025.
05.06.2025 до суду від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
В судовому засіданні 05.06.2025 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
01.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю “УЮТ-2011» (далі -позивач) є управителем будинку № 56 по вул. Героїв Маріуполя в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - відповідач) на підставі укладеного договору від 25.03.2023 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
03.01.2024 на адресу позивача надійшов лист від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ГЕРОЇВ МАРІУПОЛЯ 56», в якому відповідач повідомляв про створення в багатоквартирному будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та вимогою передачі бази даних мешканців БКБ.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація включення відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" відбулась 23.12.2023.
03.12.2023 відбулися установчі збори багатоквартирного будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Героїв Маріуполя будинок № 56.
Відповідно до відомостей з протоколу загальна чисельність співвласників будинку 119 співвласників, у власності яких перебуває 4 071, 06 м2. Всього в будинку 80 житлових приміщень, загальна площа яких 4 071, 06 м2.
Присутні на установчих зборах: особисто: 78 співвласників, яким належить 2 188, 96 м2, що становить 53, 77 % від загальної площі всіх квартир у будинку.
Порядок денний установчих зборів загальних зборів був наступний:
1. Про обрання голови установчих зборів;
2. Про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) та визначення назви ОСББ;
3. Про затвердження Статуту ОСББ;
4. Про обрання Правління ОСББ та Голови Правління ОСББ;
5. Про обрання Ревізора ОСББ;
6. Про обрання уповноваженої особи для підписання статуту ОСББ від імені співвласників та особи, відповідальної за державну реєстрацію ОСББ.
По першому питанню вирішили: обрати головою установчих зборів ОСОБА_1 .
ГОЛОСУВАЛИ: “ЗА» - 78 (сімдесят вісім) співвласників, “ПРОТИ» - 0 (нуль) співвласників.
По другому питанню вирішили: створити об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Героїв Маріуполя, будинок № 56 та надати йому назву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Героїв Маріуполя 56» (скорочена назва - ОСББ “Героїв Маріуполя 56»);
ГОЛОСУВАЛИ: “ЗА» - 78 (сімдесят вісім) співвласників (2 188, 96 м2) 53, 77%, “ПРОТИ» - 0 (нуль) співвласників (0, 00 м2) 0, 00%.
По третьому питанню вирішили: затвердити Статут ОСББ “Героїв Маріуполя 56» в запропонованій редакції.
ГОЛОСУВАЛИ: “ЗА» - 78 (сімдесят вісім) співвласників (2 188, 96 м2) 53, 77%, “ПРОТИ» - 0 (нуль) співвласників (0, 00 м2) 0, 00%.
По четвертому питанню вирішили: обрати Правління ОСББ “Героїв Маріуполя 56» у кількості 3-х осіб та в такому персональному складі:
- ОСОБА_2 ;
- ОСОБА_3 ;
- ОСОБА_4 , який не є співвласником та обрати зі складу правління Головою Правління ОСББ “Героїв Маріуполя 56» ОСОБА_5 , який не є співвласником.
ГОЛОСУВАЛИ: “ЗА» - 78 (сімдесят вісім) співвласників (2 188, 96 м2) 53, 77%, “ПРОТИ» - 0 (нуль) співвласників (0, 00 м2) 0, 00%.
По п'ятому питанню вирішили: обрати ревізора ОСББ “Героїв Маріуполя 56» ОСОБА_6 .
ГОЛОСУВАЛИ: “ЗА» - 78 (сімдесят вісім) співвласників (2 188, 96 м2) 53, 77%, “ПРОТИ» - 0 (нуль) співвласників (0, 00 м2) 0, 00%.
По шостому питанню вирішили: уповноважити голову установчих зборів ОСББ “Героїв Маріуполя 56» ОСОБА_7 підписати статут ОСББ “Героїв Маріуполя 56» від імені співвласників та подати всі необхідні документи для проведення державної реєстрації ОСББ “Героїв Маріуполя 56».
ГОЛОСУВАЛИ: “ЗА» - 78 (сімдесят вісім) співвласників (2 188, 96 м2) 53, 77%, “ПРОТИ» - 0 (нуль) співвласників (0, 00 м2) 0, 00%.
Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями, просить визнати їх недійсними.
Оскільки на думку позивача рішення установчих зборів, оформлене протоколом від 03.12.2023 № 1, щодо створення визначення форми управління БКБ щляхом створення ОСББ прямо порушує права та інтереси позивача, оскільки є підставою для припинення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 25.03.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" та управителем будинку АДРЕСА_1 .
Товариство з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" зазначає, що рішення загальних зборів від 03.12.2023, оформлені протоколом № 1 прийнято з порушенням вимог законодавства, зокрема, рішення прийнято за відсутності кворуму.
Наведені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.
Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з того, що заявлені позовні вимоги не спрямовані як на відновлення порушених або оспорюваних прав позивача, так і не спрямовані на можливе запобігання порушення прав позивача, оскільки жодних як доказів, так і обґрунтувань означеного, матеріали справи не містять, як і не містять обставин щодо неможливості реалізації позивачем своїх прав, як власником квартири. Позивачем не доведено наявності суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками господарського суду та зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 368 Цивільного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 369 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно зі ст. 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
За змістом ч. 1-2 ст. 4, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 4, 5 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Отже, законодавець визначає об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.02.2021 у справі №906/1308/19.
Позивач, оскаржуючи рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, оформлені протоколом №1 від 03.12.2023, зазначив про те, що рішення, щодо створення визначення форми управління БКБ шляхом створення ОСББ прямо порушує права та інтереси позивача, оскільки є підставою для припинення договору від 25.03.2023 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а також те, що для прийняття рішення, що зазначені в протоколі установчих зборів БКБ від 03.12.2023 необхідно щоб за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, в той час, як фактично за них проголосувало - 48,11% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Щодо посилання позивача, як на підставу для задоволення позову, що на зборах проголосувало 48,11% власників замість необхідних 50%.
Відповідно до ч.ч. 12 - 16 ст.10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Відповідно до відомостей з протоколу загальна чисельність співвласників будинку -119 співвласників, у власності яких перебуває 4 071, 06 м2. Всього в будинку 80 житлових приміщень, загальна площа яких 4 071, 06 м2.
Присутні на установчих зборах: особисто - 78 співвласників, яким належить 2 188, 96 м2, що становить 53, 77 % від загальної площі всіх квартир у будинку.
Всього у голосуванні за прийняття рішень на загальних зборах 03.12.2023 взяли участь 78 співвласників, тобто більше половини від загальної кількості усіх співвласників.
Доказів на спростування наведеного результату голосування позивачем не надано та матеріали справи не містять.
Також, судом апеляційної інстанції, при перегляді оскаржуваного рішення суду першої інстанції, враховано наступне.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зауважує, що стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
При цьому, вказана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі №904/3368/18 наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом не доведено підстав в чому ж саме полягає порушення його особистих прав та/або інтересів внаслідок прийняття рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Героїв Маріуполя, будинок 56, оформлене протоколом від 03.12.2023 № 1, як і не доведено можливості поновлення прав позивача внаслідок визнання вказаних оспорюваних рішень загальних зборів недійсними.
На переконання суду апеляційної інстанції, рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Героїв Маріуполя, будинок 56, оформлене протоколом від 03.12.2023 № 1, підтримано більшістю співвласників, вказане рішення не містить ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів позивача. Іншого позивачем суду не доведено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Героїв Маріуполя, будинок 56, оформлене протоколом від 03.12.2023 № 1.
Крім того, необхідно зазначити, що захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У справі Європейський суд з прав людини "Белеш та інші проти Чеської Республіки" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов'язків.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Крім цього, за приписами ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа згідно ст. 16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд на підставі ст. 5 ГПК України захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За змістом статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Враховуючи зміст ст.4 ГПК України підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Так, позивач не зазначає, яким чином у разі задоволення поданого позову буде відновлено його порушене право, відновлення якого, не буде зачіпати прав інших співмешканців.
Верховний Суд, у постанові від 22.05.2019 у справі № 686/8227/17 звертав увагу щодо застосування статей 15, 16 Цивільного кодексу України у правовідносинах, пов'язаних з діяльністю Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та визнанням недійсними рішень Об'єднання, що вирішуючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Саме позивачу необхідно доводити в суді, що рішення не відповідає інтересам співвласників, зокрема, порушує його права.
Доводи позивача в обґрунтування позову зводяться до незгоди Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011 з діями Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв Маріуполя 56" щодо створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Героїв Маріуполя, буд. 56.
В свою чергу, сам лише факт укладання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 25.03.2023 не наділяє позивача його правами співвласника та на право втручання в питання діяльності ОСББ.
Також слід врахувати, що за ст. 9 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися: 1) управителю або всі функції 2) об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Отже, оскаржуваним рішенням власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку прийняли рішення створити саме ОСББ, а не передати управління управителю. Відповідне право є їх конституційним (в часині свободи об'єднання для здійснення захисту прав і свобод та права власності) та передбаченим законом.
26.12.2023 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Героїв Маріуполя 56», і на даний час ця юридична особа не ліквідована.
При цьому, спірне рішення ОСББ спрямоване на забезпечення утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території.
Звідси, обраний позивачем спосіб захисту її порушених прав є непропорційним за фактичних обставин, що виникли між сторонами спору, оскільки позивач не може реалізовувати захист свого права у спосіб порушення прав інших співвласників, які своєю більшістю не оспорюють цього рішення, а також інших осіб, які після прийняття будинку в управління ОСББ, були залучені до надання відповідних послуг з утримання цього будинку. Це суперечить як конституційним основам правового господарського порядку в Україні, які унормовані в частині другій статті 5 ГК України, так і стабільності цивільного обороту в цілому (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 916/2914/21 та від 08.02.2023 у справі № 908/1675/21).
Зважаючи на вищевикладене та приймаючи до уваги, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права не призведе до відновлення цього права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2024 у справі №904/4202/24 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст.277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, у задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника цієї скарги та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2024 у справі №904/4202/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2024 у справі №904/4202/24 - залишити без змін.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано суддями Івановим О.Г., Верхогляд Т.А. 11.06.2025, суддею Парусніковим Ю.Б. 16.06.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков