про залишення апеляційної скарги без руху
16 червня 2025 року м. Харків Справа № 922/1647/24
Східний апеляційний господарський суд у складі судді: суддя Слободін М.М.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНФРЕНТЕ" (вх. №1316Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 27.06.2024 (повний текст якого складено та підписано 27.06.2024 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Чистяковою І.О.) у справі № 922/1647/24
за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНФРЕНТЕ"
про стягнення 61 934,77 грн
Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ТОВ "ЕНФРЕНТЕ" про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 61 934,77 грн, як безпідставно збережені за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:11:004:0030, загальною площею 0,2472 га, за адресою: м. Харків, пров. Метизний, 5.
Прокурор також просить стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.06.2024 позов задоволено повністю.
Стягнуто з ТОВ "ЕНФРЕНТЕ" на користь Харківської міської ради кошти в сумі 61934,77 грн, як безпідставно збережені за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:11:004:0030, загальною площею 0,2472 га, за адресою: м. Харків, пров. Метизний, 5.
Стягнуто з ТОВ "ЕНФРЕНТЕ" на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "ЕНФРЕНТЕ" 03.06.2025 звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.06.2024 по справі № 922/1647/24.
Водночас, заявник апеляційної скарги просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, посилаючись на те, що відповідач не був обізнаний про розгляд даної справи в суді першої інстанції, копію оскаржуваного рішення заявник не отримував, а з його змістом ознайомився 20.05.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
На думку апелянта, в даному випадку наявні підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження і законом встановлено можливість поновлення судом пропущеного строку за заявою учасника справи.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суд дійшов висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.
З приводу поданого клопотання про поновлення строків звернення із апеляційною скаргою, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено місцевим господарським судом 27.06.2024, повний текст оскаржуваного рішення складено та підписано 27.06.2024, а отже, строк подання апеляційної скарги згідно вимог ч.1 ст. 256 ГПК України сплив 17.07.2024.
Скаржник звернувся з апеляційною скаргою 03.06.2025, отже, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого ч.1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду майже на 11 місяців.
Частинами 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
Так, скаржник обґрунтовує своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження тим, що не був обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції, про існування рішення господарського суду від 27.06.2024 він дізнався з ЄДРСР 20.05.2025.
Проте, суд зазначає, що зазначені посилання апелянта є необґрунтованими враховуючи наступне.
В апеляційній скарзі ТОВ "ЕНФРЕНТЕ" зазначає місцезнаходження товариства: пров. Метизний, буд. 5, м. Харків, 61020.
Згідно наявного в матеріалах справи Витягу з реєстру юридичних осіб, ФОП та ГФ також вбачається, що на дату звернення прокурора з позовом місцезнаходженням відповідача було: пров. Метизний, буд. 5, м. Харків, 61020.
За зазначеною адресою 10.05.2024 прокурор надіслав відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Господарським судом направлялися на адресу ТОВ "ЕНФРЕНТЕ" ухвала від 13.05.2024 про відкриття провадження у справі, ухвала від 27.05.2024 та копія рішення від 27.06.2024.
Зазначені судові рішення не були вручені адресату (ТОВ "ЕНФРЕНТЕ") та повернулися відправнику із зазначенням причин невручення - за закінченням терміну зберігання.
Апелянт зазначає, що не був обізнаний про розгляд справи у суді, натомість, заявником апеляційної скарги не наведено жодного обгрунтування неможливості отримання поштової кореспонденції за місцезнаходженням.
Крім того, в матеріалах справи наявні супровідні листи Холодногірсько-Новобаварського ВДВС з постановами про закінчення виконавчих проваджень.
Так, згідно Постанови від 20.08.2024 ВП №75796841 з боржника (ТОВ "ЕНФРЕНТЕ") було стягнуто на користь Харківської обласної прокуратури у повному обсязі судовий збір у сумі 3028,00 (за Наказом ГСХО від 22.07.2024) грн та виконавчий збір.
Згідно Постанови від 03.02.2025 ВП №76020805, з боржника (ТОВ "ЕНФРЕНТЕ") було стягнуто на користь Харківської міської ради у повному обсязі кошти у сумі 61934,77 грн (за Наказом ГСХО від 22.07.2024), витрати та виконавчий збір.
В наведених постановах зазначено про припинення чинності арештів майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення.
Наявність виконавчих проваджень, в межах яких було накладено арешт на майно боржника, та повне виконання рішення суду шляхом стягнення з ТОВ "ЕНФРЕНТЕ" грошових коштів свідчить про обізнаність відповідача про існування оскаржуваного рішення господарського суду від 27.06.2024 у справі №922/1647/24.
Таким чином, щонайменше з 20.08.2024, тобто після закриття першого виконавчого провадження у зв'язку із його повним виконанням, відповідач мав можливість звернутись до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
З наведеного слідує, що пропуск процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду з підстав зазначених у клопотанні апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження стався внаслідок суб'єктивних обставин, а саме пасивних дій особи, як учасника процесу, а не об'єктивних обставин, що унеможливили вчасне подання скарги.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені апелянтом у клопотанні, не можуть вважатися поважними причинами пропуску вказаного строку на апеляційне оскарження.
А тому дана апеляційна скарга подана з порушення вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно частин 3, 4 статті 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, Східний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без руху у зв'язку з визнанням доводів щодо поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.
Вказаний недолік апеляційної скарги апелянт має право усунути шляхом подачі до Східного апеляційного господарського суду заяви із зазначенням інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Частиною 1 ст. 259 ГПК України встановлено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу.
В додатках до апеляційної скарги зазначено про надання доказів надсилання апеляційної скарги стороні по справі, на підтвердження чого до скарги додано опис вкладення у цінний лист з накладною та фіскальним чеком АТ Укрпошта на адресу Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова.
В матеріалах апеляційної скарги відсутні докази на підтвердження дотримання заявником приписів п. 3 ч. 3 ст. 258 та ч. 1 ст. 259 ГПК України, оскільки апелянтом до скарги не додано, та в додатках до апеляційної скарги не зазначено про долучення до скарги доказів на підтвердження направлення апеляційної скарги з додатками Харківській міській раді.
Суд зазначає, що не повідомлена сторона у справі належним чином, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.
Також, з 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX. Зокрема, імперативним змістом ч. 6 ст. 6 ГПК України (у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX) визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
З програми Діловодство спеціалізованого суду вбачається відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС у відповідача - ТОВ "ЕНФРЕНТЕ" (код ЄДРПОУ 43028679), що підтверджується відповіддю № 11949138 від 16.06.2025 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС у юридичної особи, сформованої на запит апеляційного суду засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».
Частиною 2 ст. 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку ч. 1 ст. 260 ГПК України протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ТОВ "ЕНФРЕНТЕ" на рішення Господарського суду Харківської області від 27.06.2024 у справі №922/1647/24 без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач
1.Апеляційну скаргу ТОВ "ЕНФРЕНТЕ" на рішення господарського суду Харківської області від 27.06.2024 у справі № 922/1647/24 залишити без руху.
2. Встановити апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду:
- заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави;
- докази направлення апеляційної скарги Харківській міській раді;
- докази наявності зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у ТОВ "ЕНФРЕНТЕ".
3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені ст.ст. 174, 260 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя М.М. Слободін