02 червня 2025 року м. Харків Справа № 922/2921/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.
за участю секретаря судового засідання Ламанової А.В.,
та представників учасників справи:
від позивача -Єгоров С.А. -представник
від відповідача Дикань О.М. - представник;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2025 року у справі №922/2921/24
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремелектро", Полтавська обл., м. Кременчуг
до відповідача Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків
про визнання незаконним і скасування рішення
У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Кремелектро» (далі -Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Східного міжобласного територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі -Відповідач), в якій просить суд визнати недійсними та скасувати в частині, що стосується товариства з обмеженою відповідальністю “Кремелектро» рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 72/40-р/к “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 24.07.2024 у справі № 7/01- 132-21.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.02.2025 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Відповідач, не погодившись із прийнятим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати спірне рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Заявник зазначив про порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків встановленим обставинам справи, не з'ясування судом обставин, що мають значення для розгляду справи.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:
-Позивач невірно обрахував, а суд першої інстанції не виправив, розмір судового збору, який мав бути сплачений за подання апеляційної скарги;
-суд першої інстанції припустився порушень вимог процесуального законодавства, оскільки Позивач оскаржив до суду неіснуюче рішення Відділення АМКУ і у даній справі відсутній предмет спору, відтак суд першої інстанції мав закрити провадження у справі; на підставі ч. 1 т. 231 ГПК України;
- в порушення Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет України» суд перебрав на себе виключні повноваження органів АМКУ щодо встановлення наявності/відсутності в діях суб'єктів господарювання ознак порушення законодавства про захист економічної/недобросовісної конкуренції;
- суд, всупереч нормам ст.ст. 14, 17, 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (в редакції, яка діяла до 01.01.2024), пунктів 12, 13 Правил (в редакції, яка діяла до 01.01.2024), визначив, що перелік встановлених апелянтом обставин у Рішенні № 70/128-р/к є недостатнім для встановлення порушення з боку Позивача та іншого учасника торгу, тоді як це має досліджуватися судом, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до статті 86 ГПК України;
-суд першої інстанції під час винесення оскаржуваного рішення не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для розгляду справи і його висновки не відповідають встановленим Відділенням обставинам справи №7/01-132-21, які доведені належними доказами.
Відзиву на апеляційну скаргу від Позивача не надходило.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 року у справі №922/2921/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2025 року у справі №922/2921/24, а ухвалою від 24.03.2025року розгляд справи призначено на 05.05.2025 о 11:00.
У судовому засідання 05.05.2025р оголошувалась перерва до “02» червня 2025 р. о 11:45 год. через необхідність витребування у Відповідача в паперовому або електронному вигляді за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи належним чином засвідчених доказів, що були надані ним в суді першої інстанції, але містили закреслені відомості щодо обставин, які мають значення для справи.
Через канцелярію суду 12.05.2025 від Відповідача надійшли витребувані ухвалою суду від 05.05.2025 документи в електронному вигляді за допомогою системи “Електронний суд“.
У судовому засіданні 02.06.2025 представник Позивача наголосив на неможливості прийняття наданих на вимогу судової колегії документів, посилаючись на порушення вимог ст.269 ГПК України, заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Представник Відповідача підтримував доводи та вимоги апеляційної скарги, зазначав, що всі надані ним на вимогу суду докази не є додатковими, оскільки всі вони наявні в матеріалах справи в повному обсязі у вигляді засвідчених файлів на дисковому носії (з метою недопущення розголошування особистих даних сторін та даних інших осіб, оскільки справа розглядалася в закритому провадженні) та зауважень від суду першої інстанції з цього приводу не надходило.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом ч.3 ст.269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Вимогами ст.73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Встановлено, що до відзиву на позовну заяву в суд першої інстанції Відповідачем додані наступні докази, якими він обґрунтовував свої заперечення по суті спору:
- копія Рішення адміністративної колегії СМТВ АМКУ від 24.07.2024 № 70/128-р/к (містить інформацію з обмеженим доступом);
-копія листа ДП«ПРОЗОРРО» від 27.04.2020 № 206/870/03 (вх. № 66-01/781 від 27.04.2020) (містить інформацію з обмеженим доступом);
-копія листа ТОВ «ДЕРЖЗАКУПІВЛІ.ОНЛАЙН» від 25.05.2020 № 250520-6 (вх. № 66-01/1008 від 29.05.2020) (містить інформацію з обмеженим доступом);.
- копія листа ГУ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ від 15.04.2020 № 13750/10/16- 31-04-04-16 (вх. № 66-01/714 від 21.04.2020) з додатками у форматі Excel та pdf. (містить інформацію з обмеженим доступом);
- копія листа АТ «ОТП БАНК» від 26.02.2024 № 73-1-1/874-БТ (вх. № 70-01/2737КІ від 07.03.2024) з додатками у форматі Excel, word та pdf. (містить інформацію з обмеженим доступом;
-копія листа АТ «ОТП БАНК» від 04.05.2020 № 12-4-13/6685-БТ (вх. № 66-01/34КІ від 13.05.2020) з додатками у форматі Excel та pdf. (містить інформацію з обмеженим доступом);
- копія листа АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» від 28.02.2024 № 05-2/02/697 (вх. № 70-01/247КІ від 07.03.2024) з додатками у форматі pdf. (містить інформацію з обмеженим доступом);
- копія листа ТОВ «СЕТІЛАЙТ» від 29.04.2020 № 84 (вх. № 66-01/928 від 20.05.2020) з додатками у форматі pdf. (містить інформацію з обмеженим доступом);
-копія листа ТОВ «КРЕМЕЛЕКТРО» б/н та б/д (вх. № 70-01/4646 від 21.08.2020) з додатками у форматі pdf. ( містить інформацію з обмеженим доступом );
- витяг з ЄДР від 02.07.2024 за кодом 555610266387;
- витяг з ЄДР від 02.07.2024 за кодом 210748639233 ;
-витяг з ЄДР від 02.07.2024 за кодом 383210160060 ;
-документи, що завантажені з електронної системи публічних закупівель «ПРОЗОРРО».
Оскільки де-які із зазначених документів містили інформацію із обмеженим доступом (особисті дані, банківська та комерційна таємниця), то з метою уникнення їх розголошення Відповідач при наданні цих доказів за допомогою системи “Електронний суд " ці відомості закреслив, проте ці документи були надані Відповідачем суду також на дисковому носії з інформацією в повному обсязі 11.09.2024 разом з клопотанням про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Отже, надані Відповідачем на вимогу судової колегії ті ж сами документи через систему “Електронний суд“, але з відкритими даними, що мають значення для справи - відрізняються лише за формою подачі (для технічної можливості дослідження в суді апеляційної інстанції) та не є додатковими або новими доказами, оскільки вони подавалися Відповідачем та досліджувалися в суді першої інстанції.
Крім того, Позивач в суді апеляційної інстанції не зміг пояснити, які з наданих Відповідачем на вимогу судової колегії доказів є новими та не були предметом дослідження суду першої інстанції, хоча з моменту їх отримання Позивачем в електронному у кабінеті (12.05.2025 о 19:47) пройшло достатньо часу.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:
-прийняття 24.07.2024 Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (далі - Відділення, Відповідач, АМК) рішення № 70/128-р/к (далі - Рішення № 70/128-р/к), де пунктом 1 резолютивної частини якого постановила визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Валетта Груп» та Товариство з обмеженою відповідальністю “Кремелектро» (далі - Позивач) вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті б Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час підготовки конкурсних пропозицій та участі у процедурі закупівлі “Труби сталеві безшовні, відводи сталеві цільнотянуті та фланці сталеві (ДК 021:2015:44160000-9: Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби)», проведеної КП “Теплоенерго» (ідентифікатор закупівлі в системі “Prozorro»: UA-2020-02-24- 000793-b) (далі - Торги);
-накладення на Позивача штрафу у розмірі 68' 000 грн. за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини Рішення №70/128-р/к.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на те, що оспорюване рішення адміністративної колегії Відповідача було прийнято з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи; з недоведеністю обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального й процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Відповідач у суді першої інстанції заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві, наголошуючи на тому, що на Позивача правомірно накладено штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час підготовки конкурсних пропозицій та участі у процедурі закупівлі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з мотивів доведеності доводів Позивача про те, що рішення Відповідача ґрунтується на помилкових висновках, прийняте з неповним та необ'єктивним з'ясуванням обставин, а також недоведеності, необґрунтованості висновку Відповідача про наявність умов для обміну інформацією, у тому числі, щодо спільної участі у торгах Позивача та іншого учасника.
Суд вважав відсутніми обставини погодження конкурентної поведінки під час проведення торгів, які могли мати негативний вплив на конкуренцію, а зазначені Відповідачем в Рішенні №70/128-р/к факти такими, що не підтверджують можливість Позивача та ТОВ “Валлета Груп» обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність під час підготовки та участі в торгах.
Судова колегія вважає такі висновки суду помилковими з огляду на наступне.
Предметом розгляду у даній справі є визнання частково недійсним рішення АМКУ в частині визнання вчиненим Позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону.
Частиною 3 статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом. Згідно зі статтею 7 Закону України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» однією з основних засад внутрішньої політики в економічній сфері є розвиток конкуренції як основного чинника підвищення ефективності економіки.
Частиною 1 ст.25 ГК України визначено, що держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку. Аналогічне за своєю суттю поняття відображено і в ст. 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції».
Стаття 5 Закону України “Про публічні закупівлі» визначає принципи здійснення закупівель, до яких належать, зокрема: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Суб'єкти господарювання, які беруть участь у публічних закупівлях, є конкурентами. Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції» передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією.
Згідно абзацу 2 ст. 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Відповідно до ст.5 Закону України “Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
Згідно п.1 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії. Відповідно до ст. 51 Закону України “Про захист економічної конкуренції» порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За порушення, передбачені, зокрема, п. 1 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому ч. 2 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції».
Згідно зі ст. ст. 35, 37 Закону України “Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.
Відповідно до ст.48 Закону України “Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Стаття 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» визначає, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, Комісія (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
За визначенням статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються, крім іншого, спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
У розгляді справ про оскарження рішень АМКУ щодо визнання дій суб'єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
В силу того, що добросовісність поведінки господарюючих суб'єктів при здійсненні ними господарської діяльності є законною презумпцією (ч.5 ст.12 ЦК України), тягар спростування цієї презумпції покладено на органи державної влади та їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, а у сфері монополізму та конкуренції - на органи з питань додержання антимонопольно - конкурентного законодавства. І таке спростування має відбуватися на підставі беззаперечних доказів погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію, а не лише на підставі сукупності обставин, обґрунтованих припущеннями.
Для визнання органом АМКУ порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим є достатнім встановити і довести наявність наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки та участі у торгах, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури торгів.
Для застосування штрафу орган АМКУ повинен довести в сукупності: наявність протиправної домовленості (факту змови чи погодження іншим чином) між суб'єктами господарювання, спрямованої на усунення, недопущення чи обмеження конкуренції в процесі аукціонів; що предметом такої домовленості був саме зміст цінових пропозицій (оскільки саме завдяки найвищій запропонованій ціні забезпечується перемога учасника у аукціоні); що мала місце фактична відсутність конкурсу/конкуренції внаслідок узгодження учасниками аукціонів відповідної поведінки, а не зумовлена специфікою відповідного товарного ринку.
Відповідно до частини 1 статті 48 цього Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, серед іншого, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.
З наведених положень закону, органи АМКУ приймають рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на підставі чинного законодавства, за результатом дослідження обставин та оцінки доказів, що мають значення для справи.
Коло досліджуваних обставин стосується вчинення Позивачем антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, та обґрунтованості висновків адміністративної колегії відділення Антимонопольного комітету України за результатами про наявність порушення антиконкурентного законодавства.
Вимогами ст.59 Закону передбачені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме :
неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України »Про санкції»;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення).
За змістом оскаржуваного рішення адміністративної колегії АМКУ, висновок щодо вчинення Позивачем порушення, передбаченого п.1 ст.50, п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час підготовки конкурсних пропозицій та участі у процедурі закупівлі «Труби сталеві безшовні, відводи сталеві цільнотянуті та фланці сталеві (ДК 021:2015:44160000-9: Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби)», проведеної КП “Теплоенерго» обґрунтовується сукупністю встановлених обставин:
-синхронності дій Позивача та іншого учасника (ТОВ «ВАЛЕТТА ГРУП» ) під час завантаження своїх тендерних пропозицій на торги, що полягало у вчиненні таких дій в один і той же день - 26.03.2020 (останній день подання тендерних пропозицій) з незначною різницею в часі, яка становить 41 хв;
- використанні однієї і тієї ж точки доступу до мережі Інтернет (ІР-адреси, що належить Позивачу ) під час входу до електронних кабінетів для здійснення операцій по банківським рахункам ( одна й та ж банківська установа -АТ «ОТП БАНК») та під час подання податкової звітності (з січня по березень 2020 року та в період проведення торгів в однакові дні);
- наявності господарських відносин між ТОВ «Валетта Груп» та Позивачем протягом лютого-квітня 2020 року та в період проведення торгів, внаслідок чого усувається або відчутно зменшується взаємна невизначеність щодо їхньої поведінки під час участі у торгах;
- наявністю господарських відносин між ТОВ «Валетта Груп» та ТОВ «Швейна фабрика “Лідер», з яким пов'язаний Позивач, в період з 01.01.2020 по 30.04.2020, оскільки станом на 24.02.2020 ( дату оголошення торгів) засновниками Позивача був ОСОБА_1 (з часткою 90 % статутного капіталу), який на цю дату одночасно був єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Швейна фабрика “Лідер»;
- надання Позивачем фінансової допомоги ТОВ «ВАЛЕТТА ГРУП» в період з 01.01.2020 по 30.04.2020 (протягом 2020 було укладено 22 договори про надання фінансової допомоги ), що свідчить про поєднаність або спорідненість спільністю економічних інтересів зазначених суб'єктів господарювання, оскільки ця допомога надається на безвідсотковій основі та немає мети отримання прибутку у вигляді процентів, немає ніякої іншої компенсації за користування коштами);
- також наданні фінансової допомоги між ТОВ «Швейна фабрика “Лідер» та ТОВ «ВАЛЕТТА ГРУП», Позивачем та ТОВ «ВАЛЕТТА ГРУП» фінансової допомоги у наведений період, що вказує на взаємну фінансову підтримку між цими суб'єктами та про єдність їх інтересів;
- сплаті ТОВ «ВАЛЕТТА ГРУП» за участь у Торгах та за надання банківської гарантії коштами, отриманими від ТОВ «Швейна фабрика “Лідер» (що пов'язані з Позивачем відносинами контролю), оскільки на його рахунку не було відповідної суми коштів на день оплати за користування послугами електронного майданчика та за комісійну винагороду за надання Банківської гарантії № 5713/20-ТГ;
- нездійсненні ТОВ «ВАЛЕТТА ГРУП» пониження цінових пропозицій під час участі в аукціоні у торгах для отримання гарантованої перемоги у торгах;
- завантаженні ТОВ «ВАЛЕТТА ГРУП» та Позивачем окремих електронних файлів з однаковими властивостями - весь комплект документів завантажений до системи «Prozorro» Позивачем та ТОВ «ВАЛЕТТА ГРУП» одним файлом ( виробник PDF-файлів: www.ilovepdf.com; версія PDF: 1.5 (Acrobat 6.x).
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що кожна зі справ за участю органів АМК є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до статті 86 ГПК України.
Зазначена правова позиція Верховного Суду є сталою та послідовною. Про необхідність врахування наведеної правової позиції у застосуванні приписів статті 86 ГПК України зазначалося у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18, від 05.08.2019 у справі № 922/2512/18, від 04.02.2021 у справі №910/17126/19, від 14.06.2022 у справі № 910/1667/21, від 11.04.2023 у справі №910/21627/21.
Також Верховний Суд неодноразово вказував, що перевіряючи дії Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМКУ, з'ясовує і визнає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання недійсним рішення Комітету.
Відтак, господарські суди при розгляді справ про визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України не повинні перебирати непритаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМКУ, але зобов'язані перевіряти правильність застосування відповідних правових норм.
Перевіряючи дії АМК на відповідність законодавству України, Суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМК, з'ясовує і визначає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість. передбачених статтею 59 Закону № 2210-ІІІ, підстав для визнання недійсним Рішення АМК.
Саме таким чином суд і здійснює перевірку на відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і на узгодженість рішень/дій, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації, процедурними нормами, обставинами справи тощо.
Досліджуючи наведені обставини, наявність яких не заперечувалася Позивачем в суді першої інстанції, суд першої інстанції розцінював кожну з них окремо як таку, що не суперечить приписам діючого законодавства в сфері господарювання, проте на надавав оцінку саме сукупності зазначених обставин, яка свідчить про вчинення учасниками антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю.
Судова колегія погоджується з доводами Відповідача, що така поведінка учасників є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.4 ч.2 ст. 6 та п.1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
Наведені фактичні обставини свідчить про те, що у період підготовки і участі у торгах, учасники (Позивач та ТОВ "Валетта Груп") мали спільні господарські відносини, що створює передумови для узгодження своєї поведінки, обміну інформацією та, як наслідок, усунення конкуренції між ними.
В даному випадку підтверджено синхронність дій учасників, які полягали у вчиненні систематично, протягом тривалого часу (до та під час проведення торгів) однакових дій з використанням одних і тих же ІР адрес, в одні і ті ж дні і в послідовний час, з незначною різницею в хвилинах.
Така синхронність дій не може бути випадковим збігом та свідчить про спільну діяльність, координацію дій, обізнаність з діями один одного.
Крім того, властивості файлів є унікальними вхідними даними про електронний документ та відрізняються залежно від автора файлу, обладнання, яке використовується для виготовлення скан-копій документів, програмних засобів, що використовуються для конвертації цих документів у формат «PDF», та інших параметрів, однак у даному випадку виробник завантажених фалів був один- www.ilovepdf.com , тобто завантажені файли мали однакові властивості та дату їх створення.
Отже, подання учасниками в складі тендерних пропозицій на торги електронних файлів з однаковими параметрами: невідображення виробника PDF, однакова версія PDF свідчить про те, що файли (документи тендерної пропозиції) створенні з використанням одного комп'ютерного обладнання (програмного забезпечення) та про спільну підготовку ними своїх тендерних пропозицій. (постанова ВС від 07.05.2024 у справі №924/923/23, п.6.7).
Так, відповідно до інформації, розміщеної в системі «Prozorro», ТОВ «ВАЛЕТТА ГРУП» отримало банківську гарантію від 25.03.2020 № 5713/20-ТГ в АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» (далі - Банківська гарантія № 5713/20-ТГ).
Листом від 28.02.2024 № 05-2/02/697 АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» підтверджується, що 25.03.2020 ТОВ «ВАЛЕТТА ГРУП» перерахувало на рахунки АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» суму 3 750,00 грн за комісійну винагороду за надання Банківської гарантії № 5713/20-ТГ.
За змістом інформації від АТ «ОТП БАНК» від 04.05.2020 № 12-4-13/6685-БТ в зазначений день на рахунку ТОВ «ВАЛЕТТА ГРУП» 25.03.2020 вхідний залишок становив 725,90 грн, який не був достатнім для оплати за користування послугами електронного майданчика та за комісійну винагороду за надання Банківської гарантії № 5713/20-ТГ.
Відповідно до банківських виписок по рахунку ТОВ «ВАЛЕТТА ГРУП» у АТ «ОТП БАНК» 25.03.2020 ТОВ «ВАЛЕТТА ГРУП» отримало від ТОВ «Швейна фабрика «ЛІДЕР» 7 000,00 грн (як часткове повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 5 від 28.02.2020), з яких наступним платежем ТОВ «ВАЛЕТТА ГРУП» внесло кошти на рахунки:
- ТОВ «ДЕРЖЗАКУПІВЛІ.ОНЛАЙН» відповідно до призначення платежу: «згідно з додатком № 4198591703122018-27/12» (мова оригіналу) у сумі 3 420,00 грн;
- АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» відповідно до призначення платежу: «комісійна винагорода за надання банківської гарантії згідно Договору № 5713/20-ТГ від 24 березня 2020року» (мова оригіналу) у сумі 3 750,00 грн.
Враховуючи, що ТОВ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ЛІДЕР» була пов'язана з Позивачем відносинами контролю, сплата ТОВ «ВАЛЕТТА ГРУП за послуги електронного майданчика та комісійної винагороди за надання банківської гарантії саме з отриманих від зазначеної особи коштів - не може бути випадковим збігом обставин, а свідчить про узгодження дій учасників торгів.
Наявність тісних господарських правовідносин між Позивачем та ТОВ «ВАЛЕТТА ГРУП» з наданням один одному безвідсоткової фінансової допомоги само по собі не є порушенням умов господарської діяльності, проте така взаємна фінансова підтримка з урахуванням забезпечення особою, що пов'язана відносинами контролю з Позивачем, оплати іншому учаснику (ТОВ “Валетта Груп») за користування послугами електронного майданчика та за комісійну винагороду за надання банківської гарантії- свідчить про єдність їх інтересів, узгодження дії та відсутність змагання під час участі в торгах.
Оскільки Позивачем не заявлено конкретного заперечення щодо наведених Відповідачем фактичних обставин, якими обґрунтовувалося рішення адміністративної комісії, ним не надано жодного доказу на їх спростування, доводи позовної заяви щодо неповного з'ясування Відповідачем обставин, які мають значення для справи, або їх не доведення, проте встановлення в оспорюваному рішенні адміністративної колегії - є безпідставними.
Враховуючи наведені обставини і їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що Позивач та інший учасник ТОВ “Валетта Груп» при підготовці до участі та участі у торгах (тендерах) торгах UA-2020-02-24-000793-b щодо закупівлі: »Труби сталеві безшовні, відводи сталеві цільнотянуті та фланці сталеві (ДК 021:2015:44160000-9: Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби)», діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою всупереч вимогам Закону України “Про публічні закупівлі».
Судом апеляційної інстанції перевірено відповідність змісту оспорюваного рішення АМКУ та встановлено у розрізі приписів ст. 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції» відсутність підстав для визнання його недійсним.
Також колегія суддів звертає увагу на відсутність підстав стверджувати про наявність конкуренції та змагальності між учасниками торгів, оскільки факт вищенаведених тісних господарських зв'язків між Позивачем та ТОВ "Валетта Груп" підтверджує їх можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність, а встановлені у справі фактичні обставини виключають змагальність учасників торгів між собою та їх самостійну діяльність, проте підтверджують узгодження їх дій, що призвело до спотворення результатів торгів.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.
Отже, саме Позивач, оскаржуючи рішення адміністративної колегії, мав надати достатні докази на спростування тих висновків, які були зроблені під час розгляду справи Відповідачем та покладені ним в основу прийнятого рішення.
Позивачем належними та допустимими доказами не спростовано висновку Відповідача, Позивач в позовній заяві та під час розгляду справи по суті лише ставить під сумнів оцінку встановлених Відповідачем обставин.
Щодо доводів Відповідача про наявність підстав до закриття провадження у справі через невірне зазначення Позивачем та судом у своєму рішенні номеру оскаржуваного рішення, то судова колегія вважає це формальною помилкою, оскільки інші складові предмету оскарження свідчать про наявність спору.
Отже доводи апеляційної скарги Відповідача по суті спору підтвердились під час апеляційного розгляду справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2025 р. у справі №922/2921/24 - скасуванню на підставі ч. 3 ст. 277 ГПК України через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
У справі слід прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Кремелектро» до Східного міжобласного територіальне відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/40-р/к “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 24.07.2024 у справі № 7/01-132-21 в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю “Кремелектро» - відмовити.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на Позивача, що зумовлює стягнення з останнього на користь Відповідача суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60грн.
Щодо доводів Відповідача про невірне обчислення ставки судового збору за подання позовної заяви, судова колегія зазначає, що Позивач звернувся до суду з однією вимогою немайнового характеру- про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, а зазначення у позовній заяві вимог про визнання недійсним та скасування рішення, не свідчить про наявність двох вимог немайнового характеру, оскільки об'єктом судового розгляду виступає один акт.
Таким чином, спір по даній справі є за своїм змістом немайновим і містить одну вимогу, спрямовану на скасування рішення Відповідача, а отже і розмір судового збору необхідно розраховувати як за ставкою подання позовної заяви за немайновим спором за однією вимогою, Позивачем вірно сплачено суму судового збору за подання позовної заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Східного міжобласного територіальне відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2025 р. у справі №922/2921/24 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2025р. у справі №922/2921/24 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" до Східного міжобласного територіальне відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/40-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 24.07.2024 у справі № 7/01-132-21 в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" - відмовити.
Судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та з переглядом апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремелектро".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" (39600, Полтавська обл., м. Кременчуг, вул. Чкалова, 1-Б; ідент. код 37411298) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6-й під'їзд, 1 поверх, кім. 35; ідент. код 22630473) - 3633,60 грн. витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано 13.06.2025.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков