Справа №:755/7600/25
Провадження №: 2-з/755/145/25
про забезпечення позову
"13" червня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Салівона Віталія Івановича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільні справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.
11 червня 2025 року (вхід. № 33559) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Салівон В.І., через систему «Електронний суд» ЄСІТС подав заяву про забезпечення позову, у якій представник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - винанавчого напису № 8120, вчиненого 12 березня 2021 року Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором від 26 вересня 2019 року № 343088628 за період з 29 січня 2021 року по 27 лютого 2021 року у розмірі 64 555,40 грн.
Заяву мотивовано тим, що на примусовому виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. перебуває виконавчий напис № 8120, вчинений 12 березня
2021 року Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором від 26 вересня 2019 року № 343088628 за період з 29 січня
2021 року по 27 лютого 2021 року у розмірі 64 555,40 грн, виконавче провадження № НОМЕР_1. В межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. вчиняються виконавчі дії, зокрема накладено арешти на грошові кошти позивача, що містяться на рахунках в банківських установах.
Утруднення чи неможливість виконання рішення суду, яким може бути визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, полягає в тому, що у випадку реалізації майна позивача в порядку примусового виконання виконавчого документу, позивач змушений буде звертатися додатково з окремими позовами для визнання незаконними дій чи рішень приватного виконавця, скасовувати результати прилюдних торгів з реалізації власного рухомого та нерухомого майна, внаслідок чого змушений буде нести додаткові витрати, пов'язані з розглядом справ у судах та інших компетентних органах, в результаті чого невідомо чи зможе повернути собі право власності на первісно власне майно.
На підставі викладеного просив заяву про забезпечення позову задовольнити.
Також 11 червня 2025 року (вхід. № 33561) представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Салівоном В.І., через систему «Електронний суд» ЄСІТС подано заяву про уточнення вимог заяви про забезпечення позову, зазначено інформацію про номер виконавчого провадження № НОМЕР_1.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями, згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11 червня 2025 року, заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Хромовій О.О. 12 червня 2025 року о 14 год. 35 хв.
Суддя, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши додатки до неї, доходить таких висновків.
Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
Згідно із положеннями частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від
25 травня 2016 року № 6-605цс16, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду міста Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За положеннями частини восьмої статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року
№ 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі
№ 381/4019/18.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.
У поданій заяві про забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Салівон В.І., зазначив, що позивач звернулась до суду з позовом до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
З матеріалів справи убачається, що 12 березня 2021 року Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис
№ 8120 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 64 555,40 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. 08 квітня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання виконавчого напису № 8120, вчиненого 12 березня 2021 року Приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 64 555,40 грн, вирішено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 6 455,54 грн.
Також 08 квітня 2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постановлено визначити для боржника ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 300,00 грн.
Також 08 квітня 2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва
Дорошкевич В.Л. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 основну винагороду в сумі 6 455,54 грн.
Постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від
30 квітня 2021 року про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 72 010,94 грн.
17 квітня 2025 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, постановлено визначити для боржника ОСОБА_1 розмір додаткових витрат виконавчого провадження - 700,00 грн.
Таким чином, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Салівон В.І., вважає, що наявні підстави для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.
Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.
Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.
Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суддя доходить висновку про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 260 ЦПК України, пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Салівона Віталія Івановича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 8120, вчиненого 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором від 26 вересня 2019 року № 343088628 за період з 29 січня 2021 року по 27 лютого 2021 року у розмірі 64 555,40 грн, з урахуванням витрат на вчинення виконавчого напису.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали для виконання складає три роки.
Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.О. Хромова