ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9092/25
провадження № 3/753/3921/25
"06" червня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Шаповалова К.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за статтями 124 та 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
до Дарницького районного суду міста Києва з Управління патрульної поліції міста Києва надійшли протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями, 122-4, 124 КУпАП.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 травня 2025 року адміністративні матеріали передані судді Шаповаловій К.В.
Згідно із частиною другою статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи приписи вказаної норми КУпАП суд вважає за необхідне об'єднати адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 в одне провадження та присвоїти йому номер 753/9092/25.
Згідно із протоколом серії ЕПР1 № 311424 від 25 квітня 2025 року, 24 квітня 2025 року о 12:25 год. в місті Києві вул. Г. Афанасьєва (Заслонова), 20, водій, керуючи транспортним засобом Volkswagen Polo д.н.з НОМЕР_1 , перед зміною напрямку руху (перестроювання з другої у першу смугу руху), не впевнився, що це буде безпечно, змусив транспортний засіб КІА д.н.з. НОМЕР_2 змінювати напрямок руху, уникаючи зіткнення, внаслідок чого транспортний засіб КІА здійснив наїзд на перешкоду (бордюрний камінь), що призвело до пошкодження транспортного засобу, чим порушив пункт 10.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
Крім того, відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 311443 від 25 квітня 2025 року, 24 квітня 2025 року о 12:25 год. в місті Києві вул. Привокзальна, 3 водій Volkswagen Polo д.н.з НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, не зупинився, не залишився на місці ДТП, поїхав з місця, чим порушив пункт 2.10 (а) ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП.
Судове засідання, призначене на 21 травня 2025 року було відкладено на 30 травня 2025 року за клопотанням адвоката потерпілої.
У судовому засіданні 30 травня 2025 року ОСОБА_1 заперечив обставини, викладені у протоколах, вказав, що він рухався прямо по вул. Привокзальній, на яку повернув з іншої вулиці, та весь час їхав прямо у другій смузі руху (дорога має 3 смуги руху), напрямку руху не змінював, смугу руху також, бо йому необхідно було рухатись весь час прямо. Будь-якого контакту між автомобілями не було, його автомобіль не має жодних пошкоджень, зіткнення не було, а тому він не мав жодного умислу на залишення місця ДТП, оскільки його фактично не було.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що після повороту ліворуч на вул. Привокзальну, вона спочатку рухалась в лівій смузі, а водій ОСОБА_1 рухався у другій смузі руху (середній), оскільки водій в лівій смузі руху рухався дуже повільно, вона спочатку перестроїлась у середню смугу руху, а потім у крайню праву смугу руху. По цій смузі вона рухалась десь 1 хвилину, зі швидкістю 20-30 км/год. Раптом водій ОСОБА_1 різко повернув на її смугу руху, вона посигналила йому, але він не реагував, тоді вона змушена була здійснити маневр праворуч, щоб уникнути зіткнення з ним та зіткнулась із бордюрним каменем, пошкодивши свій автомобіль. Додатково вказала, що коли рухалась по правій смузі руху помітила, що водій ОСОБА_1 за кермом дивився у мобільний телефон під час руху.
Також у судовому засідання було досліджено відео, на якому зафіксовано рух транспортних засобів під керуванням водія ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та момент пошкодження автомобіля ОСОБА_2 , що було долучено працівниками поліції до складених протоколів. У судовому засіданні було оголошено перерву до 6 червня 2025 року для надання можливості учасникам ДТП більш детально ознайомитись із відео ДТП та надати додаткові пояснення.
У судовому засіданні 6 червня 2025 року адвокат водія ОСОБА_1 просив суд закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних порушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП.
Водій ОСОБА_2 та її адвокат у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, під розписку, яка міститься у матеріалах справи. Будь-яких додаткових письмових пояснень суду не надавали, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилали.
Враховуючи, що судом було заслухано пояснення водія ОСОБА_2 , а також досліджено за її та її адвоката участі відео ДТП, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності водія ОСОБА_2 та її адвоката.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічно му, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, зокрема, протоколи ЕПР1 № 311424, ЕПР1 311443, схему місця ДТП, письмові пояснення учасників ДТП, надані ними у судовому засіданні, відео з місця ДТП, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, прихожу наступних висновків.
Згідно із вимогами пункту 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною другою статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається із долученого до протоколів відео ДТП, дійсно транспортний засіб Volkswagen Polo д.н.з НОМЕР_1 рухається у другій (середній) смузі руху, по дорозі, яка має 3 смуги руху, водій автомобіля КІА д.н.з. НОМЕР_2 з моменту потрапляння на камеру, змінює смугу руху з крайньої лівої на середню: час 12:27:18 (таймінг відео 00:19), потім з середньої смуги руху, по якій рухався транспортний засіб Volkswagen Polo д.н.з НОМЕР_1 , автомобіль змінює напрямок руху на праву смугу руху: час 12:27:20 (таймінг відео 00:21). Під час перестроювання із середньої смуги руху у праву смугу, автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2 знаходиться не паралельно автомобілю, під керуванням водія ОСОБА_1 , а трохи позаду від такого. На відео зафіксовано, що водій ОСОБА_2 намагається випередити водія ОСОБА_1 по правій смузі руху та в час 12:27:23 (таймінг відео 00:23) відбувається зіткнення автомобіля КІА д.н.з. НОМЕР_2 із бордюрним каменем. В цей момент автомобіль Volkswagen Polo д.н.з НОМЕР_1 дещо (правими колесами) зміщений у праву смугу руху, в той же час тримає достатній боковий інтервал від автомобіля КІА д.н.з. НОМЕР_2 . На відео зафіксовано, що в момент зіткнення автомобіля КІА д.н.з. НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_2 з бордюрним каменем, автомобіль Volkswagen Polo д.н.з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 не здійснює жодних різких рухів у бік автомобіля КІА, не перешкоджає його руху (не «підрізає»), що спростовує твердження водія ОСОБА_2 , надані у судовому засіданні 30 травня 2025 року, щодо траєкторії та маневрів руху водія ОСОБА_1 . Також цим відео спростовується твердження водія ОСОБА_2 про її рух у правій смузі руху 1 хв. паралельно із водієм ОСОБА_1 , до зіткнення із бордюрним каменем (на відео зафіксовано 2-3 сек). Також з долученого відео вбачається, що між правою смугою руху та бетонною стіною вздовж дороги певний відрізок дороги наявний тротуар, який переривається, за рахунок чого ширина правої смуги руху, на яку в цей момент перестроюється водій ОСОБА_2 , збільшується, але через певний відрізок дороги знову наявний тротуар (звуження правої смуги руху за рахунок цього) і зіткнення автомобіля КІА д.н.з. НОМЕР_2 відбувається саме у кут початку цього тротуару. Також на відео зафіксовано, що після удару об бордюрний камінь водій автомобіля КІА д.н.з. НОМЕР_2 здійснює різкий рух в бік автомобіля, під керування ОСОБА_1 , але не зачіпає його, та зупиняється.
Отже, з дослідженого відео з місця ДТП не можливо зробити однозначний висновок про те, що наїзд на бордюрний камінь автомобіля, під керуванням ОСОБА_2 , був здійснений виключно за рахунок незначної, плавної, без будь-яких різких рухів, зміни напрямку руху автомобіля, під керуванням водія ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, ЄСПЛ у рішенні у справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» від 14.03.2002 зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі «Бербера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
На переконання суду, матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи поза розумним сумнівом не відповідають та не містять належних та допустимих доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 пункту 10.1 Правил дорожнього руху, а отже як наслідок відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Стосовно протоколу, складеного відносно ОСОБА_1 за статтею 122-4 КУпАП, суд зазначає таке.
Пунктом 2.10 (а) ПДР встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
При цьому, для кваліфікації діяння безпосереднє і вкрай важливе значення має встановлення виду умислу за ступенем конкретизації в свідомості суб'єкта злочину передбачення можливості настання суспільно-небезпечних наслідків, до яких відносять визначений, альтернативний і невизначений умисел, оскільки вчинене може бути кваліфіковане за статтею 122-4 указаного Кодексу лише за умови встановлення прямого визначеного умислу, де особа має конкретне, точне уявлення про індивідуально визначений результат свого діяння, передбачає можливість (неминучість) настання конкретних суспільно небезпечних наслідків.
На відміну від нього за альтернативного або невизначеного умислу свідомість винного охоплює можливість настання двох або більше конкретно визначених наслідків (альтернативний) або широкого спектру негативних наслідків у межах одного виду шкоди чи різних її видів, що, хоча і охоплюються передбаченням винного, але індивідуально не визначені в його свідомості (невизначений).
У той час, як адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності (див. постанову ВС від 25 травня 2021 року у справі № 383/1120/16-а (2-а/383/4/17).
Враховуючи досліджене судом відео з місця ДТП, з урахуванням того, що контакту між транспортними засобами не було, а також зважаючи на те, що судом встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, судом не встановлено даних щодо умислу ОСОБА_1 на залишення місця пригоди, матеріали справи таких не містять, і в судовому засіданні таких не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.
Згідно із пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до пункту 1 статті 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 221, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтями 124, 122-4 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду
Суддя К.В. Шаповалова