Справа №705/879/25
2/705/1571/25
11 червня 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Піньковського Р.В.
при секретарі Заповітряній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» Тараненко А.І. звернувся до суду з позовомдо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.01.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №428663543 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачеві кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 14190,00 на умовах строковості, зворотності, платності.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №122 від 23.02.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 28 525,45 грн. Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024.
Відповідно, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за кредитним № 428663543 від 05.01.2021 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 23.02.2021, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги № 122. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.
Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1. ). Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 45496,69 грн.
26.12.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 26/12/Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані Зазначені в Реєстрі Боржників. Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 26/12/Е від 26.12.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 45496,69 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 26/12/Е від 26.12.2024.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором.
Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №428663543 від 05.01.2021, становить 45496,69 грн., яка складається з наступного: 14190,00 грн. - заборгованість по кредиту; 31306,69 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Зазначають, що згідно з матеріалами справи Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил. Відповідач не виконував умови Договору належним чином, не повністю сплачував платежі у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість. Оскільки відсотки за вказаним кредитним договором нараховувалися відповідно до його умов та закону, вони не підлягають зменшенню.
Враховуючи викладене, просять суд стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 428663543 від 05.01.2021 року у розмірі 45496,69 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу в сумі 7000 гривень.
Ухвалою судді від 06.03.2024 року, після надходження до суду інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також роз'яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.
Відповідачу було направлено копію ухвали судді про відкриття провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на день розгляду справи відповідач відзив або зустрічну позовну заяву не подав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями ст. ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 05.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 (мовою оригіналу), рнокпп НОМЕР_1 ,за допомогою електронного сервісу, що міститься на сайті www.moneyveo.ua, укладено кредитний договір № 428663543.
Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «MNV559ХВ», який було відправлено йому на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , вказаній у заявці на отримання грошових коштів у кредит від 05.01.2021 року, в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».
Згідно умов кредитного договору № 4286635 від 05.01.2021 та паспорта споживчого кредиту до договору № 4286635430, який є невід'ємною частиною договору, встановлено, що тип наданого кредитуТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - фінансовий кредит; ліміт кредиту: 14190,00 грн.; строк кредитування - 12 днів (з можливістю продовження строку (пролонгація, дисконтний період)); мета отримання кредиту: на споживчі цілі; дисконтна процентна ставка - 591,30 річних за кожен день користування. Загальні витрати за кредитом - 2758 грн.56 коп.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 16948 грн.56 коп.; реальна річна процентна ставка - 590,22 % річних; базова процентна ставка: 620,50% річних. Основна сума кредиту повертається в кінці дії договору чи його дострокового припинення. Проценти за користування кредитом виплачуються в кінці строку надання кредиту, а у разі користування кредитом понад встановлений строк кожного дня користування кредитом. У разі прострочення виконання зобов'язань або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту - 839,50%.
Відповідно до платіжного доручення від 05.01.2021 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало на картку ОСОБА_1 , №4149-43ХХ-ХХХХ-5161 грошові кошти у розмірі 14190,00 грн., згідно договору № 428663543 від 05.01.2021 року.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01.
Відповідно до умов Додаткової угоди №19, укладеної між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28 листопада 2019 року, сторони дійшли згоди викласти п.8.2 договору в наступній редакції: «строк дії договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором».
31.12.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/11118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року.В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
Згідно Додаткової угоди №27, укладеної між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 31 грудня 2021 року, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору від 31.12.2020 року до 31 грудня 2022 року включно.
Додатковою угодою №31, укладеною між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 31 грудня 2022 року, продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно.
Відповідно до Додаткової угоди № 32, укладеної між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 31 грудня 2023 року, сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 122 від 23 лютого 2021 року, на виконання договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , за кредитним договором № 428663543 від 05.01.2021 року.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 428663543 від 05.01.2021 року, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 01.06.2024 - станом на 23.02.2021 року заборгованість ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , становить 28199,08 грн.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01 зі строком дії до 04 серпня 2021 року.
03.08.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду №2 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, що продовжила строк договору до 31 грудня 2022 року.
Згідно Додаткової угоди № 3, укладеної між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» 30 грудня 2022 року, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 30 грудня 2024 року включно.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року, на виконання договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , за кредитним договором № 428663543 від 05.01.2021 року.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 428663543 від 05.01.2021 року, наданого ТОВ «Таліон Плюс» від 16.08.2024 - станом на 31.08.2023 року заборгованість ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , становить 45496,69 грн.
В подальшому, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором № 428663543 від 05.01.2021 року відповідно до договору факторингу № 26/12/Е від 26 грудня 2024 року.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 26/12/Е від 26 грудня 2024 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_3 , за кредитним договором № 428663543 від 05.01.2021 року в сумі 45496,69 грн.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів такого виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов'язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до положень ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно ч.1 та ч.6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінивши належність, допустимість та достовірність доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» підлягають задоволенню, а саме з відповідача підлягає до стягнення заборгованість в загальному розмірі 45496,69 грн оскільки відповідачем неналежно виконуються умови договору та фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, що є порушенням грошового зобов'язання.
Щодо витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.
Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що представництво інтересів позивача у вказаній справі здійснював адвокат Тараненко А.І. згідно договору про надання правничої допомоги №27/12/24-01 від 27 грудня 2024 укладеного між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», відповідно до якого клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором. Отримання винагороди за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару, який складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №27/12/24-01 від 27.12.2024.
На підтвердження проведення розрахунку між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та клієнтом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» в матеріалах справи міститься Акт прийому-передачі наданих послуг від 27.12.2024, відповідно до якого надано послуг на суму 7000 гривен.
Таким чином, до стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» також підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 512-516, 526, 530, 610, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 272, 280-284, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код за ЄДРПОУ: 42986956; 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005) заборгованість за Кредитним договором № 428663543 від 05.01.2021 у розмірі 45496 (сорок п'ять тисяч чотириста дев'яносто шість) гривень 69 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код в ЄДРПОУ: 42986956) сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 7000 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Р. В. Піньковський