Справа № 703/3011/25
3/703/1469/25
11 червня 2025 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., за участю потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла справу про притягнення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,
ПОГ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Портянко А.В. направив до суду протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №027756, відповідно до якого ОСОБА_2 25 березня 2025 року близько 12 год. 50 хв. в с. Тернівка по вул. Центральній, 35, в приміщенні сільської ради, образливо чіплявся до ОСОБА_1 , наніс декілька ударів тростиною, що не спричинило тілесних ушкоджень, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , не з'явився.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, Горгуль Н.М. надала суду заяву в якій розгляд справи просила проводити без її участі та участі ОСОБА_2 . Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, просила закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підтвердження факту невинуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, надала суду відеозапис із поясненнями ОСОБА_2 .
Потерпілий в судовому засіданні просив накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за скоєне адміністративне правопорушення, що посягало на громадський порядок та спокій громадян. Також вказав, що у нього з ОСОБА_2 дійсно наявний тривалий конфлікт.
Перевіривши факти, викладені в протоколі, заслухавши пояснення потерпілого, вивчивши надані матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Нормами ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ст.173КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З об'єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже, громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
З суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст.173КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173КУпАП, є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.
При розгляді адміністративних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясувати чи порушила особа своїми діями громадський порядок.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №027756 ОСОБА_2 25 березня 2025 року близько 12 год. 50 хв. в с. Тернівка по вул. Центральній, 35, в приміщенні сільської ради, образливо чіплявся до ОСОБА_1 , наніс декілька ударів тростиною, що не спричинило тілесних ушкоджень, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
З досліджених матеріалів справи, приєднаних до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №027756, а саме письмових пояснень ОСОБА_1 від 07 квітня 2025 року вбачається, що 25 березня 2025 року близько 13 год. 00 хв. він перебував в приміщенні сільської ради в с. Тернівка, куди, як депутат, з'явився на чергову сесію. В приміщенні сільської ради перебував також ОСОБА_3 з невідомими чоловіками. Коли ОСОБА_3 помітив його, потерпілого, то почав відразу принижувати його честь та гідність, висловлювався нецензурною лайкою. В подальшому ОСОБА_3 , перебуваючи на інвалідному візку, взяв до рук тростину для ходьби інвалідів та наблизився до нього, потерпілого, та декілька разів вдарив по руці, намагався вдарити по голові та погрожував фізичною розправою.
Також до матеріалів справи додано депутатське звернення ОСОБА_1 від 01 квітня 2025 року адресоване поліцейському Тернівської сільської ради та протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 07 квітня 2025 року.
З наданих письмових пояснень ОСОБА_4 , від 14 квітня 2025 року, вбачається, що 25 березня 2025 року вона перебувала в приміщенні Тернівської сільської ради, куди, як депутат, з'явилася на чергову сесію. Близько 12 год. 40 хв. до сесійної зали з'явився житель с. Тернівка ОСОБА_2 разом із невідомими чоловіками, які чекали початку сесії. Також до приміщення сесійної зали з'явився депутат Тернівської сільської ради ОСОБА_1 . В подальшому між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почався конфлікт. ОСОБА_2 висловлювався відносно ОСОБА_1 нецензурною лайкою, ображав його та погрожував фізичною розправою. Потім ОСОБА_2 , перебуваючи на інвалідному візку, під'їхав до ОСОБА_1 та почав розмахувати ціпком, намагаючись вдарити ОСОБА_1 .
Аналогічні пояснення надані також старостою с. М. Смілянка ОСОБА_5 , який також вказав, що конфлікт виник саме між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в ході якого тілесних ушкоджень заподіяно не було.
З письмових пояснень ОСОБА_2 від 18 квітня 2025 року вбачається, що 25 березня 2025 року він був присутній на черговій сесії Тернівської сільської ради разом із військовими, комісованими із ЗСУ у зв'язку із пораненнями. Також на сесії був присутній депутат сільської ради ОСОБА_1 . Між ним та ОСОБА_1 виник конфлікт з приводу того, що останній образливо відноситься до Збройних сил України, а він, ОСОБА_2 , не витримав цих образ, взяв у одного військового чоловіка милицю та на інвалідному візку під'їхав до ОСОБА_1 намагаючись завдати йому тілесних ушкоджень.
Також, судом було оглянуто відеозапис, на якому зафіксовано сварку між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Під час сварки ОСОБА_2 висловлювався відносно ОСОБА_1 нецензурною лайкою та намагався завдати тілесних ушкоджень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к, зроблено висновок, якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства. З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства. Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
Хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце між знайомими, на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів явної неповаги до суспільства. У такому випадку дії сторін у конфлікті визнаються правопорушенням в залежності від шкоди, яка спричинена фактично та від передбачення кримінальної чи адміністративної відповідальності за спричинення такої шкоди.
А тому, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, особистих образ, не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства в розумінні вимог ст. 173 КУпАП.
Суд звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 027756 від 18 квітня 2025 року фактично не розкрита об'єктивна сторона правопорушення, зокрема, у ньому не встановлено факту порушення громадського порядку та спокою громадян (дрібне хуліганство), хоча це прямо випливає з диспозиції ст. 173 КУпАП.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стався з особистих мотивів, а не через мотиви очевидної неповаги до суспільства, громадського порядку чи спокою громадян.
Крім того, сам потерпілий зазначив, що між ним та ОСОБА_2 наявний тривалий конфлікт з особистих мотивів.
Зазначене також підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які зазначили, що конфліктна ситуація виникла саме між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
В матеріалах справи відсутні докази того, що дії ОСОБА_2 свідчили б саме про прояв неповаги до суспільства, порушення громадського порядку, що у свою чергу є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
При цьому, суд звертає увагу, що у протоколі не розкрито, які саме дії ОСОБА_2 порушили громадський порядок, не зазначено про скарги та заяви на його дії сторонніх осіб.
Справа про адміністративне правопорушення вирішується судом виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення. З урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, суд вважає, що складений відносно ОСОБА_2 протокол не може бути визнаний належним та достатнім доказом наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є недоведеним. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір стягується виключно у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю, судовий збір з нього стягненню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.40-1, 173, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови виготовлений 13 червня 2025 року.
Суддя І.Я. Биченко