Справа № 702/392/25
Провадження № 3/702/163/25
про накладення адміністративного стягнення
16.06.2025 м. Монастирище
Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Барська Т.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП,
ОСОБА_1 , з 08.04.2020 будучи тимчасово обмеженим у праві керувати транспортними засобами, 30.04.2025 о 10 год. 38 хв. по вул. Героїв України в с. Аврамівка Уманського району Черкаської області керував транспортним засобом Опель Віваро нз НОМЕР_1 .
Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачає ч.3 ст. 126 КУпАП.
До суду для розгляду справи ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суддю не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надсилав, про час та місце проведення розгляду справи повідомлений за зареєстрованим місцем проживання.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Отже, з огляду на те, що при повідомленні суддею про місце та час розгляду справи вжито всіх заходів щодо забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду особисто чи належного представника, хоча мав таку можливість, не подав письмових заперечень проти протоколу, не подав доказів поважності причин його неявки в судове засідання, а тому враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнаний пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою недопущення порушення строків, визначених ст.38 КУпАП та беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові матеріали справи, переглянувши відеозапис події, суддя приходить до таких висновків та такого рішення.
Згідно зі ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Диспозицією ч.3 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Пункт 2.1 «а» ПДР України покладає на водія транспортного засобу обов'язок мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Дослідженням наявних у справі доказів встановлені такі обставини:
- згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №315847 від 30.04.2024, ОСОБА_1 30.04.2025 о 10 год. 38 хв. по вул. Героїв України в с. Аврамівка Уманського району Черкаської області керував транспортним засобом Опель Віваро нз НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами від 08.04.2020, чим порушив п.2.1. а ПДР за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 126 КУпАП (а.с.1);
- згідно з рапортом поліцейського СРПП ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області сержанта поліції Віктора Трипака, 30.04.2025 о 10 год. 38 хв. по вул. Героїв України в с.Аврамівка Уманського району був зупинений автомобіль Opel Vivaro н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за порушення п.2.3. «в», п.2.1. «г» Правил дорожнього руху України. При перевірці документів у ОСОБА_1 , згідно бази ІПНП встановлено, що 08.04.2020 Придніпровський відділ державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) тимчасово обмежив боржника ОСОБА_1 у праві керувати транспортними засобами (ВП №32421417) (а.с.2-4),
- відповідно до копії інформаційної довідки з Єдиного реєстру боржників від 30.04.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є боржником за виконавчим провадження №32421417 про стягнення аліментів (а.с.5);
- відповідно до відомостей ІПНП ГСЦ МВС ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.02.2022 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 , категорії А, А1, В, В1, С, С1, D, D1, ВЕ, С1Е, DЕ, НОМЕР_3 . Посвідчення водія ОСОБА_1 працівниками ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області не вилучалось (а.с.6).
- згідно з копією постанови ЕНА №4617032 від 30.04.2025 ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126, ч.3 ст.121, ч.5 ст.121 КУПАП та підданий штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.7).
Відеозапис до протоколу ЕПР1 №315847 від 30.04.2025 підтверджує обставини викладені у протоколі.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.
Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, та обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.
При призначенні покарання суддя виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом» та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суддя відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, бере до уваги наявність обставини, що пом'якшує відповідальність та відсутність обставин, які обтяжують адміністративну відповідальність, суддя вважає за необхідне застосувати до водія ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.3 ст.126 КУпАП, у виді позбавленням права керування транспортними засобами строком на три місяці.
Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За правилами ст.40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із Законом України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.1, 7, 9, 22, 23, 33, 34, 36, 245, 247, 251, 276, 283-285 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Судовий збір має бути сплачений порушником на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду. Скаргу на постанову у справі, може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення через Монастирищенський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження, не було подано.
Суддя Тетяна БАРСЬКА