Справа № 699/310/25
Номер провадження № 1-кп/699/69/25
16.06.25 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з повною технічною фіксацією матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні від 21.02.2025 № 12025255380000024
за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Сотники Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з неповною середньо освітою, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_5 06.12.2024, близько 23 години 30 хвилин, перебуваючи поряд з кафе-баром «Леон», що розташований по вул. Я. Мудрого у м. Корсуні-Шевченківському Черкаської області, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_4 , діючи умисно, маючи протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння йому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повалив останнього на землю та кулаками обох рук завдав йому декілька ударів по обличчю, унаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді синців на нижній повіці лівого ока, на спинці носу, на лівій вушній раковині, на лівій задньо-боковій поверхні шиї у верхній третині, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 05-11-01/11 від 24.02.2025 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Отже, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. Обсяг доказів
Суд установив, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, встановлених в обвинувальному акті.
Судом було поставлено на обговорення питання стосовно доцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинуваченому роз'яснено
положення ч. 3 ст. 349 КПК України та наслідки розгляду кримінального провадження у такому порядку, а саме позбавлення права оспорювати в апеляційному порядку встановлені фактичні обставини.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Заслухавши думки учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, урахувавши, що обвинувачений ОСОБА_5 не оспорює фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого та вказують на ступінь тілесних ушкоджень.
2.2. Під час допиту як потерпілий ОСОБА_4 , так і обвинувачений ОСОБА_5 надали однакові відомості щодо обставин, які збігаються з відомостями, викладеними в обвинувальному акті.
Обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю, підтвердивши час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого правопорушення, Зазначив, що до свого вчинку ставиться негативно.
2.3. Дослідження письмових доказів сторони обвинувачення.
Сторона обвинувачення надала витяг з ЄРДР та низку документів, які характеризують обвинуваченого.
Так, за місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Відповідно до довідки КНП «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» від 19.02.2025 № 49 ОСОБА_5 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
2.4. Висновки щодо доведеності винуватості.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів оцінив з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Крім того, надані державним обвинуваченням докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Під час судового розгляду встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не суперечать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.
Отже, судом поза розумним сумнівом встановлено, а стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, а саме заподіяв потерпілому умисне легке тілесне ушкодження.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
В обвинувальному акті зазначено, що обставиною, яка пом'якшує покарання, є щире каяття, а обставини, які обтяжують покарання - не встановлені.
Суд погоджується з такою позицією.
4. Мотиви призначення покарання.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорій проступків відповідно до ст. 12 КК України, особу винного, який характеризується позитивно, бере до уваги наявність обставин, які пом'якшують покарання, а також враховує відсутність обставин, які обтяжують покарання. Також суд ураховує, що обвинувачений не працює, отже власних джерел доходу не має, тому застосування штрафу як санкції може бути надмірним покаранням.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді громадських робіт в межах санкції інкримінованої статті, оскільки саме таке покарання відповідатиме принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов заявлено не було.
Щодо обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, підстав для його застосування не вбачається.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не застосовувати.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку, з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
СуддяОСОБА_1