Справа № 569/11034/24
1-кс/569/4360/25
11 червня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рівне клопотання слідчого Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері обори Західного регіону ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Свяття, Рівненського району Рівненської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, військовослужбовця Збройних Сил України призваному під час мобілізації, старшого солдата водія 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», підозрюваного у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України , -
встановив:
До Рівненського міського суду надійшло клопотання слідчого Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері обори Західного регіону ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 13 березня 2022 року ОСОБА_5 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу у Збройних Силах України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.01.2023 старшого солдата ОСОБА_5 призначено на посаду водія стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
Згідно ст. 68 Конституції України, кожен громадянин зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Проходячи військову службу у Збройних Силах України старший солдат ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які затверджені Законом України N548-XIV від 24 березня 1999 року, зобов'язаний був свято і непорушно додержуватися Конституції та Законів України, виконувати свої службові обов'язки, що визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, сумлінно вивчати військову справу, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, бути дисциплінованим, пильним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно п. 1 до Додатку №1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07 червня 1992 року №2471-701 «Про право власності на окремі види майна», боєприпаси (крім боєприпасів до мисливської, спортивної зброї) не можуть перебувати у власності громадян.
Згідно п.2 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №576 від 12 жовтня 1992 року, п.2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року, до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, відносяться серед інших, бойові припаси до вогнепальної, мисливської (нарізної та гладкоствольної) зброї, які можуть перебувати у власності громадян лише на підставі встановлених дозволів.
Разом із тим, старший солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи відповідного передбаченого Законом дозволу (ліцензії) на придбання, носіння та збут бойових припасів з корисливих мотивів, не пізніше 11.11.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням місці, незаконно придбав 90-мм ручний протитанковий гранатомет «MATADOR» (RGW90 HH), який відноситься до бойових припасів, що придатний для використання за призначенням (вибуху).
Про вказаний придбаний 90-мм ручний протитанковий гранатомет «MATADOR» (RGW90 HH), який відноситься до бойових припасів, старший солдат ОСОБА_5 правоохоронні органи не повідомив, добровільно його не здав та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, у невстановленому під час досудового розслідування місці, не пізніше 11.11.2022, при невстановлених обставинах, переніс його до квартири за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , де в подальшому незаконно зберігав його з метою збуту.
В подальшому, 11.11.2022, ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, за раніше досягнутою домовленістю із ОСОБА_7 , прибув до місця проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, 11.11.2022 близько 20 год., за грошову винагороду в розмірі 1200 (тисячу двісті) доларів США незаконно збув громадянину ОСОБА_7 90-мм ручний протитанковий гранатомет «MATADOR» (RGW90 HH), який відноситься до бойових припасів, що придатний для використання за призначенням (вибуху).
Правова кваліфікація кримінальних правопорушень - придбання, зберігання та збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, передбачене ч.1 ст.263 КК України.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України - є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, вчиняти інші кримінальні правопорушення та продовжить вчиняти інші злочини пов'язані з незаконним обігом наркотиків.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків:
встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та може ухилитись від слідства, суду, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, з моменту затримання та повідомлення йому про підозру, розуміючи реальність покарання за вчинений тяжкий злочин, санкція якого передбачає позбавлення волі, може вжити заходів щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
- може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме: на даному етапі досудового розслідування не встановлено ряд обставин, зокрема походження боєприпасів, можливих співучасників вчинення злочину, та не відшукано ряд речових доказів, які мають суттєве значення у кримінальному провадженні, які фактично можуть бути відомі лише ОСОБА_5 . Зважаючи на це, існують вагомі підстави вважати, що підозрюваний, в разі обрання до нього більш м'якого запобіжного засобу, може знищити речові докази та інші сліди вчинення злочину, що підтверджують його вину.
- може незаконно впливати на свідків, оскільки свідками вчинення даного злочину є особи які стануть йому відомі в ході досудового розслідування він може, незаконно на них впливати, чинити фізичний, психологічний тиск, заради їхньої відмови чи зміни від наданих показів, зокрема останньому відома особа закупника;
- вчиняти інше кримінальне правопорушення, а саме: детальним вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що останній вищевказаним злочинним способом здійснює заробіток коштів, офіційно не працевлаштований, що свідчить, про те, що у разі обрання ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, дасть йому можливість в подальшому продовжувати вчиняти незаконний збут боєприпасів за грошову винагороду.
Поряд з цим встановлено, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони РУ “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » Збройних сил України, та приблизно до початку квітня 2024 року перебував в складі підрозділу в районі м. Куп'янськ, Харківської області, після чого самовільно залишив розташування військової частини та прибув в АДРЕСА_1 , де на даний час фактично проживає.
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він працездатний, одружений, не похилого віку, не має на утриманні малолітніх дітей, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під домашнім арештом, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту є необхідним для того, щоб забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, запобігти вчиненню інших кримінальних правопорушень, так, як жоден інший із запобіжних заходів не здатен запобігти переліченим вище ризикам та забезпечити своєчасне з'явлення його до слідчого, а в подальшому суду, на виклики для проведення слідчих й інших процесуальних дій.
Вважаю, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного злочину в сфері незаконного обігу зброї, не має постійного доходу, а тому існують ризики, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні доводи клопотання підтримали, просили задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту..
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не заперечував.
Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, та думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021181110000052 від 24.11.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України.
03.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за вчинення якого передбачене покарання передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років та наявність достатніх даних, що існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та може ухилитись від слідства, суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків, вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, визначеному у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.
Отже, вирішуючи в даному випадку питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що статтею 5 Європейської конвенції з прав людини передбачені випадки, коли особу може бути позбавлено свободи відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема це може бути здійснено з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення (пункт «с»).
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі з дотриманням гарантій передбачених статтею 5 Конвенції.
В свою чергу, за змістом частин першої та другої статті 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він працездатний, з повною загальною середньою освітою, військовослужбовець Збройних Сил України призваному під час мобілізації, старший солдат водій 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під домашнім арештом, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 263 КК України, за вчинення якого передбачене покарання передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років , щодо підозрюваного ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, особи та його характеризуючих даних, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: а) прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження, б) не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив :
Клопотання задоволити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Свяття, Рівненського району Рівненської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, військовослужбовця Збройних Сил України призваному під час мобілізації, старшого солдата водія 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», підозрюваного у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України , - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, а саме до 03 серпня 2025 року.
Заборонити ОСОБА_5 , цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , (окрім випадків оголошення «Повітряна тривога» (чи інше) та необхідності слідування та перебування в пунктах укриття).
Строк дії ухвали встановити до 03 серпня 2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки:
а) прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження.
б) не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 03 серпня 2025 року.
Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрюваний ОСОБА_5 , негайно доставляється до місця проживання.
Виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_8