Справа № 569/7273/25
1-кс/569/4342/25
05 червня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисників підозрюваного адвокатів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівне клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під домашнім арештом відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Єльне, Рокитнівський район Рівненська область, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 332 КК України, та клопотання підозрюваної про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання, -
До Рівненського міського суду звернувся із клопотанням прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що Слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025180000000193 від 01.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та іншими на даний час не встановленими досудовим розслідуванням особами, у період з 09.04.2025 по 11.04.2025, переслідуючи корисливі мотив і мету, направлені на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов'язаних чоловіків з території України, організували незаконне переправлення через державний кордон України громадян України призовного віку ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, у період дії правового режиму - військового стану, за грошову винагороду, незважаючи на діючі обмеження воєнного стану.
Зокрема, в період з 09.04.2025 по 11.04.2025 невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа, в ході телефонних розмов роз'яснила ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що вони можуть безперешкодно перетнути державний кордон України у період дії воєнного стану, в напрямку республіки білорусь, заплативши за одну особу 8000 доларів США. При цьому, невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа повідомила, що вони забезпечать їх переїзд з м. Сарни Рівненської області до державного кордону України з республікою білорусь та усунуть перешкоди шляхом об'їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані на напрямку руху, а також роз'яснила порядок дій після незаконного переправлення через державний кордон. При цьому, невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа повідомила, що кошти за незаконне переправлення через державний кордон України, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повинні залишити своєму знайомому для подальшої передачі іншим співучасникам.
Так, 11 квітня 2025 року, приблизно о 6 годині 00 хвилин, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , відповідно до попередньої домовленості з невстановленою на даний час досудовим розслідуванням особою, прибули на автомобілі марки «Nissan», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_12 , до околиці м. Сарни Рівненської області.
В подальшому, на даний час невстановлена досудовим розслідуванням особа, реалізовуючи спільний злочинний умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, керуючи автомобілем марки «BMW X5» VN05BIH, шляхом об'їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані на напрямку руху, здійснила перевезення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з м. Сарни до с. Старе Село Сарненського району Рівненської області. В свою чергу ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , відповідно до попередньої домовленості залишили ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 16000 доларів США для подальшої передачі іншим співучасникам.
Далі, ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, спільно з іншою, на даний час невстановленою особою, використовуючи мотоцикл та квадроцикл, згодом рухаючись у пішому порядку приблизно о 19 годині 10 хвилин доставили ОСОБА_10 та ОСОБА_11 із с. Старе Село Сарненського району Рівненської області до державного кордону України з республікою білорусь, що знаходиться поблизу с. Дроздинь Сарненського району Рівненської області.
В подальшому, відповідно до попередніх домовленостей ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повідомили ОСОБА_12 , який на той час перебував на автомобільній стоянці готелю «RoyalWoodHotel», що знаходиться поблизу с-ща Рокитне Сарненського району Рівненської області, про необхідність передачі коштів в сумі 16000 доларів США за організацію їх незаконного переправлення через державний кордон України. Відразу ж після цього, до ОСОБА_12 підійшла ОСОБА_5 , та переслідуючи корисливий мотив, з відома ОСОБА_9 та інших на даний час невстановлених досудовим розслідування осіб, перебуваючи в автомобілі марки «Nissan», д.н.з. НОМЕР_1 , отримала від ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 16000 доларів США за організацію незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
12.04.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Єльне Рокитнівського району Рівненської області, проживаючу у АДРЕСА_2 , громадянку України, раніше не судиму, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про яку повідомлено ОСОБА_5 обґрунтовується зібраними під час досудового слідства доказами, тта іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
14.04.2025 ухвалою судді Рівненського міського суду Рівненської області обрано підозрюваній ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном до 10 червня 2025 року, та покладено на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого,прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками, та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;
- здати на зберігання у місцеві органи державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 12 серпня 2025 року.
Метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваної ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обґрунтування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тобто переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, є те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років із конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. З матеріалів провадження також вбачається, що підозрювана проживає поблизу державного кордону України, тому обізнана з правилами перетину державного кордону, має змогу його перетинати як законно так і в незаконний спосіб. Враховуючи воєнний стан в Україні, підозра у вчинені резонансного злочину, вчиненого під час такого стану, з явним цинізмом по відношенню до інтересів держави, який завдав негативного результату обороноздатності держави під час прямої воєнної агресії, мобілізації, існує ризик втечі підозрюваної за межі України з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
Обґрунтування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, тобто знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є те що ОСОБА_5 , підозрюється у організації незаконного переправлення кількох осіб через державний кордон України, вчинене з корисливих мотивів, під час воєнного стану, а в ході досудового розслідування, на даний час не встановлено весь механізм переправлення осіб через державний кордон України, не встановлено також і всіх інших учасників вказаної групи осіб, а тому, існує ризик того, що підозрювана знищить, сховає або спотворить інші речі та документи, які мають відношення до вчинення кримінального правопорушення.
Обґрунтування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, тобто перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є те, що ОСОБА_5 , відомі анкетні дані осіб, яких незаконно переправлялися через державний кордон, відомо місце їх проживання, мобільні телефони, а тому остання, у разі незастосування до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вона може незаконно впливати на свідка шляхом залякування, чинити на них тиск з метою їх залякування щодо відмови від дачі показань, під час досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження у суді. Крім того, на даному етапі досудового розслідування не встановлені всі особи, які входять до групи осіб, причетних до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_5 , може незаконно впливати на свідків через інших осіб. Тому, існує ризик того, що підозрювана буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Обґрунтування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, є те, що підозрювана постійних доходів немає, а тому є ризик, що вона може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
При з'ясуванні обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, слід врахувати при застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу:
- наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваною вищевказаного кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення;
- вік та стан здоров'я підозрюваної, яка є працездатною та здоровою особою.
Таким чином, покладені на підозрювану ОСОБА_5 обов'язки не є обтяжливими щодо підозрюваної та в достатній мірі забезпечують її належну процесуальну поведінку та виконання нею процесуальних обов'язків. Підозрювана не порушувала покладені на неї обов'язки, що, в свою чергу, свідчить про те, що застосований слідчим суддею запобіжний захід до ОСОБА_5 є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на неї обов'язків, забезпечує її належну процесуальну поведінку в кримінальному провадженні.
Продовження дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам переховування від органів досудового розслідування чи суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, та ефективності здійснення кримінального провадження. Покладення на підозрювану саме таких обов'язків дасть можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за її належною процесуальною поведінкою.
Для забезпечення явки підозрюваної до органу досудового розслідування та своєчасного проведення слідчих дій по кримінальному провадженню необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладені на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками, та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;
- здати на зберігання у місцеві органи державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, які в ході проведення досудового розслідування не зменшилися та не змінилися, вважаю за необхідне продовжити підозрюваній ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання з підстав, наведених в ньому підтримали просили продовжити обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту. Щодо клопотання підозрюваної про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання заперечили.
Підозрюваний ОСОБА_5 та її захисник заперечили з приводу задоволення клопотання про продовження домашнього арешту.
Крім того, підозрювана ОСОБА_5 заявила клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до переконання, що підстави для продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту наявні з наступних підстав.
Судом вставлено, що слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025180000000193 від 01.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
12.04.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Єльне Рокитнівського району Рівненської області, проживаючу у АДРЕСА_2 , громадянку України, раніше не судиму, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про яку повідомлено ОСОБА_5 обґрунтовується зібраними під час досудового слідства доказами, тта іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
14.04.2025 ухвалою судді Рівненського міського суду Рівненської області обрано підозрюваній ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном до 10 червня 2025 року, та покладено на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого,прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками, та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;
- здати на зберігання у місцеві органи державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 12 серпня 2025 року.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у ньому є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 суд враховує положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченої від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту.
Враховуючи викладене, вбачаю підстави для продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_5 .. Саме такий запобіжний захід гарантуватиме виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Крім того, з приводу клопотання підозрюваної ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання, суд приходить до наступного висновку.
Окрім цього, відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Виходячи зі змісту ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень та існування вищевказаних ризиків, дані які характеризують особу підозрюваної та міцність її соціальних зв'язків, сімейних та майновий стан, враховувалися при вирішенні питання про застосування та продовження запобіжного заходу домашнього арешту.
Стороною захисту не доведено, що заявлені ризики перестали існувати чи зменшились. Нових обставин, які не були предметом розгляду під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та продовження строку домашнього арешту ОСОБА_5 , також не доведено. Отже клопотання до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 176-178, 181, 184,186, 193-194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Єльне, Рокитнівський район Рівненська область, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 332 КК України,- запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном на 60 днів, тобто до 04 серпня 2025 року, включно.
Заборонити ОСОБА_5 цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановити строк дії ухвали до 04 серпня 2025 року.
Продовжити покладені (ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 14 квітня 2025 року) на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов'язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, де вона зареєстрована проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками, та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення; здати на зберігання у місцеві органи державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, визначених в ухвалі встановити до 04 серпня 2025 року.
В задоволенні клопотання підозрюваної ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання - відмовити.
Виконання ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали про продовження тримання підозрюваної під домашнім арештом визначити до 04 серпня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_13