Справа № 545/1129/25
Провадження № 2/545/1009/25
"12" червня 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення недоотриманої суми пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після померлого чоловіка,-
Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 15 липня 2021 року Полтавським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі № 440/5855/21 за позовом її чоловіка до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, яким позовні вимоги задоволено, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії починаючи з 01.04.2019. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач є єдиним його спадкоємцем за законом, яка прийняла спадщину. Після смерті чоловіка ОСОБА_1 звернулась до відповідача щодо виплати неотриманих спадкодавцем за життя донарахованої суми пенсії на виконання рішення суду, проте їй було відмовлено. Згідно з розрахунками ГУ ПВУ в Полтавській області сума невиплаченої пенсії на виконання рішення суду у справі №440/5855/21 становить 61383,76 грн.
Просила стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на її користь 61383,76 грн недоотриманої суми пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 та судові витрати.
Представник відповідача надала відзив на позовну заяву у якому зазначила, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 по справі № 440/5855/21 ОСОБА_2 нараховано доплату за період з 01.04.2019 по 31.08.2021 у розмірі 61 383,76грн. Вказані кошти підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішенням суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Також стаття 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачає включення заборгованості, яка нарахована на виконання рішення суду до складу недоотриманої пенсії. Після смерті ОСОБА_2 виплата пенсії проведена в повному обсязі по 30.06.2023, заборгованості по виплаті немає, кошти нараховані на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 по справі №440/5855/21 можливо отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження. У задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 30.04.2025 до участі у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби в Полтавській області.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, попередньо надавши заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі просили задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі, у задоволенні позовних вимог просила відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи без його участі не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 30.06.2023 ОСОБА_2 (а.с.10), який перебував на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15липня 2021 року у справі №440/5855/21, що набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 . Вказане рішення перебуває в загальному доступі, опубліковано у Єдиному державному реєстрі судових рішень, тому приймається судом до уваги.
На виконання рішення суду у справі №440/5855/21 від 15.07.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області 25 серпня 2021року здійснено розрахунок на доплату пенсії ОСОБА_2 за період з квітня 2019 року по серпень 2021 року включно. За результатами розрахунку визначено суму пенсії, що підлягала доплаті пенсіонеру, складає 61 383,76 грн (а.с.13).
Проте за життя ОСОБА_2 вказана доплата до пенсії виплачена не була.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 січня 2024 року спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина - ОСОБА_1 (а.с.9).
Листом №1600-0201-8/5290 від 17.01.2025 позивачу роз'яснено, що зазначені кошти підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Зазначену доплату пенсії, нараховану ОСОБА_2 , можливо отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження. Дане право передбачено ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України. Кошти, нараховані на виконання рішення суду, підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів державного бюджету України (а.с.12).
Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно із ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду України та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Згідно із ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Згідно із ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Положення ч.3 ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.1227 ЦК України узгоджуються із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Оскільки позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що вона успадкувала в тому числі і належні спадкоємцю суми пенсії у відповідності до положень ст.1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент його смерті.
Судом встановлено, що розмір недоотриманої пенсії померлого за період з квітня 2019 року по серпень 2021 року становить 61 383,76грн (а.с.13).
Суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень та норми, які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
За таких обставин суд дійшов висновку, що до складу спадкової маси входить і сума недоотриманої спадкодавцем позивача суми пенсії в розмірі 61 383,76грн, яка не включена до свідоцтва про право на спадщину. Відтак, позивач має право на одержання вказаної суми, яка належала померлому, з відповідача.
Відповідач у відзиві фактично не заперечує наявність заборгованості, однак зазначає що вона може бути отримана позивачем у разі заміни сторони виконавчого провадження згідно ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд відхиляє вказані доводи з наступних підстав.
Як роз'яснив Верховний Суд у Постанові від 22 січня 2025 року, ухваленій у справі №280/1079/21, згідно із ч.1, 4 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(далі - Закон №2262-XII).
За змістом ст. 61 Закону №2262-ХІІсуми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Відповідно до пункту 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1(далі - Порядок №3-1), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Слід зазначити, що зміст ст. 61 Закону №2262-ХІІузгоджується із положеннями ЦК України.
Так, ст.ст.1216,1218 ЦК України установлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 цього Кодексу.
Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон №2262-ХІІвизначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до ч.3 ст. 61 Закону №2262-ХІІзазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Таким чином, вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту її прав.
У свою чергу відмова пенсійного органу у виплаті позивачу таких сум може бути підставою для звернення останньої до суду із позовом за захистом своїх прав.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 травня 2023 року у справі №520/926/21, від 16 травня 2023 року у справі №420/288/21, від 27 вересня 2023 року у справі №420/16546/21, від 13 лютого 2024 року у справі №240/17105/21, від 15 лютого 2024 року у справі №420/25417/21, від 11 квітня 2024 року у справі №280/737/19, від 03 липня 2024 року у справі №420/8083/20, від 10 липня 2024 року у справі №420/10899/21, від 20 серпня 2024 року у справі №280/10447/21 та інших.
З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання не може бути вирішене за правилами ст.ст.52,376 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони у виконавчому провадженні (виконавчому листі).
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача згідно зі ст. 141 ЦПК України
Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення недоотриманої суми пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після померлого чоловіка - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 61 383,76грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 969грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк