Дата документу 10.06.2025Справа № 554/3356/25
Провадження № 2/554/2628/2025
10.06.2025 року місто Полтава
Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Шевська О.І., за участі секретаря судового засідання - Рябченко В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,
встановила:
У березні 2025 року позивач ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго» звернувся до суду з позовом до відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання за період 01.01.2018 по 01.02.2025 року в сумі 77815,94 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачам надавалися послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 свої зобов'язання щодо оплати послуг з теплопостачання останні не виконували, у зв'язку з чим за ними утворилася заборгованість.
Оскільки відповідачі не погашають заборгованість в добровільному порядку, позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом.
13.03.2025 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави відкрито провадження по справі.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року провадження відносно ОСОБА_3 закрито у зв'язку її смертю.
Від відповідача по справі ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив по справі, в якому прохала зобов'язати позивача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказала, що вважає, що її права як споживача комунальних послуг порушені позивачем, так як з початку опалювального періоду 2024-2025 здійснює нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за тарифами, розмір яких значно перевищує рівень тарифів, що діяв станом на 16.10.2024. Зазначила, що позивачем не проінформовано про виникнення заборгованості. Зазначила, що вона та її родина знаходиться тяжкому фінансовому положенні та перебуває за межею бідності. Окрім того, зазначила про умисне нарахування позивачем неустойки або інших прихованих штрафних санкцій. Прохала звільнити від сплати судового збору.
Представником позивача по справі на адресу суду надано відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримала та просили їх задовольнити. Виконавці комунальних послуг, в тому числі і ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» під час надання комунальних послуг (послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води) застосовують приписи Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки відносини, що виникають у процесі надання споживачами послуг з постачання теплової енергії, особливості укладення, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку, передбачено саме цим Законом, норми якого є спеціальними. Станом на 01 грудня 2021 року співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 в тому числі і відповідачі не повідомили ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про прийняття рішення про вибір моделі договірних відносин і не уклали з підприємством відповідні договори на послуги з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води. Щомісяця ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надсилає споживачам, в тому числі і відповідачам рахунки на оплату послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є споживачами послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, що надаються підприємством за адресою: АДРЕСА_1 . У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань по оплаті за спожиті послуги утворилася заборгованість, щодо стягнення якої підприємство було змушене 13 березня 2025 року звернутися до Шевченківського районного суду міста Полтави. З огляду на викладене, 01 грудня 2021 року між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та відповідачами набули чинності нові публічні договори приєднання на послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води. Тарифи, які встановлювались Полтавською обласною радою для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» протиправними та нечинними не визнавались, тому вони в силу приписів законодавства є обов'язковими до застосування. З огляду на наведені норми чинного законодавства не передбачено самостійне визначення суб'єктом господарювання тарифів, в даному випадку ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», а передбачено лише встановлення тарифів уповноваженими на це органами, Полтавською обласною радою. ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» зобов'язано здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, що встановлені Полтавською обласною радою, на недискримінаційних умовах, тобто застосовувати встановлений двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії для всіх споживачів підприємства, в т.ч. споживачів міста Полтави. Так, як постанова НКРЕКП №2269 від 30.11.2020 протиправною і нечинною не визнавалась, та у зв'язку з переходом з 01.12.2021 на нові договірні відносини відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» правомірно застосувало ці тарифи у розрахунках зі споживачами. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.01.2012 року, виданого Виконавчим комітетом Полтавської міської ради відділ обліку, розподілу та приватизації житла, квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 - 1/3, ОСОБА_2 - 1/3, ОСОБА_1 - 1/3. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами справи. Співвідповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за вищевказаною адресою постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому в розумінні ст.1268 ЦК України, вважаються такими, що її прийняли. Зважаючи на викладене вище, нарахування за послугу з постачання теплової енергії споживачу та послугу з постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 проводиться підприємством відповідно до вимог чинного законодавства.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, направивши до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, прохала проводити розгляд справи за її відсутності з урахуванням поданого відзиву.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судові засідання повторно не з'явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, у встановлений судом строк відзив на позов не надали.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суддя дійшла висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Суддею встановлено, що відповідачі є споживачами послуг з теплопостачання та перебувають у договірних відносинах з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» по наданню послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (код ЄДРПОУ 03338030) засновано на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області. Засновником підприємства є Полтавська обласна рада. Власник підприємства - територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області.
Відповідно до Статуту ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів; проведення ремонтів обладнання теплового господарства. ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є підприємством комунальної форми власності.
Виконавці комунальних послуг, в тому числі і ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» під час надання комунальних послуг (послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води) застосовують приписи Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки відносини, що виникають у процесі надання споживачами послуг з постачання теплової енергії, особливості укладення, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку, передбачено саме цим Законом, норми якого є спеціальними.
01 жовтня 2021 року набрали чинності постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1022 та № 1023, якими затверджені типові форми договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Відповідно до приписів частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно абзацу 2 пункту 3 частини 1 статті 14 Закону 2189 співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
Станом на 01 грудня 2021 року співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 в тому числі і відповідачі не повідомили ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про прийняття рішення про вибір моделі договірних відносин і не уклали з підприємством відповідні договори на послуги з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води.
З огляду на викладене, 01 грудня 2021 року між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та відповідачами набули чинності нові публічні договори приєднання на послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води.
Згідно п.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Згідно ч.5 ст.13 Закону № 2189 у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Щомісяця ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надсилає споживачам, в тому числі і відповідачам рахунки на оплату послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є споживачами послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, що надаються підприємством за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань по оплаті за спожиті послуги утворилася заборгованість, щодо стягнення якої підприємство було змушене звернутися до суду.
Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.
Тому, суд приходить до висновку, що з відповідачів підлягає стягненню сума заборгованості за послуги з теплопостачання за період 01.01.2018 по 01.02.2025 року у сумі 64745,1 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, в тому числі шляхом установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання фіксованих цін.
Згідно норм ч.1 ст.15 Закону України «Про теплопостачання» державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться зокрема у формі регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат.
У відповідності до частини 1 статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Згідно ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених Законом застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.
Законодавством не передбачено самостійне визначення суб'єктом господарювання тарифів, а передбачено лише встановлення тарифів уповноваженими на це органами.
За приписами ст.13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.
Відповідно до п 37 ч.1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб'єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.
За приписами ч.1 ст.9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензіат зобов'язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності.
Згідно до п.п. 9 п. 3.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 308 від 22.03.2017 (зі змінами), передбачено, що при провадженні господарської діяльності з постачання теплової енергії ліцензіат повинен дотримуватися такої організаційної вимоги, як здійснення постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень.
За приписами частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Тарифи, які встановлювались Полтавською обласною радою для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» протиправними та нечинними не визнавались, тому вони в силу приписів законодавства є обов'язковими до застосування.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг та є спеціальним нормативно-правовим актом.
До липня 2021 року ліцензування діяльності ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснювалось Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 07.07.2021 № 1085, було затверджено Зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22.03.2017 № 308 і право на встановлення тарифів для підприємства перейшло до органів місцевого самоврядування, відповідно до пункту 37 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до Полтавської обласної ради.
З 2021 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» стало ліцензіатом Полтавської ОДА і з того часу тарифи на теплову енергію для підприємства встановлюються Полтавською обласною радою відповідно Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869.
За приписами статті 144 Конституції України рішення, які приймають органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
З огляду на наведені норми чинного законодавства не передбачено самостійне визначення суб'єктом господарювання тарифів, в даному випадку ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», а передбачено лише встановлення тарифів уповноваженими на це органами, Полтавською обласною радою.
Набрання чинності індивідуальним договором про надання комунальної послуги від 01.12.2021, що є публічним договором приєднання, відбулося у відповідності до механізму визначеного Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та положень ЦК України.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» як теплогенеруюча, теплотранспортуюча та теплопостачальна організація, відповідно до Статуту та ліцензій є суб'єктом господарювання в сфері теплопостачання з особливим статусом природної монополії на ринку постачання теплової енергії в межах мереж, що ним експлуатуються та є об'єктом життєзабезпечення і стратегічного значення в Полтавській області, у тому числі у містах Полтаві, Кременчуці, Карлівці, Решетилівці, смт Котельві, смт Машівці.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про природні монополії» № 1682 передбачено, що суб'єкти природних монополій зобов'язані, зокрема, дотримуватися умов та правил здійснення підприємницької діяльності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій; забезпечувати на недискримінаційних умовах реалізацію вироблених ними товарів споживачам.
Відповідно до статті 6 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання» державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах, зокрема, державної підтримки та стимулювання у сфері теплопостачання; формування цінової та тарифної політики; створення умов для функціонування сфери теплопостачання на принципах самоокупності.
Згідно статтею 17 Закону України «Про ціни і ціноутворення» однією з основних функцій уповноважених органів є виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.
Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб'єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.
Таким чином, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» при здійснені своєї господарської діяльності зобов'язане застосовувати тарифи, що встановлені для підприємства лише уповноваженим на це органом.
З огляду на вищевикладені вимоги чинного законодавства України, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» зобов'язано здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, що встановлені Полтавською обласною радою, на недискримінаційних умовах, тобто застосовувати встановлений двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії для всіх споживачів підприємства, в т.ч. споживачів міста Полтави.
Відповідно до пункту 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі - Правила № 830) плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Формування, встановлення та застосування двоставкового тарифу передбачено Порядками формування тарифів, затвердженими постановами НКРЕКП та Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП. Механізм формування тарифів на послугу з постачання теплової енергії для суб'єктів господарювання, які є ліцензіатами НКРЕКП з постачання теплової енергії та надають або мають намір надавати послугу з постачання теплової енергії визначено Порядком формування тарифів на послугу з постачання теплової енергії, затвердженим постановою НКРЕКП № 416 від 18 лютого 2020 року (далі - Порядок № 416) .
Згідно пункту 1.3 Порядку № 416 двоставковий тариф - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної); умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обгрунтованих витрат, що змінюються прямо пропорційно зміні обсягу теплової енергії, для надання послуги з постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП з урахування податку на додану вартість; умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії - місячна абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год) приєднаного до теплового навантаження об'єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обгрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу теплової енергії, для надання послуги постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП з урахування податку на додану вартість.
Постановою НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго»» підприємству для потреб населення встановлено двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії на наступному рівні:
1) двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії на рівні:
- умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії - 1332,52 грн/Гкал (з ПДВ);
- умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії - 79472,03 грн/Гкал/год (з ПДВ);
2) послуга з постачання гарячої води (незалежно від відсутності/наявності рушникосушильника): 95,00 грн за 1 куб.м води (з ПДВ).
Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, який застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» (далі - Порядок № 869).
Відповідно до п.1, 2 Порядку № 869 цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води.
Цей Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.
Відповідно до пункту 58 Порядку № 869 для встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію ліцензіат подає уповноваженому органові відповідної територіальної громади, на території якої ліцензіат провадить (має намір провадити) ліцензовану діяльність та планує застосовувати двоставкові тарифи на теплову енергію, додатково, крім зазначених у пункті 57 цього Порядку документів, розрахунки тарифів на планований період за встановленою такими органами формою з відповідними розрахунками і підтвердними матеріалами і документами.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 869 двоставковий тариф на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної).
Двоставковий тариф відповідає одноставковому тарифу тільки розподіляється на дві складові: умовно-змінну частину та умовно-постійну частину (абонентська плата).
Умовно-змінна частина складається з витрат на паливо - природний газ та електроенергію і обліковується комерційними приладами обліку.
Постійна частина тарифу (абонентська плата) нараховується впродовж року, щомісяця рівними частинами. Це витрати підприємства на ремонтні роботи котелень та теплових мереж, оновлення обладнання, заробітну плату, податкові зобов'язання, амортизацію обладнання, розподіл газу, за який підприємство також сплачує щомісячно.
НКРЕКП встановлює тарифи на комунальні послуги для тих суб'єктів господарювання, які підпадають під її регулювання. Для решти суб'єктів господарювання, які не регулюються НКРЕКП, тарифи на комунальні послуги встановлюються органами місцевого самоврядування.
Таким чином, рішення про встановлення тарифів на комунальні послуги може прийматися лише уповноваженими органами.
Так, як постанова НКРЕКП №2269 від 30.11.2020 протиправною і нечинною не визнавалась, та у зв'язку з переходом з 01.12.2021 на нові договірні відносини відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» правомірно застосувало ці тарифи у розрахунках зі споживачами.
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, частиною 2 якої передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Разом з тим, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє станом на дату постановлення ухвали.
П.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (в редакції станом на 05.03.2022 року) було встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово - комунальні послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30.12.2023 року, положення п.1 зазначеної постанови було змінено та встановлено, що забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Отже, з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року скасовано заборону на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, крім тих, які нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням за умов, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року).
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, яким встановлений перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією - м. Полтава не внесено до вказаного переліку.
Таким чином, підприємство мало право на нарахування відповідачам інфляційної складової та трьох відсотків за період з січня 2024 по січень 2025, що узгоджується із положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30.12.2023 року.
З врахуванням змісту вказаної норми боржникам за період з 21.02.2018 по 01.02.2025 року нараховано індекс інфляції в сумі 9839,21 грн. та 3 % річних в сумі 3231,63 грн.
Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг теплопостачання, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
Ураховуючи викладене, суддя вважає, що відповідачі, як споживачі послуг з теплопостачання, перебувають у фактичних договірних правовідносинах з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», але взяті на себе зобов'язання по оплаті послуг з теплопостачання не виконують.
Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 3028 грн.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.01.2012 року, виданого Виконавчим комітетом Полтавської міської ради відділ обліку, розподілу та приватизації житла, квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 - 1/3, ОСОБА_2 - 1/3, ОСОБА_1 - 1/3.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
За правилами ч. 1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч.3 вказаної статті передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст.1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Співвідповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за вищевказаною адресою постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому в розумінні ст.1268 ЦК України, вважаються такими, що її прийняли.
Зважаючи на викладене вище, нарахування за послугу з постачання теплової енергії споживачу та послугу з постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 проводиться підприємством відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідачем по справі не спростовано доводи відповідача та не надано будь яких доказів на підтвердження своєї позиці, не доведено незаконності нарахування та не спростовано розрахунок позивача..
Оскільки відповідачі належним чином зобов'язання по оплаті житлово-комунальних послуг не виконують, частково вносять платежі за послуги з теплопостачання, у зв'язку з чим за період з 01.01.2018 по 01.02.2025 року за ним утворилася заборгованість у розмірі 77815,94 грн., суддя дійшла висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, відтак відповідачем по справі не надано суду доказів, які б свідчили про звільнення відповідача від сплати судового збору, тож з відповідачів підлягає стягнення на користь позивача судовий збір у сумі 3028, 00 грн.
Керуючись ст. 68 ЖК України, ст. ст. 257, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги", п. 18 «Правил надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630, ст.ст. 4-10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 133, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272-273 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суддя
ухвалила:
позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 77815,94 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 3028 грн.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
позивач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030; 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а; рахунок НОМЕР_1 в філії - Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 331467, ЗКПО 03338030;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.І.Шевська