Справа № 539/2819/25
Провадження № 2/539/1279/2025
16.06.2025
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Г.М.Гуменюк ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту із майна,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту із всього нерухомого майна, який зареєстрований Першою Лубенською державною нотаріальною конторою 07.05.2007 року за реєстраційним номером обтяження 4915855.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.2 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов'язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
З огляду на вище зазначене, дана позовна заява не відповідає вимогам п. 5, ч.3 ст. 175, ч.5 ст.177 ЦПК України, оскільки: позивачем викладено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги без зазначення та подання доказів, що підтверджують вказані обставини, зокрема позивач просить зняти арешт із всього нерухомого майна, який зареєстрований Першою Лубенською державною нотаріальною конторою 07.05.2007 року за реєстраційним номером обтяження 4915855, проте не зазначає особу, в інтересах якої було накладено арешт на майно, з якого позивач просить зняти арешт, не надано і постанови про арешт майна боржника до позову, не подано і витягу із Реєстру для реєстрації заборон (арештів) на будинки за 2007р. та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19)).
Відповідачем в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.
Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19)).
Позивач в своєму позові, зазначає як відповідача у справі - Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в той час відповідачем у спірних правовідносинах повинна бути особа в інтересах якої накладено арешт.
Разом з тим, до участі у справі в якості відповідача не залучено особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, з якого позивач просить зняти арешт.
Окрім цього, звертаю увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Водночас, подаючи заяву до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області про скасування арешту з усього нерухомого майна, позивачем не зазначено інформації про місцезнаходження об'єкта, вартість якого є найвищою, що перешкоджає правильному вирішенню питання щодо підсудності справи.
Конкретизація позовних вимог, з якими не визначився сам позивач за ініціативою суду не можлива.
Пред'явлення вимог, що не можуть бути вирішені судом без їх тлумачення за власним розсудом, суперечить принципу диспозитивності цивільного процесу, який закріплено у ст. 13 ЦПК України, і є неприпустимим.
За таких обставин суд не може відкрити провадження по справі.
Таким чином, позивачу слід виправити зазначені недоліки позовної заяви, шляхом подання позовної заяви у новій редакції, з визначенням процесуального становища осіб у справі, висуванням позовних вимог до належних відповідачів, зазначенням їх в позові й наданням для них копій позовної заяви з додатками.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 ЦПК України позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту із майна - залишити без руху, надавши позивачу строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.
У випадку невиконання зазначених в ухвалі вимог позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернена.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Лубенського міськрайонного суду Г.М. Гуменюк