Справа № 536/2820/24
Провадження №2/524/2658/25
16.06.2025 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У жовтні 2024 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області звернулося ТОВ «Іннова Фінанс» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 12 лютого 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання грошових коштів у позику № 3014660224.
Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 8000 грн., строк кредитування - 30 днів, дата повернення кредиту 13.03.2024 року, стандартна процентна ставка - 2,5% в день, знижена процентна ставка - 1,25% в день, тип процентної ставки - фіксована.
Позикодавець свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 8000,00 грн. Однак, позичальник свої зобов'язання відповідно умов договору позики не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 60 000,00 грн., з яких: 8000,00 грн. заборгованість за кредитом (тілом кредиту) та 52 000,00 заборгованість за процентами, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області Клименко С.М. від 04 листопада 2024 року позовна заява передана за підсудністю до Автозаводського районного суду м. Кременчука Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 грудня 2024 року визначено головуючим суддю Нестеренка С.Г.
Ухвалою судді від 13 грудня 2024 року позовну заяву було залишено без руху. 18 грудня 2024 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків та 19 грудня 2024 року клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів.
Ухвалою судді від 30 грудня 2024 року відкрито спрощене провадження у справі, залучено сторін, призначено судове засідання.
29 січня 2025 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення.
02 квітня 2025 року до суду від позивача надійшло клопотання по витребування доказів.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року витребувано від АТ «Універсалбанк» письмові докази.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Іннова Фінанс» не прибув. У поданій заяві просили справу розглядати без участі їх представника. Не заперечували щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не прибула з невідомих суду причин, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у відповідності до вимог ст. 128, 130 ЦПК України. Про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв, клопотань до суду не подавала. Відповідач не скористалася своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 16 червня 2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
12 лютого 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір надання грошових коштів у позику № 3014660224, який підписано позичальником електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором 1omhnd2hd. До укладання кредитного договору позичальник також познайомилася з паспортом споживчого кредиту та графіком платежів, які підписала електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором 1omhnd2hd.
За умовами договору позичальник зобов'язується надати позичальнику позику у розмірі 8000,00 грн. шляхом їх безготівкового перерахунку на рахунок позичальника.
Строк позики становить 30 днів. Дана надання позики 12.02.2024 року, дата повернення позики - 13.03.2024 року. Дисконтна (знижена) процентна ставка становить -1,25% на день, базова процентна ставка - 2,5% на день.
ТОВ «Іннова Фінанс» свої зобов'язання за договором кредиту виконало у повному обсязі, перерахувавши 12.02.2024 року відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 8000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 …6561, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 7/6611 від 17.12.2024 року.
Крім того, з листа АТ «Універсал Банк» за № БТ/Е-4398 від 26.05.2025 року вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 12.02.2024 року о 10:14:34 були зараховані грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн., що постає із виписки по рахунку відповідача, наданої позивачем. Доказів зворотного відповідачем суду надано не було.
Відповідач всупереч умовам договору позики свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила.
Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи та наявного у справі договору, такий договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений їй у смс-повідомленні на її мобільний номер телефону.
За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем договору надання грошових коштів у позику № 3014660224 від від 12.02.2024 року із дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Підписавши договір саме такого змісту, відповідач погодилася з його умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами.
Суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо повернення тіла кредиту у визначені договорами строки, а відтак позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8 000,00 грн. підлягають задоволенню.
Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з умов договору № 3014660224 від 12.02.2024 року для нарахування процентів за користування ОСОБА_1 кредитними коштами передбачено базову процентну ставку у розмірі 2,5% в день та знижену процентну ставку 1,25% в день, умови застосування якої передбачені п. 1.5. договору.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, внесено зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та доповнено її частинами 4 та 5, відповідно до яких денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях (ч. 4 ст. 8 Закону), при цьому максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1% (ч. 5 ст. 8 Закону).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Договір про надання грошових коштів у позику між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено 12.02.2024 року, тобто після набрання чинності Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а отже, умова договору про нарахування відсотків за користування кредитними коштами з використанням процентної ставки в розмірі 1,5% в день є нікчемною, оскільки ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає максимальну денну процентну ставку в розмірі 1%, яку і слід застосувати для нарахування процентів за користування відповідачем кредитними коштами.
За умовами договору сума позики складає 8000,00 грн., строк позики 30 днів, дата повернення позики - 13.03.2024 року. Із розрахунку заборгованості постає, що проценти за користування позикою були нараховані по 29.10.2024 року (260 днів)
Проте, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що мала місце пролонгація у визначеному договором позики порядку.
Суд звертає увагу, що у разі прострочки позичальником виконання зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту, права кредитора захищаються шляхом нарахування процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Позивачем не заявлялися позовні вимоги до відповідача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Таким чином розмір процента має складати 2 400,00 грн. (8000,00 х 30 днів х 1%), які слід стягнути з відповідача на користь позивача, відмовивши у стягненні процентів у розмірі 49 600,00 грн. (52 000,00 - 2400,00).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Іннова Фінанс» у розмірі 10 400,00 грн., з яких: 8000,00 грн. заборгованість за кредитом та 2400,00 грн. заборгованість за процентами.
При цьому, позивачу необхідно відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 49 600,00 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Судом позов було задоволено у загальному розмірі 10 400,00 грн., що становить 17,33% від заявлених до стягнення 60 000,00 грн.
Тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 419,80 грн. (17,33% від 2422,40 грн), відмовивши у стягненні коштів у повернення сплаченого судового збору у розмірі 2002,60 грн. (2422,40 - 419,80).
Сторони у справі не подавали заяви про стягнення будь-яких інших судових витрат.
Справа розглянута в межах заячвлених позовних вимог та наданих сторонами у справі доказів.
Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553 - 559, 625,626, 1046 - 1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 280 - 282, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов ТОВ «Іннова Фінанс» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 3014660224 від 12.02.2024 року у розмірі 10 400,00 грн., з яких: 8000,00 грн. заборгованість за кредитом та 2400,00 грн. заборгованість за процентами, а також кошти у повернення сплаченого судового збору в розмірі 419,80 грн.
В іншій частини позовних вимог - відмовити.
Позивач: ТОВ «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ: 44127243, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст заочного рішення суду виготовлено 16 червня 2025 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: