Єдиний унікальний номер: 379/749/25
Провадження № 2-о/379/37/25
про залишення заяви без руху 13 червня 2025 року м.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Разгуляєва О.В., розглянувши матеріали заяви в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Таращанської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення опіки і призначення опікуна над недієздатною особою,
У С Т А Н О В И В .
В провадженні Таращанського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Таращанської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення опіки і призначення опікуна над недієздатною особою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області Г.О. Шабрацькому.
Ухвалою судді Таращанського районного суду Київської області від 01.05.2025 року після усунення недоліків, відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судове засідання на 15.05.2025 року, в подальшому судове засідання у справі призначалось на 05.06.2025 року.
Ухвалою судді Таращанського районного суду Київської області від 15.05.2025 було залучено в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 .
05.06.2025 суддею Шабрацьким Г.О. подана заява про самовідвід, яка обґрунтована тим, що обставиною, яка унеможливлює його участь у розгляді даної цивільної справи в якості головуючого є те, що дану цивільну справу передано судді із порушенням порядку визначення судді для її розгляду.
Ухвалою судді Таращанського районного суду Київської області від 05.06.2025 було задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Шабрацького Г.О.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області Невгаду О.В.
10.06.2025 суддею Невгадом О.В. подана заява про самовідвід, яка обґрунтована тим, що обставиною, яка унеможливлює його участь у розгляді даної цивільної справи в якості головуючого є те, що представником заявника ОСОБА_1 є адвокат Мочинський Анатолій Романович. Разом з тим, до призначення на посаду судді Таращанського районного суду Київської області, Невгад Олександр Вікторович здійснював адвокатську діяльність та в якості адвоката надавав послуги ОСОБА_3 , як клієнту, що може викликати сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Ухвалою судді Таращанського районного суду Київської області від 10.06.2025 було задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Невгада О.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2025 справу передано для розгляду судді Разгуляєвій О.В.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що заяву необхідно залишити без руху, з наступних підстав.
Згідно з ч. 3ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Заяви подані в порядку окремого провадження повинні відповідати загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, які встановлені статтями 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, до заяви не долучено: копії паспорта, облікової картки платника податків заявника ОСОБА_1 , копії паспорта, облікової картки платника податків заінтересованої особи ОСОБА_2 , відомості про наявність або відсутність у заявника та заінтересованих осіб електронного кабінету;
Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.
Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров'я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.
Однак, заявником ОСОБА_1 до заяви не долучено: рішення суду про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки та майбутнього опікуна.
Крім того, обставин, які б об'єктивно унеможливлювали надання таких даних, заява не містить.
Частиною п'ятою статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами 1, 2 ст.95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів та подаються до суду належно завіреними.
Вказуючи на належність засвідчення копії, суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
З матеріалів позовної заяви вбачається, що додані до неї копії документів неналежної якості внаслідок ксерокопіювання, зокрема це копії:
- копія виписки з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_4 ;
- копія довідки №011955 ОСОБА_5 ..
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07,1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Отже, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя ,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Таращанської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення опіки і призначення опікуна над недієздатною особою - залишити без руху.
Надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заяву вважати неподаною і повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана 13.06.2025.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександра РАЗГУЛЯЄВА