Справа № 372/2037/25
Провадження № 2-1314/25
заочне
16 червня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Лимаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В квітні 2025 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» в особі представника - Пархомчука С.В. звернулось до Обухівського районного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 5000 грн. та судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.05.2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 125798, згідно умов якого остання отримала кредитні кошти в сумі 1000 грн. Оскільки відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконала, 28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 . З підстав стягнення наявної заборгованості позивач змушений звернутися до суду.
Ухвалою суду від 22.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
16.05.2025 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Пархомчука С.В. про розподіл судових витрат, в якій останній просив суд стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500 грн. та сплачений судовий збір.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позов визнала повністю та не заперечила проти його задоволення.
Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, суд вважає за можливе здійснювати розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.
Ознайомившись та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що 27.05.2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 125798 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) в був надісланий на мобільний номер телефону відповідача.
Підписуючи договір, ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами, повнстю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися.
Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит вгривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 1000 грн., дата надання кредиту: 27.05.2020 року, строк кредиту - 20 днів, стандартна процентна ставка - 2% в день або 730% річних.
Згідно п.2.4 Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
На виконання вимог п.2.4 договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської картки № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів.
На підтвердження виконання Товариством п.2.4 Кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 24.02.2025 року, відповідно до якої 27.05.2020 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 1000 грн.
Згідно виписки особового рахунку, станом на 13.01.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 5 000 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 1000 грн., прострочена заборгованість за процентами - 4000 грн.
Вказане підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.
28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань та не змінював умови договору в односторонньому порядку.
Судом встановлено, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на основі кредитного договору, що врегульовано статтями 1046, 1054 Цивільного кодексу України.
Вище зазначений договір підписаний за допомогою електронного підпису, що відповідає положенням статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII та абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України.
Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, згідно ч. 2 цієї норми, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитору зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Таким чином, в порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконала, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі викладеного позовні вимоги позивача ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача надано суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, додаткову угоду № 1 від 27.12.2024 року, акт про отримання правової допомоги від 13.05.2025 року, платіжну інструкцію № 38341 від 13.05.2025 року та рахунок.
Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, задоволення позовних вимог, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, приходить до висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі у розмірі 3500 гривень.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України з відповідачки слід стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, 207, 526, ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554, ст. 610-611, 1046-1049, ч. 1 ст. 1054, ч. 2 ст. 1054, ч. 3 ст. 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 258, 263, 264, 265, 268, 279, 289, 354 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Кредитним договором № 125798 від 27.05.2020 року в розмірі 5 000 грн., витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3 500 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн., а всього стягнути 10 922,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 16 червня 2025 року.
Суддя: Т.В.Проць