Справа № 372/5466/24
Провадження 2-323/25
ухвала
Іменем України
11 червня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Лимаренко О.О.
за участю прокурора Курінного С.О.
представника третьої особи Семка В.Ю.
представників відповідача Ковалевського Р.В., Філатової Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок, третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»,-
В жовтні 2024 року заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив витребувати від останнього на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:06:006:0014 площею 1,6 га, 3223155400:06:003:0091 площею 1,2 га, 3223155400:06:003:0089 площею 1,4 га в категорію земель лісогосподарського призначення.
Ухвалою судді від 11 жовтня 2024 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, справу призначено до підготовчого судового засідання.
27 січня 2025 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті.
Після відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 19.05.2025 з підстав, пов'язаних із набранням чинності Законом України № 4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" вказану позовну заяву було залишено без руху, встановлено прокурору п'ятиденний строк для надання документу, що підтверджує внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірних земельних ділянок оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) яких здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
23 травня 2025 року представник Київської обласної прокуратури Грабець І.Н. через систему «Електронний суд» надав пояснення, в якому просив про продовження розгляду по суті даної справи, оскільки абз.2 ч.4 ст.177 ЦПК України не має зворотньої дії в часі та зауважив, що відповідач та попередні власники діяли недобросовісно при набутті спірної ділянок у власність, тобто є такими, які не можуть вважатися добросовісними набувачами, в зв'язку з чим суд зобов'язаний або відмовити в задоволенні позову, або задовольнити його повністю чи частково.
04 червня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ковалевський Р.М. через систему «Електронний суд» подав заперечення на пояснення позивача та зазначив, що представник позивача не надав жодних доказів на усунення недоліків у постановлений судом спосіб, а лише надав пояснення, в яких фактично не погоджується з висновками суду.
В судовому засіданні прокурор Курінний С.О. та представник третьої особи Семко В.Ю. просили взяти до уваги надані суду пояснення та продовжувати розгляд справи.
Представники відповідача, просили залишиити позов без розгляду з підстав не виконання прокурорм ухвали суду.
Вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши подані ними пояснення та заперечння? суд зазначає наступне.
09.04.2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 року, яким статтю 390 ЦК України доповнено частиною п'ятою такого змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» . Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви»
В судовому засіданні встановлено, що прокурор не вжив заходів щодо усунення, визначених ухвалою суду від 19.05.2025 року недоліків, обмежившись наведенням власного бачення відповідної правової ситуації.
З приводу твердження прокурора про невідповідність ст.58 Конституції України та ст.3 ЦПК України положенням Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 року щодо його зворотності дії в часі слід зазначити, що дійно в Основному Законі України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Однак, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст.58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 9лютого 1999 року №1-рп/99, від 5 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта вчасі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи, але це положення стосується людини і громадянина (фізичної особи). Положення Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 року як раз і пом'якшують цивільно-правову відповідальність добросовісних набувачів, яким у даній справі за результатами її розгляду може бути встановлено відповідача - фізичну особу, звільняючи їх від обов'язку пред'явлення окремого позову до держави чи територіальної громади в разі задоволення позову вищевказаної категорії та захищають такого добросовісного набувача шляхом перерерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду. Тому цей Закон має зворотню дію в часі, в тому числі і абз.2 ч.4 ст.177 ЦПК України та ст.390 ЦК України, якими врегульовано порядок компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.
Слід погодитися з позицією прокурора, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ст.3ЦПК України), в зв'язку з чим суд на момент розгляду 19.05.2025 року клопотання сторони відповідача про залишення без руху позову в цій справі, враховуючи положення Закону №4292-ІХвід 12.03.2025 року щодо його зворотності дії в часі, в тому числі абз.2 ч.4 ст.177 ЦПК України, зобов'язаний був затосувати ч.11 ст.187 ЦПК України, відповідно до якої суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Такий висновок суду узгоджується з висновком, зробленим Європейським судом з прав людини, який зауважив, що, зокрема, процесуальні зміни мають застосовуватись одразу, навіть якщо справа перебуває в процесі розгляду; проте це має відбуватись у відповідності з принципом правової визначеності, тобто чітко та прогнозовано. Так, в ухвалах Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяв у справах «Скорик проти України» (заява № 32671/02) та «Воробйова проти України» (заява № 27517/02) звертається увага на загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються, який вперше був сформований у справі Brualla Gomez de la Torre v. Spain (заява № 26737/95, п. 35) та застосований, зокрема, у справі «Мельник проти України» (заява № 23436/03, п. 27).
Оцінюючи доводи прокурора, який наполегливо стверджує, що відповідач не є добросовісним набувачем на якого не можуть поширюватися гарантії, передбачені ч. 5 ст. 390 ЦК України, в межах відповідної стадії судового розгляду, суд зауважує, що поза увагою прокурора залишилась відсутність у суду процесуальної можливості наперед встановити добросовісність, чи недобросовісність набувача, яким є відповідач, адже належний висновок щодо добросовісності, чи недобросовісності відповідача суд має право викласти лише у судовому рішенні, постановленому за наслідками судового розгляду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
За таких обставин, коли прокурор не усунув, визначених судом недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, у справі у якій відкрито провадження за заявою, поданою без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статями 177, 187, 257 ч. 1 п. 8, 353 ч. 1 п. 16 ЦПК України, суд,-
Позов Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельних ділянок, третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» залишити без розгляду
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 16 червня 2025 року.
Суддя Т.В. Проць